Кафедра політології та міжнародних відносин
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Etiquette and basics of international protocol: Textbook(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Шкура Ірина Сергіївна; Ключник Руслан МаксимовичThe textbook on the course “Etiquette and basics of international protocol” (in English) reveals the content of the main topics in accordance with the program of the course. This manual can be recommended to learners pursuing a bachelor’s degree in “International Economic Relations”, “Management”, and others who are interested in developing relevant competencies essential for successful career development. The textbook includes a systematic presentation of the main issues of etiquette and protocol in a cross-cultural context, practical and analytical tasks, as well as materials to test the mastery of the content and the acquisition of practical skills. It can be used to master the course both in classroom settings and for self-study purposes.Документ Розвиток економіки Ірану в умовах санкцій(Академічний огляд, 2021) Ключник Руслан МаксимовичУ статті здійснено спробу загального аналізу розвитку економіки Ірану в умовах санкцій з боку США та інших країн. Розглянуто передумови становлення сучасного іранського режиму. Подано короткий історичний огляд санкцій проти Ірану. Приділено увагу розвитку ядерної програми Ірану, зокрема будівництву Бушерської АЕС. Наведено позицію президента Ірану М. Ахмадінежада (2005–2013) та інших політичних лідерів країни щодо розвитку ядерної енергетики. Також розглянуто позицію США щодо Ірану, зокрема включення країни до списку rogue states. Підкреслюється важливість Спільного всеосяжного плану дій, підписаного у 2015 р. Наголошується на скептичній позиції президента США Д. Трампа (2017–2021) щодо мирних планів Ірану. Розглянуто ситуацію навколо нападів на танкери Ірану та інших країн в останні роки. Наводиться приклад міжнародної платіжної системи «Шетаб», створеної Іраном та використовуваної іншими країнами. Вказано, що Іран досяг певних успіхів у виробництві автомобілів. Продемонстровано, що економіка країни в цілому пристосувалася до санкцій. Підкреслено важливість політичного та економічного співробітництва Ірану з Росією, Сирією, КНДР та іншими країнами. Звертається увага на порівняно закритий характер економіки Ірану, що ускладнює її всебічне дослідження.Документ Основні чинники бідності в сучасних умовах(Європейський вектор економічного розвитку, 2022) Ключник Руслан МаксимовичУ статті здійснено спробу узагальнення деяких інтерпретацій причин феномену бідності в економічній науці. Ця проблема, окрім суто економічного, має політичний, соціальний, правовий, історичний, культурний та інші виміри. У сучасній науці існує плюралізм підходів до класифікації причин бідності, що залежить від наукового підходу, авторської позиції дослідника, мети публікації тощо. Звертаючись до широкої громадськості, публіцисти виокремлюють, наприклад, такі причини бідності: 1) народження в бідності; 2) домашнє насильство, через яке особа не може мати власні доходи або розпоряджатися ними; 3) втрата роботи, особливо в умовах пандемії СOVID-19; 4) втрата майна через програш в азартні ігри; 5) надмірна підтримка інших через емоційні зв’язки. З наукової ж точки зору можна виокремити, наприклад, економічні, політичні та соціальні причини бідності. Запропоновано власну класифікацію причин бідності: природно-географічні, історичні, спадкові, особистісно-психологічні та економічні чинники. Доведено, що бідність може успадковуватися та бути результатом певних історичних подій. Також на рівень бідності впливають природні чинники. Висунуто тезу про те, що безробіття, низька заробітна плата або соціальні виплати, корупція, дискримінація, збитковість підприємства чи галузі, інфляція є економічними чинниками бідності, щоправда, майже всі вони також виходять за рамки суто економіки і мають політичну, соціальну, правову, психологічну та інші складові. На думку деяких дослідників, бідність детерміновано навіть типом житла, в якому мешкає сім’я. Окрім прогнозованих подій, існує велика кількість таких, що настають раптово. Вони також впливають на рівень бідності, знижуючи доходи населення та збільшуючи кількість бідних. Останньою з глобальних подій такого роду стала пандемія COVID-19. Через власне хворобу та карантинні обмеження велику кількість галузей економіки було тимчасово зупинено, значної шкоди було завдано, зокрема, роздрібній торгівлі, освіті, сфері послуг. Для сучасної України головним чинником раптового збідніння населення стало широкомасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 р. Цей відкритий воєнний напад став причиною загибелі тисяч цивільних громадян та військовослужбовців, руйнування інфраструктури, від’їзду мільйонів громадян за кордон та в інші регіони країни. Повоєнна відбудова України можлива лише за умов усебічної підтримки світової спільноти, передусім розвинених країн Заходу.Документ Соціально-політичний дискурс у контексті викладання англійської мови(Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки, 2021) Ключник Руслан МаксимовичУ статті розглянуто деякі аспекти використання соціально-політичного дискурсу у викладанні англійської мови. Зокрема приділено увагу основним особливостям масмедіа як джерела навчального контенту. Продемонстровано дидактичні можливості газет, радіо, телебачення та Інтернету. Використання політично забарвленої лексики (не лише політкоректної, а й пейоративної) розширює світогляд здобувачів, готує їх до комунікації в різних соціально-політичних умовах. Доведено, що за допомогою газетних текстів можна глибше дослідити історію країн, мова яких вивчається. Наведено таблицю газетних заголовків, яка ілюструє історичні події у США та світі. Розглядається діяльність англомовних масмедіа у сфері сприяння вивченню англійської мови. Продемонстровано, що деякі матеріали, які випускаються BBC, мають на меті саме ознайомлення глядачів з англійською мовою. Так, проєкт «English Express» містить відеоролики, короткі відомості з граматики та тестові завдання. Звертається увага на блоги як альтернативні джерела інформації. Адже автори блогів мають різні думки та не зобов’язані бути лояльними до певної редакції. Продемонстровано, що робота з інтернет-сайтами сприяє розширенню медіаграмотності. Акцентується увага на можливостях використання ресурсів, створених з метою мовного обміну. Підкреслено, що здобувачам слід пропонувати не лише сприймати, а й створювати медійний контент. Автор звернув увагу на види робіт, які можна виконувати на основі медійних матеріалів, у тому числі виокремлено проєктну роботу.Документ Туристична політика в умовах глобальних викликів: європейський досвід(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Кожушко, Світлана Павлівна; Ключник, Руслан МаксимовичСтаттю присвячено основним аспектам реалізації туристичної політики в країнах Європи в сучасних умовах. Автори виходять з того, що Європа через низку факторів вже протягом тривалого часу є одним з центрів туризму. Доведено, що важливою передумовою ефективної туристичної політики є сформований туристичний імідж країни. Деякі країни сформували його порівняно давно (Франція, Італія, Нідерланди), натомість деякі формують зараз (Латвія, Румунія). Кожен з видів туризму (рекреаційний, культурно-історичний, івент-туризм, освітній, медичний, релігійний тощо) потребує чіткої туристичної політики. Продемонстровано, що в більшості європейських держав сфера туризму комбінується з невиробничими галузями, передусім культурою та спортом. Грамотно вибудувана система заходів, регульована державою, може забезпечити правильний і ефективний розвиток туризму на довгостроковій основі. Європейський Союз приділяє значну увагу туристичній політиці. Так, Європейський фонд стратегічних інвестицій та інші фонди і програми спрямовані на популяризацію серед туристів деяких проблемних територій, створення інвестиційних платформ, пристосування нових територій для рекреаційних цілей. Автори доходять висновку, що ЄС координує туристичну діяльність країн-членів, не надто в неї втручаючись. У статті набула подальшого розвитку теза про вирішальний вплив COVID-19 на розвиток туризму. Закриття туристичних напрямів, банкрутство туристичних компаній стали не єдиним викликом для туристичної сфери. Наведено приклади підтримки державами туристичного бізнесу. Підкреслюється, що панічні настрої привели до переваги потреб у безпеці та захисті над потребами в екстримі та новизні. Автори прогнозують, що туристична політика має і буде враховувати «нову реальність», аби забезпечити вихід сфери туризму з глобальної кризи.Документ Діяльність ООН у контексті боротьби з пандемією COVID-19(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2021) Ключник, Руслан Максимович; Магдіч, Аліса СергіївнаДокумент Освіта в умовах глобальних викликів(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Ключник, Руслан МаксимовичДокумент Лінгводидактичний потенціал ЗМІ: наукові інтерпретації(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Ключник, Руслан МаксимовичДокумент Использование зарубежных СМИ в процессе обучения иностранному языку: основные принципы(Белорусский государственный университет, 2020) Ключник, Руслан МаксимовичДокумент Passive Voice в зарубежных СМИ: лингводидактический аспект(Белорусский государственный педагогический университет имени Максима Танка, 2020) Ключник, Руслан МаксимовичДокумент Популізм як сучасний політико-економічний феномен(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Ключник, Руслан Максимович; Невесела, Катерина ОлексіївнаДокумент Використання медійних матеріалів у процесі навчання англійської мови: інтерпретація загальнодидактичних принципів(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Ключник, Руслан МаксимовичУ статті розглянуто деякі аспекти використання мас-медіа у викладанні англійської мови здобувачам немовних спеціальностей. Зокрема було приділено увагу загальнодидактичним принципам та їх інтерпретації. Ми спробували обґрунтувати застосування масмедіа в навчанні англійської мови з позиції цих принципів. Продемонстровано, що використання масмедіа сприяє поєднанню навчання з вихованням, зокрема екологічним, патріотичним, естетичним. Доведено необхідність диверсифікації медійних джерел для навчання різних здобувачів відповідно до їх спеціальностей. Висловлено припущення, що студент повинен набути досвіду самостійного здобуття знань, умінь і навичок для подальшого самостійного навчання. Доведено, що студент краще засвоює навчальний матеріал, коли є активним суб’єктом пізнання. Важливим є використання нетипових, парадоксальних, комічних моментів. Запропоновано поєднувати інформацію, призначену для різних органів чуття. Продемонстровано, що робота з інтернетсайтами сприяє розширенню медіаграмотності. Навчання має бути організоване з урахуванням методологічного плюралізму. Будь-який медійний матеріал має обговорюватися з критичної точки зору. Студенти мають підходити до аналізу контенту з наукової точки зору. Доведено, що робота з медійними матеріалами повинна проводитися систематично. На нашу думку, є можливим використання таблиць та баз даних з метою систематизації знань про англомовний медійний дискурс. Підкреслено, що медіаматеріали важливі не самі по собі, а лише як засіб навчального процесу. Відповідно, немає потреби запам’ятовувати конкретику, а ось основні аспекти журналістського стилю запам’ятати все ж варто. Так, прочитавши багато газетних заголовків, студенти засвоять особливості їх написання в англійській мові: без артиклів та допоміжних дієслів. Варто використовувати лише ті мас-медіа, які є у відкритому доступі. Це полегшить отримання здобуття знань та позбавить необхідності купувати матеріали. Доступність стосується й особливостей викладення матеріалу: мова має бути зрозумілою. Слід зважати на психологічні особливості та особливості запам’ятовування (візуали, аудіали, кінестетики). Крім того, слід враховувати індивідуальні потреби кожного здобувача і коригувати завдання (за можливості) для нього. Це залежить від віку, спеціальності, чи вивчає студент англійську як першу або другу іноземну, чи здобуває першу чи другу вищу освіту, чи має досвід роботи тощо. На нашу думку, реалізація усіх розглянутих принципів є дидактичним імперативом, відтак, слід прагнути до якнайповнішого використання усіх наявних засобів, методів та форм навчання англійської мови, у тому числі із застосуванням новітніх медійних технологій. У статті використано системний, порівняльний методи, метод аналізу документів, case study тощоДокумент До питання про вплив COVID-19 на світову економіку(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2020) Ключник, Руслан Максимович; Магдіч, Аліса СергіївнаДокумент Політика приватизації освіти: приклад Чилі(КЗВО «ДАНО» ДОР», 2021) Ключник, Руслан Максимович; Магдіч, Аліса СергіївнаДокумент Політика приватизації освіти: приклад Чилі(КЗВО «ДАНО» ДОР», 2021) Ключник, Руслан Максимович; Магдіч, Аліса СергіївнаДокумент COVID-19 та масова свідомість(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2020) Ключник, Руслан МаксимовичДокумент Культурно-історичний туризм: потенціал та його реалізація(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Ключник, Руслан МаксимовичДокумент Фактори інтенсифікації політичного протесту в умовах кризового стану(Університет імені Альфреда Нобеля, 2019) Ключник, Руслан МаксимовичДокумент UKRAINE IN THE CONTEMPORARY GEOPOLITICAL SPACE: TRENDS, RISKS AND THE CRISIS OF CHOICE / Development trends of scholarly knowledge in philosophy, sociology and political science: collective monograph / O.A. Dolzhenkov, L.M. Dunayeva, N. P. Hedikova, L. M. Khyzhniak, etc. – Lviv-Toruń: Liha-Pres, 2019.– P. 223-245. (SENSE).(Copyright © 2019 Liha-pres. All Rights Reserved. Designed by Open Science in Ukraine, 2019) Щедрова ( Н. P. Shchedrova), Галина ПетрівнаContemporary geopolitics is characterized by the gradual domination of the political factor over the geographical factor, the increasing number of geopolitical actors, the fragmentation of international connections and relations, and the crisis prevention priorities that shift from the economic sphere to the security sphere. These aspects have affected Ukraine as well, which, albeit with varying intensity, had made its way into the global community since the moment it gained independence in 1991. The same period saw the beginning of Ukraine’s inclusion as a sovereign state in the scientific analysis of the political world. Given its specific geographical location, Ukraine has always been and will remain a priority area of research in political geography and geopolitics. Classical theories based their interpretations of Ukraine on the interests of the influential global states; however, the development of the political sphere in our country has led to a shift in the direction of research – from “one of the countries of the post-socialist bloc” to “a country in the center of Europe.” In contemporary political science, Ukraine as a research subject provides enough reasons not only for contextual exploration as a part of studying the region or the zones of influence of geopolitical actors, but also for the analysis of internal political processes within our country, which result from or determine the course of international politics. Thus, the problem of Ukraine’s geopolitical position is a focus of attention both for national researchers and for the leading scholars of the contemporary geopolitical concepts. Ukraine has been studied by Anthony Giddens and Roland Robertson in the context of globalism and glocalism; by Immanuel Wallerstein as a part of the world-systems analysis; by Jacques Attali and Francis Fukuyama within the neomondialism framework; by Paul Wolfowitz and Samuel P. Huntington from the perspective of neo-Atlanticism; by Zbigniew Brzezinski from the perspective of the contemporary Anglo-American geopolitical school; by Aleksandr Dugin in the context of Eurasianism, etc. Despite the significant attention of scientific schools to the geopolitical transformations that involve Ukraine, as of today, a concentrated geopolitical model that would take into account both the internal potential of our country and the current conditions of the external political environment is still missing. In addition, the contemporary global politics with its determined priorities on the European continent provides us with an opportunity to make a certain generalization about the geopolitical nature of Ukraine. Classic geopolitical trends – Atlanticism and mondialism – continued with the corresponding neo-concepts which were substantiated as doctrines by contemporary authors, mostly from Western research schools. Other integral theoretical components of modern geopolitics are the concepts of contemporary Eurasianism, globalism, glocalism, and the world systems approach. Beside the conceptualization of the Ukrainian factor in geopolitics, the questions of Ukraine’s own geopolitical choice, its risks and its crisis potential also remain important. We need to comprehend not only on the concept of “geopolitical choice,” but also the actualization of its contents beyond foreign policy or orientation, since we believe that these concepts are not essentially identical. It is important here to analyze Ukraine’s path from attempts to regulate its foreign policy strategy and to personify the vision of its prospects of foreign partnership, from multiple attempts to determine the vector of its foreign policy, and towards formulating the state’s actual geopolitical choice while taking into account the public opinion and the national interests. The recent developments, with the turning point in 2013-14 and the unfolding of military events in the East of the country, have proved that the local-regional coordinates of Ukraine coincided in time and concurred with the interests of other global players, which subjected the country’s roles to the more influential actors of the global politics. That is why the important research tasks are to determine both the place of Ukraine in contemporary geopolitics and the risks that accompany the state’s external integration at a transitional stage in its development.Документ Особливості використання іншомовних джерел під час викладання маркетингових дисциплін(КЗВО «ДАНО» ДОР, 2020) Ключник, Руслан Максимович; Мостова, Анастасія Дмитрівна