Психологічні умови формування адаптивного самозахисту студентів

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2023

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Університет імені Альфреда Нобеля

Анотація

Кваліфікаційна робота присвячена проблемі психологічних умов формування адаптивного самозахисту студентів. Теоретичний аналіз дослідження дозволив встановити, що психологічний самозахист можна розглядати як регулятивну систему стабілізації особистості. У широкому контексті психологічний захист «спрацьовує» певним способом при виникненні негативних, психотравмуючих переживань, визначаючи поведінку особистості, усуваючи психічний дискомфорт і тривожне напруження. З’ясовано, що психологічний самозахист – це регулятивна система стабілізації особистості, що «спрацьовує» певним способом при виникненні негативних, психотравмуючих переживань, визначаючи поведінку особистості, усуваючи психічний дискомфорт і тривожне напруження. Включаючись у психотравмуючі ситуації, захисні механізми виступають у ролі своєрідних бар’єрів на шляху просування інформації. В більшості випадків механізми психологічного захисту неусвідомлювані, і в разі постійного закріплення можуть стати дезадаптивними факторами поведінки особистості. Розкрито, що Для усвідомленого захисту людина використовує копінг-стратегії, або механізми опанування поведінки. Усвідомлена копінг-поведінка є формою поведінки, що відображає готовність індивіда вирішувати життєві проблеми; спрямована на пристосування до обставин і припускає сформоване вміння використовувати певні засоби для подолання емоційного стресу. Виділені та охарактеризовано, що для студентського віку характерними є активізація самопізнання і подальше формування самооцінки; особливим психічним станом є внутрішній конфлікт; це – період адаптації до навчання у закладах вищої освіти. Різка зміна діяльностей може призвести до нервових зривів і стресових ситуацій; ефективність подолання наслідків стресу залежить від особливостей системи самозахисту особистості. В юнацькому віці присутні всі види психологічного захисту, проте ступінь вираженості їх неоднакова. В експериментальній частині проведено дослідження та підібрано діагностичний інструментарій. Зазначено, що найбільш вираженою є проекція, тобто приписування іншим людям неусвідомлюваних і неприйнятних для особистості почуттів і думок. Стосовно статевих відмінностей встановлено переважання у юнаків у цей період захисних механізмів внутрішньої спрямованості: витіснення, раціоналізації; дівчата, навпаки, використовують механізми зовнішньої спрямованості: реактивні утворення, регресія. Для юності також є характерними адаптивні стратегії самозахисту: самоконтроль, прагнення приховувати від оточуючих свої переживання з приводу проблемних ситуацій, позитивна переоцінка, планування вирішення проблем. Виявлено домінування у студентів механізму проекції, тобто студенти переносять на інших людей джерела своїх проблем та незадоволеності. Другу позицію займає механізм заперечення, отже, частина досліджуваних заперечує наявність у себе помилок і труднощів. Механізм інтелектуалізації знаходиться на третьому місці, засвідчуючи спроби студентів за допомогою логіки обґрунтовувати свої дії чи бездіяльність. Встановлено, статеві відмінності у використанні захисних механізмів: у дівчат переважає проекція, заперечення і реактивні утворення; у хлопців – проекція й інтелектуалізація. Серед механізмів подолання стратегію «рішення проблеми» частіше вибирають юнаки, прагнучі до розв’язання проблем по мірі їх виникнення. Дівчата частіше потребують соціальної підтримки, тобто для ефективного вирішення проблеми звертаються по допомогу й підтримку до оточуючих. Перспектива подальших досліджень полягає у встановленні особливостей впливу закріплених механізмів самозахисту на особистість та її стресостійкість. Апробація тренінгової програми формування адаптивного самозахисту студентів засвідчує її ефективність і можливість використання в навчальному процесі ЗВО.

Опис

Ключові слова

адаптивність, самозахист, студенти, копінг-стратегії, захисні механізми.

Бібліографічний опис

Зібрання