Взаємозв’язок технічних хобі та показників когнітивної гнучкості студентів
Ескіз недоступний
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження взаємозв’язку технічних хобі та показників когнітивної гнучкості студентської молоді. У роботі розглянуто технічні хобі як важливий ресурс позанавчальної активності студентів, що може бути пов’язаний із розвитком гнучкості мислення, здатності до пошуку альтернативних рішень, самостійності, творчого підходу до завдань і готовності діяти в умовах новизни та невизначеності.
Обґрунтовано, що актуальність теми зумовлена швидким розвитком цифрових технологій, поширенням програмування, робототехніки, 3D-моделювання, електроніки, технічного конструювання та інших видів діяльності, які потребують від особистості не лише спеціальних знань, а й високого рівня когнітивної гнучкості. Зазначено, що в студентському віці активно формуються професійна ідентичність, навички самостійного навчання, проблемного мислення, прийняття рішень і адаптації до нових умов. Саме тому технічні хобі можуть виступати важливим чинником когнітивного та особистісного розвитку студентів.
У роботі розкрито зміст поняття «технічне хобі». Воно розглядається як добровільна, відносно стійка, особистісно значуща позанавчальна діяльність студента, пов’язана з технікою, цифровими технологіями, програмуванням, робототехнікою, електронікою, ремонтом, конструюванням, моделюванням, 3D-друком, радіотехнікою, веброзробкою або створенням цифрових продуктів. Наголошено, що технічне хобі відрізняється від пасивного використання технологій тим, що передбачає активне створення, налаштування, аналіз, удосконалення або розв’язання технічних задач.
Розкрито, що технічне хобі виконує низку важливих психологічних функцій у розвитку особистості студента: пізнавальну, мотиваційну, творчу, регулятивну та особистісно-розвивальну. Воно сприяє формуванню пізнавальної самостійності, здатності працювати з помилками, наполегливості, самоконтролю, творчого мислення, уміння шукати інформацію, перевіряти гіпотези та змінювати спосіб дії у разі труднощів.
З’ясовано, що когнітивна гнучкість є однією з важливих характеристик сучасної особистості. Вона забезпечує здатність змінювати спосіб мислення відповідно до ситуації, бачити альтернативні варіанти розв’язання проблеми, адаптуватися до нової інформації, долати шаблонність мислення та ефективно діяти в умовах невизначеності. У роботі підкреслено, що для студентів когнітивна гнучкість має особливе значення, оскільки вони перебувають у періоді професійного становлення, активно засвоюють складну навчальну інформацію та мають адаптуватися до вимог майбутньої професійної діяльності.
Визначено, що технічні хобі можуть бути пов’язані з розвитком когнітивної гнучкості, оскільки технічна діяльність постійно ставить студента перед необхідністю аналізувати проблему, шукати кілька способів її розв’язання, перевіряти результат, змінювати стратегію, виправляти помилки й адаптуватися до нових умов. Особливо значущими в цьому контексті є програмування, робототехніка, конструювання, 3D-моделювання, ремонт техніки, робота з мікроконтролерами та інші види творчо-практичної технічної активності.
Емпіричне дослідження проводилося серед 56 студентів віком від 17 до 23 років. Вибірка була сформована з урахуванням наявності або відсутності технічних хобі, а також різного рівня залученості студентів до технічної діяльності. Для досягнення мети дослідження було використано авторську анкету «Залученість студентів до технічних хобі», опитувальник когнітивної гнучкості CFI / Cognitive Flexibility Inventory, субтест «Альтернативне використання» Дж. Гілфорда, а також методи описової статистики, порівняння групових показників і кореляційний аналіз Пірсона .
За результатами емпіричного дослідження встановлено, що більшість опитаних студентів ‒ 38 осіб, або 67,9% ‒ мають певні технічні хобі або регулярно цікавляться технічною діяльністю. Водночас 18 студентів, або 32,1%, не мають виражених технічних захоплень або займаються такою діяльністю дуже рідко. Найпоширенішим видом технічного хобі виявилося програмування, яке зазначили 18 респондентів, або 32,1% вибірки. Також серед студентів поширені ремонт і налаштування комп’ютерної техніки, створення сайтів або цифрових проєктів, 3D-моделювання, технічне конструювання, електроніка, робота з Arduino, мікроконтролерами та робототехніка.
Кореляційний аналіз за критерієм Пірсона підтвердив наявність позитивних статистично значущих зв’язків між показниками залученості до технічних хобі та когнітивною гнучкістю студентів. Найбільш виражений зв’язок виявлено між загальним індексом залученості до технічних хобі та загальним показником когнітивної гнучкості за методикою CFI: r = 0,58 при p < 0,001. Також встановлено сильний позитивний зв’язок між технічною залученістю та здатністю бачити альтернативи: r = 0,61 при p < 0,001. Це підтверджує припущення про те, що студенти, які активніше займаються технічними хобі, краще бачать різні варіанти розв’язання проблеми та легше змінюють спосіб мислення .
У роботі встановлено, що показники когнітивної гнучкості статистично пов’язані не лише з фактом наявності технічного хобі, а й з регулярністю, інтенсивністю, тривалістю та самостійністю залучення студента до технічної діяльності. Найбільше з вищими показниками когнітивної гнучкості асоціюються ті технічні хобі, які передбачають не механічне повторення готових інструкцій, а самостійний пошук рішень, експериментування, аналіз помилок, створення власного продукту та творчу модифікацію способів дії.
Практична значущість роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані практичними психологами, викладачами, кураторами академічних груп, керівниками студентських гуртків, STEM-лабораторій, технічних студій і центрів неформальної освіти. Розроблені рекомендації спрямовані на активніше залучення студентів до технічної творчості як засобу розвитку когнітивної гнучкості, самостійності, ініціативності, здатності до пошуку нестандартних рішень і адаптації до нових умов навчальної та майбутньої професійної діяльності.
The bachelor’s qualification paper is devoted to the theoretical substantiation and empirical study of the relationship between technical hobbies and indicators of students’ cognitive flexibility. The paper considers technical hobbies as an important resource of students’ extracurricular activity that contributes to the development of flexible thinking, the ability to search for alternative solutions, independence, creativity, and readiness to act in situations of novelty and uncertainty.
The relevance of the topic is determined by the rapid development of digital technologies, the spread of programming, robotics, 3D modeling, electronics, technical design, and other activities that require not only special knowledge but also a high level of cognitive flexibility. It is emphasized that during student age professional identity, independent learning skills, problem-solving thinking, decision-making abilities, and adaptation to new conditions are actively formed. Therefore, technical hobbies may act as an important factor in students’ cognitive and personal development.
The paper defines the concept of “technical hobby” as a voluntary, relatively stable, personally significant extracurricular activity related to technology, digital tools, programming, robotics, electronics, repair, construction, modeling, 3D printing, radio engineering, web development, or the creation of digital products. It is emphasized that a technical hobby differs from passive use of technologies because it involves active creation, adjustment, analysis, improvement, and solving of technical problems.
It is revealed that technical hobbies perform a number of important psychological functions in student development: cognitive, motivational, creative, regulatory, and personality-developing. They contribute to the formation of cognitive independence, the ability to work with mistakes, persistence, self-control, creative thinking, information search skills, hypothesis testing, and the ability to change the method of action when difficulties arise.
It is established that cognitive flexibility is one of the important characteristics of a modern personality. It ensures a person’s ability to change their way of thinking according to the situation, see alternative solutions to a problem, adapt to new information, overcome stereotyped thinking, and act effectively in conditions of uncertainty. The paper emphasizes that cognitive flexibility is especially important for students, since they are in the period of professional development, actively master complex educational information, and must adapt to the requirements of their future professional activity.
It is determined that technical hobbies may be associated with the development of cognitive flexibility, as technical activity constantly requires students to analyze problems, search for several ways to solve them, test results, change strategies, correct mistakes, and adapt to new conditions. Programming, robotics, construction, 3D modeling, equipment repair, work with microcontrollers, and other types of creative and practical technical activity are particularly significant in this context.
The empirical study was conducted among 56 students aged 17 to 23. The sample was formed taking into account the presence or absence of technical hobbies, as well as different levels of students’ involvement in technical activities. To achieve the research aim, the author’s questionnaire “Students’ Involvement in Technical Hobbies,” the Cognitive Flexibility Inventory (CFI), J. Guilford’s “Alternative Uses” subtest, descriptive statistics, comparison of group indicators, and Pearson correlation analysis were used.
The results of the empirical study showed that most of the surveyed students ‒ 38 respondents, or 67.9% ‒ have certain technical hobbies or are regularly interested in technical activities. At the same time, 19 students, or 33.3%, do not have pronounced technical interests or engage in such activities very rarely. The most common type of technical hobby was programming, which was indicated by 18 respondents, or 32.1% of the sample. Other widespread activities included repair and adjustment of computer equipment, website or digital project creation, 3D modeling, technical construction, electronics, Arduino, microcontrollers, and robotics.
Pearson correlation analysis confirmed the presence of positive statistically significant relationships between the indicators of involvement in technical hobbies and students’ cognitive flexibility. The strongest relationship was found between the general index of involvement in technical hobbies and the general indicator of cognitive flexibility according to the CFI method: r = 0.58 at p < 0.001. A strong positive relationship was also found between technical involvement and the ability to see alternatives: r = 0.61 at p < 0.001. These results confirm the assumption that students who are more actively engaged in technical hobbies are better able to see different ways of solving problems and change their way of thinking more easily.
The paper establishes statistically significant relationships between cognitive flexibility indicators and not only the presence of a technical hobby, but also the regularity, intensity, duration, and independence of students’ involvement in technical activity. Higher cognitive flexibility indicators are most consistently associated with technical hobbies that involve not mechanical repetition of ready-made instructions, but independent search for solutions, experimentation, error analysis, creation of one’s own product, and creative modification of methods of action.
The practical significance of the paper lies in the fact that the obtained results can be used by practical psychologists, teachers, academic group supervisors, heads of student clubs, STEM laboratories, technical studios, and non-formal education centers. The developed recommendations are aimed at more active involvement of students in technical creativity as a means of developing cognitive flexibility, independence, initiative, the ability to find non-standard solutions, and adaptation to new conditions of educational and future professional activity.
Опис
Ключові слова
технічне хобі, когнітивна гнучкість, студентська молодь, технічна творчість, програмування, робототехніка, 3D-моделювання, самостійність, гнучкість мислення, альтернативні рішення, позанавчальна діяльність., technical hobby, cognitive flexibility, student youth, technical creativity, programming, robotics, 3D modeling, independence, flexible thinking, alternative solutions, extracurricular activity