Арттерапія як інструмент психосоціальної підтримки дітей раннього підліткового віку в умовах збройного конфлікту
| dc.contributor.author | Лафазан І.Г. | |
| dc.date.accessioned | 2024-05-20T13:02:08Z | |
| dc.date.available | 2024-05-20T13:02:08Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі арттерапія як інструмент психосоціальної підтримки дітей раннього підліткового віку в умовах збройного конфлікту. У кваліфікаційній роботі теоретично зазначено, що психосоціальна підтримка спрямована на зміцнення дитячих захисних механізмів та зменшення стресових реакцій, які розвинулися через минулі або поточні стресори в їхньому житті. Встановлено, що специфіка індивідуальної роботи з дітьми залежить від їхнього віку. З’ясовано, що включає в себе емоційне реагування дітей на стрес. Досліджено теоретичні засади соціально-психологічної підтримки дітей в умовах збройного конфлікту. Проведено дослідження рівня тривоги у двох подібних групах дітей раннього підліткового віку. Розроблено та впроваджено тренінг з арттерапії для зниження тривоги у дітей раннього підліткового віку в умовах збройного конфлікту. Тренінг спрямований на актуалізацію можливостей і резервів особистості щодо подолання факторів війни та створення внутрішніх можливостей для подальшого самовдосконалення. Така допомога передбачає психологічну підтримку як розвиток здатності актуалізувати свої можливості щодо подолання травматичних впливів; психологічну профілактику як заходи щодо зміцнення і розвитку психічного здоров’я особистості на перспективних етапах переживання військової психотравми. Розроблений тренінг з застосуванням арттерапевтичних технік дозволяє знизити рівень тривоги за допомогою творчості. Після впровадження арттерапевтичного тренінгу було проведено контрольний етап дослідження. В ході дослідження був використаний аналогічний констатувальному етапу дослідження комплекс психодіагностичних методик. На контрольному етапі було виявлено значущі розбіжності показників після проведення корекційного тренінгу, а саме: Дослідження оцінки впливу травматичної події на дітей за допомогою методики Модифікована шкала оцінки впливу травматичної події для дітей «CRIES-8» на контрольному етапі дало змогу отримати наступні результати: в ЕГ на контрольному етапі спостерігаємо зменшення кількості дітей з високим ступенем впливу травматичної події (-20%), зменшення кількості дітей з середнім ступенем (-20%), та зростання кількості дітей, які продемонстрували мінімальний ступінь відгуку на травматичну подію (+40%). В КГ відмічаються назначні зміни, а саме зменшення кількості распондентів з високим ступенем відгуку на травматичну подію (-6,6%) та зростання кількості дітей в середньому ступені (+6,6%). Застосування «Особистісної шкали прояву тривоги» Дж. Тейлора на контрольному етапі експериментального дослідження дало змогу отримати наступні результати: в ЕГ на контрольному етапі не було виявлено дітей з високим рівнем прояву тривоги, тоді як на констатувальному етапі цей показник становив 13,3%. Зменшилася кількість дітей, які продемонстрували рівень тривоги вище середнього (з тенденцією до високого) (-20%), зросла кількість дітей з рівнем тривоги нижче середнього (з тенденцією до низького) (+13,3%) та зросла кількість дітей, які продемонстрували низький рівень тривоги (-20%). В КГ на контрольному етапі суттєвих змін виявлено не було: спостерігаємо зменшення кількості респондентів з рівнем нижче середнього (з тенденцією до низького) (-6,7%) та відмічається зростання кількості дітей з середнім рівнем прояву тривоги (+6,7%). За результатами багатошкального опитувальника дитячої тривожності (БОДТ) було з’ясовано рівень тривожності в обох групах респондентів на контрольному етапі експериментального дослідження: в ЕГ відмічається позитивна динаміка за всіма шкалами, в КГ – суттєвих змін не зафіксовано. Отримані результати на контрольному етапі дослідження підтверджують висунуту гіпотезу: запропонований тренінг з арттерапії для зниження тривоги дітей раннього підліткового віку характеризується високою мірою ефективності. Перспектива подальшого дослідження полягає в організації комплексного та системного впливу засобів арттерапії у процесі навчання та виховання дітей різного віку в умовах збройного конфлікту. | |
| dc.identifier.uri | https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/4551 | |
| dc.language.iso | other | |
| dc.publisher | Університет імені Альфреда Нобеля | |
| dc.subject | діти | |
| dc.subject | ранній підлітковий вік | |
| dc.subject | тривожність | |
| dc.subject | арттерапія | |
| dc.subject | психосоціальна підтримка | |
| dc.subject | збройний конфлікт | |
| dc.title | Арттерапія як інструмент психосоціальної підтримки дітей раннього підліткового віку в умовах збройного конфлікту | |
| dc.type | Other |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 2.84 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: