Особливості мотиваційної сфери та перфекціонізму в групах студентської (нестудентської) молоді
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі особливості мотиваційної сфери та перфекціонізму в групах студентської та нестудентської молоді. У кваліфікаційній роботі теоретично узагальнено та емпірично верифіковано: особливості мотиваційної сфери та перфекціонізму в групах студентської та нестудентської молоді
У теоретичному розділі проаналізовано дослідження перфекціонізму у психологічній площині.
Виокремлено спільні та відмінні риси між перфекціонізмом та педантизмом. Спільне для перфекціонізму і педантизму полягає у таких особливостях як підвищений рівень тривожності; ригідність, негнучкість; тривале переживання травмуючих ситуацій; завищена сумлінність; сумніви щодо правильності своїх дій. Відмінності між педантичністю і перфекціонізмом полягають у тому, що: 1. Для педантичної особистості форма важливіша, ніж зміст, натомість перфекціоністи більш фіксовані на змісті, або, точніше, на результаті. 2. Перфекціоністи намагаються досягнути ідеалу в масштабних справах, педанти – в малих. 3. Оцінка перфекціоністом результатів власної діяльності залежить від зовнішніх факторів, педанти ж оцінюють свою роботу відповідно до власних (внутрішніх) переконань, позицій. 4. Педанти є більш консервативними, порівняно з перфекціоністами.
Перфекціонізм визначено як особистісну рису, що полягає у прагненні до досконалості, пред’явленні до себе високих вимог і нереалістичних стандартів та одночасно поєднує екстрапсихічний аспект, який відображає соціальний контекст перфекціонізму і його виразну соціальну детермінацію, культивується сучасним суспільством і передбачає соціальне заохочення та визнання та інтрапсихічний, пов'язаний із низкою дисфункціональних особливостей (когнітивних, емоційних, поведінкових).
Емпіричний аналіз засвідчив, що загальний показник рівня перфекціонізму, а також значної частини його компонентів – вищі в групі студентської молоді, порівняно з групою, що не входить до категорії студентства.
Виявлено відмінності серед осіб з високим, середнім та низьким рівнями перфекціонізму. Для осіб з високим рівнем перфекціонізму домінуючими виступають мотиви розвитку та активного здобуття соціального престижу та влади, що негативно відобрається на самоставленні особистості. Для осіб з середнім рівнем перфекціонізму домінуючим є мотив спілкування. У студентів з низьким рівнем перфекціонізму виражене домінування споживацьких мотивів, зокрема збереження комфорту та підтримання життєзабезпечення. Потреба у взаєморозумінні, теплих соціальних контактах позитивно відображається на самоприняття.
Визначено індивідуально-психологічні, соціокультурні та мотиваційні чинники перфекціонізму студентської молоді. До мотиваційних чинників перфекціонізму серед потреб увійшли: потреба у комфорті та визнанні; серед мотивів: страх бути знехтуваним, мотив соціального престижу, мотив загальної активності, високий рівень прагнень, устремлінь до задоволення мотивів, професійна мотивація; серед ціннісних орієнтацій: цінність влади; серед установок – установка на результат, а також уникнення устремлінь на альтруїзм. Сімейними чинниками перфекціонізму є емоційно дисгармонійна сімейна ситуація. Тривожність та тривале переживання травмуючих ситуацій – здатні впливати на прояв перфекціонізму.
Опис
Master’s Degree Project is devoted to the problem of the peculiarities of the motivational sphere and perfectionism in groups of student and non-student youth. The qualification work theoretically summarizes and empirically verifies the following: features of the motivational sphere and perfectionism in groups of student and non-student youth
The theoretical chapter analyzes the study of perfectionism in the psychological plane.
The common and distinctive features between perfectionism and pedantry are highlighted. What perfectionism and pedantry have in common is the following features: increased anxiety; rigidity, inflexibility; prolonged experience of traumatic situations; overestimated conscientiousness; doubts about the correctness of one's actions. The differences between pedantry and perfectionism are that: 1. For a pedantic personality, the form is more important than the content, while perfectionists are more focused on the content, or, more precisely, on the result. 2. Perfectionists try to achieve the ideal in large-scale affairs, pedants - in small ones. 3. The perfectionist's assessment of the results of their own activities depends on external factors, while pedants evaluate their work in accordance with their own (internal) beliefs and positions. 4. Pedants are more conservative than perfectionists.
Perfectionism is defined as a personality trait that consists in striving for perfection, making high demands and unrealistic standards for oneself and at the same time combines an extrapsychic aspect that reflects the social context of perfectionism and its distinct social determination, is cultivated by modern society and provides for social encouragement and recognition, and an intrapsychic aspect associated with a number of dysfunctional features (cognitive, emotional, behavioral).
The empirical analysis showed that the overall level of perfectionism, as well as a significant part of its components, is higher in the group of student youth compared to the group of non-students.
Differences were found among individuals with high, medium and low levels of perfectionism. For people with a high level of perfectionism, the dominant motives are the motives of development and active acquisition of social prestige and power, which negatively affects the self-image of the individual. For people with an average level of perfectionism, the dominant motive is communication. Students with a low level of perfectionism have a pronounced dominance of consumer motives, in particular, maintaining comfort and maintaining life support. The need for mutual understanding and warm social contacts has a positive effect on self-acceptance.
Ключові слова
перфекціонізм, самоактуалізація, студентська та нестудентська молодь, мотиваційна сфера