Взаємозв'язок між інтенсивністю використання Instagram та схильністю до когнітивних викривлень у сприйнятті власного образу у студентської молоді

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorМ'ягких В'ячеслав Дмитрович
dc.date.accessioned2026-08-14T10:59:51Z
dc.date.available2026-08-14T10:59:51Z
dc.date.issued2026
dc.description.abstractКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження взаємозв'язку між інтенсивністю використання Instagram та схильністю до когнітивних викривлень у сприйнятті власного образу студентської молоді. Обґрунтовано, що Instagram є специфічним соціально-психологічним середовищем, яке характеризується домінуванням ідеалізованого візуального контенту, системою соціального підкріплення через лайки та коментарі, а також алгоритмічним формуванням персоналізованої стрічки. Для студентської молоді, яка перебуває на етапі активного формування ідентичності та особливо чутлива до оцінок оточення, це середовище є потенційно значущим чинником впливу на самосприйняття. З'ясовано, що когнітивні викривлення у сприйнятті власного образу – систематичні помилки обробки інформації про себе – формуються під впливом соціального середовища та досвіду. Серед найбільш релевантних у контексті Instagram виокремлено: соціальне порівняння «вгору», катастрофізацію, читання думок, негативну фільтрацію, персоналізацію та дихотомічне мислення. Розкрито психологічні механізми впливу соціальних мереж на образ «Я»: інтерналізацію медійних стандартів зовнішності, оперантне обумовлення через систему лайків, ефект прожектора та когнітивний дисонанс між реальним і цифровим «Я». Встановлено, що ступінь вразливості особистості до цих механізмів визначається вихідним рівнем самооцінки, схильністю до соціальних порівнянь та характером взаємодії з контентом. За результатами емпіричного дослідження, проведеного на вибірці з 87 студентів Університету імені Альфреда Нобеля, встановлено, що більшість учасників систематично недооцінює реальний час, проведений в Instagram. Середній об'єктивний показник становить майже 8 годин на тиждень, тоді як суб'єктивна оцінка є меншою майже на півтори години. Визначено, що самооцінка у вибірці загалом є позитивною, однак кожен п'ятий студент демонструє її низький рівень. Найпоширенішим типом когнітивних викривлень виявилося «читання думок» – схильність приписувати іншим певні думки щодо себе без реальних підстав, що є особливо характерним для середовища публічної самопрезентації. Встановлено, що пряма статистично значуща кореляція між кількістю годин в Instagram та рівнем когнітивних викривлень і самооцінкою у вибірці відсутня. Це свідчить про те, що важливішим є не кількісний показник часу в мережі, а якісний характер взаємодії з платформою – тип контенту, що переглядається, наявність активних соціальних порівнянь та емоційні реакції під час використання додатку. Розроблено програму психологічної профілактики когнітивних викривлень у сприйнятті власного образу серед студентської молоді, яка базується на принципах когнітивно-поведінкової терапії, концепції медіаграмотності та теорії соціального порівняння. Програма спрямована не на обмеження часу в мережі, а на формування усвідомленого медіасприйняття та внутрішніх орієнтирів самооцінки. Практична значущість роботи полягає в тому, що отримані результати та розроблена програма можуть використовуватися практичними психологами закладів вищої освіти, психологічними службами та консультативними центрами для профілактики негативного впливу соціальних мереж на самосприйняття студентської молоді. Qualification work is devoted to the problem of theoretical justification and empirical research of the relationship between the intensity of Instagram use and the tendency toward cognitive distortions in the perception of one’s own image among university students. It is argued that Instagram is a specific socio-psychological environment characterized by the dominance of idealized visual content, a system of social reinforcement through likes and comments, and the algorithmic formation of a personalized feed. For students, who are in the active stage of identity formation and are particularly sensitive to the evaluations of their surroundings, this environment is a potentially significant factor influencing self-perception. It has been established that cognitive distortions in the perception of one’s own image – systematic errors in processing information about oneself – are shaped by the social environment and experience. Among the most relevant in the context of Instagram are: upward social comparison, catastrophizing, mind reading, negative filtering, personalization, and dichotomous thinking. This study explores the psychological mechanisms through which social media influences the self-image: the internalization of media-driven standards of appearance, operant conditioning via the “like” system, the spotlight effect, and cognitive dissonance between the real and digital self. It has been established that an individual’s vulnerability to these mechanisms is determined by their baseline self-esteem, propensity for social comparisons, and the nature of their interaction with content. According to the results of an empirical study conducted on a sample of 87 students at Alfred Nobel University, it was found that most participants systematically underestimate the actual time spent on Instagram. The average objective figure is nearly 8 hours per week, while the subjective estimate is nearly an hour and a half less. It was determined that self-esteem in the sample is generally positive, but one in five students exhibits low self-esteem. The most common type of cognitive distortion was found to be “mind reading”– the tendency to attribute certain thoughts about oneself to others without real grounds, which is particularly characteristic of the environment of public self-presentation. It was found that there is no direct, statistically significant correlation between the number of hours spent on Instagram and the level of cognitive distortions or self-esteem in the sample. This suggests that what matters more is not the quantitative measure of time spent online, but the qualitative nature of interaction with the platform – the type of content viewed, the presence of active social comparisons, and emotional reactions while using the app. A program for the psychological prevention of cognitive distortions in the perception of one’s self-image among college students has been developed, based on the principles of cognitive-behavioral therapy, the concept of media literacy, and social comparison theory. The program is aimed not at limiting time spent online, but at fostering conscious media perception and internal self-esteem benchmarks. The practical significance of this work lies in the fact that the results obtained and the developed program can be used by practicing psychologists at higher education institutions, psychological services, and counseling centers to prevent the negative impact of social media on students’ self-perception.
dc.identifier.urihttps://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/6720
dc.language.isoother
dc.publisherУніверситет імені Альфреда Нобеля
dc.subjectкогнітивні викривлення
dc.subjectInstagram
dc.subjectсамооцінка
dc.subjectобраз «Я»
dc.subjectсоціальні порівняння
dc.subjectстудентська молодь
dc.subjectмедіаграмотність
dc.subjectпсихологічна профілактика
dc.subjectcognitive distortions
dc.subjectself-esteem
dc.subjectself-image
dc.subjectsocial comparisons
dc.subjectcollege students
dc.subjectmedia literacy
dc.subjectpsychological prevention
dc.titleВзаємозв'язок між інтенсивністю використання Instagram та схильністю до когнітивних викривлень у сприйнятті власного образу у студентської молоді
dc.title.alternativeThe Relationship between the Intensity of Instagram Use and the Tendency toward Cognitive Distortions in the Perception of One’s Self-Image among Student Youth
dc.typeOther

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
М'ягких В.Д..pdf
Розмір:
1.57 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
2.84 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити

Зібрання

2025-2026 н.р.