Взаємозв’язок тривожності та саморегуляції особистості в дорослому віці
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження взаємозв’язку тривожності та саморегуляції особистості в дорослому віці.
Практична потреба у проведенні дослідження тривожності, а також її впливу на саморегуляцію обумовлена сьогоднішніми викликами, із котрими щодня стикаються особи дорослого віку. До них слід віднести збільшення психоемоційного навантаження через військову агресію рф проти України, зростання загального рівня невизначеності майбутнього, виникнення стресу.
Визначено, що під поняттям тривожність, слід розуміти певний емоційний стан та психологічну індивідуальну властивість індивіда, що може мати свій прояв у схильності до занепокоєння, переживання та внутрішньої напруги під впливом уявної чи дійсної загрози, невизначеності свого майбутнього і особистісних чи соціальних чинників. Також було з’ясовано, що саморегуляція є системно організованим та багаторівневим психічним процесом, який забезпечує свідоме керування емоціями, поведінкою та діяльністю особистості, формується під загальним впливом зовнішніх та внутрішніх чинників, а також виступає основним ресурсом збереження психологічної рівноваги та адаптації в умовах стресу.
Проведено психологічний аналіз феномену саморегуляції та визначено особливості механізмів саморегуляції поведінки особистості. Встановлено, що основні механізми саморегуляції поведінки людини, а саме рефлексія, ціннісні орієнтації, самооцінка та самоконтроль, перебуваючи у взаємозв’язку, здійснюють значний вплив на загальний рівень тривожності, сприяючи як її зниженню через контроль і усвідомлення внутрішніх станів, так і можливе підвищення при умов їх неузгодженості або недостатнього розвитку.
За результатами емпіричного дослідження було встановлено, що для більшості осіб дорослого віку характерний підвищений рівень тривожності. Показники реактивної та особистісної тривожності виявилися майже однаковими, що свідчить про поєднання ситуативного емоційного напруження зі стійкою схильністю до тривожного реагування. Було з’ясовано, що загальний рівень самоконтролю та самоуправління у вибірці переважно перебуває на середньому та високому рівнях. Найбільш вираженими компонентами саморегуляції є самомоніторинг і самооцінювання, що свідчить про здатність респондентів відстежувати власну поведінку та аналізувати її результати. Високі показники тривожності на тлі достатнього рівня самоконтролю дозволяють зробити висновок, що формальна наявність навичок саморегуляції не завжди забезпечує емоційну стабільність. В свою чергу, проведений кореляційний аналіз показав, що гіпотеза про існування статистично значущого зв’язку між рівнем самоконтролю та рівнем тривожності підтверджується, оскільки було виявлено статистично значущі від’ємні кореляції між показниками самоконтролю (зокрема самооцінюванням і загальним самоконтролем) та реактивною й особистісною тривожністю.
Було виявлено, що переважна більшість респондентів має низький рівень самооцінки, що може виступати важливим чинником підвищеної тривожності. Кореляційний аналіз підтвердив сильний від’ємний зв’язок самооцінки з реактивною та особистісною тривожністю. Це означає, що чим вищою є самооцінка особистості, тим менш вираженими є її тривожні переживання. Проведений кореляційний аналіз засвідчив, що гіпотеза про існування статистично значущого зв’язку між рівнем такої складової саморегуляції, як самооцінка та рівнем тривожності підтверджується.
Аналіз ціннісних орієнтацій показав, що тривожність пов’язана зі смисловою сферою особистості. Для респондентів із вищою тривожністю більшої значущості набувають цінності сімейного життя, дружби, підтримки та благополуччя інших людей. Це свідчить про те, що тривожні особи можуть більше потребувати стабільності, прийняття та емоційної безпеки у близьких стосунках. Кореляційний аналіз показав, що гіпотеза про наявність статистично значущого зв’язку між рівнем тривожності і певними життєвими цінностями підтверджується, оскільки виявлено як додатні, так і від’ємні статистично значущі кореляції між показниками тривожності та окремими термінальними й інструментальними цінностями.
Практична значущість роботи полягає у тому, що отримані результати можуть бути використанні психологами у психокорекційній практиці з метою діагностики та подолання тривожності в осіб дорослого віку.
Qualification work is devoted to the problem of the theoretical justification and empirical study of the relationship between anxiety and self-regulation in adulthood.
The practical need for research into anxiety, and its impact on self-regulation, stems from the challenges faced by adults on a daily basis. These include an increase in psychological and emotional strain due to Russia’s military aggression against Ukraine, a rise in the general level of uncertainty about the future, and the emergence of stress.
It has been established that the concept of anxiety should be understood as a specific emotional state and an individual’s psychological trait, which may manifest itself in a tendency towards worry, distress and internal tension under the influence of an imagined or real threat, uncertainty about one’s future, and personal or social factors. It has also been established that self-regulation is a systematically organised and multi-level mental process that ensures the conscious management of emotions, behaviour and personal activity; it is shaped by the combined influence of external and internal factors, and serves as the primary resource for maintaining psychological balance and adaptation under stressful conditions.
A psychological analysis of the phenomenon of self-regulation has been carried out, and the characteristics of the mechanisms of self-regulation of personal behaviour have been identified. It has been established that the main mechanisms of human behavioural self-regulation, namely reflection, value orientations, self-esteem and self-control, are interrelated and exert a significant influence on the overall level of anxiety, contributing both to its reduction through control and awareness of internal states, and to a possible increase in the event of their inconsistency or insufficient development.
The results of the empirical study revealed that elevated levels of anxiety are characteristic of the majority of adults. The scores for state and trait anxiety were found to be almost identical, indicating a combination of situational emotional tension and a persistent tendency towards anxious responses. It was found that the overall level of self-control and self-regulation in the sample was predominantly at medium and high levels. The most pronounced components of self-regulation are self-monitoring and self-assessment, indicating the respondents’ ability to monitor their own behaviour and analyse its outcomes. High anxiety scores against a background of sufficient self-control suggest that the formal presence of self-regulation skills does not always ensure emotional stability. In turn, the correlation analysis conducted showed that the hypothesis regarding the existence of a statistically significant relationship between the level of self-control and the level of anxiety is confirmed, as statistically significant negative correlations were found between self-control indicators (in particular, self-assessment and general self-control) and reactive and trait anxiety.
It was found that the vast majority of respondents have a low level of self-esteem, which may serve as an important factor contributing to increased anxiety. Correlation analysis confirmed a strong negative relationship between self-esteem and both reactive and trait anxiety. This means that the higher an individual’s self-esteem is, the less pronounced their anxious experiences are. The conducted correlation analysis confirmed the hypothesis regarding the existence of a statistically significant relationship between the level of such a component of self-regulation as self-esteem and the level of anxiety.
The analysis of value orientations showed that anxiety is associated with the meaningful sphere of personality. For respondents with higher levels of anxiety, greater importance is attached to the values of family life, friendship, support, and the well-being of others. This indicates that anxious individuals may have a greater need for stability, acceptance, and emotional security in close relationships. Correlation analysis confirmed the hypothesis regarding the existence of a statistically significant relationship between the level of anxiety and certain life values, since both positive and negative statistically significant correlations were found between anxiety indicators and specific terminal and instrumental values.
The practical significance of the study lies in the fact that the obtained results may be used by psychologists in psychocorrectional practice for the diagnosis and reduction of anxiety in adults.
Опис
Ключові слова
тривожність, особи дорослого віку, саморегуляція, ціннісні орієнтації, самооцінка, самоконтроль, anxiety, adults, self-regulation, value orientations, self-esteem, self-control.