Особливості психологічного благополуччя у молоді з різною інтенсивністю використання соціальних мереж
Вантажиться...
Дата
2026
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження особливостей психологічного благополуччя у молоді з різною інтенсивністю використання соціальних мереж.
Сучасна молодь, як найактивніша цифрова аудиторія, щоденно стикається з впливом соціальних платформ, які змінюють її самооцінку, емоційний стан, соціальні стосунки та ставлення до власного тіла. В умовах гібридної реальності та воєнного часу в Україні питання збереження психологічного благополуччя молодого покоління набуває особливої гостроти, адже соціальні мережі можуть виступати як ресурсом підтримки, так і чинником хронічного стресу, тривожності та емоційного виснаження.
Обґрунтовано, що інтенсивність використання соціальних мереж (низька – до 2 годин на день, помірна – 2–3 години, висока – понад 4 години) є ключовим модулятором психологічного стану молоді. Завдяки теорії соціального порівняння Л. Фестінгера, теорії використання та задоволення Т. Руджеро, теорії культивації Дж. Гербнера та моделі S-O-R (стимул-організм-реакція) розкрито механізми, через які висхідне порівняння з ідеалізованими образами, FOMO (страх пропустити важливе), інформаційні бульбашки та алгоритмічна культивація призводять до зниження самооцінки, погіршення ставлення до тіла та зменшення загального суб’єктивного благополуччя.
З’ясовано, що молодь з низькою інтенсивністю використання соціальних мереж демонструє статистично значуще вищі показники психосоціального процвітання, глобальної самооцінки, задоволеності стосунками та загального суб’єктивного благополуччя порівняно з молоддю, яка проводить у соціальних мережах понад 4 години на день. Також у групі з низькою інтенсивністю зафіксовано краще емоційне ставлення до власного тіла та вищу оцінку його активності, тоді як за фактором сили тіла та показниками фізичного здоров’я значущих відмінностей не виявлено. Висока інтенсивність використання соціальних мереж виявилася більш характерною для дівчат і молодих жінок.
За результатами емпіричного дослідження на вибірці 48 осіб віком від 18 до 27 років, проведеного за допомогою шкали процвітання Е. Дінера, шкали самооцінки Розенберга, модифікованої шкали суб’єктивного благополуччя BBC-SWB та семантичного диференціалу «Ставлення до тіла», встановлено, що низька інтенсивність використання соціальних мереж (до 2 годин на день) асоціюється з вищим рівнем психологічного благополуччя, тоді як висока інтенсивність (понад 4 години на день) – з його суттєвим зниженням. Найбільш уразливими сферами для молоді з високою інтенсивністю виявилися психологічне благополуччя, якість стосунків та емоційне ставлення до тіла.
Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані практичними психологами, кураторами академічних груп та працівниками психологічних служб закладів вищої освіти для розробки профілактичних і корекційних програм, спрямованих на усвідомлене регулювання цифрової активності, зниження FOMO, формування критичного медіаспоживання, покращення ставлення до власного тіла та відновлення балансу між віртуальним і реальним спілкуванням, особливо серед молоді з високою інтенсивністю використання соціальних мереж.
The qualification work is devoted to the theoretical substantiation and empirical study of the peculiarities of psychological well-being in young people with different intensity of social media use.
Modern youth, as the most active digital audience, daily face the influence of social platforms that change their self-esteem, emotional state, social relationships, and attitude towards their own body. In the conditions of hybrid reality and wartime in Ukraine, the issue of preserving the psychological well-being of the younger generation becomes particularly acute, as social media can act both as a support resource and as a factor of chronic stress, anxiety, and emotional exhaustion.
Іt is substantiated that the intensity of social media use (low – up to 2 hours per day, moderate – 2–3 hours, high – over 4 hours) is a key modulator of the psychological state of young people. Through L. Festinger's theory of social comparison, T. Ruggiero's uses and gratifications theory, G. Gerbner's cultivation theory, and the S-O-R (Stimulus-Organism-Response) model, the mechanisms are revealed by which upward comparison with idealised images, FOMO (fear of missing out), echo chambers, and algorithmic cultivation lead to decreased self-esteem, worsened body image, and reduced overall subjective well-being.
It is found that young people with low intensity of social media use demonstrate statistically significantly higher levels of psychosocial flourishing, global self-esteem, relationship satisfaction, and overall subjective well-being compared to young people who spend more than 4 hours per day on social media. Also, the low-intensity group showed better emotional attitude towards their own body and a higher assessment of its activity, while no significant differences were found for the body strength factor or physical health indicators. High intensity of social media use was found to be more characteristic of girls and young women.
Аccording to the results of an empirical study on a sample of 48 individuals aged 18 to 27, conducted using E. Diener's Flourishing Scale, Rosenberg's Self-Esteem Scale, the modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB), and the semantic differential "Attitude to the Body", it was established that low intensity of social media use (up to 2 hours per day) is associated with a higher level of psychological well-being, while high intensity (over 4 hours per day) is associated with its significant decrease. The most vulnerable areas for young people with high intensity turned out to be psychological well-being, quality of relationships, and emotional attitude towards the body.
The practical significance lies in the fact that the obtained results can be used by practical psychologists, academic group tutors, and employees of psychological support services of higher education institutions to develop preventive and corrective programmes aimed at conscious regulation of digital activity, reducing FOMO, forming critical media consumption, improving attitude towards one's own body, and restoring the balance between virtual and real communication, especially among young people with high intensity of social media use.
Опис
Ключові слова
психологічне благополуччя, суб’єктивне благополуччя, соціальні мережі, інтенсивність використання, молодь, самооцінка, процвітання, ставлення до тіла, FOMO, соціальне порівняння, psychological well-being, subjective well-being, social networks, intensity of use, youth, self-esteem, flourishing, body attitude, social comparison