Особливості суб’єктивного сприйняття штучного інтелекту особами з різними когнітивними стилями
Вантажиться...
Дата
2026
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей субʼєктивного сприйняття штучного інтелекту особами з різними когнітивними стилями.
У теоретичній частині роботи проаналізовано природу мислення як когнітивного процесу, визначено поняття та класифікації когнітивних стилів, зокрема параметр «імпульсивність–рефлексивність» (Каган, 1966), досліджено психологічні аспекти взаємодії людини з ШІ: феномени когнітивного розвантаження, «флюентної пастки», автоматизаційної упередженості.
Емпірична частина роботи включає три дослідження. У першому дослідженні (n=60) застосовано Шкалу імпульсивності Баррата (BIS-11) та авторську анкету «Взаємодія з ШІ». На основі медіанного показника BIS-11 (Mdn=70) виділено дві групи: осіб з імпульсивним (n=31) та рефлексивним (n=29) когнітивним стилем. Виявлено, що особи з вищим рівнем імпульсивності частіше звертаються до ШІ (rs=+0,43; p<0,001), тоді як особи з рефлексивним стилем достовірно частіше приймають відповіді ШІ без додаткової перевірки (p<0,001) та демонструють вищий рівень залежності від ШІ. У другому дослідженні (n=60) застосовано Загальну шкалу ставлення до штучного інтелекту (GAAIS, Schepman & Rodway, 2020). Встановлено переважання позитивного ставлення до ШІ (M=3,90; SD=0,64) над негативним (M=3,50; SD=0,67), що є статистично значущим (t=2,95; p=0,005). У третьому дослідженні (n=40) застосовано CRT (Frederick, 2005) та NFC (Cacioppo & Petty, 1982). Виявлено сильний позитивний зв'язок між когнітивною рефлексією та потребою в пізнанні (rs=0,685; p<0,001).
Практична значущість полягає у можливості врахування когнітивного стилю та характеристик ставлення до ШІ при розробці диференційованих підходів до роботи з ШІ в освіті, HR-менеджменті та UX/UI-дизайні.
The qualification work is devoted to the study of psychological features of subjective perception of artificial intelligence among individuals with different cognitive styles.
The theoretical part analyzes the nature of thinking as a cognitive process, defines cognitive styles, focusing on the «impulsivity–reflexivity» parameter (Kagan, 1966), and examines psychological aspects of human–AI interaction: cognitive offloading, the fluency effect, and automation bias.
The empirical part includes two studies. Study 1 (n=60) employed the Barratt Impulsiveness Scale (BIS-11) and an original questionnaire. Two groups were formed: impulsive (n=31) and reflexive (n=29) cognitive styles. Persons with higher impulsivity more frequently used AI (rs=+0.43; p<0.001), while reflexive persons more often accepted AI responses without verification (p<0.001). Study 2 (n=60) applied the General Attitudes towards Artificial Intelligence Scale (GAAIS, Schepman & Rodway, 2020). Positive attitudes (M=3.90) significantly prevailed over negative ones (M=3.50; t=2.95; p=0.005).
The practical value lies in the application of cognitive style assessment in education, HR management, and UX/UI design of AI systems.
Опис
Ключові слова
когнітивний стиль, імпульсивність, рефлексивність, штучний інтелект, BIS-11, GAAIS, взаємодія людина–ШІ, ставлення до ШІ, когнітивне розвантаження, cognitive style, impulsivity, reflexivity, artificial intelligence, human–AI interaction, attitudes toward AI, cognitive offloading