Кафедра менеджменту

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/35

Переглянути

Перегляд Кафедра менеджменту за Автор "Ковальов, Анатолій Іванович"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    МОДЕЛЬ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ФОРМУВАННЯ НЕФОРМАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОЇ СУБСТРУКТУРИ
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2019) Момот, Володимир Євгенійович; Ковальов, Анатолій Іванович
    У статті описано спробу побудови математичної моделі інноваційного роз- витку підприємства на основі формування неформальної креативної субструкту- ри. Математичне моделювання базується на класичній моделі дифузії інновацій під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Вивчення інноваційної діяльності на мі- крорівні, визначення того, як інновації створюються та засвоюються на рівні окре- мого підприємства є дуже важливим завданням, тому що ці процеси, які впроваджу- ються на рівні окремого підприємства, також можуть стати причиною гальмування інноваційної діяльності, якщо всередині підприємства існують потужні сили опору інноваціям або відсутні надійні механізми засвоєння інновацій. Ще одним випад- ком, коли успіх інноваційної діяльності залежить від взаємодії на мікрорівні, є ситу- ація, коли впровадження інноваційного продукту починається вже на стадії розро- блення і потенційний споживач навіть несвідомо може брати активну участь у його створенні. Динаміка інноваційного процесу на підприємстві залежить від засвоєння іннова- цій співробітниками із зовнішніх та внутрішніх джерел, яке відбувається з обмеженою швидкістю. Темпи зростання кількості прихильників інновацій в організації прямо про- порційні частці співробітників, які ще не освоїли інновацію. Така модель належить до класу феноменологічних моделей, тобто містить певне вербальне припущення щодо характеру розвитку процесу, що вивчається за допомогою такої моделі, яке дозволяє сформулювати математичний запис. Для визначення коефіцієнтів такої моделі вико- ристовуються методи зворотної ідентифікації, що належать до класу так званих неко- ректних задач, тому що можуть мати безліч рішень. На основі феноменологічного моделювання встановлено, що зовнішнє середови- ще схильне чинити більш потужний вплив на розвиток інноваційного процесу, ніж кое- фіцієнт імітації, який «відповідає» за особливості внутрішніх обмінів під час розповсю- дження інновації у середині підприємства. Крім того, встановлено, що при зростанні кількості співробітників організації, що займаються впровадженням інновації, чутли- вість до зовнішнього впливу збільшується, тобто у міру зростання розмірів підприєм- ства саме зовнішній вплив набуває значення більш впливового фактора, що спричиняє засвоєння інновацій. Для відображення «непарних» взаємодій усередині підприємства, що впроваджує інновації, та впливу «небінарного» характеру реакції на інновацію було використано елементи комбінаторики, де визначаються кількості сполучень та перестановок у фор- муванні вибірок з певної генеральної сполученості