Мотиваційні чинники переорієнтації на професію психолога у жінок середнього віку

dc.contributor.authorБатуріна Валерія Олексіївна
dc.date.accessioned2026-08-21T12:39:11Z
dc.date.available2026-08-21T12:39:11Z
dc.date.issued2026
dc.description.abstractКваліфікаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню комплексу мотиваційних чинників, які спонукають жінок середнього віку до професійної переорієнтації та вибору професії психолога. Актуальність дослідження зумовлена кількома факторами: по-перше, сучасний динамічний ринок праці вимагає гнучкості та готовності до зміни професійної діяльності, особливо в контексті глобальних трансформацій, спричинених пандемією, воєнними діями та технологічними змінами; по-друге, зростає усвідомлення важливості психічного здоров'я у суспільстві, що призводить до стійкого збільшення попиту на кваліфікованих психологів; по-третє, середній вік часто пов'язаний з кризою ідентичності та переоцінкою життєвих пріоритетів, коли жінки починають шукати роботу з глибшим сенсом, що дозволяє реалізувати накопичений життєвий досвід і надавати допомогу іншим. Незважаючи на практичну значущість проблеми, психологічні механізми професійної переорієнтації жінок середнього віку, особливо мотиваційні чинники вибору професії психолога, залишаються недостатньо вивченими у вітчизняній психологічній науці. Теоретична частина роботи ґрунтовно розкриває психологічні основи професійної переорієнтації у середньому віці через аналіз концепцій К. Юнга (індивідуація), Е. Еріксона (генеративність), Д. Левінсона (поетапна модель кризи) та сучасних українських дослідників. Встановлено унікальність кризи середини життя у жінок 35-45 років через накладання соціальних стереотипів, трансформацій у сімейній системі та фізіологічних змін. Розглянуто професійну переорієнтацію як багатофакторний процес свідомої трансформації кар'єрного шляху, успішність якого визначається психологічною стійкістю, адаптивною гнучкістю та знайомством з новою сферою. Проаналізовано мотивацію як центральний механізм професійних змін через взаємодію внутрішніх (пізнавальний інтерес, самодетермінація) та зовнішніх детермінант (соціальне визнання, прагматичні міркування). Розкрито ціннісно-смислову спрямованість особистості як фундаментальну основу вибору професії психолога, показано особливу зрілість професійного інтересу у дорослому віці та детально висвітлено десять ключових професійно важливих якостей майбутніх психологів: від психологічної стійкості та професійної емпатії до аналітичних здібностей та орієнтації на безперервний розвиток. Емпірична частина дослідження реалізована за змішаним дизайном і включає кількісний аналіз даних, отриманих від 63 жінок віком від 30 до 55 років, які переорієнтуються на професію психолога або вже здобувають психологічну освіту. Результати кореляційного аналізу виявили статистично значущі позитивні зв'язки між внутрішньою мотивацією професійної діяльності та шістьма із чотирнадцяти шкал самоактуалізації: ціннісна орієнтація, сензитивність, самоповага, синергія, контактність та пізнавальні потреби. Це підтверджує, що внутрішні чинники професійної переорієнтації тісно пов'язані зі здатністю до особистісного зростання та реалізації свого потенціалу. Щодо ціннісних орієнтацій, виявлено неоднорідну картину зв'язків: термінальна цінність «щастя інших» продемонструвала очікуваний помірний позитивний зв'язок з внутрішньою мотивацією, що підтверджує роль альтруїстичної спрямованості у виборі професії психолога. Несподівано цінність «духовне задоволення» виявила помірний негативний зв'язок з внутрішньою мотивацією та слабкий негативний зв'язок з зовнішньою позитивною мотивацією. Цінність «саморозвиток» не виявила статистично значущих зв'язків з жодним типом мотивації. Орієнтація на матеріальні цінності також не продемонструвала очікуваного негативного впливу на мотивацію, що свідчить про складніший характер взаємодії ціннісних орієнтацій та професійної мотивації. Інтерпретація результатів дозволяє зробити висновок про часткове підтвердження концептуальної гіпотези дослідження. Професійна переорієнтація на діяльність психолога у жінок середнього віку дійсно визначається комплексом мотиваційних чинників, де домінуючу роль відіграють внутрішні мотиви, інтегровані з особистим життєвим досвідом. Однак характер взаємозв'язків виявився складнішим та багатограннішим, ніж передбачалося початковими гіпотезами, що підкреслює багатофакторність процесу професійної переорієнтації у зрілому віці. The qualification work is dedicated to the theoretical substantiation and empirical study of the complex of motivational factors that encourage middle-aged women to pursue professional reorientation and choose the psychology profession. The relevance of the study is determined by several factors: firstly, the modern dynamic labor market requires flexibility and readiness to change professional activities, especially in the context of global transformations caused by the pandemic, military actions, and technological changes; secondly, there is growing awareness of the importance of mental health in society, leading to a steady increase in demand for qualified psychologists; thirdly, middle age is often associated with an identity crisis and reassessment of life priorities, when women begin to seek work with deeper meaning that allows them to realize accumulated life experience and provide help to others. Despite the practical significance of the problem, the psychological mechanisms of professional reorientation in middle-aged women, particularly the motivational factors of choosing the psychology profession, remain insufficiently studied in domestic psychological science. The theoretical part of the work thoroughly reveals the psychological foundations of professional reorientation in middle age through analysis of the concepts of C. Jung (individuation), E. Erikson (generativity), D. Levinson (stage model of crisis), and contemporary Ukrainian researchers. The uniqueness of the midlife crisis in women aged 35-45 has been established through the overlay of social stereotypes, transformations in the family system, and physiological changes. Professional reorientation is examined as a multifactorial process of conscious career path transformation, the success of which is determined by psychological resilience, adaptive flexibility, and familiarity with the new field. Motivation is analyzed as the central mechanism of professional changes through the interaction of internal determinants (cognitive interest, self-determination) and external factors (social recognition, pragmatic considerations). The value-semantic orientation of the individual is revealed as the fundamental basis for choosing the psychology profession, the special maturity of professional interest in adulthood is demonstrated, and ten key professionally important qualities of future psychologists are detailed: from psychological resilience and professional empathy to analytical abilities and orientation toward continuous development. The empirical part of the study was implemented using a mixed design and includes quantitative analysis of data obtained from 63 women aged 30 to 55 years who are reorienting to the psychology profession or already pursuing psychological education. The results of correlation analysis revealed statistically significant positive relationships between internal motivation for professional activity and six of fourteen self-actualization scales: value orientation, sensitivity, self-respect, synergy, contact, and cognitive needs. This confirms that internal factors of professional reorientation are closely related to the ability for personal growth and realization of one's potential. Regarding value orientations, a heterogeneous pattern of relationships was revealed: the terminal value "happiness of others" demonstrated the expected moderate positive relationship with internal motivation, confirming the role of altruistic orientation in choosing the psychology profession. Unexpectedly, the value "spiritual satisfaction" revealed a moderate negative relationship with internal motivation and a weak negative relationship with external positive motivation. The value "self-development" showed no statistically significant relationships with any type of motivation. Orientation toward material values also did not demonstrate the expected negative impact on motivation, indicating a more complex nature of the interaction between value orientations and professional motivation. The interpretation of results allows us to conclude that the conceptual hypothesis of the study is partially confirmed. Professional reorientation to psychology activities in middle-aged women is indeed determined by a complex of motivational factors, where internal motives integrated with personal life experience play a dominant role. However, the nature of the relationships proved to be more complex and multifaceted than predicted by the initial hypotheses, which emphasizes the multifactorial nature of the professional reorientation process in mature age.
dc.identifier.urihttps://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/6780
dc.language.isoother
dc.publisherУніверситет імені Альфреда Нобеля
dc.subjectмотивація
dc.subjectжінки середнього віку
dc.subjectкриза середнього віку
dc.subjectпрофесійне становлення
dc.subjectнавчання
dc.subjectmotivation
dc.subjectmiddle-aged women
dc.subjectmidlife crisis
dc.subjectprofessional development
dc.subjecteducation
dc.titleМотиваційні чинники переорієнтації на професію психолога у жінок середнього віку
dc.title.alternativeMotivational Factors for Reorientation Towards the Profession of Psychologist Among Middle-Aged Women
dc.typeOther

Файли

Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
Батуріна В.О..pdf
Розмір:
2.83 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
2.84 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:

Зібрання