Кафедра політології та міжнародних відносин

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/42

Переглянути

Перегляд Кафедра політології та міжнародних відносин за Автор "Кожушко Світлана Павлівна"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Основні виклики розвитку туризму: спроба класифікації
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Смєсова Вікторія Леонідівна; Кожушко Світлана Павлівна; Ключник Руслан Максимович
    Статтю присвячено основним викликам, з якими зіштовхується сучасний туризм. Пояснено значення туризму в контексті економічного зростання в сучасних умовах. Виокремлено економічний та соціологічний підходи, які відбивають основний спектр сучасних викликів для туристичної галузі. Доведено корисність економічного підходу для вивчення ролі туризму та його внеску в економіку країни та економічний розвиток. Продемонстровано можливості використання соціологічного підходу для вивчення структури, функціонування та розвитку туризму як суспільного явища в його зв’язку з соціальними, політичними, економічними та культурними вимірами суспільства. Представлено авторську класифікацію факторів (відповідно, і викликів), які впливають на туристичний бізнес. Було виокремлено дві групи факторів: 1) природні та техногенні; 2) соціально-економічні та політичні. До природніх відносимо землетруси, виверження вулканів, цунамі, тайфуни, повені, пандемії, які роблять туризм небезпечним. Техногенні фактори включають інциденти, катастрофи аварії, на промисловості, транспорті, в місцях скупчення людей тощо. Серед інших наведено перелік прикладів транспортних аварій, в яких загинула велика кількість туристів. Соціально-економічні та політичні фактори включають дії чи бездіяльність людей, окремих груп, підприємств, держав, міжнародних організацій тощо. Так, банкрутство туристичної чи іншої компанії перешкоджає виконанню зобов’язань перед туристами. Страйк працівників часто завдає шкоди людям, які не мають до нього прямого відношення та проти яких він не спрямований. Так, страйки працівників сфери повітряного транспорту призводять до затримок та скасувань рейсів, що шкодить туристичному бізнесу. Політичні процеси також можуть стати причиною проблем для туристичного бізнесу. Підкреслено, що часто бідність, соціальна нестабільність, непопулярні рішення уряду чи місцевої влади призводять до заворушень. При цьому ми зазначили, що туристи можуть постраждати під час цих заворушень через низку причин. Політичні кризи, революції та перевороти змінюють політичний ландшафт країни, змінюються правові норми, умови перетину кордону та перебування іноземців. Наведено приклади Шрі-Ланки, М’янми, Таїланду та інших країн, у яких відбулися перевороти або масові протести. Окрему увагу приділено тероризму як фактору небезпеки. Наведено приклади терористичних актів, спрямованих проти туристів. Доведено деструктивний вплив бойових дій на туризм, але продемонстровано, що туристів можуть приваблювати місця, пов’язані з війною. Особливу увагу приділено проблемі визнання держав.
  • Ескіз
    Документ
    Формування іміджу країни як складник успішної туристичної політики
    (2021) Кожушко Світлана Павлівна; Ключник Руслан Максимович
    У статті розглянуто особливості формування іміджу країни в контексті створення успішної туристичної політики. Наведено низку дефініцій іміджу та підходів до його інтерпретації. Приділено увагу рівням формування іміджу країни, особливо стереотипам, які на нього впливають. Досліджено основні складники сучасного туристичного іміджу країни. Природно-географічні фактори включають моря, річки, водоспади, гори, пустелі тощо. До культурно-історичних чинників належать музеї, пам’ятники, досягнення науки та техніки, місця історичних подій, залишки стародавніх поселень тощо. Соціально-політичні фактори – це політичний режим, рівень свободи преси, обмеження для громадян та іноземців, наявність чи відсутність політичної опозиції. Соціально-економічні фактори включають структуру зайнятості населення, рівномірність розподілу доходів, злочинність, індекс розвитку людини, освіченість місцевого населення, зокрема володіння мовами. Надзвичайно важливими для іміджу є норми цивільного, адміністративного та кримінального права в країні. Підкреслено, що формування іміджу країни передбачає використання як традиційних, так і нових атракцій. Доведено, що політичні й воєнні фактори часто перешкоджають ознайомленню з історією та культурою. Продемонстровано, що тоталітарні та фундаменталістські режими шкодять культурній спадщині. На прикладах Нідерландів та Великої Британії розкрито роль монархії у створенні привабливого туристичного іміджу. У статті автори намагались умовно виокремити дві парадигми туристичної політики сучасних країн: «відкритості» та «закритості». Вони полягають у максимально необмеженому або, відповідно, частково чи повністю обмеженому доступі до певних об’єктів, міст, регіонів або країни загалом. Це пов’язано з питаннями безпеки, політики, релігії, екології тощо. Розглянуто окремі спроби підвищення ефективності туристичної політики в Україні. Підкреслено, що в умовах пандемії державна політика у сфері туризму має враховувати як необхідність збереження безперервних туристичних потоків, так і вимоги санітарної безпеки.