Переживання кризи юності у молоді з травматичним досвідом

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2026

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Університет імені Альфреда Нобеля

Анотація

У кваліфікаційній роботі теоретично обґрунтовано та емпірично досліджено особливості переживання кризи юності у молоді з травматичним досвідом. Актуальність теми визначається тим, що юність є періодом активного формування ідентичності, життєвих цілей, самоприйняття та способів емоційної саморегуляції, а наявність травматичного досвіду може ускладнювати ці процеси та підвищувати ризик дезадаптації. Мета роботи полягала у визначенні взаємозв’язків між показниками травматизації та проявами кризових переживань у юнацькому віці. Об’єктом дослідження виступила криза юності як психологічне явище, предметом - особливості її переживання у молоді з травматичним досвідом. У дослідженні взяли участь 40 респондентів віком 18-23 роки, розподілених на дві групи: 20 осіб із травматичним досвідом і 20 осіб без нього. Використано шкалу тривожності Спілбергера-Ханіна, методику «Хто Я?» М. Куна і Т. МакПартленда, шкалу психологічного благополуччя К. Ріфф та PCL-5. Емпіричні результати засвідчили, що молодь із травматичним досвідом має вищі показники ситуативної та особистісної тривожності, більш виражені симптоми посттравматичного стресу, нижчий рівень психологічного благополуччя та більшу кількість негативних самоописів. Статистично значущі відмінності між групами підтверджено за всіма основними показниками. Кореляційний аналіз встановив прямі зв’язки травматизації з тривожністю, PCL-5 і негативною самоідентичністю, а також обернені зв’язки з психологічним благополуччям і самооцінкою. The qualification paper theoretically substantiates and empirically examines the features of experiencing the youth crisis among young people with traumatic experience. The relevance of the topic is determined by the fact that youth is a period of active identity formation, life goal setting, self-acceptance, and emotional self-regulation, whereas traumatic experience may complicate these processes and increase the risk of maladaptation. The purpose of the study was to determine the relationships between indicators of traumatization and manifestations of crisis experiences in youth. The object of the study was the youth crisis as a psychological phenomenon, while the subject was the specific features of experiencing this crisis among young people with traumatic experience. The empirical study involved 40 respondents aged 18-23, divided into two groups: 20 respondents with traumatic experience and 20 respondents without it. The study used the Spielberger-Khanin Anxiety Scale, the “Who Am I?” technique by M. Kuhn and T. McPartland, C. Ryff’s Psychological Well-Being Scale, and PCL-5. The empirical results showed that young people with traumatic experience have higher levels of state and trait anxiety, more pronounced post-traumatic stress symptoms, lower psychological well-being, and a greater number of negative self-descriptions. Statistically significant differences between the groups were confirmed for all main indicators. Correlation analysis revealed direct relationships between traumatization and anxiety, PCL-5, and negative self-identity, as well as inverse relationships with psychological well-being and self-esteem.

Опис

Ключові слова

криза юності, травматичний досвід, тривожність, психологічне благополуччя, самоідентичність, PCL-5, психодіагностика, youth crisis, traumatic experience, anxiety, psychological well-being, self-identity, psychodiagnostics

Бібліографічний опис

Зібрання