Типи номінації еклезіонімів Уманщини ХVІІІ–ХІХ ст.
| dc.contributor.author | Василик, О.Б. | |
| dc.date.accessioned | 2020-09-07T19:29:27Z | |
| dc.date.available | 2020-09-07T19:29:27Z | |
| dc.date.issued | 2020 | |
| dc.description.abstract | У статті визначаються мотиви номінації та структурної будови назв давніх храмів Уманщини ХVІІІ–ХІХ ст. Релігійні споруди протягом свого існування часто зазнавали перебудови та перейменування, тому зазвичай еклезіоніми мали декілька варіантів, навіть у межах одного й того ж документа зафіксовано різноманітні моделі назви конкретного об’єкта. У науковий обіг вперше введено еклезіонімний фактичний матеріал історичної Уманщини та досліджено його структурно-словотвірні та лексико-семантичні особливості в діахронному аспекті. Відповідно до принципу номінації того чи іншого еклезіоніма назви релігійних споруд досліджуваної території поділено на такі підгрупи: 1) еклезіоніми відапелятивного походження (Базиліанський монастир, фарний костел); 2) еклезіоніми відонімного походження. До другої підгрупи відносимо відагіонімні (утворені шляхом трансонімізації агіонімів – імен апостолів, старозавітніх пророків та мучеників, які прославилися святістю свого життя) та відеортонімні назви (утворені від еортонімів – власних назв на позначення церковних свят). Найчастіше церкві давали назву, що відповідала певному релігійному календарному святу, у день якого відбувалося її освячення. Це переважно були дні, на які припадали найбільші свята: Успіння Пресвятої Богородиці, Воздвиження Чесного Хреста, Вознесіння Господнього, Різдва Пресвятої Богородиці та ін. Також багато церков мають імена святих – канонізованих церквою осіб, які були захисниками православ’я, наприклад: церква Петра й Павла, церква Михаїла, церква Андрія. На появу назв храмів впливало також місце, де їх будували. Часто до офіційної назви церкви додавалася адресна частина, що містила в собі інформацію про розташування релігійної споруди та служила для диференціації однойменних назв: Рождество-Богородичная, на предместье Полянецком; Михайловская, на Заречье. З’ясовано, що найменування культових споруд досліджуваного регіону відбувалося за традиційними церковними канонами – на честь того чи іншого святого або релігійного свята. Проаналізований матеріал засвідчує утворення еклезіонімів від апелятивів (що складають меншу підгрупу) та від онімів, що є більш значними за кількістю і містять у своєму складі агіоніми та еортоніми. За своєю структурною організацією еклезіоніми ХVІІІ–ХІХ ст. є багатокомпонентними конструкціями іменникового походження, натомість подальші фіксації досліджуваних найменувань засвідчують переважно прикметникові утворення. | uk_UA |
| dc.identifier.other | 10.32342/2523-4463-2020-1-19-23 | |
| dc.identifier.uri | http://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/3120 | |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Університет імені Альфреда Нобеля | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | 1;(19) | |
| dc.subject | апелятив, еклезіонім, семантична структура, словотвірна модель. | uk_UA |
| dc.title | Типи номінації еклезіонімів Уманщини ХVІІІ–ХІХ ст. | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 172 B
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: