Типологія інертивних конструкцій з дієприкметником ІІ: на матеріалах германських мов (VI–XIII ст.).
| dc.contributor.author | Шапочкіна, О.В. | |
| dc.date.accessioned | 2020-09-07T20:03:28Z | |
| dc.date.available | 2020-09-07T20:03:28Z | |
| dc.date.issued | 2020 | |
| dc.description.abstract | Актуальність наукової розвідки полягає у тому, що давньогерманський матеріал надає лише спорадичні випадки використання дієприкметника ІІ без службового дієслова у функції самостійного присудка. Дієприкметник ІІ постає носієм граматичного станового значення пасивності. Вживання дієприкметника ІІ у давньогерманських мовах можна простежити, аналізуючи різні типи контексту за різними синтаксичними параметрами. Саме тому метою статті є здійснення спроби осмислити станову специфіку конструкцій із дієприкметником ІІ на прикладі давньогерманських мов різних ареалів – західногерманського і гото-скандинавького – та визначити спільні і відмінні особливості та ознаки, які сприяли формуванню станової парадигми загалом. У статті визначено, що у готській мові станові протокатегоріальні конструкції із дієприкметником ІІ вживаються у самостійних відрізках складносурядного речення, їм притаманні відтінки результативності, одночасна переддія, охоплення суб’єкта процесом або відстороненість виконавця дії від процесу. Встановлено, що у подібних станових протокатегоріальних конструкціях давньоверхньонімецької мови, навпаки, спостерігаються лише відтінки результативності, наявні процесуальні відношення у зв’язку із завершеною дією у минулому, конкретизовано спрямованість на об’єкт. Однією із відмінностей було те, що у конструкціях із дієприкметником ІІ у давньоверхньонімецькій мові вживався і вказівний займенник, у тандемі таке поєднання означає передчасність дії або послідовність подій. Також виявлено ще одну відмітну рису, яка відрізняє станові протокатегоріальні конструкції такого типу від інших давньогерманських: поєднання скороченої та розгорнутої форм дієприкметника ІІ в одному реченні. Проаналізовано давньоанглійські та давньоісландські тексти і виявлено значну кількість станових протокатегоріальних конструкцій такого типу. Тут відбувається поєднання елементів значень, що пов’язані з реальністю та осмислення ознаки, що виражається дієприкметником, як результату чиєїсь попередньої діяльності. Ураховуючи наведені положення, узагальнимо, що станові протокатегоріальні конструкції із дієприкметником ІІ не мають абсолютного станового значення у давньогерманських мовах, однак відтінки становості їм певною мірою властиві. | uk_UA |
| dc.identifier.other | 10.32342/2523-4463-2020-1-19-34 | |
| dc.identifier.uri | http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/3131 | |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Університет імені Альфреда Нобеля | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | 1;(19) | |
| dc.subject | категорія стану, інертивна конструкція, дієприкметник ІІ, давньогерманські мови, станові протокатегоріальні конструкції | uk_UA |
| dc.title | Типологія інертивних конструкцій з дієприкметником ІІ: на матеріалах германських мов (VI–XIII ст.). | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 172 B
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: