Взаємозв’язок рівня самооцінки та інтенсивності використання соціальних мереж у підлітків

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorКлименко Варвара Олександрівна
dc.date.accessioned2026-08-14T10:41:13Z
dc.date.available2026-08-14T10:41:13Z
dc.date.issued2026
dc.description.abstractБакалаврська робота присвячена дослідженню взаємозв’язку між рівнем самооцінки підлітків та інтенсивністю використання соціальних мереж у сучасному цифровому середовищі. Актуальність теми зумовлена стрімкою цифровізацією суспільства, у якій соціальні мережі стали одним із провідних середовищ соціалізації молоді, суттєво впливаючи на формування самосвідомості, емоційного стану та поведінкових стратегій підлітків. У цьому контексті особливого значення набуває дослідження психологічних механізмів, які визначають, яким чином цифрова активність пов’язана з рівнем самоприйняття особистості. У роботі здійснено комплексний теоретико-емпіричний аналіз проблеми самооцінки у підлітковому віці та специфіки впливу соціальних мереж на психологічний розвиток особистості. Теоретична частина дослідження базується на сучасних підходах вікової та соціальної психології, концепції соціального порівняння, а також дослідженнях цифрової соціалізації. Розглянуто самооцінку як багатовимірне особистісне утворення, що формується під впливом зовнішніх соціальних факторів і внутрішніх психологічних процесів, а також визначено роль підліткового віку як критичного періоду становлення «Я-концепції». Емпіричне дослідження було проведено серед 40 підлітків віком 13–17 років, які активно користуються соціальними мережами. У процесі дослідження використано шкалу самооцінки М. Розенберга, методику Дембо–Рубінштейн, а також інструменти для оцінки інтенсивності використання соціальних мереж (SMIS та BSMAS). Додатково застосовано методи математичної статистики, зокрема кореляційний та порівняльний аналіз, що дозволило виявити взаємозв’язки між досліджуваними показниками. Результати дослідження засвідчили наявність статистично значущого негативного зв’язку між рівнем самооцінки підлітків та інтенсивністю використання соціальних мереж. Було встановлено, що підлітки з нижчим рівнем самооцінки частіше демонструють більш високі показники цифрової активності, проводять більше часу у соціальних мережах та мають вищі індекси залежності від онлайн-комунікації. Це може свідчити про компенсаторний характер використання соціальних мереж, коли цифрове середовище виконує функцію емоційної підтримки та джерела зовнішнього схвалення. Окрему увагу приділено аналізу парціальних компонентів самооцінки. Найбільш виражені негативні кореляції виявлено між оцінкою власної зовнішності та інтенсивністю використання соціальних мереж. Це дозволяє припустити, що візуальний характер цифрових платформ посилює процес соціального порівняння, що, у свою чергу, може негативно впливати на самосприйняття підлітків. Менш виражені, але статистично значущі зв’язки встановлено також між соціальним авторитетом та рівнем цифрової активності, що підкреслює важливість соціального схвалення у підлітковому віці. У межах дослідження було проаналізовано мотиви використання соціальних мереж. Виявлено, що провідними мотивами є спілкування, розваги та самовираження. Водночас мотив соціального порівняння, хоча і менш поширений, має найбільш суттєвий негативний зв’язок із рівнем самооцінки та найбільше пов’язаний із високою інтенсивністю використання соціальних мереж. Це свідчить про те, що саме порівняльні механізми відіграють ключову роль у формуванні ризикової цифрової поведінки. Гендерний аналіз показав певні відмінності у використанні соціальних мереж: дівчата частіше орієнтовані на спілкування та самопрезентацію, тоді як хлопці — на розважальний контент. Однак механізм соціального порівняння є універсальним і характерним для обох груп, що підтверджує його загальний психологічний вплив на формування самооцінки. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності психологів, педагогів та соціальних працівників для розробки профілактичних програм, спрямованих на формування здорової цифрової поведінки підлітків. Особливу увагу доцільно приділяти розвитку критичного мислення, емоційної саморегуляції та зниженню залежності від зовнішньої соціальної оцінки в онлайн-середовищі. Таким чином, результати бакалаврської роботи підтверджують гіпотезу про існування взаємозв’язку між рівнем самооцінки підлітків та інтенсивністю використання соціальних мереж. Встановлено, що цей зв’язок має складний і багатовимірний характер, у якому цифрове середовище може як підтримувати розвиток особистості, так і виступати фактором ризику для формування нестабільної самооцінки. Отримані дані розширюють наукові уявлення про психологічні наслідки цифрової соціалізації та підкреслюють необхідність подальших досліджень у цій сфері. The bachelor’s qualification work is devoted to the study of the relationship between adolescents’ self-esteem levels and the intensity of social media use in the modern digital environment. The relevance of the topic is determined by the rapid digitalization of society, in which social networks have become one of the leading environments of youth socialization, significantly influencing the formation of self-awareness, emotional state, and behavioral strategies of adolescents. In this context, the study of psychological mechanisms that determine how digital activity is related to the level of personal self-acceptance becomes particularly important. The work presents a comprehensive theoretical and empirical analysis of the problem of self-esteem in adolescence and the specifics of the impact of social networks on psychological development. The theoretical part of the study is based on modern approaches in developmental and social psychology, the theory of social comparison, and research on digital socialization. Self-esteem is considered as a multidimensional personality construct formed under the influence of external social factors and internal psychological processes. Adolescence is defined as a critical period for the formation of the “self-concept”. The empirical study was conducted among 40 adolescents aged 13–17 who are active users of social networks. The research employed the Rosenberg Self-Esteem Scale, the Dembo–Rubinstein technique, as well as instruments for measuring the intensity of social media use (SMIS and BSMAS). Additionally, methods of mathematical statistics were applied, including correlation and comparative analysis, which made it possible to identify relationships between the studied variables. The results of the study revealed a statistically significant negative correlation between adolescents’ self-esteem and the intensity of social media use. It was found that adolescents with lower self-esteem more often demonstrate higher levels of digital activity, spend more time on social networks, and show higher indices of online communication dependence. This may indicate a compensatory nature of social media use, where the digital environment serves as a source of emotional support and external validation. Special attention was given to the analysis of partial components of self-esteem. The most pronounced negative correlations were found between perceived physical appearance and the intensity of social media use. This suggests that the visual nature of digital platforms intensifies social comparison processes, which may negatively affect adolescents’ self-perception. Less pronounced but still statistically significant relationships were also found between social status (authority among peers) and digital activity, highlighting the importance of social approval during adolescence. Within the study, the motives for social media use were also analyzed. It was found that the leading motives include communication, entertainment, and self-expression. At the same time, the motive of social comparison, although less frequent, showed the strongest negative relationship with self-esteem and the highest association with intensive social media use. This indicates that comparative mechanisms play a key role in the formation of risky digital behavior. The gender analysis revealed certain differences in social media usage patterns: girls are more oriented toward communication and self-presentation, while boys tend to prefer entertainment content. However, the mechanism of social comparison is universal for both groups, confirming its general psychological influence on the formation of self-esteem. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the obtained results in the work of psychologists, educators, and social workers for the development of preventive programs aimed at promoting healthy digital behavior among adolescents. Special attention should be given to fostering critical thinking, emotional self-regulation, and reducing dependence on external social evaluation in the online environment. Thus, the results of the bachelor’s thesis confirm the hypothesis of a relationship between adolescents’ self-esteem levels and the intensity of social media use. It has been established that this relationship is complex and multidimensional, where the digital environment can both support personality development and act as a risk factor for unstable self-esteem formation. The obtained data expand scientific understanding of the psychological consequences of digital socialization and emphasize the need for further research in this field.
dc.identifier.urihttps://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/6715
dc.language.isoother
dc.publisherУніверситет імені Альфреда Нобеля
dc.subjectсамооцінка
dc.subjectпідлітки
dc.subjectсоціальні мережі
dc.subjectінтенсивність використання соціальних мереж
dc.subjectцифрова соціалізація
dc.subjectсоціальне порівняння
dc.subjectЯ-концепція
dc.subjectцифрова залежність
dc.subjectпсихологічний розвиток
dc.subjectсамосприйняття
dc.subjectself-esteem
dc.subjectadolescents
dc.subjectsocial media
dc.subjectsocial media use intensity
dc.subjectdigital socialization
dc.subjectsocial comparison
dc.subjectself-concept
dc.subjectdigital dependence
dc.subjectpsychological development
dc.subjectself-perception
dc.titleВзаємозв’язок рівня самооцінки та інтенсивності використання соціальних мереж у підлітків
dc.title.alternativeThe Relationship between Self-Esteem Level and the Intensity of Social Media Use among Adolescents
dc.typeOther

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Клименко В.О..pdf
Розмір:
852.26 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
2.84 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

2025-2026 н.р.