Взаємозв’язок самооцінки та прояву негативних емоційних станів у підлітків
| dc.contributor.author | Дуганець Юлія Костянтинівна | |
| dc.date.accessioned | 2026-08-14T10:33:59Z | |
| dc.date.available | 2026-08-14T10:33:59Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | Кваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження взаємозв'язку між рівнем самооцінки та проявом негативних емоційних станів у підлітків. Підлітки, як і дорослі, зазнають впливу численних зовнішніх і внутрішніх факторів, які можуть спричиняти стійкі негативні емоційні переживання — тривожність, депресивні тенденції, агресивність та апатію. Особливої гостроти ця проблематика набуває в умовах сучасних соціальних викликів, зокрема під час збройного конфлікту в Україні, коли психологічний стан підростаючого покоління перебуває під постійним деструктивним тиском. Обґрунтовано, що підлітковий вік є критичним сензитивним періодом для становлення Я-концепції та самооцінки особистості. Саме в цей час зростає потреба підлітка у самопізнанні, самовизначенні та соціальному визнанні, а тому будь-які відхилення у формуванні самооцінки — її заниження чи необґрунтоване завищення — безпосередньо позначаються на емоційному стані й поведінці. З'ясовано, що занижена самооцінка є одним із ключових предикторів виникнення тривожності та депресивних станів у підлітків. Підліток із недостатньою впевненістю у власних силах схильний до надмірного самокритицизму, уникання соціальних ситуацій, що потенційно закріплює дисфункціональні поведінкові патерни та поглиблює емоційний дискомфорт. Акцентується, що негативні емоційні стани у підлітковому віці не є незмінними характеристиками особистості й можуть бути суттєво скориговані за умови своєчасного психологічного супроводу, корекційних заходів та підтримки з боку найближчого соціального оточення — батьків, вчителів і шкільних психологів. Розкрито, що взаємозв'язок самооцінки та негативних емоційних станів носить двобічний характер: занижена самооцінка провокує розвиток тривожності та депресивності, натомість стійкі негативні емоційні переживання поступово руйнують позитивне самоставлення, ще більше знижуючи самооцінку підлітка. Цей замкнений механізм є одним із чинників хронізації емоційних розладів у даній віковій групі. Стверджується, що важливо, аби кожен підліток усвідомлював власну цінність і унікальність. Формування адекватної самооцінки є необхідною умовою психологічного благополуччя підлітка та його успішної соціалізації. Позитивне ставлення до себе дозволяє підлітку конструктивно переживати невдачі, зберігати емоційну рівновагу та будувати повноцінні міжособистісні стосунки. Зазначено, що самооцінка підлітка формується під впливом широкого кола чинників: стилю батьківського виховання, характеру стосунків із однолітками, шкільної успішності, соціального статусу в групі та загального соціокультурного контексту. У воєнний час додаткового значення набувають чинники вимушеного переміщення, втрати звичного оточення та хронічного стресу, які суттєво ускладнюють процес особистісного становлення. Наголошено, що самооцінка є важливим регулятором поведінки та емоційного життя підлітка. Вона визначає рівень домагань, характер реакцій на успіх і невдачу, здатність до саморегуляції та конструктивного подолання стресових ситуацій. Адекватна самооцінка виступає захисним ресурсом, що знижує ризик виникнення та закріплення негативних емоційних станів. За результатами емпіричного дослідження встановлено взаємозв'язкок між рівнем самооцінки та показниками негативних емоційних станів у підлітків. Виявлено, що підлітки із заниженою самооцінкою демонструють статистично значущо вищі показники тривожності та депресивності порівняно з однолітками із адекватною самооцінкою. Водночас завищена самооцінка також корелює з окремими проявами емоційної нестабільності — зокрема, агресивністю та схильністю до афективних реакцій у ситуаціях фрустрації. Практична значущість роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані практичними психологами закладів освіти, соціальними педагогами, батьками та вчителями з метою своєчасної діагностики, профілактики та корекції емоційних порушень, пов'язаних із дисфункціями самооцінки у підлітковому віці. Qualification work is devoted to the problem of theoretical substantiation and empirical investigation of the relationship between self-esteem levels and the manifestation of negative emotional states in adolescents. An adolescent, like an adult, is exposed to numerous external and internal factors that can cause persistent negative emotional experiences — anxiety, depressive tendencies, aggressiveness, and apathy. This issue is particularly acute in the context of contemporary social challenges, especially during the armed conflict in Ukraine, where the psychological well-being of the younger generation is under constant destructive pressure. It is substantiated that adolescence is a critical sensitive period for the formation of the self-concept and self-esteem of the individual. During this time, the adolescent's need for self-knowledge, self-determination, and social recognition intensifies, and therefore any deviations in the formation of self-esteem — whether its lowering or unjustified inflation — directly affect emotional state and behavior. It was found that low self-esteem is one of the key predictors of anxiety and depressive states in adolescents. An adolescent who lacks confidence in their own abilities tends toward excessive self-criticism and avoidance of social situations, which potentially reinforces dysfunctional behavioral patterns and deepens emotional discomfort. It is emphasized that negative emotional states in adolescence are not immutable personality characteristics and can be significantly corrected through timely psychological support, corrective interventions, and support from the immediate social environment — parents, teachers, and school psychologists. It is revealed that the relationship between self-esteem and negative emotional states is bidirectional: low self-esteem provokes the development of anxiety and depression, while persistent negative emotional experiences gradually erode positive self-attitude, further reducing the adolescent's self-esteem. This closed mechanism is one of the factors contributing to the chronification of emotional disorders in this age group. It is argued that it is important for every adolescent to recognize their own value and uniqueness. The formation of adequate self-esteem is a necessary condition for the adolescent's psychological well-being and successful socialization. A positive attitude toward oneself allows the adolescent to constructively cope with failures, maintain emotional balance, and build meaningful interpersonal relationships. It is noted that the adolescent's self-esteem is shaped by a wide range of factors: parenting style, the nature of peer relationships, academic performance, social status in the group, and the general sociocultural context. During wartime, additional significance is given to the factors of forced displacement, loss of familiar surroundings, and chronic stress, which substantially complicate the process of personal development. It is emphasized that self-esteem is an important regulator of the adolescent's behavior and emotional life. It determines the level of aspirations, the nature of reactions to success and failure, the capacity for self-regulation, and the constructive management of stressful situations. Adequate self-esteem serves as a protective resource that reduces the risk of the emergence and consolidation of negative emotional states. Based on the results of the empirical study, the relationship between self-esteem levels and indicators of negative emotional states in adolescents were established. It was found that adolescents with low self-esteem demonstrate statistically significantly higher levels of anxiety and depressiveness compared to peers with adequate self-esteem. At the same time, inflated self-esteem also correlates with certain manifestations of emotional instability — in particular, aggressiveness and a tendency toward affective reactions in frustration situations. The practical significance of the work lies in the fact that the results obtained can be used by school psychologists, social educators, parents, and teachers for the purposes of timely diagnosis, prevention, and correction of emotional disorders associated with self-esteem dysfunctions in adolescence. | |
| dc.identifier.uri | https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/6713 | |
| dc.language.iso | other | |
| dc.publisher | Університет імені Альфреда Нобеля | |
| dc.subject | самооцінка | |
| dc.subject | підлітковий вік | |
| dc.subject | негативні емоційні стани | |
| dc.subject | тривожність | |
| dc.subject | депресія | |
| dc.subject | Я-концепція | |
| dc.subject | психологічне благополуччя | |
| dc.subject | емоційна регуляція | |
| dc.subject | агресивність | |
| dc.subject | self-esteem | |
| dc.subject | adolescence | |
| dc.subject | negative emotional states | |
| dc.subject | anxiety | |
| dc.subject | depression | |
| dc.subject | self-concept | |
| dc.subject | psychological well-being | |
| dc.subject | emotional regulation | |
| dc.subject | aggressiveness | |
| dc.title | Взаємозв’язок самооцінки та прояву негативних емоційних станів у підлітків | |
| dc.title.alternative | The Relationship between Self-Esteem and the Manifestation of Negative Emotional States in Adolescents | |
| dc.type | Other |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Дуганець Ю.К..pdf
- Розмір:
- 1.28 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 2.84 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: