2025-2026 н.р.
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Мотиваційні чинники переорієнтації на професію психолога у жінок середнього віку(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Батуріна Валерія ОлексіївнаКваліфікаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню комплексу мотиваційних чинників, які спонукають жінок середнього віку до професійної переорієнтації та вибору професії психолога. Актуальність дослідження зумовлена кількома факторами: по-перше, сучасний динамічний ринок праці вимагає гнучкості та готовності до зміни професійної діяльності, особливо в контексті глобальних трансформацій, спричинених пандемією, воєнними діями та технологічними змінами; по-друге, зростає усвідомлення важливості психічного здоров'я у суспільстві, що призводить до стійкого збільшення попиту на кваліфікованих психологів; по-третє, середній вік часто пов'язаний з кризою ідентичності та переоцінкою життєвих пріоритетів, коли жінки починають шукати роботу з глибшим сенсом, що дозволяє реалізувати накопичений життєвий досвід і надавати допомогу іншим. Незважаючи на практичну значущість проблеми, психологічні механізми професійної переорієнтації жінок середнього віку, особливо мотиваційні чинники вибору професії психолога, залишаються недостатньо вивченими у вітчизняній психологічній науці. Теоретична частина роботи ґрунтовно розкриває психологічні основи професійної переорієнтації у середньому віці через аналіз концепцій К. Юнга (індивідуація), Е. Еріксона (генеративність), Д. Левінсона (поетапна модель кризи) та сучасних українських дослідників. Встановлено унікальність кризи середини життя у жінок 35-45 років через накладання соціальних стереотипів, трансформацій у сімейній системі та фізіологічних змін. Розглянуто професійну переорієнтацію як багатофакторний процес свідомої трансформації кар'єрного шляху, успішність якого визначається психологічною стійкістю, адаптивною гнучкістю та знайомством з новою сферою. Проаналізовано мотивацію як центральний механізм професійних змін через взаємодію внутрішніх (пізнавальний інтерес, самодетермінація) та зовнішніх детермінант (соціальне визнання, прагматичні міркування). Розкрито ціннісно-смислову спрямованість особистості як фундаментальну основу вибору професії психолога, показано особливу зрілість професійного інтересу у дорослому віці та детально висвітлено десять ключових професійно важливих якостей майбутніх психологів: від психологічної стійкості та професійної емпатії до аналітичних здібностей та орієнтації на безперервний розвиток. Емпірична частина дослідження реалізована за змішаним дизайном і включає кількісний аналіз даних, отриманих від 63 жінок віком від 30 до 55 років, які переорієнтуються на професію психолога або вже здобувають психологічну освіту. Результати кореляційного аналізу виявили статистично значущі позитивні зв'язки між внутрішньою мотивацією професійної діяльності та шістьма із чотирнадцяти шкал самоактуалізації: ціннісна орієнтація, сензитивність, самоповага, синергія, контактність та пізнавальні потреби. Це підтверджує, що внутрішні чинники професійної переорієнтації тісно пов'язані зі здатністю до особистісного зростання та реалізації свого потенціалу. Щодо ціннісних орієнтацій, виявлено неоднорідну картину зв'язків: термінальна цінність «щастя інших» продемонструвала очікуваний помірний позитивний зв'язок з внутрішньою мотивацією, що підтверджує роль альтруїстичної спрямованості у виборі професії психолога. Несподівано цінність «духовне задоволення» виявила помірний негативний зв'язок з внутрішньою мотивацією та слабкий негативний зв'язок з зовнішньою позитивною мотивацією. Цінність «саморозвиток» не виявила статистично значущих зв'язків з жодним типом мотивації. Орієнтація на матеріальні цінності також не продемонструвала очікуваного негативного впливу на мотивацію, що свідчить про складніший характер взаємодії ціннісних орієнтацій та професійної мотивації. Інтерпретація результатів дозволяє зробити висновок про часткове підтвердження концептуальної гіпотези дослідження. Професійна переорієнтація на діяльність психолога у жінок середнього віку дійсно визначається комплексом мотиваційних чинників, де домінуючу роль відіграють внутрішні мотиви, інтегровані з особистим життєвим досвідом. Однак характер взаємозв'язків виявився складнішим та багатограннішим, ніж передбачалося початковими гіпотезами, що підкреслює багатофакторність процесу професійної переорієнтації у зрілому віці. The qualification work is dedicated to the theoretical substantiation and empirical study of the complex of motivational factors that encourage middle-aged women to pursue professional reorientation and choose the psychology profession. The relevance of the study is determined by several factors: firstly, the modern dynamic labor market requires flexibility and readiness to change professional activities, especially in the context of global transformations caused by the pandemic, military actions, and technological changes; secondly, there is growing awareness of the importance of mental health in society, leading to a steady increase in demand for qualified psychologists; thirdly, middle age is often associated with an identity crisis and reassessment of life priorities, when women begin to seek work with deeper meaning that allows them to realize accumulated life experience and provide help to others. Despite the practical significance of the problem, the psychological mechanisms of professional reorientation in middle-aged women, particularly the motivational factors of choosing the psychology profession, remain insufficiently studied in domestic psychological science. The theoretical part of the work thoroughly reveals the psychological foundations of professional reorientation in middle age through analysis of the concepts of C. Jung (individuation), E. Erikson (generativity), D. Levinson (stage model of crisis), and contemporary Ukrainian researchers. The uniqueness of the midlife crisis in women aged 35-45 has been established through the overlay of social stereotypes, transformations in the family system, and physiological changes. Professional reorientation is examined as a multifactorial process of conscious career path transformation, the success of which is determined by psychological resilience, adaptive flexibility, and familiarity with the new field. Motivation is analyzed as the central mechanism of professional changes through the interaction of internal determinants (cognitive interest, self-determination) and external factors (social recognition, pragmatic considerations). The value-semantic orientation of the individual is revealed as the fundamental basis for choosing the psychology profession, the special maturity of professional interest in adulthood is demonstrated, and ten key professionally important qualities of future psychologists are detailed: from psychological resilience and professional empathy to analytical abilities and orientation toward continuous development. The empirical part of the study was implemented using a mixed design and includes quantitative analysis of data obtained from 63 women aged 30 to 55 years who are reorienting to the psychology profession or already pursuing psychological education. The results of correlation analysis revealed statistically significant positive relationships between internal motivation for professional activity and six of fourteen self-actualization scales: value orientation, sensitivity, self-respect, synergy, contact, and cognitive needs. This confirms that internal factors of professional reorientation are closely related to the ability for personal growth and realization of one's potential. Regarding value orientations, a heterogeneous pattern of relationships was revealed: the terminal value "happiness of others" demonstrated the expected moderate positive relationship with internal motivation, confirming the role of altruistic orientation in choosing the psychology profession. Unexpectedly, the value "spiritual satisfaction" revealed a moderate negative relationship with internal motivation and a weak negative relationship with external positive motivation. The value "self-development" showed no statistically significant relationships with any type of motivation. Orientation toward material values also did not demonstrate the expected negative impact on motivation, indicating a more complex nature of the interaction between value orientations and professional motivation. The interpretation of results allows us to conclude that the conceptual hypothesis of the study is partially confirmed. Professional reorientation to psychology activities in middle-aged women is indeed determined by a complex of motivational factors, where internal motives integrated with personal life experience play a dominant role. However, the nature of the relationships proved to be more complex and multifaceted than predicted by the initial hypotheses, which emphasizes the multifactorial nature of the professional reorientation process in mature age.Документ Когнітивно-поведінкова терапія як метод подолання посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців в гострому періоді(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Антонюк Вікторія СергіївнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження ефективності когнітивно-поведінкової терапії у подоланні посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців в гострому періоді. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості військовослужбовців, які зазнають посттравматичного стресового розладу внаслідок участі у бойових діях. ПТСР в гострому періоді характеризується інтенсивним емоційним напруженням, нав’язливими спогадами, підвищеним рівнем тривожності, порушеннями сну, а також зниженням соціального та професійного функціонування, що потребує своєчасної та ефективної психологічної допомоги. У роботі проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння посттравматичного стресового розладу, його психологічних механізмів, симптоматики та етапів розвитку. Особливу увагу приділено когнітивно-поведінковій терапії як одному з найбільш науково обґрунтованих і структурованих методів психологічної допомоги особам із травматичним досвідом. Розглянуто теоретичні засади, принципи та основні техніки когнітивно-поведінкової терапії, що застосовуються у лікуванні ПТСР. Проведено емпіричне дослідження з метою оцінки впливу когнітивно-поведінкової терапії на зниження симптомів посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців в гострому періоді. У процесі дослідження було проаналізовано зміни рівня тривожності, вираженості травматичних переживань, дезадаптивних когнітивних установок та емоційної регуляції до та після проведення терапевтичного втручання. Результати дослідження підтвердили ефективність когнітивно-поведінкової терапії у зниженні вираженості симптомів посттравматичного стресового розладу, підвищенні емоційної стабільності та формуванні адаптивних копінг-стратегій у військовослужбовців. Встановлено, що когнітивно-поведінкова терапія сприяє реструктуризації дисфункційних мисленнєвих установок, зменшенню уникальної поведінки та підвищенню рівня психологічної стійкості. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання розроблених рекомендацій і терапевтичних підходів у діяльності військових психологів, реабілітаційних центрів та фахівців у сфері психічного здоров’я, які надають психологічну допомогу військовослужбовцям в гострому періоді ПТСР. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення програм психологічного супроводу, спрямованих на відновлення психічного здоров’я та соціальну реінтеграцію військовослужбовців. The qualification work is devoted to the problem of theoretical substantiation and empirical study of the effectiveness of cognitive behavioral therapy in overcoming post-traumatic stress disorder in military personnel during the acute period. The relevance of the research is determined by the growing number of military personnel experiencing post-traumatic stress disorder as a result of participation in combat operations. PTSD in the acute period is characterized by intense emotional distress, intrusive memories, heightened anxiety, sleep disturbances, and impaired social and professional functioning, which necessitates timely and effective psychological intervention. The study analyzes modern scientific approaches to understanding post-traumatic stress disorder, its psychological mechanisms, symptoms, and stages of development. Special attention is paid to cognitive behavioral therapy as one of the most evidence-based and structured methods of psychological assistance for individuals with traumatic experience. The theoretical foundations, principles, and main techniques of cognitive behavioral therapy used in the treatment of PTSD are examined. An empirical study was conducted to assess the impact of cognitive behavioral therapy on the reduction of PTSD symptoms in military personnel during the acute period. The research evaluated changes in the level of anxiety, severity of traumatic experiences, maladaptive cognitive beliefs, and emotional regulation before and after the therapeutic intervention. The results of the study confirmed the effectiveness of cognitive behavioral therapy in reducing the severity of post-traumatic stress symptoms, improving emotional stability, and promoting adaptive coping strategies in military personnel. It was found that CBT contributes to the restructuring of dysfunctional thoughts, reduction of avoidance behavior, and enhancement of psychological resilience. The practical significance of the research lies in the possibility of applying the developed recommendations and therapeutic approaches in the work of military psychologists, rehabilitation centers, and mental health professionals providing psychological assistance to servicemen in the acute period of PTSD. The results of the study can be used to improve psychological support programs aimed at the mental health recovery and social reintegration of military personnel.Документ Особливості прояву емоційного вигоряння та типів копінг-поведінки у працівників соціальної сфери(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Андреєва Оксана АнатоліївнаКваліфікаційна присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження взаємозв'язку емоційного вигоряння та типів копінг-поведінки у працівників соціальної сфери. Феномен емоційного вигоряння є актуальним серед представників професії «людина – людина», який в останні двадцять років набув глобального поширення в сфері соціальної роботи. Працівники майже не інформовані з методами його попередження і профілактики. Обґрунтовано теоретичне узагальнення і нове наукове вирішення проблеми, що полягає у вивченні характеру зв’язків емоційного вигоряння та типів копінг-поведінки у фахівців соціальної сфери. Представлено можливості зниження рівня емоційного вигоряння у фахівців соціальної сфери, індексу психічної напруженості та підвищення рівня емоційного стану. Отримані результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки. Здійснено аналіз теоретико-методологічних засад вивчення емоційного вигоряння у працівників соціальної сфери. З’ясовано на підставі наукової інформації, що емоційне вигоряння розглянуте як системний полідетермінований симптомокомплекс, який, з одного боку, розглядається як стан, що включає емоційне виснаження, деперсоналізацію і редукцію особистісних досягнень, а з іншої – як процес, який розвивається в ході здійснення професійної діяльності і проходить ряд фаз. Визначено, що дослідники емоційного вигорання роблять акцент на необхідності вивчення цього феномену у якості комплексного явища. Здійснено вивчення рівня прояву емоційного вигоряння, психологічного стресу та типів копінг-поведінки у працівників соціальної сфери. Наведено результати вимірювання рівня прояву емоційного вигоряння та типів копінг-поведінки у фахівців соціальної сфери. З’ясовано, що серед досліджуваних є люди різного віку від дев’ятнадцяти до п’ятдесяти двох років. Серед усіх опитаних фахівців соціальної сфери середній вік є тридцяти чотири та тридцять п’ять років. Виявлено, що серед досліджуваних фахівців соціальної сфери 46 виявили високий показник рівня емоційного вигоряння, 40,5 % мають середній показник, а 13, 5 % проявляють низький рівень емоційного вигоряння. Емпірично досліджено характеру взаємозв’язку емоційного вигоряння та типів копінг-поведінки у працівників соціальної сфери. Виявлено значиму позитивну кореляцію між показниками рівня емоційного вигоряння і типом копінг-поведінки шкала соціального відволікання. Дослідження показало значиму позитивну кореляцію між показниками рівня емоційного стану і типом копінг поведінки копінг орієнтований на вирішення завдання. Виявлено статистично значимий взаємозв’язок між загальним показником індексу психічної напруженості та рівнем емоційного стану у респондентів. Сформульовано методичні рекомендації щодо профілактики виникнення емоційного вигоряння у працівників соціальної сфери. Для профілактики зростання ризику емоційного вигоряння у фахівців соціальної сфери рекомендується застосовувати певні заходи. Ефективно розподіляти робочий час та навантаження; використовувати сучасні програми для розподілу задач та управління робочим часом, такі як діаграма Ганта, календар планування Trello, Tick tick, та інші; організувати робочі місця та місце відпочинку; рекомендовано працювати в команді; створювати команди не більше п’яти або семи фахівців, розробити систему нематеріальних заохочень; розробити та провести тренінг та включити у нього представлені інтерактивні методи та форми психологічної підготовки працівників. Qualification work is devoted to the problem theoretical substantiation and empirical study of the relationship between emotional burnout and types of coping behavior of social workers. The phenomenon of emotional burnout is relevant among representatives of the profession "person - person", which in the last twenty years has become globally widespread in the field of social work. Workers are almost not informed about the methods of its prevention and prophylaxis. It is noted that theoretical generalization and a new scientific solution to the problem are substantiated, which consists in studying the nature of the relationship between emotional burnout and types of coping behavior in social workers. The possibilities of reducing the level of emotional burnout in social workers, the index of mental tension and increasing the level of emotional state are presented. The results of the study allow us to draw the following conclusions. It is substantiated that analysis of the theoretical and methodological principles of studying emotional burnout in social workers is carried out. It was found out on the basis of scientific information that emotional burnout is considered as a systemic polydeterministic symptom complex, which, on the one hand, is considered as a condition that includes emotional exhaustion, depersonalization and reduction of personal achievements, and on the other hand, as a process that develops in the course of professional activity and goes through a number of phases. It was determined that researchers of emotional burnout emphasize the need to study this phenomenon as a complex phenomenon. It is determined that the level of manifestation of emotional burnout, psychological stress and types of coping behavior in social workers was studied. The results of measuring the level of manifestation of emotional burnout and types of coping behavior in social specialists are presented. It was found out that among the studied people there are people of different ages from nineteen to fifty-two years old. Among all surveyed social specialists, the average age is thirty-four and thirty-five years old. It was found that among the studied social sphere specialists, 46 showed a high level of emotional burnout, 40.5% have an average level, and 13.5% show a low level of emotional burnout. It is also shown that the nature of the relationship between emotional burnout and types of coping behavior in social sphere workers was empirically investigated. A significant positive correlation was found between the indicators of the level of emotional burnout and the type of coping behavior - the social distraction scale. The study showed a significant positive correlation between the indicators of the level of emotional state and the type of coping behavior - task-oriented coping. A statistically significant relationship was found between the general indicator of the mental tension index and the level of emotional state in respondents. According to the results of experimental research in the work it is established that methodological recommendations were formulated for the prevention of emotional burnout in social sphere workers. To prevent the increase in the risk of emotional burnout in social sphere specialists, it is recommended to apply certain measures. Effectively distribute working time and workload; use modern programs for task distribution and time management, such as Gantt chart, Trello planning calendar, Tick tick, and others; organize workplaces and a place to rest; it is recommended to work in a team; create teams of no more than five or seven specialists, develop a system of non-material incentives; develop and conduct training and include in it the presented interactive methods and forms of psychological training of employees.