Психологічні особливості комунікативної функції мовлення молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку
dc.contributor.author | Черних Тетяна Володимирівна | |
dc.date.accessioned | 2025-03-04T13:36:28Z | |
dc.date.available | 2025-03-04T13:36:28Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.description.abstract | Кваліфікаційна робота присвячена проблемі психологічних особливостей комунікативної функції мовлення молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку. Теоретично з’ясовано, що є проблеми психологічних особливостей мовленнєвої діяльності особистості. Зазначено, що мовлення виступає важливим показником не тільки загальної мовної культури особистості, але й показником її розумового і психічного розвитку, займає провідне місце у ряді психологічних механізмів різних видів і форм становлення особистості, розвитку мовлення на різних етапах онтогенезу. Виділено основні напрями, пов’язані із вивченням проблеми мовлення та його основних функцій, що існують у сучасній психологічній науці: особистісний, суб’єктний, комунікативний, системний, психолінгвістичний, компетентнісний, психолого-педагогічний, інтегративний та ін. Визначено особливості структурних компонентів мовленнєвого розвитку та сенсомоторної сфери молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку (компоненти зорово-моторної, слухо-моторної координації, індикативний і предикативний). В експериментальному дослідженні встановлено специфічні особливості розвитку комунікативної функції мовлення і сенсомоторної сфери і у молодших школярів із затримкою психічного розвитку, які полягають у наступному: найбільш недорозвиненим компонентом сенсомоторної сфери у молодших школярів із затримкою психічного розвитку, на відміну від однолітків з нормальним розвитком, є зорово-моторна координація. Визначено рівні розвитку комунікативних функцій мовлення та сенсомоторної сфери молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку. Більшість досліджуваних з нормальним розвитком виявили високий (96,6%) рівень сенсомоторної сфери; середній рівень був виявлений лише у 3,4%, низький рівень сенсомоторної сфери з них не показав ніхто. Характерним для дітей із затримкою психічного розвитку виявився середній (71,6%) рівень розвитку сенсомоторної сфери. Високий рівень розвитку сенсомоторної сфери у даної групи досліджуваних представлений у 1,7% учнів. 6,7% дітей із затримкою психічного розвитку виявили низький рівень сенсомоторного розвитку. Подальші перспективи дослідження полягають у створенні та впровадженні програми формування комунікативної функції мовлення та сенсомоторної сфери у молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Результати дослідження можуть використовуватись у роботі психолого-медико-педагогічних консультацій, шкільними психологами, фахівцями зі спеціальної освіти, вчителями при розробці програм з розвитку мовлення та сенсомоторної сфери для роботи в загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладах; також можуть бути включені викладачами у зміст викладання курсів «Загальна психологія», «Психологія мовлення». | |
dc.identifier.uri | https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/5792 | |
dc.language.iso | other | |
dc.publisher | Університет імені Альфреда Нобеля | |
dc.subject | діти молодшого шкільного віку | |
dc.subject | діти у нормі | |
dc.subject | діти з затримкою психічного розвитку | |
dc.subject | мовлення | |
dc.subject | сенсомоторна сфера. | |
dc.title | Психологічні особливості комунікативної функції мовлення молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку | |
dc.type | Other |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 2.84 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: