Кафедра менеджменту
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ PECULIARITIES OF AI-TOOLS UTILIZATION AS A SUPPORTER DURING THE MARTIAL LAW(Національний авіаційний університет, 2024) Момот, Володимир Євгенійович; Литвиненко, Олена МиколаївнаThis article examines the specific considerations for utilizing AI tools in teaching processwithin the unique context of Ukraine under martial law. The study investigates the cultural and psychological profiles of popular AI tools like ChatGPT and Gemini, comparing their ability to reflect national values and personality traits. Additionally, the research explores the impact of AI-toolsimplementationon students’ perceived social support. The study proposes apattern«Leadership Qualities-Trust»,to facilitate the integration of AI tools in the academic environment by fostering trust and understanding. The study highlights theimportance of considering the «psychological type» of AI tools and their potential impact on student-teacher dynamics. Study provides valuable insights into the opportunities and challenges of utilizing AI-tools atteaching within the specific context of Ukraine under martial law.Документ Методологічні засади впровадження штучного інтелекту у систему менеджменту організацій(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Митрофанова Гання Яківна; Євтушенко Ольга Анатоліївна; Глухий Артем Олегович; Луговий Микита ДмитровичВ статті розглянуто теоретичні та методологічні засади впровадження штучного інтелекту у систему менеджменту організацій. Запропоновано кумулятивну модель впливу штучного інтелекту на механізм менеджменту організацій, у якій виділено суб’єктів впливу, інструменти впливу, напрями та виміри впливу, описано проблеми впливу штучного інтелекту на механізм менеджменту організацій та основні результати впливу. Систематизовано напрями підвищення продуктивності менеджменту у різних вимірах. Виділено основні результати, які дає організації використання штучного інтелекту. Запропоновано алгоритм впровадження штучного інтелекту в систему менеджменту організацій. Обґрунтовано виділення 8 етапів: формування організаційної культури; визначення цілей впровадження штучного інтелекту; визначення основних показників ефективності; формування інформаційної бази про стан системи менеджменту; аналіз продуктів з використанням штучного інтелекту; впровадження продуктів штучного інтелекту в систему менеджменту; моніторинг результатів впровадження штучного інтелекту; аудит системи менеджменту. Виділено основні фактори розвитку, імплементації та адаптації штучного інтелекту в систему менеджменту організацій на кожному з етапів впровадження штучного інтелекту.Документ Структурні складові професійної мотивації майбутніх менеджерів у контексті формування сучасного керівника-лідера(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Митрофанова Ганна Яківна; Євтушенко Ольга АнатоліївнаУ статті розглянуто теоретичні засади тлумачення категорії «мотивація», здійснено систематизацію підходів до визначення мотивації, а саме визначено 3 групи відмінностей у сучасному трактуванні категорії «мотивація». Перша відмінність у сприйнятті категорії «мотивація» зумовлена тим, що мотивація досліджується, з одного боку, як психологічна функція, у з іншого - як управлінська. Перший підхід вважаємо за доцільне назвати психологічним (когнітивним), а другий управлінським (інструментальним). Друга відмінність полягає у тому, що різні автори у психологічних дослідженнях по різному групують визначення мотивації. Третя відмінність полягає у різній ієрархії понять «мотивація» та «мотив» у різних тлумаченнях. Перша категорія авторів пропонує розуміти «мотивацію» як вторинне явище стосовно мотиву. У цьому випадку мотив виступає як екзогенний фактор, який дається людині у готовому вигляді, а мотивація як ендогенний фактор, який проявляється як процес регуляції діяльності за допомогою мотиву. Друга категорія акцентує увагу на тому, що мотиви вторинні. Обґрунтовані структурні складові мотивації професійного становлення майбутніх менеджерів за рахунок деталізації складових (потреб, ціннісних орієнтацій, когнітивного контролю, професійних намірів, мотивів, цілей). Представлено результати емпіричного дослідження професійної мотивації майбутніх менеджерів в Університеті імені Альфреда Нобеля на основі тесту професійного особистісного типу Холланда. При аналізі даних було виявлено, що переважними типами діяльності для студентів, які обрали менеджмент як майбутній напрям професійного спрямування є Артистичний, Соціальний та Підприємницький. Такий набір стилів діяльності повністю відповідає вимогам ринку праці та сучасного бізнесу.Документ Роль мотивації досягнення успіху у процесі професійного становлення потенційних керівників-лідерів(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Митрофанова Ганна Яківна; Євтушенко Ольга Анатоліївна; Глухий Артем ОлеговичУ статті розглянуто теоретичні засади мотивації професійного становлення майбутніх менеджерів. Систематизовані структурні складові мотивації професійного становлення менеджерів на ранніх етапах (оптації та професійного навчання) за рахунок деталізації складових (потреб, ціннісних орієнтацій, когнітивного контролю, професійних намірів, мотивів, цілей). Детальне вивчення мотивів навчальної та професійної діяльності вказує на спільні та відмінні аспекти для обох етапів. Мотиви навчання включають пізнавальну потребу, мотивацію досягнення успіху, зацікавленість у процесі та результатах навчання. Мотиви професійної діяльності охоплюють престиж, матеріальні засоби, визнання, розвиток та самореалізацію. Зокрема, мотивація досягнення успіху визначається як ключовий мотив професійного становлення майбутніх менеджерів, організуючи їхню поведінку, як на етапі вибору майбутньої професії та на етапі навчання, так й на етапах професійної адаптації, самореалізації, професійної зрілості. Емпірично досліджено мотивацію професійного становлення майбутніх менеджерів - здобувачів бакалаврської програми «Менеджмент» в Університеті імені Альфреда Нобеля за допомогою тесту мотивації досягнення (Mehrabian Achieving Tendency Scale) та тесту «Мотиви вибору професії». За результатами дослідження перевірено концептуальну гіпотезу, про зв’язок між рівнем мотивації досягнення у здобувачів та факторами вибору майбутньої професії у сфері менеджменту. Зроблено висновок про те, що здобувачі, які обирають навчання за спеціальністю «Менеджмент» та мають домінуюче прагнення до успіху, роблять більш усвідомлений вибір професії, яка відповідає їх здібностям.Документ Ретроспектива як інструмент управління ефективністю бізнеса(ГО «ВАДНД», 2013-12-07) Митрофанова Ганна Яківна; Євтушенко Ольга АнатоліївнаДокумент Вплив глобальних трендів на зміни організацій, людського капіталу та роботи(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024-04-17) Митрофанова Ганна Яківна; Євтушенко Ольга АнатоліївнаДокумент Проєктний менеджмент: практикум.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Митрофанова Ганна Яківна; Євтушенко Ольга АнатоліївнаНавчальний посібник «Проєктний менеджмент: практикум» спрямований на формування практичних навичок з управління проєктами. Навчальний посібник складається з 12 тем, побудований відповідно до програми навчальної дисципліни «Проєктний менеджмент», яка є однією з базових у контексті підготовки фахівців у сфері менеджменту магістерського рівня. Посібник може бути корисним для здобувачів освітнього рівня доктор філософії, які обирають відповідні елективні курси. Тема 12 «Реалізація науково-дослідницьких проєктів» дає можливість відпрацювати практичні навички щодо впровадження результатів наукових досліджень, оцінки ефективності та документування науково-дослідницьких проєктів, впровадження інновацій в науково-дослідницьких проєктах тощо. Кожна тема містить, тести, наскрізне практичне завдання «Проєкт», завдання для самостійної роботи, питання для рефлексії. Використання в освітньому процесі навчального посібника «Проєктний менеджмент: практикум» буде сприяти опануванню та ефективному використанню отриманих знань та набутих професійних компетентностей у сфері проєктного менеджменту.Документ ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ВІД ВИТОКІВ ДО ОРІЄНТАЦІЇ НА СТВОРЕННЯ СПІЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ В КОНТЕКСТІ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ(2022) Шкура Ірина Сергіївна; Митрофанова Ганна ЯківнаУ статті розглянуто розвиток концепції корпоративної соціальної відповідальності у період з 1950-х років до сучасності. Проведений теоретичний аналіз надав можливість виокремити відмінності у цільової спрямованості корпоративної соціальної відповідальності у концептуальних підходах видатних науковців до цього питання. У дослідженні використовується хронологічний систематизований підхід до еволюції концептуальних підходів корпоративної соціальної відповідальності. Проаналізовано основні концептуальні риси підходів до визначення цілей та об’єктів, на яких фокусується корпоративна соціальна відповідальність. Через динамічність концепції корпоративної соціальної відповідальності дослідження її особливостей на різних етапах є вкрай актуальним. Еволюція концепції відбувається під впливом широкої групи факторів, зокрема суспільних очікувань. Концепція корпоративної соціальної відповідальності пов’язана з широким колом питань: мотивацією компаній бути соціально відповідальними, груп стейкхолдерів, на яких орієнтуються компанії, інкорпорація соціальної відповідальності до стратегій компаній, результативність соціально відповідальних ініціатив, регулювання відповідальної поведінки з боку суспільства («м’яке») та держави, та ін. Отримані результати дослідження демонструють динамізм концепції корпоративної соціальної відповідальності та вплив глобальних проблем людства на сучасний підхід до корпоративної соціальної відповідальності.Документ The Importance of Perceived Social Support for Higher Education Students During the Hybrid Educational Process under Martial Law(Національний авіаційний університет, 2023-12-29) Момот, Володимир Євгенійович; Литвиненко, Олена МиколаївнаBased on the processing of large-scale empirical data from the practice of Alfred Nobel University, using the SozU and MSPSS questionnaires, the article investigates the peculiarities of changes in students’ attitudes towards social support during studies organized at martial law conditions. Variance, factor, and discriminant analyses of the results were conducted and stratification of attitudes towards social support was revealed according to the year of study and experience of distance learning. Conclusions and generalization made of the experience of working under martial law.Документ Динамічні ефекти концентрації уваги студентів за умов дистанційної форми навчання під час воєнного стану(Національний авіаційний університет, 2023) Момот, Володимир Євгенійович; Литвиненко, ОленаThe article examines changes in students’ concentration during distance lectures. The effects of the language of instruction, students’ motivation, as well as their subjective assessment of the usefulness of the knowledge they receive, and the contribution of the teacher’s oratorical qualities (timbre, voice power, changes in the pace and volume of speech) are studied. Using the basic psychophysical laws, a two-dimensional psychological space is constructed and based on the description of the effects of attention generation and dissipation, a mathematical (phenomenological) model of the dynamics of attention depending on volume and timbre is proposed, and its identification is carried out based on processing large-scale empirical data of the Alfred Nobel University. The problems of further development of ideas about the construction of a multidimensional psychological profile where external arousal occurs are separately considered. The data on the influence of the language of instruction on the dynamic effects of students’ concentration are obtained, and the mechanisms of influence of other factors outside the psychological profile are considered. Statistical comparisons of empirical data obtained under different conditions are carried out, based on which it was concluded that the transition to English as the language of instruction objectively leads to a lengthening of the period of concentration of students’ attention during distance learning. Розглядається зміна концентрації уваги студентів під час дистанційних лекцій. Вивчаються ефекти впливу мови викладання, мотивації студентів, їхньої суб’єктивної оцінки корисності одержуваних знань, а також внесок ораторських якостей викладача (тембру, сили голосу, зміни темпу та гучності мовлення). З використанням основних психофізичних законів побудовано двовимірний психологічний простір та на основі описання ефектів концентрації та розсіювання (дисипації) уваги запропоновано математичну (феноменологічну) модель динаміки уваги залежно від гучності й тембру, проведено її ідентифікацію на основі опрацювання масштабних емпіричних даних з практики діяльності Університету імені Альфреда Нобеля. Окремо розглянуто проблеми подальшого розвитку уявлень про будування багатовимірного психологічного профілю, де відбувається зовнішнє збудження. Отримано дані щодо впливу мови навчання на динамічні ефекти концентрації уваги студентів, а також розглянуто механізми впливу інших факторів, що знаходяться за межами психологічного профілю. Проведені статистичні порівняння емпіричних даних, що отримані за різних умов, на основі яких зроблений висновок, що перехід на англійську мову викладання об’єктивно призводить до подовження періоду концентрації уваги студентів під час занять у дистанційній формі.Документ МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІН АКТИВНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОГО БІЗНЕСУ ЗА УМОВ ВІЙНИ(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Момот, Володимир Євгенійович; Литвиненко, Олена МиколаївнаThe article examines the effects of changes in the activity of domestic business during the war, as a result of the system of unfavorable factors. The authors analyze the possibilities of using different types of mathematical models to reproduce the dynamics of business activity at the level of a particular country, and selects the most successful one. A phenomenological model describing the dynamics of the process was proposed, which uses the business activity index as the main variable and is based on an ordinary heterogeneous second-order differential equation with a source term. Using a three-component production function, a transition to a system of differential equations describing the dynamics of various components of the business activity index was made, which, in the absence of a source term responsible for the impact of external stimulating factors, is conservative. The modeling results are compared with empirical data, which indicates a good ability of the model to reproduce real processes in the economy under the influence of powerful negative factors, including the restoration of business optimism caused by the return of territories in September-October 2022 and overcoming the consequences of attacks on energy infrastructure in November 2022-January 2023. It is shown that the involvement of other equations describing the dynamics of business activity in the system leads to a loss of conservatism. The frequency and phase-frequency analysis of the dynamics of Ukrainian business activity during the war allows us to conclude that business activity will recover fairly quickly after the cessation of negative depressing factors. Based on the descriptive data, the article clusters the negative factors that suppress domestic business during hostilities and compares them with the parameters that determine the ease of doing business, an internationally recognized indicator that allows assessing obstacles to business activity. Based on the research of recognized foreign experts, a retrospective analysis of obstacles to the development of Ukrainian business was conducted. An empirical study of a number of enterprises from the Dnipropetrovs’k region belonging to various business sectors was implemented, which proves that the main problems that emerged during the war are not much more severe than the problems that domestic business experienced before the aggression. The «classical» factors associated with hostilities are reduced to ensuring uninterrupted supply of electricity and preventing the outflow of human resources through conscription and forced migration. It is concluded that an interesting direction for further research on this problem is the use of the Granger model, which will allow for joint analysis of time series and take into account hidden relationships.Документ Зміна пріоритетів у мотивації персоналу в кризовий та післякризовий періоди(Університет імені Альфреда Нобеля, Дніпро, 2022) Момот, Володимир ЄвгенійовичУ статті досліджуються проблеми зміни пріоритетів у мотивації персоналу в кризовий та післякризовий періоди як складного соціально-психологічного феномену, котрий можна пояс нити за допомогою поведінкової економіки. На основі теоретичного аналізу досліджено голо вний «побічний» ефект трансформації мотиваційних пріоритетів, що полягає у зниженні рівня задоволеності працею при підвищенні рівня її оплати, яке відзначається в емпіричних дослі дженнях, що проводилися протягом досить тривалого періоду часу. Як інструменти емпірич ного вивчення зазначеного феномену було обрано PANAS-C – тест активної життєвої позиції, опитування щодо ступеня задоволеності та значущості праці WAMI, а також тест на виявлення мотиваційного типу Герчікова. На представницькій вибірці з працівників підприємств, що на лежать до різних сфер діяльності та мають різний розмір й форму власності, проведено апро бацію та верифікацію запропонованого підходу до пояснення головного ефекту трансформації мотиваційних пріоритетів, який полягає в тому, що падіння рівня задоволеності працею у міру зростання матеріального стимулювання можна компенсувати за допомогою позитивної пози ції. Сформульовано та підтверджено гіпотезу, що стосується прагнення персоналу приховувати справжню, суто матеріальну мотивацію, намагаючись давати «соціально виправдані» відповіді на питання, що стосуються мотивів діяльності. Визначена особливість поведінки практично не залежить від форми власності, розміру та сфери діяльності компанії. Запропоновано феноме нологічну модель, яка описує динаміку процесу зміни пріоритетів між зовнішньою та внутріш ньою мотивацією, що проявляється через суттєве зниження швидкості зростання ефективності діяльності персоналу при продовженні суттєвого зростання рівня матеріального стимулювання. Запропоновано простий підхід до визначення моменту зміни пріоритетів між зовнішньою та внутрішньою мотивацією, що дозволяє суттєво підняти ефективність використання матеріаль них ресурсів при оплаті праці. Сформульовано своєрідний «закон збереження» для матеріаль них та нематеріальних стимулів (внутрішньої та зовнішньої мотивації) у такій формі: сукупний результат впливу матеріальних та нематеріальних стимулів на ефективність діяльності підприємства є постійною величиною, яка зберігається для даного підприємства або його окре мого підрозділу при забезпеченні незначної плинності кадрів. Використовуючи математичну інтерпретацію найбільш ймовірного закону, який описує взаємозв’язок задоволеності працею та ефективності, вдалося отримати пояснення багатьом емпіричним ефектам, що виявляються протягом досить тривалого періоду досліджень. Разом з тим припущення про існування розша рування реакцій респондентів за різними ієрархічними рівнями організації не знайшло адекват ного підтвердженняДокумент Пандемія COVID-19 як соціально-економічний феномен(Одеський національний економічний університет, 2022) Момот, Володимир ЄвгенійовичУ статті досліджено проблеми виникнення та розвитку пандемії коронавірусу Covid-19 у світі протягом першої половини 2020 року як складного соціально-економічного явища, що залежить від раціональних (економічних) та ірраціональних (соціально-психологічних) чинників, котрі проявляються на рівні окремих країн. Феноменологічну SEI/SEIR/SQEIR-модель розповсюдження пандемії було використано для відтворення ефектів епідемічної гірки – початкового етапу виникнення пандемії. Сформульовано низку гіпотез щодо зв’язку між соціально-культурними цінностями країн, індексами, що пов’язані з показниками економічного розвитку країн та динамічними характеристиками розвитку пандемії на початковому етапі. Зроблено висновок про те, що спостерігається значущий позитивний зв’язок між легкістю ведення бізнесу та швидкісними характеристиками початкового етапу розвитку пандемії. На підставі математичного моделювання показано, що економічні факторі дійсно є впливовими з погляду розповсюдження хвороби, в той час, коли санітарно-медичні заходи відіграють другорядну роль. Ідентифіковано позитивний значущий зв’язок між репродукцією коронавірусу та легкістю ведення бізнесу для найбідніших країн та країн Європи та Центральної Азії, що не увійшли до групи найбагатших країн-лідерів економічного розвитку. Проведено співставлення динамічних ефектів впливу комплексного кількісного параметру, що характеризує інтенсивність економічної діяльності на розвиток пандемії коронавірусу SARS-CoV-2 за весь період його розповсюдження та зумовлює висновок про те, що розподіл країн за рівнем доходу є більш дієвим групуючим чинником, ніж географічний фактор. Доведено, що групування країн за певними ознаками, такими як приналежність до майнового рівню, що характеризує близькість сценаріїв економічного розвитку, або географічній близькості, що у більшості випадків є свідченням близькості соціально-культурного коду, дозволяє виявити будь-які закономірності стосовно соціально-економічних ефектів пандемії. Проаналізовано наслідки впливу прихильності до таких цінностей, як незалежність, відповідальність, толерантність, рішучість та наполегливість, повага до влади, ступінь задоволеності життям на інтенсивність розповсюдження коронавірусу. Зроблено висновок про відсутність значущої відмінності у параметрах розповсюдження коронавірусу в країнах, де на початкових етапах пандемії було використано принципово різну політику у галузі карантинних обмежень. Сформульовано пропозиції щодо напрямків подальшого дослідження, які полягають в аналізі ефектів, якими позначається етап ліквідації пандемії у світі.Документ SPECIFICS OF GAINING ECONOMIC INDEPENDENCE BY REFUGEES FROM UKRAINE(Університет імені Альфреда Нобеля, Дніпро, 2023) Momot, Volodymyr; Lytvynenko, Olena; Zairzhanov, SherzodThe article examines the problems of the emergence and development of the flow of refugees from Ukraine during the first half of 2022 as a complex phenomenon that depends on rational (economic) and irrational (social-psychological) factors. The phenomenological model, created on the basis of the Burgers’ equation, which reproduces the process of the involvement of the new refugees to the flow and the resistance of the environment to the formation of this flow, made it possible to analyze such subtle effects as the existence of a hub country, where the initial accumulation of refugees takes place, followed by redistribution, and the influence of infrastructure problems in the exit country. Transitional regimes from the infrastructural problems prevailing in the country of exit to the predominant influence of the hub-country effects are also considered. It is concluded that the entry to new levels of the refugee flow could be achieved due to the effects of emotional and economic (rational) behavior of refugees replenishing the hub, i.e., a stepwise development of the refugee flow is possible if new hubs would be created, or the existing hub will be freed up from overloading. On the basis of mathematical modeling, it is shown that in the case when the refugee flow is restrained by infrastructural problems in the exodus country, the exit to the stationary regime is delayed. Identification of the proposed model was carried out based on the empirical data on the refugee flow development using the apparatus of incorrect problems of the mathematical physics. A comparison of the dynamic effects of the refugee flow development from Ukraine with similar processes in Syria and Iraq was carried out, which allowed for identification of the zones of influence of infrastructure problems and the hub effect in the refugee flow development. The use of the concept of refugees’ economic independence (self-sufficiency), which was developed in 2018 by the Office of the United Nations High Commissioner for Refugees, was proposed as a basis for policy formation in the field of refugee assistance. The consequences of the discrete use of this concept in the case of refugees from Syria are analyzed, and the dynamics of employment opportunities for these refugees in countries with similar and different socio-cultural conditions were compared. A conclusion was made about the fundamental difference in the employment trends in those types of countries. The authors formulated proposals regarding the utilization of the Monte Carlo methods and the learning model for researching the peculiarities of the process of Ukrainian refugees achieving a certain level of economic independence (self-sufficiency), determining the typical time of reaching such a level, obtaining the distribution of probabilities of getting the first job depending on the initial competencies and skills of refuges, their education, experience, and foreign languages mastery.Документ SPECIFICS OF GAINING ECONOMIC INDEPENDENCE BY REFUGEES FROM UKRAINE(Університет імені Альфреда Нобеля, Дніпро, 2023-02-27) Момот, Володимир Євгенійович; Литвиненко, Олена; Заържанов, ШерзодThe article examines the problems of the emergence and development of the flow of refugees from Ukraine during the first half of 2022 as a complex phenomenon that depends on rational (economic) and irrational (social-psychological) factors. The phenomenological model, created on the basis of the Burgers’ equation, which reproduces the process of the involvement of the new refugees to the flow and the resistance of the environment to the formation of this flow, made it possible to analyze such subtle effects as the existence of a hub country, where the initial accumulation of refugees takes place, followed by redistribution, and the influence of infrastructure problems in the exit country. Transitional regimes from the infrastructural problems prevailing in the country of exit to the predominant influence of the hub-country effects are also considered. It is concluded that the entry to new levels of the refugee flow could be achieved due to the effects of emotional and economic (rational) behavior of refugees replenishing the hub, i.e., a stepwise development of the refugee flow is possible if new hubs would be created, or the existing hub will be freed up from overloading. On the basis of mathematical modeling, it is shown that in the case when the refugee flow is restrained by infrastructural problems in the exodus country, the exit to the stationary regime is delayed. Identification of the proposed model was carried out based on the empirical data on the refugee flow development using the apparatus of incorrect problems of the mathematical physics. A comparison of the dynamic effects of the refugee flow development from Ukraine with similar processes in Syria and Iraq was carried out, which allowed for identification of the zones of influence of infrastructure problems and the hub effect in the refugee flow development. The use of the concept of refugees’ economic independence (self-sufficiency), which was developed in 2018 by the Office of the United Nations High Commissioner for Refugees, was proposed as a basis for policy formation in the field of refugee assistance. The consequences of the discrete use of this concept in the case of refugees from Syria are analyzed, and the dynamics of employment opportunities for these refugees in countries with similar and different socio-cultural conditions were compared. A conclusion was made about the fundamental difference in the employment trends in those types of countries. The authors formulated proposals regarding the utilization of the Monte Carlo methods and the learning model for researching the peculiarities of the process of Ukrainian refugees achieving a certain level of economic independence (self-sufficiency), determining the typical time of reaching such a level, obtaining the distribution of probabilities of getting the first job depending on the initial competencies and skills of refuges, their education, experience, and foreign languages masteryДокумент СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПІД ЧАС ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ПІДХОДІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕС(УАН, 2021) Момот, Володимир Євгенійович; Литвиненко, Олена МиколаївнаУ статті досліджено проблеми дистанційного навчання як складного соціально-психо логічного феномену. Проаналізовано основні ефекти, що виникають під час застосування та кого незвичайного підходу до організації навчального процесу, в динаміці за 4 семестри 2020– 2021 рр. Як інструмент вивчення соціально-психологічних аспектів дистанційного навчання використано найпоширеніші інструменти оцінки сприйманого рівня соціальної підтримки, SozU та MSPSS. На представницькій вибірці зі студентів різних років навчання проведено крос верифікацію зазначених підходів. Сформульовано основні гіпотези щодо соціально-психологіч них проблем та ефектів, пов’язаних з переходом до дистанційного навчання, більшість з яких знайшли статистично значуще підтвердження. Ці гіпотези полягають у такому: перехід до дистанційного навчання значно впливає на суб’єктивне сприйняття індивідом соціальної під тримки, тобто на пропорції між різними її компонентами та безпосередньо на сам загальний рівень сприйняття соціальної підтримки. Тривалість роботи в дистанційному форматі має різний вплив на різні компоненти соціальної підтримки, сприйманої індивідом. При зростанні такої тривалості (подовження періоду ізольованості студентів) є сенс очікувати відносного збільшення підтримки з боку довірених осіб та зменшення інших компонент індексу. Загальний рівень індексу соціальної підтримки має відрізнятися відповідно до досвіду дистанційного на вчання в окремій групі респондентів. Поведінкові особливості респондентів є фактором, який може спричинити спотворення результатів ідентифікації індексу соціальної підтримки. Про ведено дисперсійний, факторний та дискримінаційний аналіз даних опитування, в результаті чого зроблено висновки та узагальнення досвіду роботи під час послідовних хвиль каранти ну COVID-19. Знайшли повне підтвердження переважна більшість вихідних гіпотез, що були сформульовані в цьому дослідженні, а саме: результати психологічних зрізів дозволяють кон статувати статистично значущу різницю між оцінкою компонентів та загальним рівнем сприйняття соціальної підтримки, що відрізняється залежно від досвіду роботи в онлайн та поведінкових особливостей. Студентські активісти та студенти старших курсів, які мають найбільший досвід роботи у класичній формі організації початкового процесу, більшою мірою схильні визнавати наявність зростаючого соціального навантаження, якого зазнають студен ти під час переходу до онлайн-навчання. Водночас припущення про збільшення рівня сприйнят тя підтримки з боку довірених осіб, які не входять до сімейного кола та кола друзів, залежно від тривалості роботи в онлайн-форматі не знайшло адекватного підтвердження.Документ СПРИЙНЯТТЯ ПРОБЛЕМ ОНЛАЙН НАВЧАННЯ СТУДЕНТАМИ З РІЗНИМ ДОСВІДОМ РОБИТИ В ДИСТАНЦІЙНОМУ ФОРМАТІ(НАУ, 2022-06-26) Момот, Володимир Євгенійович; Литвиненко, Олена МиколаївнаУ статті розглядаються ефекти сприйняття проблем, що виникають під час переходу до дистанційного онлайн-викладання студентами ЗВО. Вказані проблеми вивчалися протягом трьох послідовних хвиль пандемії COVID-19 протягом 2020-21 років, на основі прямих опитувань та соціально-психологічних досліджень на основі інструментів SozU та MSPSS, результаті оброблялися за допомогою факторного, дисперсійного та дискримінаційного аналізу. На вибірці зі студентів різних років навчання, що є представницькою для Університету імені Альфреда Нобеля, проведено крос-верифікацію вказаних підходів та показане, що більш широке охоплення студентської аудиторії різних років навчання дає більш досконалі результати. Сформульовані основні гіпотези щодо сприйняття проблем, пов’язаних з переходом до дистанційного навчання з врахуванням досвіду роботи в новому форматі, які знайшли повне статистично значиме підтвердження. На основі виконаного аналізу зроблені висновки та проведене узагальнення досвіду роботи під час послідовних хвиль карантину COVID-19.Документ Сучасний менеджмент: тенденції, проблеми та перспективи розвитку: VІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених і студентів: тези доповідей, Дніпро, 8 грудня 2020 р.(Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2020-12-08)Збірник містить тези доповідей учасників VІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і студентів «Сучасний менеджмент: тенденції, проблеми та перспективи розвитку». Молоді науковці з України та інших країн наводять свої оцінки проблем розвитку системи менеджменту організацій у таких аспектах, як інноваційна діяльність, сучасні тенденції стратегічного менеджменту, управління бізнес-процесами суб’єктів господарської діяльності, формування організаційної культури, удосконалення особистісних і колективних творчих здібностей менеджерів, а також шляхи вирішення деяких проблем державного управління.Документ Сучасний менеджмент: тенденції, проблеми та перспективи розвитку: VІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених і студентів: тези доповідей(Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2021-04-14)Збірник містить тези доповідей учасників VІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і студентів «Сучасний менеджмент: тенденції, проблеми та перспективи розвитку». Молоді науковці з України та інших країн наводять свої оцінки проблем розвитку системи менеджменту організацій у таких аспектах, як інноваційна діяльність, сучасні тенденції стратегічного менеджменту, управління бізнес-процесами суб’єктів господарської діяльності, формування організаційної культури, удосконалення особистісних і колективних творчих здібностей менеджерів, а також шляхи вирішення деяких проблем державного управління.Документ Бізнес-комунікації в менеджменті. Практикум: навчальний посібник [Електронне видання](Університет імені Альфреда Нобеля, 2020)Навчальний посібник «Бізнес-комунікації в менеджменті. Практикум» спрямований на формування навичок з усних та письмових комунікацій, ідентифікації невербальних засобів комунікації, управління бізнес-комунікаціями. Навчальний посібник побудований відповідно до програми навчальної дисципліни «Бізнес-комунікації в менеджменті» та складається з 10 тем, а також містить питання, що розкривають її зміст, тести та питання для обговорення. Призначений для здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Менеджмент», викладачів, а також тих, хто удосконалює свої знання і навички з управління та ділового спілкування.