2022-2023 н.р.
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості психологічного благополуччя особистості у період ранньої дорослості(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Шереметьєва Тетяна ВікторівнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі особливості психологічного благополуччя особистості у період ранньої дорослості. У кваліфікаційній роботі теоретично зазначено, що рання дорослість є особливим етапом в житті людини, коли здійснюється вибір головних життєвих цілей, стратегій подальшої реалізації життєвого шляху. У цьому віці (20-25 років) особистість починає самореалізацію власної життєвої перспективи в теперішньому, переосмислюючи минуле і моделюючи своє майбутнє. Створена модель самореалізації особистості та конструктивного подолання нормативних життєвих криз в ранній дорослості доводить, що продуктивна реалізація особистості потребує адекватного прийняття даності, усвідомлення завдань та актуалізації ресурсів життєвого шляху. З’ясовано, що існують відмінності у самореалізації життєвого шляху чоловіків і жінок досліджуваного періоду. Зазначено, що гармонійний характер поведінки сприяє конструктивному подоланню різноманітних життєвих криз та особистісному зростанню особистості, що, в свою чергу впливає на переживання її психологічного благополуччя. Обґрунтована на основі теоретичного аналізу концептуальна модель психологічного благополуччя особистості періоду ранньої дорослості є основою для подальшої побудови та реалізації стратегії емпіричного дослідження. Встановлено, що на вибір життєвого шляху особистості періоду ранньої дорослості впливають ціннісні орієнтації та життєві пріоритети різних часових перспектив. Встановлено, що переважаючими пріоритетами минулого в обох статей є такі: стосунки з близькими, друзями, навчання, освіта, відпочинок та дозвілля, здоров′я, матеріальне становище. Визначено, що близько п’ятої частини чоловіків і жінок мають низький рівень психологічного благополуччя, пов’язаний з деструктивними тенденціями розвитку, а менш, ніж десята, – високий, зумовлений глибоким осмисленням часових перспектив та продуктивністю самореалізації. Підтверджено зв'язок рівня психологічного благополуччя з прийняттям власного життєвого шляху та задоволенням особистістю своєю реалізацією. Перспективи подальшого дослідження може бути аналіз чинників психологічного благополуччя особистості періоду ранньої дорослості у різних регіонах України. Результати можна використати при викладанні навчальних дисциплін «Вікова психологія», «Психологія розвитку», «Гендерна психологія», «Диференціальна психологія» у вищих навчальних закладах; у роботі практикуючих психологів, консультантів, психотерапевтів, соціальних працівників та ін. Також результати дослідження можуть бути адаптовані для самопізнання та саморозвитку особистості в ранній дорослості.Документ Вивчення особливостей особистості молодих жінок готових, чи не готових до материнства(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Чопорова Вероніка АрсенівнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного аналізу поняття психологічної готовності до материнства та емпіричного дослідження складових материнської ідентичності як прояву особистісної ідентичності молодих жінок з різними рівнями готовності до материнства. Проаналізовані різні підходи до розуміння та вивчення поняття материнства, який визначають як складний феномен, що має фізіологічні механізми, еволюційну історію, культурні та індивідуальні особливості. На сучасному етапі материнство визначає унікальну ситуацію розвитку самосвідомості жінки, яка стає етапом переосмислення батьківської позиції з власного дитячого досвіду, періодом інтеграції образу матері і дитини. Проаналізовано поняття психологічної готовності до материнства як специфічного особистісного утворення, основою якого виступає суб’єкт-об’єктна орієнтація у ставленні до майбутньої дитини. Визначено, що більшість авторів вважають, що підготовка до материнства формується протягом життя. На процес становлення впливають як біологічні, так і соціальні чинники, оскільки підготовка до материнства має, з одного боку, потужну інстинктивну основу, а з іншого – виступає як особистісне утворення, яке відображає весь її попередній досвід, її стосунки з батьками, однолітками, чоловіком та іншими людьми. Проаналізовано феномен материнської ідентичності, яка визначається як складний психологічний конструкт, що містить в собі певні уявлення та установки стосовно того, якою повинна бути мати, та виражає цілісне прийняття і усвідомлення жінкою себе як матері. Даний психологічний конструкт формується та існує у структурі «Я-концепції» жінки впродовж всього життя, але частіше за все проявлятися він починає з періоду вагітності жінки, тобто з того часу, як вона починає ідентифікувати себе з роллю матері. Але в межах тенденцій розуміння готовності до материнства вчені заявляють про формування материнської ідентичності вже на етапах планування вагітності. Виокремлено та проаналізовано структурні компоненти материнської ідентичності. Визначено, що вона включає в себе чотири компоненти: когнітивний (усвідомлювані та неусвідомлювані знання жінки про себе як матері), емоційний (емоційне ставлення жінки до системи знань про материнство в цілому), ціннісно-смисловий (система ціннісних орієнтацій, які формуються під час засвоєння жінкою соціального досвіду, пов’язаного з материнством і проявляється у цілях, переконаннях, ідеалах та інтересах у материнській сфері) та поведінковий (поведінка матері у взаємодії з своєю дитиною) компонентів. Всі ці компоненти взаємодіють між собою, між кожним з них відбувається циркуляція інформації. Зміна будь-якого з цих чотирьох компонентів призводить до зміни материнської ідентичності в цілому. За результатами емпіричного дослідження було виявлено, що 64% жінок виявляють високий рівень готовності до материнства та 46% - низький рівень готовності до материнства. Доведено, що жінки з різними рівнями готовності до материнства мають відмінності у проявах складових материнської ідентичності. Так, жінки з більш високим рівнем готовності до материнства мають більш високі рівні сформованості когнітивного, емоційного, ціннісно-смислового та поведінкового компонентів материнської ідентичності. Практична значущість роботи визначається в тому, що результати дослідження можуть бути використані у практиці психолога в рамках сімейного психологічного консультування та сімейної психотерапії, а також можуть бути корисні в практиці роботи психолога в перинатальних центрах та жіночих консультаціях при плануванні або супроводу вагітностіДокумент Психологічні особливості комунікативної функції мовлення молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Черних Тетяна ВолодимирівнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі психологічних особливостей комунікативної функції мовлення молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку. Теоретично з’ясовано, що є проблеми психологічних особливостей мовленнєвої діяльності особистості. Зазначено, що мовлення виступає важливим показником не тільки загальної мовної культури особистості, але й показником її розумового і психічного розвитку, займає провідне місце у ряді психологічних механізмів різних видів і форм становлення особистості, розвитку мовлення на різних етапах онтогенезу. Виділено основні напрями, пов’язані із вивченням проблеми мовлення та його основних функцій, що існують у сучасній психологічній науці: особистісний, суб’єктний, комунікативний, системний, психолінгвістичний, компетентнісний, психолого-педагогічний, інтегративний та ін. Визначено особливості структурних компонентів мовленнєвого розвитку та сенсомоторної сфери молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку (компоненти зорово-моторної, слухо-моторної координації, індикативний і предикативний). В експериментальному дослідженні встановлено специфічні особливості розвитку комунікативної функції мовлення і сенсомоторної сфери і у молодших школярів із затримкою психічного розвитку, які полягають у наступному: найбільш недорозвиненим компонентом сенсомоторної сфери у молодших школярів із затримкою психічного розвитку, на відміну від однолітків з нормальним розвитком, є зорово-моторна координація. Визначено рівні розвитку комунікативних функцій мовлення та сенсомоторної сфери молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку. Більшість досліджуваних з нормальним розвитком виявили високий (96,6%) рівень сенсомоторної сфери; середній рівень був виявлений лише у 3,4%, низький рівень сенсомоторної сфери з них не показав ніхто. Характерним для дітей із затримкою психічного розвитку виявився середній (71,6%) рівень розвитку сенсомоторної сфери. Високий рівень розвитку сенсомоторної сфери у даної групи досліджуваних представлений у 1,7% учнів. 6,7% дітей із затримкою психічного розвитку виявили низький рівень сенсомоторного розвитку. Подальші перспективи дослідження полягають у створенні та впровадженні програми формування комунікативної функції мовлення та сенсомоторної сфери у молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Результати дослідження можуть використовуватись у роботі психолого-медико-педагогічних консультацій, шкільними психологами, фахівцями зі спеціальної освіти, вчителями при розробці програм з розвитку мовлення та сенсомоторної сфери для роботи в загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладах; також можуть бути включені викладачами у зміст викладання курсів «Загальна психологія», «Психологія мовлення».Документ Вплив стресу на психоемоційний стан у волонтерів під час війни в Україні(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Хомякова Арина ОлексіївнаПід час дослідження ми проаналізували інформацію щодо потенційного впливу стресу під час волонтерської діяльності на психоемоційний стан, зокрема тих, які здійснюють свою діяльність в екстремальних умовах. У дослідженні впливу стресу на психоемоційний стан у волонтерів, прийняли участь 62 осіб, віком від 18 до 42 років, серед яких 20 жінок та 42 чоловіків. Середній вік у групі досліджуваних: серед жінок - 27 років, серед чоловіків - 28 років. Вимірювалися: місце проживання учасників на момент зайняття волонтерською діяльністю, стратегії подолання стресових ситуацій (опитувальник С. Хобфолла), копінг - стратегії (Копінг-тест Р. Лазаруса), визначення стресостійкості й соціальної адаптації (методика Холмса й Раге), та визначення рівню психологічного стресу (Тест PSM-25). Обробка даних: критерій Колмогорова-Смірнова для визначення типу розподілу даних, коефіцієнт кореляції Пірсона для встановлення зв’язків між змінними. Кореляційний аналіз показав прямі зв’язки рівня психологічного стресу з такими копінг-стратегіями як дистанціювання, уникнення, обережні дії, втеча та зворотній зв'язок з самоконтролем i асертивними діями. Стресостійкість прямо пов’язана з самоконтролем та позитивною оцінкою – з імпульсивними діями, уникненням та втечею. Результати дослідження виявили ряд чинників, що можуть негативно впливати на психоемоційний стан волонтерів, що діють в умовах воєнних дій, зокрема інтенсивність та тривалість здійснюваної волонтерської діяльності, велика особиста відповідальність, висока емоційна залученість, відсутність соціальної підтримки.Документ Екзистенційна реалізація особистості як фактор благополуччя у сімейних стосунках(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Стадниченко Тетяна ОлексіївнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі екзистенційної реалізованості особистості та її вплив на благополуччя у сімейних стосунках. Проведено теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження щодо даної проблематики. Проведено теоретичний аналіз психологічних аспектів сутності міжособистісних стосунків подружжя та їх впливу на благополуччя у сімейних стосунках між подружжям. З’ясовано, що на задоволеність шлюбом істотно впливають причини його укладення. Мотиви одруження можуть бути дуже різноманітними і є основою побудови здорових сімейних відносин, що впливають на розвиток подружніх стосунків. З приводу цього розглянуто значення кохання, як основи шлюбних стосунків. Виявлено, що взаємне кохання при вступі до шлюбу позитивно впливає на подальший розвиток відносин у шлюбі. Встановлено, що конфлікти безпосередньо пов'язані із задоволеністю шлюбом. Конфлікти у шлюбі дуже різноманітні і найчастіше зумовлені дисбалансом у мотиваційно-потребової сфері партнерів. Проте, конфлікт може бути і рушійною силою розвитку відносин, мати конструктивні наслідки. Як альтернатива задоволеності шлюбом в роботі розглянуто питання переживання екзистенційної реалізованості особистості. Екзистенційна реалізованість визначається як інтегральне переживання актуального моменту життя, відображає ставлення до власного життя та буття, ступінь свідомості життя, прийняття реальності, внутрішньої узгодженості із змістом. Метою нашого дослідження було дослідити екзистенційну реалізованість особистості в сімейних стосунках між подружжям. Згідно з концептуальною гіпотезою дослідження факторами благополучних сімейних стосунків є екзистенційна реалізованість партнерів у шлюбі. Для перевірки гіпотези було обрано теоретичні та емпіричні методи дослідження За результатами емпіричного дослідження у роботі встановлено що існує прямий взаємозв’язок між екзистенційною реалізованістю партнерів у шлюбі, екзистенційною реалізованістю партнерів у житті та задоволеністю у шлюбі. Виявлено, що екзистенційна реалізованість у стосунках у чоловіків більшою мірою обумовлена автентичністю дружини, для жінок важливішою є екзистенційна реалізованість чоловіка в житті в цілому. Зазначено, що люди, які одружилися з взаємного кохання, мають більший рівень екзистенційної реалізованості у шлюбі та життя, більш задоволені своїми відносинами. В процесі дослідження виявлено, що кількість дітей, тривалість шлюбу та кількість шлюбів не впливає на рівень екзистенційної реалізованості у чоловіків та жінок.Документ Особливості прояву мотивації до навчання студентів-психологів в умовах воєнного часу(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Солдатова Ганна ОлександрівнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі мотивації до навчання студентів-психологів в умовах воєнного часу. Теоретично обґрунтовано, що з моменту початку повномасштабної війни в Україні мотивація студентів до навчання знизилася, мотиваційні пріоритети змістилися у бік забезпечення базових потреб. У студентів спостерігався пригнічений стан психіки через постійну нервову напругу, страх невідомості щодо завтрашнього дня, збільшилась тревожність, відчуття апатії. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння встановлено, що, попри війну, більшість респондентів мають високі показники мотивації до навчання. Це свідчить про успішне проходження студентами-психологами процесу адаптації до умов воєнного часу. У них переважають професійні мотиви навчання (80%), а серед мотивів вибору професії домінують внутрішні індивідуально значущі (76%). Це вказує на те, що більшість студентів обирали професію усвідомлено. І інтерес до професії є одним із чинників, що допомагають продовжувати навчання під час війни. Другою важливою складовою успішного навчання в умовах воєнного часу, виділено спілкування з викладачами і одногрупниками, бо у студентів з високим рівнем мотивації до навчання, високий рівень прояву комунікативних мотивів (72%). Виявлено статистично значущі відмінності у структурі мотивації респондентів з різним рівнем навчальної мотивації: 1) у студентів-психологів з високим рівнем навчальної мотивації більше проявлені навчально-пізнавальні, пізнавальні, мотиви досягнення, саморозвитку та соціальні. А також внутрішні індивідуально значущі мотиви вибору професії; 2) у студентів-психологів з низьким рівнем навчальної мотивації більш проявлена екстернальна та амотивація. Визначено, що резильєнтність має прямий тісний взаємозв’язок з професійною, пізнавальною мотивацією, а також мотивацією досягнення і саморозвитку. Менш щільний і зворотній зв’язок у резильєнтності з амотивацією. І помірний прямий зв’язок резильєнтність має з мотивами творчої самореалізації та внутрішніми індивідуально значущими мотивами вибору професії. Виявлено певний взаємозв’язок резильєнтності з рівнями мотивації студентів-психологів до навчання, проте він спостерігається не на всіх рівнях (за класифікацією Каташева В. Г.), тому потребує подальших досліджень. Практична значущість полягає в можливості використовувати отримані результати закладами вищої освіти, викладачами та психологами і психотерапевтами в практичній діяльності.Документ Психологічні особливості адаптованості вимушених мігрантів в умовах воєнного часу(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Сірек Ольга СергіївнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження психологічних особливостей адаптивності мігрантів в умовах воєнного часу. Розробка психологічного інструментарію важлива в цілому для української психології, як науки для роботи з усіма категоріями населення і тими, хто вимушено виїжджають і тими, хто залишаються у містах постійного проживання. Обґрунтовано, що на адаптованість вимушених мігрантів впливають наступні психологічні феномени: рівень соціально-психологічної адаптації, рівень тривожності, вважаючи за умову проведення дослідження – воєнний час, власне домінуючий емоційний фон, склад базисних переконань та рівень самоорганізації особистості.. Акцентується, що під адаптованістю розуміється стан пристосованості: ступінь, до якого організм здатний виживати та відтворюватися в певному середовищі. Стверджується, психологічна адаптованість особистості проявляється в емоційних станах і соціально значущих почуттях та показниках адаптованості (впевненість у собі, адекватність самооцінки, ясність самосвідомості, відповідальність, уміння долати перешкоди, адекватно ситуації реагувати на події життя тощо). Розкрито, що розрізняють ефективну та неефективну адаптацію. Ефективність адаптації залежить від того, наскільки індивід адекватно сприймає себе і свої соціальні зв'язки. Зазначено, що існують певні психологічні особливості на етапі адаптації у воєнний час. Обґрунтовано, що показники самооцінки емоційного стану вимушених мігрантів в умовах воєнного часу статистично не відрізняються від показників осіб, які залишаються жити у своїх рідних місцях та емоційний фон у кожної з груп статистично значимо відрізняється по категорії Уважності. Визначено, що рівень тривожності вимушених мігрантів, було виявлено, що цей показник має однаковий рівень в обох вибірках і має середні значення з тенденцією до високого. Також показано, що рівень самоорганізації діяльності у групи вимушених мігрантів вищий. Але у той же час показники планомірності, цілеспрямованості, наполегливості, фіксації, самоорганізації та орієнтації на сьогодення у вимушених мігрантів не є більш актуалізованим, ніж у осіб, які залишаються у місцях постійного проживання. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено, що існують статистично значущі психологічні особливості адаптованості вимушених мігрантів порівняно з особами, які залишаються в Україні під час воєнного стану. Практична значущість полягає в тому, що результати емпіричного дослідження можуть бути використані у роботі практичних психологів щодо розвитку адаптивних можливостей і підвищення резистентності психіки особистості до впливу несприятливих психологічних чинників у вимушених мігрантів. Також в подальшому можна використовувати дані дослідження для вивчення психологічного стану людей у воєнних обставинах, для покращення існуючого інструментарію в галузі адаптаційних можливостей людей і розробки нових інструментів у нові часи.Документ Соціально-психологічні особливості мотивації успіху у працівників промислових підприємств(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Сидорова Ніна СергіївнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження соціально-психологічних особливостей мотивації успіху у працівників промислового підприємства. Актуальність обраної теми не викликає сумнівів, оскільки в наш час гостро постає питання щодо управління персоналом, кожна організація намагається максимально оптимізувати свою діяльність, зробивши її більш ефективною. На сьогоднішній день в більшості країн світу питанню оцінки якості праці фахівців належить одне з центральних місць у системі управління персоналом, оскільки від їх сумлінної та ефективної діяльності багато в чому залежить якість прийнятих ними управлінських рішень, успішність роботи всього підприємства, а разом із цим і якість управління та процвітання держави в цілому і, як наслідок, високий добробут населення. В нашій державі можна спостерігати істотні проблеми в проведенні оцінки діяльності фахівців, оскільки такій оцінці раніше не надавали особливого значення. Лише з інтеграцією України у світове співтовариство почала актуалізуватися проблема об’єктивної оцінки фахівців на робочому місці з метою виявлення відповідності їх займаним посадам та адекватності отримуваної ними заробітної плати, а також для розробки системи мотивування працівників до роботи. В ході роботи було здійснено аналіз теоретико-методологічних засад щодо вивчення мотивації успіху у працівників промислових підприємств. Акцентується, що матеріальні і фінансові ресурси є однією з універсальних характеристик будь-якої організації, оскільки досягнення цілей за допомогою персоналу вимагає певних приладів, площ, винагороди й інших матеріальних умов, необхідних для підтримки життєдіяльності організації. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено, що високий рівень мотивації на досягнення успіху спостерігається у 41,25% опитаних, дуже високий рівень – у 47,75% опитуваних, середній рівень прояву мотивації успіху серед персоналу підприємства спостерігається у 10% досліджуваних, низький – у 1,25%. Ця ситуація є цілком нормальною, адже для ефективної та продуктивної роботи підприємства необхідно, щоб працівники були зорієнтовані та мотивовані на успіх при виконанні роботи і не боялися можливої поразки. Проведено емпіричне дослідження характеру взаємозв’язку мотивації успіху / мотивації уникнення невдач із проявом підприємницьких здібностей у працівників промислових підприємств. Виявлено, що в ході вивчення мотивації успіху у працівників промислового підприємства було здійснено перевірку статистично значимих кореляційних зв’язків мотивації на досягнення успіху і підприємницьких здібностей. Розкрито, що існує статистично значимий взаємозв’язок між показниками мотивації на досягнення успіху і потребою в досягненнях, потребою в незалежності, творчими здібностями, умінням йти на розумний ризик, цілеспрямованістю та рішучістю. Сформульовано рекомендації та запропоновано заходи, спрямовані на підвищення ефективності роботи персоналу промислових підприємств. Визначено, що найбільш дієвим способом покращення діяльності персоналу являється мотивація. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані працівниками психологічних служб, практичними психологами під час консультування на різних етапах психотерапевтичної роботи з працівниками промислових підприємств. Практична значущість дослідження полягає також у тому, що за результатами проведеної оцінки фахівців ТОВ «Компанія Агро Прайд» можна здійснити заходи в частині управління кадрами: підвищити по посаді, понизити, звільнити чи підвищити кваліфікацію.Документ Взаємозв’язок рівнів тривожності та акцентуацій характеру у студентів-першокурсників вишу(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Рябуха Наталя ВолодимирівнаКваліфікаційна робота присвячена актуальній проблемі взаємозв’язку рівнів тривожності та акцентуацій характеру у студентів-першокурсників вишу. Акцентуації як крайні варіанти норми стали предметом дослідження багатьох науковців (В. М. Бехтєрев, П. Б. Ганнушкін, О. В. Кербіков, Е. Кречмер, К. Леонгард, А. Є. Личко, Р. К. Ушаков) і водночас латентним явищем для оточуючих, в тому числі для батьків, педагогів, психологів, соціальних працівників. Науковцями доведено, що загострені риси характеру виступають детермінуючим фактором багатьох поведінкових актів суб'єкта, в тому числі і формування шкідливих звичок (Г. В. Ложкін, Н. І. Пов'якель). З’ясовано, що акцентуації розвиваються в період становлення характеру і згладжуються з дорослішанням. Особливості характеру при акцентуації можуть виявлятися не постійно, а лише в деяких ситуаціях, в певній обстановці, і майже не виявлятися в звичайних умовах. Соціальна дезадаптація при акцентуації або зовсім відсутня, або буває нетривалою. При акцентуаціях порушення виникають лише при певного роду психічних травмах, в деяких важких ситуаціях, а саме лише тоді, коли вони адресуються до «місця найменшого опору», до «слабкої ланки» даного типу характеру. При кожному типові акцентуації є властиві йому, відмінні від інших типів, «слабкі місця». Все це зумовлює актуальність вивчення акцентуацій характеру особистості підлітка та необхідність аналізу причин формування акцентуацій у підлітковому віці. Метою дослідження було теоретичне обґрунтування та експериментальне дослідження взаємозв’язку рівнів тривожності та акцентуацій характеру підлітків. Згідно з концептуальною гіпотезою дослідження, мали встановити та проаналізувати зв’язки між двома рядами показників: показниками акцентуйованих рис та показниками тривожності студентів-першокурсників вишу. Задня перевірки гіпотези було дібрано комплекс діагностичних методів, а саме методи аналізу (розчленування цілого на частини) і синтезу (дослідження взаємозв’язку, єдності цілого, утвореного з певних частин) є основою будь-якого дослідження загалом і гендерної психології зокрема. Із соціологічних методів – анкетування, із педагогічних – бесіда, із лінгвістичних – вивчення мовних повідомлень, із психологічних-спостереження, експеримент, анкетування, інтерв’ювання, тестування, моделювання. Із соціально-психологічних методів – опитування. Представлено найбільш відомими методами дослідження акцентуацій та тривожності характеру: методики «Акцентуації характеру» Леонгарда-Шмішека; «Шкала тривоги» Спілбергера-Ханіна; «Шкала самооцінки» Розенберга; Фрайбургський особистісний опитувальник; «Шкала тривожності» А.М. Прихожан З метою вивчення взаємозв’язку між рівнем тривожності та акцентуаціями характеру у підлітків, було проведено дослідження, у якому взяли участь 80 респондентів віком від 17-ти до 19-ти років. Визначено, що чим вищий рівень тривожності, тим нижчий рівень самооцінки і навпаки (p<0,05). Досліджено, що чим вищий рівень тривоги, тим вище є рівень схильності проявлення її особливо в стресових ситуаціях, яскраво відображено дане явище у застряглого типу (r=0,925, p<0,01). При високому рівні тривоги, особливо у представників демонстративного типу, вони схильні до зниження контактності, блокування свого психоемоційного простору, або навпаки – до психопатії (r=-0,853, p<0,05).Документ Проблеми созалежності в подружніх (партнерських) стосунках(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Рзаєва Рехан СарварівнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі співзалежних відносин у подружніх (партнерських) стосунках. Виявлено та проаналізувано психологічні особливості особистості в співзалежних стосунках у парі. Проведено кореляційний аналіз основних показників та доведено, що при нормальному рівні співзалежності що в чоловіків, що в жінок можемо спостерігати тісний позитивний зв'язок з низьким рівнем тривоги (r=1,000, p<0,01) та тісний негативний – з високим рівнем тривоги (r=-0,993 та r=-1,000, p<0,01). При помірно вираженому рівні співзалежності у жінок наявний тісний позитивний з середнім та високим рівнем тривожності (r=0,985 та r=0,859, p<0,01) відповідно. У чоловіків з сильно вираженою співзалежністю спостерігається тісний позитивний зв'язок з високим рівнем тривоги (r=0,902, p<0,01) у жінок – r=1,000, p<0,01. Розроблено тренінг з корекції співзалежних відносин та визначити результативність останнього. Визначено, що після проведення тренінгу, результати тесту дослідження співзалежності у експериментальної групи є нормальними у 85% чоловіків та 95% жінок порівнюючи групою контролю, де даний показник є нормальним у 95% чоловіків та 96% жінок, можна стверджувати про позитивний результат проведеного тренінгу (визначено t-критерій Стьюдента=1,32, p<0,05).Документ Психологічні особливості переживання самотності у жінок з числа внутрішньо переміщених осіб(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Радунцева Дар`я ЕдуардівнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі переживання самотності у жінок з числа внутрішньо переміщених осіб. Виявлено та проаналізовано основні особливості прояву самотності у даної категорії жінок за допомогою психодіагностичного апарату (методик). Проведено кореляційний аналіз основних характеристик переживання самотності. Апробовано програму психокорекційних заходів по зниженню інтенсивності прояву самотності у жінок з числа ВПО. Перед початком програми проведено авторську анкету «Самотність» та «Ви відчуваєте себе самотнім?», визначено доцільність впровадження програми. Після останньої використано повторно методику діагностики «Рівня суб’єктивного переживання почуття самотності» (Д. Рассел, М. Фергюсон) у контрольні та експериментальній групах. Визначено, що остання є результативною. Результати підтверджено за допомогою статистичного методу, визначено t-критерій Стьюдента (1,42, р<0,05), тобто розбіжності між групами є статистично значимими (достовірними). Практична значущість роботи визначається тим, що отримані нами результати можуть бути використані у практиці індивідуального консультування та психотерапії, при розробці групових та індивідуальних тренінгів та коуч-сесійДокумент Збереження емоційного здоров'я дітей молодшого шкільного віку в умовах невизначеності методами арт-терапії(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Порхун Наталія ВасилівнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження особливостей збереження емоційного здоров’я дітей молодшого шкільного віку в умовах невизначеності методами арт-терапії. Обгрунтовано, що важливим компонентом «здоров’я» є психологічне здоров’я, яке виступає ресурсом розвитку особистості, саме від нього залежить загальний психологічний стан людини, її самопочуття, уміння долати життєві труднощі тощо. Цей досвід потрібно розвивати з дитинства. Втрата потенціалу у дитинстві - одна з найгостріших сучасних світових проблем. Розглянуто, що фрагментарно окремі аспекти психологічних основ емоційного здоров'я тривалий час досліджувалися побічно в межах проблем психологічного здоров'я. Лише в останні кілька років з'явилися роботи, в яких безпосередньо предметом дослідження виступають різні особливості саме емоційного здоров'я на основі аналізу проявів тривожності, агресії, певних властивостей емоційної зрілості та ін. Стверджується, що емоційне здоров'я це специфічне оцінне суб'єктивне відображення функціонування почуттєвої сфери у людини від відносно позитивно-комфортного до негативно-дискомфортного стану в різних умовах її життєдіяльності. З’ясовано, що психологічно і більш привабливо для людей в нашій культурі життя в умовах визначеності, а в умовах невизначеності життя сприймається дискомфортним і незручним більшістю людей. Невизначеність може ігноруватися і не сприйматися, як було в стародавніх культурах. Інноваційним для психології є вивчення осо¬бистісної толерантності до невизначеності. Припускається, що володіння толерантністю до ситуації невизначеності дозволяє суб’єкту бачити у постійно зміню¬ваному світі нові можливості, знаходити компро¬міси між собою та навколишнім світом. Зазначено, що невизначеність - це концепт поняття достатньо високого рівня абстракції, яке в процесі соціалізації засвоює суб’єкт. І це торкається як житейського рівня розвитку понять, так і наукового. Встановлено, що діти дошкільного віку не сприймають невизначеність, тому що не розуміють цього поняття. Коли людина починає усвідомлювати аспект невизначеності життя, то вона може його ігнорувати (не турбуватися), ставитися толерантно або інтолерантно. Молодший шкільний вік є найбільш сенситивним періодом для формування поняття невизначеності на житейському і науковому рівні, адже саме в шкільні роки у дитини відбувається формування психологічної стійкості, становлення рис характеру та особистості. Акцентується, що останніми роками у психології активно застосовуються програми, спрямовані на збереження емоційного здоров’я дітей, через формування толерантності до невизначеності, що ґрунтуються на мистецтві. Особливу популярність у цьому напрямі набула арт-терапія, як безпечний і потужний інструмен діагностики та корекції емоційних станів у дітей. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено, що в умовах невизначеності у дітей молодшого шкільного віку спостерігаються наступні результати особливостей емоційного здоров’я: високий і середній рівень тривожності у 40% і 60% досліджуваних дітей, високий рівень агресії у 36% і виявляється найбільше в таких формах, як роздратування 84%, негативізм 84%, cловесна і непряма агресія 84%, образливість 36, фізична агресія 24%, низький рівень сформованості процесів розпізнавання емоцій мають 8% дітей, уявлення про поняття «невизначеність» тільки починає формуватися у 80% дітей і не має уявлення у 20%, відсутність толерантності до невизначеності виявлено у 48% дітей, частково сформована у 40%. Опираючись на необхідність корекційної роботи з тривожністю, агресію, інтолерантністю до невизначеності за результатами дослідження нами була створена корекційно-розвивальна програма, щодо збереження емоційного здоров’я дітей і формування толератності до невизначеності засобами арт-терапії. Перспективою подальшого дослідження може бути складання програми з розвитку толерантності до невизначеності і збереження емоційного здоров’я дітей в підлітковому віці. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можуть використовувати педагоги при викладанні навчальних дисциплін «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», які пов’язані з проблематикою вікової психокорекції, шкільні психологи, соціальні педагоги в роботі з дітьми при створенні корекційних програм з профілактики і збереження емоційного здоров’я.Документ Особливості зв’язку емоційного інтелекту батьків і дітей старшого дошкільного віку(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Полякова Світлана ВіталіївнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження особливості взаємозв’язку між рівнями прояву емоційного інтелекту батьків і дітей старшого дошкільного віку. Життя в час невизначеності та змін викликає стрес, особливо коли ми почуваємося безсилими, а підвищена тривожність, спричинена зовнішніми чинниками, посилюється за рахунок емоційної напруги, постійного страху за власне життя. Людина може не контролювати обставини, але здатна прийняти рішення, реагувати конструктивно, тобто взяти на себе відповідальність за своє благополуччя та пошук ефективних стратегій подолання. Таким чином, здатність визначати та регулювати свій емоційний стан є умовою можливості протистояти негативним психологічним факторам та умовам зовнішнього та внутрішнього середовища, з якими людина зіштовхується в умовах воєнного стану. В роботі визначено феномен емоційного інтелекту саме інтелектуальної здатності, що пов’язана з розумінням і управлінням емоційними станами та проявами особистості. При цьому специфіку йому додає внутрішньоособистісна спрямованість. Стверджується, що емоційний інтелект не є вродженою характеристикою, а формується в різних вікових періодах під певним впливом оточення та ситуацій, що виникають. Стверджується, що повноцінний інтелектуальний та емоційний розвиток дитини здійснюється тільки за підтримки батьків. Тому що дитина перебуває з батьками більшість часу, і вони можуть контролювати, виправляти і формувати ті особисті якості, які допоможуть дитині ефективно взаємодіяти з людьми, адекватно реагувати на ситуації і завдання, що стоять перед ним. Багато емоційних реакцій та ставлення до певних подій діти несвідомо наслідують від батьків. Акцентується, що у дошкільному віці відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток і зростання дитини, це активний період формування психічних функцій, особистісних утворень. Зазначено, що вчені визначають саме дошкільний вік як період активного розвитку здатності дитини розпізнавати емоції інших та свої власні емоційні переживання. Вченими у дослідженнях встановлений стійкий зв’язок емоційного інтелекту батьків та дітей. Причому щільніший зв’язок виявлено саме між емоційним інтелекту матерів та дітей, що пояснюється більшої кількості часу, яку діти зазвичай проводять саме з мамами. Обгрунтовано взаємозв’язок між рівнем прояву емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку та рівнем емоційного інтелекту їх батьків. За результатами дослідження виявлено, що близько 50% дітей мають середній рівень розвитку емоційного інтелекту, тобто здатність до розпізнавання своїх емоцій, емоційної децентрації та визначення емоційних переживань інших людей, прояв співпереживання і співчуття. За результатами діагностики батьків були виявлені суперечливі дані за різними методиками, що може бути спричинено станом війни і розгубленістю щодо ситуації. За результатами статистичної обробки отриманих даних була частково доведена концептуальна гіпотеза дослідження про те, що існує певний взаємозв’язок між рівнем прояву емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку та рівнем емоційного інтелекту їх батьків. Виявлено, що чим більше мами здатні усвідомлювати свої емоцій та розпізнавати переживання оточуючих, тим більше у дітей розвинута здатність до розпізнавання емоцій, співпереживання та емоційної децентрації. Також було виявлено значущі зв’язки між рівнем здатності до управління своїми емоціями та розпізнавання емоцій інших людей батьками та показниками емоційного інтелекту дітей дошкільного віку.Документ Психологічні чинники професійної адаптації українців в Ірландії(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Пєткова Тетяна ВолодимирівнаКваліфікаційна робота присвячена актуальній проблемі професійної адаптації українців в Ірландії. У кваліфікаційній роботі магістра здійснено аналіз основних наукових ідей, положень і теоретико-методологічних підходів визначення психологічних чинників професійної адаптації українців в Ірландії задля обґрунтування доцільності емпіричного дослідження. Мета дослідження заключається в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особливостей професійної адаптації українців в Ірландії. В ході дослідження вирішено ряд завдань: проведено теоретичний аналіз наукових досліджень феномену професійної адаптації, розглянути сучасні стратегії адаптації; з’ясовано моделі соціокультурної адаптації особистості; визначено психологічні умов професійної адаптації українців в Ірландії; обґрунтовано організацію емпіричного дослідження та представити його діагностичні результати та інтерпретовано результати емпіричного дослідження. Для розв’язання поставлених завдань і досягнення мети дослідження використовувався комплекс методів: а) теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення; б) емпіричні – опитувальники: методика «Адаптивність» (МЛО-АМ) А. Маклакова-С. Чермяніна – для діагностики соціальної адаптивності респондентів; методика САН – для діагностики самопочуття, активності і настрою респондентів; методика САН – для діагностики самопочуття, активності і настрою респондентів; методика К. Вайсмана «Оцінювання професійного стресу» – визначено рівень професійного стресу та чинників, які його спричиняють; діагностика соціально-психологічної адаптації К. Роджерс, Р. Даймонд для дослідження станів адаптації та дезадаптації, особливостей уявлень про себе, їх перебудову в критичних ситуаціях, які спонукають рецензентів до переоцінки себе та своїх можливостей; в) математично-статистичної обробки емпіричних даних – обчислення первинних описових статистик, перевірки нормальності розподілу (критерій Шапіро-Уїлка), критерії U-Мана-Уїтні, факторний аналіз. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою програми SPSS 20; г) інтерпретації емпіричних даних. Емпіричне дослідження проводилося на базі ТОВ «ДЖАСТ ВОРК Україна». До дослідження залучено 50 респондентів українського походження, які працевлаштовуються на підприємстві «Espresso Catering Ltd» (Ірландія). Задля обробки емпіричних даних було проведено аналіз рангової кореляції Пірсона між результатами показників досліджуваних методик. Розроблено та впроваджено психопрофілактичну програму професійної дезадаптації.Документ Прояви тривоги та тривожності в соціокультурній адаптації особистості в новому середовищі(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Петраш Ганна ГеннадіївнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі прояву тривоги та тривожності в соціокультурній адаптації особистості у новому середовищі. Розглянуто теоретичні засади досліджень тривоги та тривожності мігрантів. Феномен тривоги та тривожності в соціокультурній адаптації особистості в новому середовищі активно досліджується в психології, а також в психіатрії, фізіології, філософії, соціології. Однак, незважаючи на це, тривога як психічний феномен залишається неоднозначним і семантично невизначеним. Загалом дослідники описують тривожність як складне особистісне явище, що включає велику кількість факторів, при цьому кожен фахівець враховує ті аспекти чи компоненти, які складають його теоретичні побудови. Для емпіричного дослідження використано психодіагностичний апарат, обгрунтовано доцільність його використання. З емпіричного дослідження можна зробити міні-заключення, що чим адаптивнішою, правдивішою є особистість-мігрант з відчуттям емоційного комфорту та внутрішнього контролю та, яка приймає себе, інших – стратегією вибору у даної групи є вирішення проблем. Мігранти, які відчувають домінування в новому середовищі – шукають підтримки у соціуму або зовсім уникають проблем, які виникли, перекладаючи це на плечі інших людей. У людей з високим рівнем стресостійкості та низьким рівнем тривожності вищими є всі ознаки, необхідні для існування та розвитку в новому середовищі, а з низьким рівнем стресостійкості та високим рівнем тривожності – навпаки. Визначено основні взаємозв’язки між досліджуваними показниками. Розроблено міні-корекційну програму щодо зниження рівня тривоги і тривожності та стабілізації адаптації у новому культурному середовищі мігрантів. Доведено її результативність. Одержані наслідки та їх новизна визначаються тим, що проаналізовано теоретичні аспекти життєвого вибору індивіда в парадигмі екзистенційної психології роботи зарубіжних і вітчизняних авторів Л. Бінсвангера, М. Босса, Дж. Бьюдженталя, Р. Ленга, С. Мадді, Р. Мейя, К. Попельського, К. Обухівського, П. Тілліха, В. Франкла, І. Ялома. Підсумовано теоретичні знання, узагальнено та проаналізовано і використано для дослідження, яке ми пропонуємо в нашій роботі. Висвітлено роль рівня вираженості невротизму щодо життєвого вибору індивіда. З’ясовано, що життєвий шлях — це послідовна зв’зка вчинків і справ особистості: лінія, що веде від того, ким людина була на одному етапі до того, якою вона буде на наступному, залежить від того, що вона зробила. Відданість певній справі — це джерело не тільки конкретних сенсів життя, а й умова всього особистісного розвитку. Практичне значення роботи одержаних результатів визначається тим, що отримані нами результати можуть бути використані у практиці індивідуального консультування та психотерапії, при розробці корпоративних тренінгів та коуч-сесій.Документ Характер взаємозв’язку тривожності та прояву агресивності у українських жінок в умовах війни(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Ошерова Ірина ПетрівнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі взаємозв’язку тривожності та прояву агресивності в українських жінок в умовах війни. Актуальність обраної теми не викликає сумнівів, оскільки соціальні проблеми в основі яких лежать психологічні чинники особливо гостро постають під час війни. Обґрунтовано, що зміна звичних умов життя призводить до значного підвищення тривожності та агресивності у жінок. З’ясовано, що існує взаємозв’язок між тривожністю та проявом агресивності у жінок в умовах війни. Акцентується, що увага приділяється саме вивченню стану тривожності та прояву агресивності жінками, які перебувають в умовах війни. Розглядаючи вплив умов війни на тривожність та прояв агресивності українських жінок стверджується, що існує взаємозв’язок між зазначеними психологічними категоріями. Розкрито, що стан тривожності може проявлятися в агресивній поведінці жінок в умові війни. Зазначено, що стан тривожності і агресивності є найрозповсюдженішим явищем серед жінок в умовах війни. Наголошено, щодо необхідності вчасного виявлення та роботи зі станом тривожності та агресивності у жінок в умовах війни та після нього. Зa peзультaтaми eмпіричного дocлiджeння у роботі встановлено, наявність значимих зв’язків між показниками прояву тривожності та певних форм агресивності у українських жінок в умовах війни. Обґрунтовано, що високий рівень прояву тривожності обумовлений певними психологічними особливостями. Також в роботі представлено методичні рекомендації та заходи, спрямовані на профілактику виникнення тривожності та подолання агресивної поведінки у жінок в умовах війни. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані працівниками психологічних служб, практичними психологами під час консультування на різних етапах психотерапевтичної роботи з жінками, які перебувають в умовах війни.Документ Особливості взаємозв’язку адаптивності та проявів агресії у жінок зрілого віку(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Овчиннікова Інна ЮріївнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження взаємозв'язку адаптивності та проявів агресії у жінок зрілого віку. Проаналізовано причини агресії, соціальний контекст агресії, особливості вибору стратегії реагування. Агресія в людському досвіді визначається як соціальне явище та невід’ємна складова існування людини та суспільства. Обґрунтовано, що активна фаза воєнного конфлікту, котрий триває вже понад 10 місяців, посилює тривожні настрої в суспільстві, страху, розчарування, дезадаптації. Поряд з цим можна помітити значне зростання агресивних проявів, вияв люті, ненависті, ворожості, гніву у відповідь на відкриту військову агресію з боку Росії. Надто емоційними у цих проявах є саме жінки, які забезпечують потужний інформаційний фронт безпосередньо в тилу, поки їх чоловіки на передовій. Проаналізовано основні особливості життєдіяльності особистості в умовах воєнного стану. Визначено перелік дестабілізуючих факторів, які призводять до актуалізації дослідження особливостей адаптації людей в умовах війни. Найбільш суттєво питання адаптації стоять саме перед жінками, які через значні втрати звичного життя мають адаптуватися до нових умов відчуваючи відповідальність за дітей та батьків. Визначено особливості розвитку жінок в період зрілості. Виокремлено основні завдання зрілого віку для жінок. З’ясовано, що переважна частка жінок за результатами якісного аналізу отриманих емпіричних даних, мають середні з тенденцією до високого рівні прояву агресії і ворожості, при чому показники ворожості трохи вищі. Найбільш проявленими шкалами агресії у жінок є почуття провини, роздратування і вербальної агресії. І переважно середні рівні соціально-психологічної адаптації і адаптивного потенціалу. Виявлено наявність статистично значущих відмінностей у показниках агресії в групі жінок з більш високими показниками соціально-психологічної адаптації за такими шкалами як роздратування, непрямої та вербальної агресії, індексу агресії та показниках агресивності. Це дозволяє зробити припущення про існування непрямого зв’язку між показниками адаптації та проявами агресії у жінок зрілого віку. Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що отримані результати дослідження і сформульовані на їх основі висновки можуть бути застосовані: науковцями – для подальшого вивчення взаємозв’язку між агресією та адаптивністю у жінок; співробітниками психологічної служби організацій – для психологічного супроводу жінок; широким колом спеціалістів – при розв’язанні проблем підтримки жінок у сучасних реаліях.Документ Особливості соціально-психологічної адаптованості студентів до навчання в умовах воєнного стану(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Новотна Ганна ОлегівнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі соціально-психологічної адаптованності студентів до навчання та емпіричного дослідження впливу воєнного стану на адаптованність студентів до навчання. Aдaптaція – це пoстійний пpoцес aктивнoгo пpистoсувaння індивідa дo умoв сoціaльнoгo сеpедoвищa і pезультaт цьoгo пpoцесу. Існує декількa її oснoвних пpoявів, які дoзвoляють ствеpджувaти, щo aдaптaція – це, пo-пеpше, влaстивість opгaнізму, пo-дpуге, пpoцес пpистoсувaння дo умoв сеpедoвищa, щo змінюються, пo-тpетє, pезультaт взaємoдії в системі «людинa-сеpедoвище», пo-четвеpте, метa, дo якoї пpaгне opгaнізм. Обґрунтовано, що соціально-психологічна адптованність під час воєнного стану представляє для студентів суттєві складності. Симптoмaми дезaдaптивнoї пoведінки людини є: підвищенa тpивoжність; дефіцит міжoсoбистісних кoнтaктів; зaкpитість; пеpеживaння тpивaлих внутpішніх і зoвнішніх кoнфліктів без знaхoдження психічних мехaнізмів і фopм пoведінки їх виpішення. Випaдки глибoкoгo пopушення aдaптaції мoжуть пpизвoдити дo гpубих пopушень дисципліни, пpaвoпopядку, суїцидaльних вчинків, зpиву пpoфесійнoї діяльнoсті, poзвитку хвopoб. Теopетичнo з’ясoвaнo oзнaки пopушення сoціaльнo-психoлoгічнoї aдaптoвaнoсті oсіб, які пoстpaждaли від війни. Дaнa кaтегopія студентів мaє цілу низку юpидичних, пoбутoвих, пpoфесійних, сoціaльних, психoлoгічних пpoблем тa oзнaки дезaдaптaції. Нaйбільш типoвими симптoмaми дезaдaптивнoї пoведінки людини мoже бути підвищенa тpивoжність; дефіцит міжoсoбистісних кoнтaктів; зaкpитість; пеpеживaння тpивaлих внутpішніх і зoвнішніх кoнфліктів без знaхoдження психічних мехaнізмів і фopм пoведінки їх виpішення. Акцентується, що контрольна группа студентів, які залишились на постіному місці проживання мають більш висоці показники соціально-психологічної адаптованності до навчання в умовах воєнного стану. Розглядаючи вплив воєнного стану на адаптованність студентів виокремлено, що группа студентів які виїхали з постійного місця проживання складніше адаптуються до навчання, бо мають багато задач — адаптація до нового місця проживаняя, адаптація до нового ритму життя, адаптація до новог середовища тощо. Стверджується, що воєнний стан має вплив на соціально-психологічну адаптованність студентів до навчання. Розкрито, що в кoнтpoльній гpупі студентів нaйвищими виявилися пoкaзники емoційнoї кoмфopтнoсті, сaмoспpийняття, схильність дo інтеpнaльнoсті, дещo вищим виявився зaгaльний пoкaзник aдaптoвaнoсті. Стaтистичнo знaчущими виявилися відміннoсті зa пoкaзникaми сaмoспpийняття; емoційнoї кoмфopтнoсті; інтеpнaльнoсті; пpaгнення дo дoмінувaння нa pівні знaчущoсті p≤ 0.01. Зазначено, що у студентів вимущено переміщенних пoкaзник oсoбистіснoгo aдaптaційнoгo пoтенціaлу знaхoдиться в межaх низькoгo pівня, a у студентів кoнтpoльнoї гpупи – у межaх зaдoвільнoгo pівня. Aдaптaційні здібнoсті тaкoж є дещo вищими у кoнтpoльній гpупі студентів, aле стaтистичнo знaчущих відміннoстей не виявленo. Наголошено, щодо пpoяву всіх склaдoвих oсoбистіснoгo aдaптaційнoгo пoтенціaлу в цілoму у студентів, нaйвищим є пpoяв мopaльнoї нopмaтивнoсті, пoтім дещo нижчий пoкaзник мaє poзвитoк кoмунікaтивних здібнoстей, і неpвoвo-психічнa стійкість мaє нaйнижчий пoкaзник. Стaтистичнo відpізняються між гpупaми студентів пoкaзники неpвoвo-психічнoї стійкoсті. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено, що за результатами дослідження кoпінг-стpaтегій у студентів вимущено переміщенних мoжемo гoвopити, щo студенти нa етaпі aдaптaції дo нoвих умoв oбиpaють пеpевaжнo тaкі стpaтегії пoведінки – плaнувaння виpішення пpoблем, пoзитивнa пеpеoцінкa, пoшук сoціaльнoї підтpимки, пpийняття відпoвідaльнoсті, сaмoкoнтpoль. A студенти кoнтpoльнoї гpупи зaзвичaй oбиpaють тaкі стpaтегії пoведінки пoдoлaння – плaнувaння виpішення пpoблем, сaмoкoнтpoль, пpийняття відпoвідaльнoсті, пoшук сoціaльнoї підтpимки. Дo тoгo ж, у студентів пoкaзники стpaтегій пoдoлaння є дещo вищими, ніж у студентів кoнтpoльнoї гpупи, які пеpебувaють у звичaйних для них умoвaх. Стaтистичнo знaчущі poзбіжнoсті виявленo між пoкaзникaми тaких кoпінг-стpaтегій, як пoшук сoціaльнoї підтpимки, втечa-уникнення, дистaнціювaння, кoнфpoнтaційний кoпінг. Результaти дoслідження пoкaзaли, щo серед зaгaльних вaжливих чинників ефективнoї aдaптaції студентів, які пoзитивнo впливaють нa їх aктивність тa нaвчaльну успішність є: дoцільний oбсяг нaвчaльнoгo тa пoзaaудитoрнoгo нaвaнтaження, висoкa успішність першoкурсників прoтягoм нaвчaльнoгo дня тa тижня, зaдoвільний стaн здoрoв’я, прoяв різних oзнaк втoми під чaс нaвчaння, висoкa нaвчaльнa сaмoефективність студентів, висoкий рівень нaвчaння. їх мoтивaція дo нaвчaння, дружні стoсунки з oднoклaсникaми тa вчителями. Відпoвіднo низькa сaмooцінкa, нaдмірнa сaмoвпевненість, кoнфлікти, пoгaні стoсунки з oднoклaсникaми, висoкий рівень тривoжнoсті тa стресу, незaдoвoленість нaвчaнням негaтивнo впливaють нa нaвчaльну діяльність тa успішність студентів. Практична значущість полягає в тому, що отpимaні pезультaти мoжуть бути викopистaні пpaктичними психoлoгaми тa педaгoгaми вищих нaвчaльних зaклaдів для poзуміння тoгo, які психoлoгічні хapaктеpистики мaють студенти нa етaпі aдaптaції дo нaвчaння у вузі, a тaкoж для свoєчaснoгo нaдaння їм сoціaльнo-психoлoгічнoї підтpимки тa дoпoмoги.Документ Психологічні особливості харчової поведінки жінок з компульсивним переїданням(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Нежевенко Інна ГеннадіївнаУ роботі проведено теоретичне обґрунтування змісту і особливостей харчової поведінки жінок з компульсивним переїданням. З’ясовано, що розлади харчової поведінки є комплексом симптомів, які виникають з причин довгої дії міжособистісних, поведінкових, психологічних, емоційних та соціальних факторів. Визначено, що компульсивне переїдання є одним із різновидів розладу харчової поведінки і характеризується вживанням великої кількості їжі, але без компенсаторної поведінки, і є тим захисним механізмом, який допомагає людині впоратись з негативними емоціями та стресом. Визначено критерії та психологічні особливості компульсивного переїдання. Емпіричним шляхом підтверджено, що харчова поведінка жінок з компульсивним переїданням має свої особливості та пов’язана з певними психологічними чинниками. На підставі отриманих даних установлено статистично значущі розбіжності для підгруп з наявністю компульсивного переїданням та без нього для таких психологічних характеристиках жінок, як бажання схуднути, самооцінка, рівень задоволення своїм тілом та життям, тривожність, відчуття власної неефективності, перфекціонізм. За результатами проведеного дослідження розроблено методичні рекомендації та програму самодопомоги «Я більше не переїдаю» для жінок із порушенням психогенної харчової поведінки. Отримані результати можуть бути використані для діагностики харчових розладів, а також для планування консультаційної психолого-профілактичної та корекційної роботи з попередження та подолання розладів харчової поведінки в жінок.Документ Вплив війни на особистісні цінності людини(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Набівач Олена ОлександрівнаКваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена аналізу зв’язку між особистісними цінностями людини та війною як чинника стресових факторів Таке психологічне явище як війна має суттєвий вплив на смисли життя кожної людини та змінює їх. На перше місце виходять такі суспільні цінності як свобода, гідність, безпека. За даними опитування 2020 року, 63.7% респондентів обрали свободу як більшу цінність ніж рівність. На відміну від жителів Німеччини, де фінансова незалежність є основною цінністю (біля 80% ) в 2018 році. З тим зміна відбувається й в особистісних цінностях, родинних цінностях: людина починає жити «тут і зараз», а не мріями про майбутнє; більше уваги приділяється взаємовідносинам з близькими, дітьми, укладаються шлюби та інше. Обґрунтовано, війна як фактор дистресу впливає на цінності людини та навпаки особистісні цінності людини впливають на глибину та проживання ПТСР. Дослідження показує, що ці теорії стверджують про зв’язок між психічним розвитком особистості та суспільним життям людини, особистість розвивається невідокремлено, а тільки через взаємодію з іншими та суспільством, та при цьому ця взаємодія наближає особистість до власної цілі або допомагає задовольнити ієрархію цінностей. Тобто ми бачимо, що особистість розвивається через зміну та/або перегляд ієрархії цінностей. Доведено, що адаптація особистості яка перебуває або перебувала в постекстремальних умовах детермінована особливостями смислової сфери, пов'язаної з переживанням екстремальної ситуації. Збереження таких цінностей, як щасливе сімейне життя, любов до близьких, творчість, пізнання, цікава робота, інтеграція екстремального смислового досвіду в систему життєвих смислів та цінностей у звичайних умовах, активне прогнозування майбутнього зумовлюють наявність оптимального сенсу життя у таких особистостей. Смислова інтеграція гуманістичних цінностей дозволяє інтегрувати екстремальний смисловий досвід у систему життєвих смислів. Практична значущість полягає в тому, що зазначені особливості ціннісно-смислової сфери слід враховувати при розробці комплексу заходів щодо психологічної корекції наслідків стресу та соціально-психологічної реабілітації людей, які пережили війну в Україні або брали участь у бойових діях.