Кафедра права
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кафедра права за Автор "Бочарова Н.В."
Зараз показуємо 1 - 20 з 21
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання потенціалу громадянського суспільства у протидії корупції в Європейського Союзу(Правовий часопис Донбасу, 2022) Палєєва Ю.С.; Бочарова Н.В.; Шкабаро В.М.Документ До питання про участь громадськості у протидії корупції в зарубіжних країнах(м. Кишинів, Республіка Молдова, 2022) Палєєва Ю.С.; Бочарова Н.В.; Шкабаро В.М.Людина, кримінологія, наукаДокумент Забезпечення прав людини в інформаційному суспільстві: проблеми створення Міжнародного білля про права людини в Інтернеті(Львів-Торунь : Ліга-Прес, 2021) Бочарова Н.В.Робота присвячена аналізу спроб сучасної кодифікації прав людини в кіберпросторі. Підкреслено, що проблема захисту фундаментальних прав і свобод користувачів Інтернету стає умовою подальшого розвитку інформаційного суспільства, оскільки постійно зростає кількість людей, які пов’язані зі створенням, зберіганням, переробкою і розповсюдженням інформації. Крім того, інформаційне суспільство також створює нові права людини, так звані інформаційні права і свободи (digitalrights), які охоплюють сукупність правомочностей людини у сфері застосування інформаційних технологій і сервісів, виробництва і забезпечення захисту інформації, а також доступу до Інтернету. Висвітлюється правотворча діяльність міжнародних міжуря-дових організацій, а також новітні правозахисні ініціативи громадянського суспільства, пов’язані із створенням універсального міжнародного документу щодо забезпечення прав людини в інтернет-середовищіДокумент Конституційно-правовий простір місцевого самоврядування України як складова частина Европейського правового простору локальної демократії(Riga, Latvia: «Baltija Publishing», 2022) Бочарова Н.В.; Кофман Б.Я.; Баймуратов М.О.Документ Конституційні основи позасудового захисту інтелектуальної власності (процедури медіації)(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Бочарова Н.В.Проаналізовано конституційні основи медіації у справах з інтелектуальної власності, пов’язані з комплексним міжгалузевим правовим інститутом самозахисту прав. Актуальність теми обумовлена поєднанням публічно-правових і приватно-правових засад у сучасному правовому регулюванні й загальним процесом конституціоналізації приватного права і права інтелектуальної власності зокрема. Зазначено, що проголошення конституційного права на самозахист означає включення в комплексну систему захисту прав людини додаткових способів, які підвищують ефективність її інших компонентів і збагачують конституційний правозахисний механізм у цілому. Останніми роками одним з дійових і перспективних способів самозахисту прав інтелектуальної власності визнається медіація. Україна лише починає розбудовувати інститут медіації саме як спосіб захисту прав інтелектуальної власності. У дослідженнях українських вчених проаналізовано ситуації, коли доцільно і вигідно використовувати медіацію для вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності. Разом з цим у деяких працях українських дослідників, на погляд авторки, є елемент певної недооцінки публічно-правового забезпечення права на самозахист, зокрема авторських прав. Вважаємо, що при розробці доктринальних питань медіації у справах з інтелектуальної власності слід більш широко використовувати конституційні положення щодо самозахисту прав, які мають підсилювати цивілістичні аспекти права на самозахист і надавати проблемі більш широкого праволюдинного значення. Авторка переконана, що методологія сучасної системи захисту прав інтелектуальної власності має ґрунтуватися на антропологічному підході, який означає, що забезпечення і охорона прав інтелектуальної власності має проводитися з позицій гарантування прав особи. Робиться висновок, що практика доводить вигідність і ефективність використання медіації у спорах, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності. Повноцінне запровадження цього інституту в Україні сприятиме не тільки вдосконаленню захисту інтелектуальної власності, але і забезпеченню конституційних прав людини і громадянинаДокумент Міста прав людини в системі муніципального управління: сучасний зарубіжний досвід(Рига: Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2023) Бочарова Н.В.Документ Права людини в умовах урбанізації(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Бочарова Н.В.Світова практика свідчить, що однією з важливих функцій міського самоврядування в останні роки стає надання управлінських послуг, які відповідають місцевим потребам та пріоритетам, пов’язаним з реалізацією прав людини на місцевому рівні. Хоча основна відповідальність за сприяння та захист прав людини покладається на національні уряди, просування культури прав людини в місцевих органах відіграє життєво важливу роль у сприянні повазі та реалізації прав людини в суспільстві. У статті аналізується зв’язок між процесом урбанізації і процесом «муніципалізацією прав людини», під яким розуміється перенесення правозахисної діяльності на локальний рівень, головним чином у міста. Зазначено, що тенденції суспільно-політичного і соціально-економічного розвитку кінця 80-х – початку 90-х років ХХ ст., пов’язані зі стрімким розвитком великих міст і створенням міських агломерацій призвели до залучення міст до дискурсу та практики міжнародних прав людини, коли останні почали враховуватися при формуванні міської політики. Вказується, що залучення мегаполісів до правозахисної діяльності відбувалося на фоні двох явищ, по-перше, це поява концепції «міст прав людини» і формування відповідного суспільно-політичного руху, який швидко набув міжнародного характеру, по-друге, виникнення доктрини і глобального руху за право на місто. У статті розкриваються їх сутність та значимість. Автор робить висновок про необхідність подальших теоретичних досліджень у сфері доктринальних і практичних аспектів проблеми зв’язку урбанізації з правами людиниДокумент Праволюдинний зміст цифрової стратегії Європейського Союзу(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Бочарова Н.В.; Биков О.М.Стаття присвячена дослідженню процесу вироблення у ЄС методологічних підходів до правового регулювання у сфері інформації та інформатизації з урахуванням забезпечення прав людини в умовах інформаційного суспільства і визначенням векторів демократичного розвитку. У центрі уваги – зміст новітнього документу у цій сфері Європейської декларації про цифрові права та принципи, підписаній керівництвом Євросоюзу у грудні 2022 р. На підставі аналізу «оцифрованої» законодавчої бази ЄС з’ясовано, що у якості основоположної проводиться ідея збалансування технологічного розвитку з повагою до етичних принципів і заохоченням прав людини. Вже з початком розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій вихідною методологічною настановою для керівництва ЄС стала теза, що у центрі суспільних перетворень, які супроводжують побудову інформаційного суспільства, поставлена людина, її потреби і інтереси. Праволюдинний підхід до процесів цифровізації був продемонстрований у низці документів так званого європейського цифрового порядку денного. Концептуальні засади загального підходу до побудови правової бази інформаційного суспільства у ЄС включають три напрямки дій: 1) технології, які працюють для людей, 2) справедливу та конкурентоспроможну цифрову економіку, 3) відкрите, демократичне та стійке суспільство. У межах третього напрямку визначено: він має на меті гарантувати, що цінності та етичні правила ЄС застосовуються як в онлайн-цифровій сфері, так як і офлайн. Сформований у ЄС людиноцентристський підхід має бути врахований в Україні на шляху євроінтеграції при створенні національного законодавства щодо правового регулювання інтернет-середовища і вироблення соціальної політики в умовах панування інформаційних технологійДокумент Праволюдинний зміст цифрової трансформації європейського союзу(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Бочарова Н.В.У статті розглянуті засадничі основи європейського підходу до регулювання цифрової трансформації і створення ідейно-теоретичної бази для правового забезпечення цифровізації суспільства у Європейському Союзі. Аналізується концепція цифрового гуманізму, яка набуває все більшої популярності, і визначає зміст і направленість політики ЄС щодо створення умов для цифрового переходу. Констатується, що цифровий гуманізм – це нова сфера, яка розглядає етичні, соціальні, емоційні та політичні наслідки цифрових технологій для людського життя. Концептуальне оформлення праволюдинного підходу до регулювання цифровізації в ЄС пов’язується з прийняттям низки документів, аналіз яких дозволив визначити специфіку підходу до регулювання цифрового переходу у ЄС. Стверджується, що він базується на прагненні поставити людей у центр цифрової трансформації, включає посилання на цифровий суверенітет, повагу до основних прав, верховенство права та демократію, інклюзивність, доступність, рівність, сталість, стійкість, безпеку, покращення якості життя, доступність послуг, і повагу до прав і прагнень кожного. Наголошено, що європейська регуляторна модель цифрової трансформації, орієнтована на праволюдинний підхід, підтримується світовим співтовариством і запроваджується у світовому масштабі. Це пов’язано з так званим Брюссельським ефектом, який полягає у розповсюджені правил внутрішнього регулювання ЄС на глобальному рівніДокумент Принципи і пріоритети Ради Європи щодо захисту прав людини в інформаційному суспільстві(Актуальні проблеми держави і права, 2021) Палєєва Ю.С.; Бочарова Н.В.; Шкабаро В.М.Інформаційне суспільство: Фокус 2021Документ Проблема гуманізації інтелектуальної власності в умовах інформаційного суспільства(Київ: Інтерсервіс, 2021) Бочарова Н.В.Документ РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ (ПАКТИ ДОБРОЧЕСНОСТІ)(Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2022) Палєєва Ю.С.; Бочарова Н.В.; Шкабаро В.М.International scientific conference «New approaches and current legal research»: conference proceedingsДокумент Роль громадянського суспільства у створенні Міжнародного білля про права людини в Інтернеті(Київ, Україна, 2022) Палєєва Ю.С.; Бочарова Н.В.Розвиток громадянського суспільства як необхідна складова європейської інтеграції в УкраїніДокумент Роль двосторонніх торговельних угод в забезпеченні прав інтелектуальної власності(Альманах міжнародного права, 2020) Бочарова Н.В.Стаття присвячена викладенню ролі двосторонніх торговельних угод у сучасній системі міжнародно-правового захисту інтелектуальної власності. Визначається роль двосторонніх угод у забезпеченні належного функціонування глобальних міждержавних договорів у сфері інтелектуальної власності. Аналізуються причини негативного ставлення до них із боку країн, що розвиваються, зумовленого намаганнями встановити суворіші стандарти захисту прав інтелектуальної власності, які посилюють нерівність та їхню залежність від технологічно розвинених країн Європи й США, а також можуть врешті-решт вплинути на кілька областей, що мають відношення до загального блага цих національних держав, таких як охорона здоров’я, освіта, культура корінних народів та інші. Центральною темою дослідження стала концепція фінського вченого Т. Міллі, що Європейський Союз може вдатися до своєї виключної компетенції в спільній комерційній політиці й широко регулювати інтелектуальну власність через двосторонні торгові договори. Мало того, угоди про вільну торгівлю та угоди про економічне партнерство беруть на себе конституційні функції, неможливі для внутрішніх законодавчих актів Союзу. Через поняття первинності й прямого ефекту угоди про економічне партнерство й угоди про вільну торгівлю виступають як частина законодавства Союзу. За їхньою допомогою м’які норми міжнародного права перетворюються на суворі норми внутрішнього права Європейського Союзу й можуть замінити суперечливі внутрішні норми через діяльність Суду Європейського Союзу, який може трактувати вторинне законодавство Європейського Союзу узгоджено з європеїзованими міжнародними нормами.Документ РОЛЬ РАДИ ЄВРОПИ В МЕТОДОЛОГІЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МУНІЦИПАЛЬНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ(2022) Тодорошко Т.А.; Бочарова Н.В.; Палєєва Ю.С.Документ Роль Ради Європи в методологічному забезпеченні муніципальної реформи в Україні(м. Київ, 2022) Палєєва Ю.С.; Бочарова Н.В.; Тодорошко Т.А.Нове українське право. СпецвипускДокумент Стратегія цифрової трансформації європейської спільноти в "цифровому компасі ЄС" С. 58-61(European Open Science Space, Одеса, 2024-09-09) Бочарова Н.В.; Шкабаро В.М.; Палєєва Ю.С.1 Міжнародна науково-практична конференція «Modern Science: Exploring Theories, Innovations and Practical Solutions».Документ Сучасна зарубіжна конституціоналістика: Інститут порівняльного публічного права та міжнародного права імені Макса Планка(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Бочарова Н.В.; Баймуратов М.О.Європейський вектор сучасної політики України передбачає широке і ґрунтовне знайомство з новітніми досягненнями європейської і світової юридичної думки. Вітчизняна юриспруденція, що довгі роки розвивалася в руслі ортодоксальної марксистської методології, долає не тільки ідеологічну зашореність, а й виробляє нову дослідницьку культуру, засновану на вивченні і осмисленні сучасних тенденцій зарубіжного правознавства. Необхідно наголосити на тому, що процес цей тільки розгортається і не завжди реалізується в конкретних дослідженнях, зокрема, дисертаційних, де часто відсутнє використання робіт зарубіжних авторів з досліджуваної проблематики, а, отже, не враховуються новітні методологічні підходи та теоретико-доктринальні напрацювання провідних світових фахівців. Як і раніше мало інформації публікується у вітчизняній юридичній періодиці про зарубіжні дослідницькі центри і школи з різних галузей права, діяльності зарубіжних вчених-правознавців, академічних видавництв і авторитетних періодичних видань. Все це в повній мірі відноситься до нашої науки конституційного права, що спонукає більш активно висвітлювати вивчення конституційного права в зарубіжних країнах, публікаційну активність і діяльність наукових центрів, пов'язаних з проблемами конституційного права. Одним з міжнародно визнаних центрів сучасних конституційних досліджень є Інститут порівняльного публічного права та міжнародного права імені Макса Планка (м. Гейдельберг, Німеччина). Саме його дослідження багато в чому задають тон і визначають спрямованість сучасних конституційно-правових розвідок. У статті дана розгорнута характеристика роботи Інституту, яка побудована на принципах теоретичного та методологічного плюралізму, окремі проекти спеціально скеровуються на використання різних методологічних підходів. Зазначено, що дослідження проводяться у двох формах: 1) доктринальний та теоретичний аналіз – проблемно-орієнтовані фундаментальні дослідження, які прагнуть виявити структури, розвиток та закономірності конституційного та міжнародного права; 2) системний аналіз і порівняння правових норм з метою вирішення поточних правових проблем або проведення реформ. Порівняно низький рівень абстрагування таких досліджень пояснюється необхідністю надання конкретних рекомендацій посадовцям чи юристам-практикам. Інститут прагне до широких зв’язків з громадськістю. Констатується, що за обсягом проведених досліджень, широким охопленням тем і глибиною теоретичного аналізу Інститут займає лідируючи позиції у світовій конституціоналістиці. Його напрацювання обов’язково повинні враховуватися вітчизняною наукою конституційного праваДокумент Цифровий конституціоналізм в сучасному інформаційному суспільстві(Соціальний калейдоскоп. Науковий часопис, 2022) Бочарова Н.В.Стаття присвячена аналізу основних концепцій цифрового конституціоналізму, характеристиці доктринальних розробок і напрямків досліджень, а також висвітленню проблемних питань, пов’язаних з визначенням цього явища в системі сучасного конституціоналізму. Зазначається, що, незважаючи на досить солідний список новітніх аналітичних праць стосовно цифрового конституціоналізму, його доктринальне визначення немає завершеної форми, також не існує чіткої загальновизнаної дефініції цього поняття. Зараз існує загальний консенсус серед дослідників, що цифровий конституціоналізм являє собою набір традиційних конституційних цінностей, адаптованих до нових вимог цифрового середовища. З позицій цифрового конституціоналізму суспільство повинно реагувати на недоліки цифрових технологій і забезпечувати ідеали, цінності і принципи сучасного демократичного конституціоналізму, підтримувати його систему балансу і гарантій. Цифровий конституціоналізм виступає за збереження таких основоположних принципів , як верховенство права, поділ влади, демократія та захист прав людини у якісно новому контексті інформаційного суспільства. Одночасно нові конституційні принципи виникають у різноманітних формах. Не лише як поправки до національних конституцій, але також як внутрішні норми онлайн-платформ, прецедентного права національних конституційних судів і транснаціональних судових органів, і навіть як юридично необов’язкові декларації прав на Інтернет, що просуваються учасниками громадянського суспільства. Це дає підстави стверджувати, що цифровий конституціоналізм є новим напрямком сучасного конституціоналізму (new branch of constitutionalism), залишаючись в межах демократичного правового дискурсуДокумент Інформаційно-аналітичні ресурси щодо розвитку сучасного парламентаризму(Електронний науковий фаховий журнал «Аналітично-порівняльне правознавство» м. Ужгоро, 2022) Палєєва Ю.С.; Бочарова Н.В.; Тодорошко Т.А.Електронний науковий фаховий журнал «Аналітично-порівняльне правознавство»