Особливості емоційної регуляції осіб із різним рівнем перфекціонізму
Ескіз недоступний
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей емоційної регуляції осіб із різним рівнем перфекціонізму та виявленню взаємозв'язку між перфекціоністичними установками й вибором стратегій управління емоціями. У роботі здійснено теоретичний аналіз сучасних наукових підходів до розуміння перфекціонізму як багатовимірного психологічного феномену, його психологічних наслідків для психічного здоров'я та благополуччя особистості. Особливу увагу приділено процесуальній моделі емоційної регуляції Дж. Гросса, зокрема двом ключовим стратегіям - когнітивній переоцінці та пригніченню емоційної експресії, - а також ролі самоспівчуття як захисного чинника при дезадаптивному перфекціонізмі.
Емпіричне дослідження проводилося серед студентів Університету імені Альфреда Нобеля віком 18-25 років (50 осіб) із використанням комплексу психодіагностичних методик: Багатовимірної шкали перфекціонізму П. Г'юїтта та Г. Флетта (MPS), Опитувальника емоційної регуляції Дж. Гросса та Р. Джона (ERQ), Шкали самоспівчуття К. Нефф (SCS) та Шкали труднощів емоційної регуляції Л. Грац і Л. Ромер (DERS). У результаті дослідження встановлено, що серед респондентів найбільш вираженим є соціально приписаний перфекціонізм (високий рівень зафіксовано у 42 % досліджуваних), а переважаючою стратегією емоційної регуляції виступає пригнічення емоційної експресії. Виявлено значущі відмінності між групами з різним рівнем перфекціонізму: особи з високим рівнем перфекціонізму рідше використовують когнітивну переоцінку, мають нижчий рівень самоспівчуття та більше труднощів із усвідомленням і прийняттям власних емоційних переживань.
Результати кореляційного аналізу підтвердили позитивний взаємозв'язок між рівнем перфекціонізму й труднощами емоційної регуляції, що дозволяє розглядати емоційну регуляцію як ключовий механізм, через який перфекціоністичні установки впливають на психологічне благополуччя особистості. За підсумками дослідження розроблено практичні рекомендації для психологів, спрямовані на розвиток адаптивних стратегій емоційної регуляції в осіб із вираженим перфекціонізмом.
The qualification work is devoted to the study of the features of emotional regulation in individuals with different levels of perfectionism and the identification of the relationship between perfectionist attitudes and the choice of emotion management strategies. The paper provides a theoretical analysis of modern scientific approaches to understanding perfectionism as a multidimensional psychological phenomenon, its psychological consequences for mental health and personal well-being. Special attention is paid to J. Gross's process model of emotion regulation, in particular two key strategies - cognitive reappraisal and expressive suppression - as well as the role of self-compassion as a rotective factor in maladaptive perfectionism.
The empirical study was conducted among students of Alfred Nobel University aged 18-25 (50 participants) using a set of psychodiagnostic methods: the Multidimensional Perfectionism Scale by P. Hewitt and G. Flett (MPS), the Emotion Regulation Questionnaire by J. Gross and R. John (ERQ), the Self-Compassion Scale by K. Neff (SCS), and the Difficulties in Emotion Regulation Scale by L. Gratz and L. Roemer (DERS). The results revealed that socially prescribed perfectionism is the most prominent among respondents (a high level was identified in 42% of participants), while expressive suppression is the predominant emotion regulation strategy. Significant differences were found between groups with different levels of perfectionism: individuals with high perfectionism less frequently use cognitive reappraisal, have lower levels of self-compassion, and experience greater difficulties in awareness and acceptance of their emotional experiences.
The results of the correlation analysis confirmed a positive relationship between the level of perfectionism and difficulties in emotion regulation, which allows emotional regulation to be considered a key mechanism through which perfectionist attitudes affect personal psychological well-being. Based on the findings, practical recommendations were developed for psychologists aimed at fostering adaptive emotion regulation strategies in individuals with pronounced perfectionism.
Опис
Ключові слова
перфекціонізм, емоційна регуляція, когнітивна переоцінка, пригнічення емоційної експресії, соціально приписаний перфекціонізм, самоспівчуття, труднощі емоційної регуляції, психологічне благополуччя, студентська молодь, perfectionism, emotional regulation, cognitive reappraisal, expressive suppression, socially prescribed perfectionism, self-compassion, difficulties in emotion regulation, psychological well-being, student youth