Кафедра права
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ JUDICIAL EXPERTISE IN THE CONTEXT OF THE PROTECTION OF CONSTITUTIONAL RIGHTS AND FREEDOMS: LINGUISTIC EXPERTISE OF SPEECH AS A MEANS OF EVIDENCE IN COURT CASES IN UKRAINE(Alfred Nobel University Journal of Law, 2024) Bila A.V.The subject of legal regulation is social relations, which, being regulated by legal norms, take the form of legal relations. Thus, forensic expertise can be defined through the system of legal (procedural) relations that are formed in the process of appointment, conduct, and evaluation of the results of the expertise (the expert’s opinion). The norms that provide for the resolution of disputes, in particular the restoration of the violated right, cannot contradict the principle of equality of all before the law and the court and, in this connection, limit the right to judicial protection. Justice in its essence is recognized as such only on the condition that it meets the requirements of justice and ensures effective restoration of rights. Namely, the expert's opinion is evidence in a court case. Forensic expertise in civil proceedings is a special study conducted by an experienced person as determined by the court (judge) in the presence of appropriate grounds in order to obtain judicial evidence in the form of an expert opinion. Linguistic studies belong to certain types of linguistic research: establishing the spelling of names, patronymics, and surnames; clarification of the identity of names (patronymics, surnames) written differently in documents; establishing the etymology (origin) of the name (surname); spelling of own geographical names (settlements, rivers, mountains, streets); finding out the identity of toponyms written differently in documents; establishing the etymology of toponyms; normative formation of ottoponymic adjectives; establishing the etymology of the words of the Ukrainian language and foreign borrowings; establishing the meanings of the roots of words and the origin of words, phrases, etc.; interpretation of frequently used and connotative (additional) meanings of words and expressions, interpretation of texts of documents for their understanding, interpretation of the meanings of phrases, phraseological units, verbal elements of trademarks, advertising texts, and interpretation of the content direction of a particular part of the text. At the same time, the correct use of expertise opens up great opportunities for solving a whole range of issues related to the consideration of specific cases and the implementation of tasks facing justice in civil cases.Документ СУЧАСНІ ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ КРИМІНАЛІСТИКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ ТА ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ(Alfred Nobel University Journal of Law, 2024) Біла А.В.У статті здійснено комплексний аналіз сучасних проблем криміналістики в умовах воєнного стану в Україні, що виникли внаслідок введення воєнного стану, який змінює як структуру злочинності, так і способи її розслідування. Визначено основні виклики, з якими стикаються правоохоронні органи та криміналісти в Україні в умовах воєнного стану, зокрема зростання кількості злочинів, пов’язаних з військовими діями, мародерства, саботажу, воєнних злочинів, а також ескалацію кіберзлочинності та організованої злочинності. Актуальним є питання вдосконалення методів розслідування, особливо в контексті документування воєнних злочинів для майбутніх судових процесів, а також нових підходів до збору та фіксації доказів у бойових зонах, де робота правоохоронців значно ускладнена через небезпеку для життя і відсутність належного контролю за територією. Особливу увагу приділено проблемам збереження доказів у бойових умовах і використанню сучасних технологій для збору та фіксації фактів злочинів, таких як дрони, супутникові знімки, аудіо- і відеозаписи, а також спеціалізоване програмне забезпечення для аналізу цифрових слідів у випадках кіберзлочинів. Висвітлено роль міжнародної співпраці у сфері криміналістики, зокрема в контексті передавання доказів воєнних злочинів до міжнародних органів правосуддя, таких як Міжнародний кримінальний суд, а також співпраці з Європолом і Інтерполом для боротьби з організованою злочинністю та кіберзлочинністю, яка стала серйозною загрозою в умовах гібридної війни. У статті підкреслюється, що після введення воєнного стану в Україні були прийняті зміни до національного законодавства, які посилили відповідальність за злочини, що становлять загрозу національній безпеці, зокрема за шпигунство, диверсії, колабораціонізм та інші злочини, що підривають обороноздатність країни. Однак виклики залишаються і в частині правового захисту прав людини, оскільки необхідно знаходити баланс між забезпеченням національної безпеки і дотриманням міжнародних стандартів у відношенні до прав затриманих осіб та підозрюваних. Одним з важливих аспектів є також питання застосування новітніх технологій для розслідування кіберзлочинів, зокрема атак на урядові установи, фінансові організації, об’єкти критичної інфраструктури, які стали частиною гібридної війни. В Україні активно використовуються новітні методи для моніторингу та виявлення цифрових слідів, що дозволяє оперативно реагувати на кіберзагрози. Криміналістика також стикається з новими формами організованої злочинності, зокрема в умовах війни спостерігається зростання нелегальної торгівлі зброєю, людьми та фінансування тероризму. У висновках підкреслено, що для ефективної боротьби з сучасними загрозами необхідно здійснити системну реформу криміналістичної діяльності в Україні, яка включатиме вдосконалення підготовки кадрів, впровадження нових технологій і методів розслідування, а також посилення міжнародної співпраці. Це дозволить забезпечити належний рівень ефективності в розслідуванні злочинів і наданні правосуддя в умовах воєнного стану. Тільки через комплексний підхід, що об’єднує зусилля правоохоронних органів, міжнародних організацій та громадянського суспільства, можна подолати сучасні загрози і відновити правопорядок в Україні в часи війни.Документ Artificial Intelligence in healthcare: Problems and prospects of ethical and legal regulation(AGATHOS, 2024) Шкабаро В.М.; Mykhailo A. Anishchenko; Yurii V. Filei; Oleksandr O. Prasov; Yurii V. KornieievДокумент Правонаступництво державної теориторії(Alfred Nobel University Journal of Law, 2024) Шкабаро В.М.У статті досліджено державну території як об’єкт правонаступництва держав поряд з іншими об’єктами правонаступництва, до яких належать державна територія, міжнародні угоди (договори), державна власність, державні архіви, державні борги, членство в міжнародних організаціях, державні кордони. Міжнародне право вирішує процеси державно-територіальних змін через інститут правонаступництва держав, який є одним з найбільш складних політико-правових проблем сучасного світу. Проведено аналіз підстав, через які виникає правонаступництво держав. Акцентовано увагу на проблематиці правонаступництва держав в контексті територіального наступництва. Обґрунтовано, що територіальний аспект правонаступництва держав є особливо актуальним та проблематичним у сучасному світі. Визначено значення інституту правонаступництва держав як одного з найстаріших у міжнародному праві. Досліджено існуючі підходи до визначення поняття «правонаступництво держав». Наголошено, що міжнародне право пов’язує правонаступництво тільки зі зміною території, а правонаступництво держав виникає у тому разі, якщо відбувається остаточна і безповоротна заміна суверенітету однієї держави над тією або іншою територією суверенітетом іншої держави. Проведено дослідження особливостей інституту правонаступництва держав у правовій доктрині України та національних і міжнародних нормативно-правових актах. Проаналізовано зміст чинних нормативноправових актів міжнародного та національного права України щодо територіального аспекту правонаступництва держав. Зазначено, що міжнародна нормативно-правова основа правонаступництва держав є доволі незначною та надзвичайно обмеженою. Автором наголошено, що територіальні трансформації та зміни політичної карти світу не оминуть ХХІ сторіччя через події, що відбуваються в Україні та світі. Євроінтеграційні процеси та сепаратистські рухи тільки посилюють актуальність проблеми правонаступництва держав, вимагаючи вдосконалення механізму правового регулювання.Документ Нові пропозиції щодо боротьби із корупцією за допомогою кримінального права в Євросоюзі(Cambridge, UK, 2024-10-18) Палєєва Ю.С., Бочарова Н.В., Шкабаро В.М.Education and Science of today: Intersectoral issues and Development of Science. VII International Scientific and Practical ConferenceДокумент Новели антикорупційного законодавства ЄС – взірець для України на шляху євроінтеграції(Manchester, UK, 2024-10-24) Палєєва Ю.С., Бочарова Н.В., Шкабаро В.М., Тодорошко Т.А.Innovations and New Directions in Scientific Research. International Scientific ConferenceДокумент Новітні тенденції розвитку антикорупційного законодавства ЄС(Athens, Greece, XLIІ International scientific and practical conference, 2024-10-11) Палєєва Ю.С., Бочарова Н.В., Шкабаро В.М.Документ Цифрові стратегії в сучасній зовнішній політиці(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Палєєва Ю.С.Статтю присвячено сучасним тенденціям в зовнішній політиці, а саме формулюванню так званих цифрових стратегій у зовнішньополітичній діяльності країн. Дипломати та міністерства закордонних справ стикаються з величезними змінами, спричиненими цифровізацією. Здатність адекватно та ефективно реагувати на ці зміни визначає майбутнє процвітання країн. Зовнішня політика вже є цифровою у багатьох відношеннях. Автор статті підкреслює, що становлення інформаційного суспільства та розвиток інформаційно-комунікаційних технологій призводять до суттєвих змін у зовнішній політиці сучасних держав. Розкриваються сучасні підходи до цифрових стратегій зовнішньої політики країн світу, які можна звести до чотирьох категорій. В статті мова йде про те, що багато країн у всьому світі шукають шляхи вирішення проблеми з цифровізацією зовнішньої політики. Серед найбільш розроблених стратегій цифровізації зовнішньої політики міжнародні експерти називають політичні підходи, вироблені Австралією, Данією, Францією, Нідерландами, Норвегією та Швейцарією. На думку міжнародних експертів, однією з найбільш змістовних є швейцарська Стратегія цифрової зовнішньої політики, яка охоплює понад 30 питань, розподілених на 4 блоки. Наприклад, не може не привернути увагу зауваження розробників документу Стратегія кібербезпеки Нідерландів на 2022-2028 рр., де вказано, що люди та підприємства повинні мати повну вигоду від участі в цифровому суспільстві. Зазначається, що Данія бажає позиціонувати себе як технологічно-дипломатичну та цифрову країну-першопроходець. Акцентується увага, що у 2017 року Данія стала першою країною у світі, яка підняла технології та цифровізацію до наскрізного пріоритету зовнішньої політики та політики безпеки. Досліджена Стратегі зовнішньополітичної діяльності УкраїниДокумент Стратегія цифрової трансформації європейської спільноти в "цифровому компасі ЄС" С. 58-61(European Open Science Space, Одеса, 2024-09-09) Бочарова Н.В.; Шкабаро В.М.; Палєєва Ю.С.1 Міжнародна науково-практична конференція «Modern Science: Exploring Theories, Innovations and Practical Solutions».Документ Щодо питання про використання можливостей штучного інтелекту в судовій експертизі(КНДІСЕ, 2024) Ніколайчук Т.В.; Соломаха Ю.В.Стаття присвячена можливостям застосування систем Штучного Інтелекту, які використовуються при виконанні низки завдань, що виникають у процесі здійснення судово-експертної діяльності, зокрема завдань почеркознавчої та техніко-криміналістичної експертизи документів. Проаналізовано можливості використання нейронної мережі не тільки для зображень, а й для великих обсягів тексту та інших даних. Зазначено, що застосування Штучного Інтелекту необхідно розглядати як один з етапів порівняльного дослідження, не підміняючи саме порівняльне дослідження.Документ Особливості адміністративно- правової кваліфікації адміністративних правопорушень, що повязані з корупцією(2020) Дрофич Ю.В. (Борисова Ю.В.)Стаття присвячена особливостям адміністративно-правової кваліфікації правопорушень, пов’язаних з корупцією. Встановлено, що кваліфікація адміністративних деліктів є одним з етапів використання адміністративно-правової норми, метою якої є встановлення підстав для застосування адміністративної відповідальності до особи, що вчинила протиправні дії. Змістом кваліфікації адміністративного правопорушення є оцінка скоєного діяння з точки зору закону, у зв’язку з чим здійснюється вибір адміністративно-правової норми, яка передбачає відповідальність за це діяння, доведення того, що застосуванню у конкретному випадку підлягає саме ця норма, юридичне оформлення та закріплення висновку про оцінку скоєного. Неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення означає незаконне притягнення особи до адміністративної відповідальності або те, що диспозиція інкримінованої статті не відповідає фактично вчиненому діянню особи, або вчинене діяння підпадає під ознаки будь-якого іншого правопорушення. Помилка під час кваліфікації може спричинити не тільки неправильне призначення міри покарання, але й необґрунтоване застосування низки інших обмежень, пов’язаних із притягненням до адміністративної відповідальності. Визначено, що правильна й повна кваліфікація може бути проведена лише тоді, коли встановлені всі обов’язкові фактичні обставини справи, коли юридичний склад є визначеним та передбачає встановлення ознак, які характеризують кожний з елементів юридичного складу, а саме об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, суб’єктивну сторону. Доведено, що особливістю об’єкта адміністративного правопорушення пов’язаного з корупцією, є те, що здебільшого їх скоєння передбачає наявність посягання на норми фінансового, трудового, податкового, банківського та інших галузей законодавства. Об’єктивна сторона правопорушень, пов’язаних з корупцією, передбачає наявність діяння, а також іноді часу та способу вчинення правопорушення. Суб’єктом правопорушень виступають посадові особи. Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини. Проведений аналіз адміністративно-правових норм сприятиме усуненню недоліків під час притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності, позитивно вплине на правозастосовну практику юрисдикційних органів та набуде юридичної довершеностіДокумент Особливлсті адміністративної відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією(2020) Дрофич Ю.В. (Борисова Ю.В.)Стаття присвячена визначенню особливостей адміністративної відповідальності за правопору- шення, пов’язані з корупцією. Встановлено, що адміністративна відповідальність є одним із дієвих заходів підтримання правопорядку в державі, оскільки охоплює широке коло суспільних відносин між органами публіч- ного управління та фізичними та юридичними особами. Визначено, що в адміністративно-правовій літературі заведено визначати адміністративну відповідальність як особливий вид юридичної відповідальності зі всіма притаманними їй ознаками, що має певні особливості, враховуючи коло тих суспільних відносин, на які вона може бути поширена. Доведено, що адміністративна відповідальність розглядається як: діяльність щодо засто- сування адміністративних стягнень; передбачена санкціями правових норм реакція держави на правопорушення та застосування примусових заходів; встановлення певних обмежень внаслідок вчинення адміністративного пра- вопорушення. Проблеми визначення особливостей адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень викликані передусім необхідністю підтримання у суспільстві режиму законності та належного забезпечення захисту прав і свобод громадян у адміністративно-деліктних відносинах. Аргументовано, що адмі- ністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, є галузевим різновидом адміністративних правопорушень, за вчинення яких встановлена адміністративна відповідальність, проте притягнення до неї має певні особливості, які й зумовлюють специфіку притягнення правопорушників до цього виду відповідальності.Документ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З КОРУПЦІЄЮ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ(2020) Дрофич Ю.В. (Борисова Ю.В.)Стаття присвячена розгляду особливостей провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Визначено, що питання подолання корупції у країні перебуває у тісному зв’язку з процедурою притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності. Зазначено, що питання визначення змісту провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, порівняно з провадженням у справах про адміністративні правопорушення не отримали належної уваги вчених-адміністративістів, не стали предметом комплексних наукових досліджень, хоча цей напрям дослідження є значним за обсягом та змістом. Основною метою статті є визначення й аналіз особливостей провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, характеристика їх змісту, визначення специфіки їх реалізації. Провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, є одним із способів забезпечення обов’язковості норм матеріального права та вжиття примусових заходів до порушників цих норм, тому зазначений процес має чітко відповідати вимогам закону, оскільки є процесуальною формою щодо притягнення до адміністративної відповідальності, порушення якої приведе до безкарності винних осіб. Доведено, що провадження у справах про правопорушення, пов’язані з корупцією, за обсягом питань, які вирішуються, кількістю суб’єктів, що беруть участь, є одними з найскладніших проваджень в адміністративному праві. Визначено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, що пов’язані з корупцією, – це процесуальна діяльність уповноважених органів (органів Національної поліції, Національного агентства із запобігання корупції, судів тощо), яка на підставі норм адміністративного законодавства спрямована на встановлення об’єктивної істини у справі про адміністративне правопорушення, прийняття й виконання постанови по справіДокумент Посадові особи як суб’єкти адміністративного правопорушення, що пов’язані з корупцією(2020)Стаття присвячена визначенню посадових осіб як суб’єктів адміністративного правопорушення, що пов’язані з корупцією. Встановлено, що в умовах сьогодення запобігання та протидія будь-яким корупційним проявам залишається першочерговим завданням в Україні. Підтверджено, що адміністративні правопорушення, що пов’язані з корупцією, завдають шкоди інтересам фізичних та юридичних осіб, державі, створюють небезпечні тенденції, які дестабілізують нормальні суспільні відносини, порушують усталений порядок в державі. Визначено, що значна частина праць вчених-юристів, присвячених дослідженню саме суб’єктів адміністративних правопорушень, що пов’язані з корупцією, є малодослідженою. Доведено, що виходячи із позицій законодавця, в теорії адміністративно-деліктного права, суб’єктний склад адміністративної відповідальності поділяється на наступні види: а) загальна адміністративна відповідальність; б) спеціальна адміністративна відповідальність, яка включає, зокрема й відповідальність посадових осіб. Підтверджено, що правопорушення вчинене посадовою собою представляє більш суспільну шкідливість ніж правопорушення, вчинені іншими особами, оскільки в першому випадку спричиняється шкода авторитету держави, зокрема економічній її складовій. Доведено, що сучасний стан законодавчого врегулювання адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення посадових осіб потребує приведення її у відповідність з іншими правовими актами, що регулюють правовий статус посадових осіб, а також визначенню меж та особливостей притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб.Документ ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУБ’ЄКТІВ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПОВЯЗАНІ З КОРУПЦІЄЮ(2022) Дрофич Ю.В. (Борисова Ю.В.)У статті автором зазначені окремі принципові тези з приводу адміністративно-правового статусу суб’єктів провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Зокрема, визначено, що на сьогодні відсутня одностайність у поглядах вчених-адміністративістів на правовий статус осіб, які приймають участь у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Автором підтрима-но тезу про те, що поняття «суб’єкт провадження у справах про адміністративні правопорушення, що пов’язані з корупцією»» є ширшим за поняття «учасники провадження». Акцентовано на тому, що найбільш повним і кон-структивним є підхід, згідно якого пропонується виокремлювати наступні групи учасників провадження у адмі-ністративних правопорушеннях, пов’язаних з корупцією: 1) за наявністю заінтересованості у результатах вирі-шення адміністративної справи: а) заінтересовані особи (сторони, треті особи, їхні представники); б) учасники, які не мають заінтересованості у вирішенні справи (свідок, експерт, спеціаліст, перекладач та інші); 2) за роллю у судовому процесі: а) особи, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб); б) особи, які сприяють розгляду справи (свідки, експерти, спеціалісти); в) особи, які обслуговують судовий процес (перекладач, секретар судового засідання, судовий розпорядник). На підставі викладеного, автором обґрунтова-но висновок, що сьогодні правовий статус осіб, які беруть участь у справах про адміністративні правопорушен-ня, пов’язані з корупцією, потребують внесення суттєвих змін до чинної нормативно-правової бази з метою за-безпечення рівного правового становища учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення.Документ ОСОБЛИВОСТІ ЮРИДИЧНОГО СКЛАДУ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ З КОРУПЦІЄЮ(2022) Дрофич Ю.В. (Борисова Ю.В.)Вчення про склад адміністративного правопорушення посідає одне з центральних місць в адміністративно-правовій науці та має велике практичне значення, що обумовлене перш за все визначенню ознак протиправного діяння, розмежуванню з іншими видами правопорушень та застосуванню відповідних заходів відповідальності до винних осіб. Визначено, що адміністративне правопорушення (проступок) є юридичним фактом, який формується з нормативної та фактичної складових, що формально зумовлює виникнення адміністративно-деліктних правовідносин, які спричиняють притягнення винної особи до адміністративної відповідальності. У статті досліджується на підставі аналізу доктринальних та нормативних джерел особливості юридичного складу адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Визначено, що безпосереднім об’єктом правопорушень, пов’язаних із корупцією, є суспільні відносини, що охороняються санкціями конкретних статей глави 13-А КУпАП.. Акцентовано, що відсутність або недотримання процесуального елементу проступку, яка полягає у доказуванні компетентними органами публічної адміністрації, їхніми посадовими (службовими) особами факту вчинення протиправного діяння, закріпленого у відповідних процесуальних документах, нівелює реалізацію названих елементів, унеможливлюючи накладення певного адміністративного стягнення.Документ ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ОЗНАКИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ(2022) Дрофич Ю.В. (Борисова Ю.В.)У статті автором зазначено деякі принципові тези з приводу сутності адміністративної відповідальності. Зокрема, визначено, що в сучасних концепціях адміністративної відповідальності актуальною виявляється проблема оцінки права із загальних системно-філософських позицій, що відображає загальні закони та принципи буття соціуму, інтегруючи субстанційні та феноменальні характеристики соціально-правової реальності, яка включає теоретико-методологічні критерії оцінки права щодо абсолютного (правова субстанція) та похідного порядку (оптимальні вимоги соціальної реальності, зосереджені в традиційному менталітеті). Автором підтримано тезу про те, що однією з вад адміністративно-деліктного законодавства є нормативне закріплення положення щодо можливості встановлення складу проступку і відповідальності за його вчинення, а також застосування відповідних норм за межами КУпАП. Такий підхід до побудови законодавства про адміністративну відповідальність є умовою виникнення колізій, які фактично дискредитують як законодавця, так і правозастосувальника. Акцентовано на тому, що адміністративні правопорушення є суспільно шкідливими, антигромадськими явищами. Визнання адміністративних правопорушень суспільно шкідливими, а не суспільно небезпечними є тим критерієм, за допомогою якого стає можливим розмежування злочинів та адміністративних правопорушень. На підставі викладеного, автор вважає, що адміністративна відповідальність є комплексним правовим механізмом реагування держави на прояв адміністративної протиправності, що містить матеріально-правові підстави та процесуальний порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення. Основу адміністративної відповідальності складають диференційована адміністративна протиправність, склад адміністративного правопорушення; адміністративне покарання (матеріальноправовий аспект) і процесуальна форма.Документ Забезпечення прав людини в інформаційному суспільстві: проблеми створення Міжнародного білля про права людини в Інтернеті(Львів-Торунь : Ліга-Прес, 2021) Бочарова Н.В.Робота присвячена аналізу спроб сучасної кодифікації прав людини в кіберпросторі. Підкреслено, що проблема захисту фундаментальних прав і свобод користувачів Інтернету стає умовою подальшого розвитку інформаційного суспільства, оскільки постійно зростає кількість людей, які пов’язані зі створенням, зберіганням, переробкою і розповсюдженням інформації. Крім того, інформаційне суспільство також створює нові права людини, так звані інформаційні права і свободи (digitalrights), які охоплюють сукупність правомочностей людини у сфері застосування інформаційних технологій і сервісів, виробництва і забезпечення захисту інформації, а також доступу до Інтернету. Висвітлюється правотворча діяльність міжнародних міжуря-дових організацій, а також новітні правозахисні ініціативи громадянського суспільства, пов’язані із створенням універсального міжнародного документу щодо забезпечення прав людини в інтернет-середовищіДокумент Конституційно-правовий простір місцевого самоврядування України як складова частина Европейського правового простору локальної демократії(Riga, Latvia: «Baltija Publishing», 2022) Бочарова Н.В.; Кофман Б.Я.; Баймуратов М.О.Документ Міста прав людини в системі муніципального управління: сучасний зарубіжний досвід(Рига: Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2023) Бочарова Н.В.