Особливості прояву соціальної тривожності у молоді залежно від інтенсивності користування соціальними мережами
Вантажиться...
Дата
2026
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційну роботу присвячено проблемі особливостей прояву соціальної тривожності в молодому віці залежно від інтенсивності користування соціальними мережами.
У теоретичній частині здійснено аналіз наукових підходів до розуміння соціальної тривожності як багатовимірного феномену, що охоплює когнітивний, емоційний, поведінковий та фізіологічний компоненти. Обґрунтовано, що молодий вік є сенситивним періодом для виникнення соціальної тривожності. Проаналізовано роль соціальних мереж як амбівалентного чинника психічного стану молоді: виявлено як позитивні аспекти (підтримка соціальних зв’язків, самовираження), так і негативні механізми впливу (висхідне соціальне порівняння, FoMO, кібербулінг, інформаційне перевантаження). Визначено, що соціальні мережі здатні як компенсувати дефіцит реальної комунікації, так і поглиблювати соціально-тривожну симптоматику через формування уникаючих патернів поведінки.
В емпіричному дослідженні взяли участь 60 здобувачів вищої освіти віком від 18 до 23 років, розподілених на дві групи за критерієм інтенсивності користування соціальними мережами: помірна (до 2 годин на добу) та висока (понад 4 години на добу). За допомогою комплексу психодіагностичних методик (LSAS, SADS, STAI-T, CIAS) встановлено статистично значущі відмінності між групами за всіма показниками соціальної тривожності (p < 0,001). Молодь із високою інтенсивністю користування соціальними мережами демонструє достовірно вищий рівень соціальної тривожності, більш виражені уникаючі тенденції та значно вищі показники інтернет-залежності. Виявлено специфічність зв’язку: інтенсивне користування соціальними мережами пов’язане насамперед із соціальною тривожністю, а не із загальною особистісною тривожністю.
Практична значущість роботи полягає в можливості використання отриманих результатів психологами соціально-психологічних служб закладів вищої освіти для розробки програм профілактики соціальної тривожності в умовах цифровізації комунікативного простору.
The qualification paper is devoted to the problem of features of social anxiety manifestation in young adulthood depending on the intensity of social media use.
The theoretical part analyzes scientific approaches to understanding social anxiety as a multidimensional phenomenon covering cognitive, emotional, behavioral, and physiological components. It is substantiated that young adulthood is a sensitive period for the emergence of social anxiety. The role of social media as an ambivalent factor of youth’s mental state is analyzed: both positive aspects (maintaining social ties, self-expression) and negative mechanisms of influence (upward social comparison, FoMO, cyberbullying, information overload) are identified. It is determined that social media can both compensate for the deficit of real communication and deepen social anxiety symptoms through the formation of avoidance behavior patterns.
The empirical study involved 60 higher education applicants aged 18 to 23 years, divided into two groups according to the criterion of intensity of social media use: moderate (up to 2 hours per day) and high (over 4 hours per day). Using a set of psychodiagnostic tools (LSAS, SADS, STAI-T, CIAS), statistically significant differences between the groups were established for all indicators of social anxiety (p < 0.001). Youth with high intensity of social media use demonstrate a significantly higher level of social anxiety, more pronounced avoidance tendencies, and significantly higher rates of Internet addiction. The specificity of the relationship was revealed: intensive social media use is primarily associated with social anxiety rather than with general trait anxiety.
The practical significance of the work lies in the possibility of using the obtained results by psychologists of socio-psychological services of higher education institutions to develop programs for the prevention of social anxiety in the context of digitalization of the communicative space.
Опис
Ключові слова
соціальна тривожність, соціальні мережі, молодь, інтенсивність користування, соціальне уникнення, страх оцінювання, інтернет-залежність, social anxiety, social media, youth, intensity of use, social avoidance, fear of evaluation, Internet addiction