Кафедра політології та міжнародних відносин
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Демографічні фактори економічного розвитку(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Ключник Руслан Максимович; Лимонова Ельвіна МиколаївнаІсторія людства тісно пов’язана з проблемами відтворення населення, зміни його кількості та закономірностями розселення людей. Протягом тисячоліть зростала кількість населення в усіх країнах. Але у ХХ-ХХІ століттях ситуація почала змінюватися. У статті розглянуто окремі аспекти впливу демографічних факторів на економічні процеси. Здійснено спробу окреслити проблеми демографічної кризи та демографічного вибуху у ХХІ столітті. Якщо на Заході спостерігається демографічна криза, то в країнах Глобального Півдня в основному відбувається швидке зростання населення. У сучасній Європі зменшується відсоток людей працездатного віку, у той же час частка людей непрацездатного віку зростає. Подібна ситуація спостерігається й у країнах Південно-Східної Азії, наприклад, у Японії та Південній Кореї. Демографічну ситуацію в Україні також можна охарактеризувати як кризову. Протягом останніх десятиліть населення України швидко зменшується. Натомість у багатьох країнах Азії та Африки населення продовжує стрімко зростати. Так, Африка є регіоном світу з найбільшим сумарним коефіцієнтом народжуваності. Прикладами країн з дуже високим приростом населення є Нігер, Уганда, Малі. Як правило, у цих країнах існують досить серйозні проблеми з освітою. На прикладі деяких країн Африки (Демократична Республіка Конго) та Азії (Бангладеш) продемонстровано різний стан демографічної ситуації у різних регіонах. Продемонстровано, що швидке зростання чисельності населення може сприяти зростанню злочинності, показники якої часто залежать від рівня матеріального забезпечення населення. Терористичні групи часто використовують бідність населення задля залучення молодих людей до незаконної діяльності. Відзначається, що молодь часто схильна до радикалізму, тому переважання молодих людей у структурі населення є фактором ризику. Швидке зростання населення в бідних країнах призводить до збільшення кількості мігрантів, як легальних, так і нелегальних. Війни, голод, політичні репресії також додаються до числа факторів, що зумовлюють масове переселення людей. У країнах Європи, які приймають мігрантів, часто зростає соціальне невдоволення. Недосконала міграційна політика часто є причиною зростання популярності євроскептичних партій, як-от «Альтернатива для Німеччини» або «Ліга Півночі». На прикладі Польщі продемонстровано, що антимігрантські рухи можуть бути спрямовані й проти українців. Невдачі європейських країн у міграційній політиці мають бути застереженням для України. Ми виходимо з того, що наша країна матиме дефіцит робочої сили після закінчення війни. Відповідно, ми пропонуємо враховувати різницю в менталітеті між етнічними українцями та потенційними мігрантами. Адже пріоритетом держави має бути забезпечення безпеки громадян України.Документ Безпековий вимір глобальних проблем(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Ключник Руслан МаксимовичУ статті розглянуто актуальні глобальні проблеми сучасності у їх безпековому вимірі. Здійснено спробу окреслити різні напрями впливу глобальних проблем на архітектуру безпеки в умовах сьогодення. Було запропоновано поділ глобальних проблем сучасності на природно-екологічні та соціально-економічні. При цьому проміжну позицію між власне природними та антропогенними проблемами, на нашу думку, займають пандемії. Висловлюється думка, що сучасна економіка менше залежить від природних негараздів, але природні катастрофи забирають більше життів через велику щільність населення в сучасному світі. Надзвичайно руйнівним є вплив людини на довкілля. Забруднення повітря в катастрофічних масштабах спостерігається у мегаполісах країн, що розвиваються. Вирубка лісів та опустелювання роблять непридатними для життя дедалі більші території. Глобальне потепління та зміни клімату полягають не лише в зростанні температури, але й у появі погодних аномалій, таненні льодовиків, підвищенні рівня Світового океану. Наслідком змін клімату стала поява «кліматичних мігрантів». Поєднання природного та соціального вимірів у глобальних проблемах продемонстровано на прикладі конфліктів за воду. Соціально-економічні проблеми багато в чому пов’язані з недосконалістю суспільства. Так, демографічна проблема має різні прояви: у країнах Заходу це демографічна криза, а в країнах, що розвиваються, спостерігається демографічний вибух, що було продемонстровано на прикладі Нігерії, Єгипту, Бангладеш, Ефіопії тощо. Бідність у таких країнах чинить важливий вплив на економічну безпеку. Значна частина людей не має елементарних благ (їжі, водопостачання та водовідведення, житла, медикаментів тощо) та живе в умовах абсолютної бідності. У деяких країнах частка грамотного населення все ще досить низька. Також небезпеку становить злочинність, яка також глобалізується. Під владу злочинних груп можуть потрапити цілі країни, як-от Гаїті. Тероризм є одним із видів злочинності, який варто досліджувати окремо через низку причин. Усі перелічені проблеми загострюються в умовах неефективного політичного управління. Вирішувати питання, пов’язані з безпекою та подоланням наслідків глобальних проблем, можна лише за наявності ефективно працюючої системи державного управління. Це є вкрай важкою задачею за умов диктатури або відсутності легітимної державної влади. Питання підтримки міжнародної безпеки у всіх сферах є актуальним питанням у міжнародній політиці. Підкреслюється, що лише спільні зусилля сприятимуть подоланню досліджуваних проблем.Документ Лобізм як технологія зовнішньої політики Ізраїлю щодо США(2023) Ключник Руслан МаксимовичМи виходимо з того, що сучасні міжнародні відносини є багатогранним феноменом, який не обмежується лише офіційними заявами політичних лідерів. Міжнародна політика багато в чому залежить від діяльності груп інтересів, які діють у кожній країні. Відповідно, актуальною є проблема лобізму як діяльності із впливу на політичні рішення. Нами було розглянуто, що лобізм – не нове явище в політичному житті. Держава Ізраїль була обрана нами як об’єкт дослідження, адже ця країна створена у відповідності з теорією суспільного договору. Крім того, Ізраїль – це західна країна з точки зору цінностей, але сусідні країни є ісламськими. Ізраїль підтримує тісні зв’язки з єврейськими діаспорами за кордоном, зокрема, у США. У США майже всі великі корпорації, асоціації, громадські організації є суб’єктами лобізму. Дуже активними є етнічні громади та іноземні групи впливу. Ізраїльське лобі є одним із найвпливовіших, але вплив його оцінюють по-різному. У суспільно-політичному дискурсі його значення часто перебільшують, причому як політичні діячі, так і вчені. У рамках нашої роботи було досліджено вплив єврейських лобістських організацій на прикладах AIPAC та «J Street». Обидві характеризуються високим рівнем інституціоналізації, вагомим впливом на зовнішню та внутрішню політику США, але є й відмінності. Так, AIPAC є консервативною групою та займає більш непримиренну позицію щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту. У той же час «J Street» є більш ліберальною та виступає з позицій політичного ідеалізму. Незважаючи на певні розбіжності, обидві організації рішуче підтримали Ізраїль після вторгнення ХАМАС у жовтні 2023 р. Також нами було відзначено наявність єврейських організацій, які засуджують дії Ізраїлю та політику США щодо Ізраїлю. Ці організації здебільшого об’єднують лівих інтелектуалів. Варто зазначити, що майже всі західні ліві підтримують Палестину або принаймні співчувають їй. Серед причин існування таких організацій ми назвали наявність справжньої демократії та свободи слова в США. Ми не вважаємо ці організації лобістськими. У рамках дослідження було використано порівняльний, системний, інституційний та інші підходи, було проаналізовано документи та матеріали. Досліджуючи проблему, ми виходили з принципів об’єктивності, політичної коректності та методологічного плюралізму.Документ Проблема бідності в умовах збройного конфлікту: приклад України(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Ключник Руслан МаксимовичУ статті розглянуто проблему бідності в умовах збройного конфлікту на прикладі України. Під вторгненням Росії автором розуміється широкомасштабна війна, що охопила всю територію України з лютого 2022 р., оскільки бойові дії на території нашої країни тривають з 2014 р. Проблема бідності є особливо актуальною саме сьогодні, адже в умовах збройних конфліктів збідніння стосується абсолютної більшості людей. Бідними стали навіть люди, які за своїми соціальними та економічними характеристиками впевнено трималися в середньому класі. У статті наголошено, що на момент початку вторгнення українська економіка не мала необхідного «запасу міцності». Рівень життя в Україні протягом усього часу незалежності залишався порівняно низьким, що доведено статистичними даними. Так, українці мали досить невеликі обсяги заощаджень, що вплинуло на їх життя після початку вторгнення. Було виокремлено низку наслідків збройного конфлікту, які прямо чи опосередковано вплинули на рівень бідності. Так, руйнування житла за визначенням детермінує перехід особи до категорії громадян, які перебувають у стані бідності. Враховуючи кількість людей, чиє житло зруйноване або істотно пошкоджене, швидке відновлення неможливе, враховуючи українські реалії. Значними є руйнування промислових потужностей, дорожньої інфраструктури, торговельних площ тощо. Відповідно, громадяни залишилися без роботи та засобів до існування. Істотне скорочення території, контрольованої Україною, призвело до втрати значної частини берегової лінії та повної втрати виходу до Азовського моря. Наголошується на тому, що Росія отримала контроль над значною частиною природних ресурсів України. Особливу увагу приділено привласненню та контрабанді зерна з України. Втрата життя, здоров’я громадян, масові евакуації та мобілізація негативно вплинули на економічну ситуацію, про що детально йдеться в роботі. Висловлюється твердження, що евакуйовані громадяни платять податки, купують товари та послуги у країнах перебування, підтримуючи економіки інших країн. Доведено, що зниження рівня освіти може мати довгостроковий вплив на економічний розвиток та рівень бідності. Досліджено особливості впливу вторгнення Росії на розвиток людського капіталу в Україні. Висловлюється теза про необхідність дотримання соціальної відповідальності бізнесом та державою. Особливу увагу приділено впливу війни на енергетичну інфраструктуру. Продемонстровано, що цілеспрямовані атаки на українську електроенергетику суттєво шкодять економіці країни. Наведений у статті перелік наслідків вторгнення не є повним. Більше того, повний перелік з вичерпною класифікацією не можна створити за визначенням, адже значна кількість фактів ще не стала відомою. Крім того, деякі наслідки проявляться лише через певний час. Але вже зараз можна констатувати необхідність залучення всього цивілізованого світу для відновлення економіки України та подолання бідності. У статті використано досягнення економічної, політичної, соціологічної, психологічної та інших наук з урахуванням міждисциплінарного синтезу та плюралізму підходів. Проанілізовано сучасні піходи до інтерпретації наслідків вторгнення Росії в Україну.Документ Основні індикатори ринку праці Німеччини: кількісна оцінка впливу на макроекономічні показники(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Лимонова Ельвіна Миколаївна; Олевський Віктор Ісаакович; Олевська Юлія Борисівна; Ключник Руслан МаксимовичВивчення ринку праці Німеччини дає змогу стверджувати, що ФРН – це зразок системи зайнятості у Європейському союзі. У статті автори дослідили основні індикатори ринку праці країни: мінімальну та середню заробітні плати, номінальну та реальну заробітні плати, рівень безробіття, імміграцію в країну. Виявлено, що на ставку мінімальної заробітної плати впливає не тільки держава, але і роботодавці та профспілки. Так, у багатьох галузях мінімальний оклад більше, ніж встановлений державою розмір. Крім того, аналіз розміру середньої заробітної плати демонструє важливу проблему на ринку праці Німеччини – гендерний розрив у доходах. У 2021 р. чоловіки отримували приблизно на 700 євро більше ніж жінки за рівноцінну роботу. У дослідженні розглянуті причини такої нерівності та запропоновано рекомендації щодо подолання цієї суперечності. У статті розраховано індекс реальної заробітної плати та виявлено, що починаючи з 2020 р., ціни у ФРН зростали швидше, ніж підвищувалася заробітна плата. Так, індекс реальної заробітної плати за 2022 р. дорівнює -4,0%. Проаналізовано основний макропоказник ринку праці – рівень безробіття, який виявився нижчим, ніж середній показник у Євросоюзі. Крім цього, автори звертають увагу на проблему старіння працівників та нерівність розподілу зайнятих по регіонам країни. Так, в економіці працює 53% людей віком від 55 років. Це пов’язано с дефіцитом фахівців з вищою освітою серед молоді. У статті описано процес імміграції у Німеччину та виявлено збільшення мігрантів з країн, де спостерігаються війни та насильство. Проаналізовано вплив кількості іммігрантів на такі макроекономічні показники як ВВП, ВВП на душу населення, рівень безробіття, розмір середньої заробітної платиДокумент Основні виклики розвитку туризму: спроба класифікації(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Смєсова Вікторія Леонідівна; Кожушко Світлана Павлівна; Ключник Руслан МаксимовичСтаттю присвячено основним викликам, з якими зіштовхується сучасний туризм. Пояснено значення туризму в контексті економічного зростання в сучасних умовах. Виокремлено економічний та соціологічний підходи, які відбивають основний спектр сучасних викликів для туристичної галузі. Доведено корисність економічного підходу для вивчення ролі туризму та його внеску в економіку країни та економічний розвиток. Продемонстровано можливості використання соціологічного підходу для вивчення структури, функціонування та розвитку туризму як суспільного явища в його зв’язку з соціальними, політичними, економічними та культурними вимірами суспільства. Представлено авторську класифікацію факторів (відповідно, і викликів), які впливають на туристичний бізнес. Було виокремлено дві групи факторів: 1) природні та техногенні; 2) соціально-економічні та політичні. До природніх відносимо землетруси, виверження вулканів, цунамі, тайфуни, повені, пандемії, які роблять туризм небезпечним. Техногенні фактори включають інциденти, катастрофи аварії, на промисловості, транспорті, в місцях скупчення людей тощо. Серед інших наведено перелік прикладів транспортних аварій, в яких загинула велика кількість туристів. Соціально-економічні та політичні фактори включають дії чи бездіяльність людей, окремих груп, підприємств, держав, міжнародних організацій тощо. Так, банкрутство туристичної чи іншої компанії перешкоджає виконанню зобов’язань перед туристами. Страйк працівників часто завдає шкоди людям, які не мають до нього прямого відношення та проти яких він не спрямований. Так, страйки працівників сфери повітряного транспорту призводять до затримок та скасувань рейсів, що шкодить туристичному бізнесу. Політичні процеси також можуть стати причиною проблем для туристичного бізнесу. Підкреслено, що часто бідність, соціальна нестабільність, непопулярні рішення уряду чи місцевої влади призводять до заворушень. При цьому ми зазначили, що туристи можуть постраждати під час цих заворушень через низку причин. Політичні кризи, революції та перевороти змінюють політичний ландшафт країни, змінюються правові норми, умови перетину кордону та перебування іноземців. Наведено приклади Шрі-Ланки, М’янми, Таїланду та інших країн, у яких відбулися перевороти або масові протести. Окрему увагу приділено тероризму як фактору небезпеки. Наведено приклади терористичних актів, спрямованих проти туристів. Доведено деструктивний вплив бойових дій на туризм, але продемонстровано, що туристів можуть приваблювати місця, пов’язані з війною. Особливу увагу приділено проблемі визнання держав.Документ Проблема політичної ідентичності в умовах сучасних криз та конфліктів(2022) Ключник Руслан МаксимовичМи виходимо з того, що ідентичність є однією з актуальних проблем сучасної політичної науки. Метою дослідження є виокремити ті виміри ідентичності, які відіграють вагому роль у сучасних політичних конфліктах. Визначено плюралізм ідентичностей середньостатистичного громадянина, що пов’язано з виконанням ним великої кількості соціальних ролей. Пропонується авторська інтерпретація ідентичності як співвідношення себе з певною політичною групою та вироблення відповідної політичної позиції. Ми розробили методологію дослідження, ґрунтуючись на системному, порівняльному, структурно-функціональному, біхевіористському та інших методах політології. Крім того, було використано досягнення соціології, психології, історії та інших наук. Доведено, що етнічна ідентичність у ХХІ ст. все ще має потужний конфліктогенний потенціал, тому що численні етноси відчувають себе у несправедливому становищі в сучасних політичних системах. На прикладі Італії та Німеччини продемонстровано важливість дослідження регіональної ідентичності. Доведено, що потужний потенціал має класова ідентичність, оскільки велика кількість людей перебуває у стані, який не відповідає їх очікуванням. Протестні рухи та революції – логічні наслідки загострення протиріч, в основі яких лежить класова ідентифікація. Продемонстровано, що ідеологічна ідентичність часто використовується для виправдання експансії, яка набуває агресивних форм. З’ясовано, що одним з прикладів агресивної квазіідеології є «русский мир», який характеризується шовінізмом, реваншизмом та мілітаризмом. Напад Росії на Україну цілком відповідає антизахідній риториці російського керівництва, оскільки в сучасному російському офіційному дискурсі існує «чорно-біле» бачення світу. У цьому контексті особливо важливою є політика пам’яті, яка допомагає сформувати ціннісні орієнтації та згуртувати народ в умовах інформаційного протистояння. Адже спотворення історії на державному рівні в Росії у певному сенсі легітимізує агресивну зовнішню політику режиму Путіна та дискредитує його противників. Було висловлено припущення, що російське керівництво тривалий час помилково вважало, що російськомовні українці мають іншу політичну ідентифікацію, ніж їх україномовні співвітчизники.Документ Наслідки бідності для особистості та суспільства(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Ключник Руслан МаксимовичУ статті розглянуто основні наслідки бідності для окремих громадян та суспільства в цілому. Серед наслідків бідності для окремих індивідів виокремлено фізіологічні, психологічні та комунікативні. Фізіологічні наслідки бідності полягають у недоступності якісного харчування, якісних медичних, гігієнічних, оздоровчих послуг, що знижує як очікувану тривалість життя, так і загальний стан здоров’я. Психологічні проблеми полягають у стресах, депресіях, вживанні алкоголю та наркотиків, схильностях до суїциду. Комунікативні наслідки полягають у тому, що бідна людина часто втрачає соціальні зв’язки, а її коло спілкування є досить обмеженим. Бідність впливає і на суспільство в цілому. Серед суто економічних наслідків ми виокремили «Vicious Cycle of Poverty», якому присвячено чимало західних досліджень. Також бідне суспільство загалом не може собі дозволити товари та послуги, які не пов’язані з виживанням. Відтак, спостерігається низький попит на різні категорії послуг, зокрема, освітні. Бідність є одним із факторів трудової міграції, що проілюстровано на прикладі України. В умовах перехідної, а тепер і ринкової економіки прагнення витримати конкуренцію на світовому ринку за умов високої енерго- та матеріалоємності виробництва віддзеркалилось у збереженні низької вартості робочої сили. Низька оплата праці, у свою чергу, є безпосереднім чинником формування соціально-економічних ризиків у сфері людського розвитку. З бідністю також пов’язаний феномен соціальної ексклюзії, який ми розуміємо як процес виключення індивіда або соціальної групи із соціальних відносин. Формується особливий клас суспільства – прекаріат, який за певних умов здатен до самоорганізації. Ця група людей пов’язана з поширенням тіньової зайнятості та інших форм порушення законодавства. Важливими є й політичні проблеми, спричинені бідністю. Бідні громадяни у переважній більшості країн (та в усіх демократичних країнах) мають право голосу. Відповідно, вони часто підтримують популістські рухи. Бідність та безробіття спонукають людей підтримувати крайні ліві та крайні праві партії. Ультраправі рухи часто мають антимігрантську спрямованість. Іноді бідність, соціальна ексклюзія, соціальна депривація та інші пов’язані соціально-економічні фактори призводять до революцій та переворотів. На нашу думку, відносна бідність є невирішуваною в принципі, оскільки в будь-якому суспільстві є більш та менш заможні громадяни. Але бідність абсолютна, яка ставить людину на межу нормального існування, може і має бути подоланою. Відповідно до цього, країни світу, у тому числі Україна, проголошують себе соціальними державами. У статті використано досягнення економічної, політичної, соціологічної, психологічної та інших наук з урахуванням міждисциплінарного синтезу та плюралізму підходів. Проанілізовано сучасні тенденції до інтерпретації наслідків бідності, які простежуються у працях українських та закордонних авторів.Документ Особливості дослідження бідності у країнах світу(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Ключник Руслан Максимович; Лимонова Ельвіна МиколаївнаУ статті здійснено спробу узагальнення деяких особливостей дослідження бідності в сучасному світі. Пояснено використання різних індикаторів, які демонструють рівень бідності. Показано, що ВВП на душу населення одним із найбільш точних способів оцінки економічного розвитку держави. Продемонстровано, що всі найбідніші країни розташовані на Африканському континенті. Майже всі вони були колоніями європейських імперій, а зараз потерпають від політичної нестабільності, громадянських воєн, стихійних лих тощо. Ця проблема розглянута на прикладах Нігеру та Єгипту. Інший індикатор, на який слід звернути увагу при дослідженні бідності, – це відсоток людей, які проживають за межею бідності. Cкладність використання такого індикатора в тому, що національні межі бідності у різних країнах можуть істотно відрізнятися. За цим індикатором у першу десятку входять 8 африканських та 2 латиноамериканські країни (Гватемала та Гаїті). Нами було розглянуто глобальний індекс голоду (GHI), відповідно до якого до топ-10 голодуючих країн увійшли африканські країни та Сирія. Слід відзначити, що за деякими країнами дуже мало даних про кількість і частку голодуючих. Досліджуючи ситуацію в деяких країнах (КНДР, Туркменістан, Сомалі тощо), слід мати на увазі, що уряди цих країн практично не публікують офіційну статистику, а ті дані, які потрапляють у ЗМІ, не завжди є істинними. Доведено, що індекс людського розвитку (ІЛР) є інтегрованим показником, за допомогою якого можна вивчати проблему бідності. Продемонстровано, що 10 країн з найнижчим ІЛР розташовані в Африці. На їх місце в рейтингу впливають не тільки матеріальні фактори, а й середня тривалість життя і навчання (Африка досі є континентом з великою кількістю неписьменних). Індекс сприйняття корупції також є важливим для вивчення бідності, адже саме корупція, гальмуючи реформи та шкодячи прозорим ринковим відносинам, стає одним з факторів бідності. Використавши статистику, надану організацією «Transparency International», ми з’ясували, що найкорумпованіші країни розташовані більш рівномірно по земній кулі, серед них є не тільки африканські (Бурунді, Сомалі), але й азійські (Північна Корея, Ємен, пострадянський Туркменістан), та латиноамериканські (Венесуела). Нами було узагальнено, що природа бідності в різних країнах різна. У країнах, що розвиваються, важливими є природні умови, особливості організації соціально-економічного життя, політична система та навіть особистість політичного лідера. У розвинених країнах бідність, як правило, є наслідком саме індивідуальних психологічних особливостей, поведінки, конкретних обставин життя індивіда індивіда. У цих країнах бідність порівняно легко долається за допомогою як соціальної політики, так і зусиль самої людини.Документ Вплив міграції з України на європейські економіки під час війни з Росією(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Лимонова Ельвіна Миколаївна; Ключник Руслан Максимович; Тараненко Ірина ВсеволодівнаВійна в Україні може перешкодити економічному відновленню Європи. Російське вторгнення спричинило масштабну гуманітарну кризу – майже сім мільйонів українців покинули країну. Конфлікт і пов’язані з ним санкції призвели до порушення експорту з регіону таких товарів, як метали, продовольство, нафта і газ, підштовхнувши інфляцію до рівня, якого не бачили десятиліттями. Очікується, що реальне економічне зростання в Європейському Союзі впаде значно нижче 3% у 2022 р., порівняно з 4%, оціненими Європейською комісією до війни. Подальші перебої в торгівлі або посилення економічних санкцій можуть занурити європейську економіку в рецесію. Уповільнення темпів зростання є особливо помітним у країнах, які знаходяться в безпосередній близькості до України: Польща та Угорщина, країни, які також приймають велику кількість українських біженців. Італія та Німеччина, які сильно залежать від російської нафти та газу, також відчувають тиск. Польща відіграє найважливішу роль серед країн, які приймають біженців війни з України: приблизно 3,5 млн осіб прибули до Польщі у період з 24 лютого до середини травня 2022 р. Це зумовлене не лише географічним фактором (спільний кордон), а й також давньою традицією трудової міграції між Україною та Польщею. Незважаючи на це, безпрецедентний потік біженців війни явно викликає питання щодо майбутніх подій і проблем, пов’язаних із перебуванням українських громадян у Польщі. У статті оцінено можливу майбутню кількість іммігрантів з України в інші країну, зокрема Польщу, і вказано на пов’язані з цим проблеми. Наведені сценарії вказують на те, що незалежно від розвитку подій на лінії фронту, необхідно зважати на зростання кількість іммігрантів з України до Польщі у найближчі місяці (чи, можливо, роки) порівняно з початком 2022 р. І це створює певні проблеми для державних служб та державних установ Польщі.Документ Strategic Directions of Ensuring Food Security of Ukraine in the Context of Economic lntegration(2022) Мостова Анастасія Дмитрівна; Ключник Руслан Максимович; Ремізанцева Катерина ОлександрівнаA methodological approach to assessing the stability of the agri-food sector based on a system of production stability indicators, food shortages, effective demand and balanced diet has been justified in order to identify threats to food security related to the instability of agro-industry and market imbalance. The methodology for assessing the sustainability of the country’s agri-food market makes it possible to quantify the threats to food security associated with the instability of agricultural production and market balance and to substantiate the directions of stabilising the functioning of the agri-food markets in Ukraine. It has been defined that the key measures include an adaptation of the regulatory framework in accordance with the requirements of the WTO and the EU in the field of product quality and safety, consumer protection, mandatory audit of food industry enterprises for the compliance with safety and quality requirements, mandatory control of imported food products and import restrictions in accordance with sanitary and phytosanitary measures. It is supposed to use the mechanism of tariff quotas within the framework of bilateral trade agreements and also bans and restrictions on imports on the basis of sanitary and phytosanitary measures. The directions of strengthening the role of Ukraine in ensuring international food security are to increase quotas for food imports to the EU on the basis of amendments to existing trade agreements, expand foreign sales markets for Ukrainian exporters, stimulate exports and attract small and medium-sized agricultural enterprises to participate in exports.Документ Особливості викладання латинської мови майбутнім філологам(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Ключник Руслан Максимович; Ратомська Лариса ВолодимирівнаУ статті розглянуто деякі аспекти викладання латинської мови майбутнім філологам. Приділено увагу історичному контексту викладання латини. Однією з ключових проблем відзначено зменшення часу, відведеного на вивчення латинської мови. Виокремлено особливості, які відрізняють вивчення латини від вивчення сучасних іноземних мов. Наголошено, що перед студентами під час вивчення цього курсу не ставиться завдання оволодіння всіма мовними компетентностями. Відповідно, висловлено припущення про здійсненність поставлених завдань для практично всіх здобувачів. Підкреслено, що вивчення латинської мови ускладнюється не лише відсутністю носіїв мови та орієнтовними знаннями про латинську фонетику. Зазначено, що кількість античних та створених пізніше латиномовних джерел, доступних для вивчення, є невеликою. Ця мова, як і будь-яка інша, змінювалася в процесі еволюції, отже, ми зупиняємося на вивченні її класичного варіанта (кінець існування республіки і створення імперії), але з адаптацією для сучасного здобувача (роздільне написання слів та використання всіх пізніше введених літер). Виокремлено певні кластери латинської лексики, яка пропонується для вивчення. Здобувачам запропоновано дослідити етимологію сучасних англійських слів, які походять від латинських. Продемонстровано лінгводидактичний потенціал не лише латинських фразеологізмів, але й девізів країн та регіонів. Запропоновано використовувати сучасні інтернет-джерела (в тому числі англомовні). Наведено приклад вправи, що містить завдання з варіантами відповідей, мета яких – закріпити знання з граматики. Автори виходять з того, що вивчення латинської мови студентами-філологами має супроводжуватися дискусіями та презентаціями результатів самостійної роботи.Документ Формування іміджу країни як складник успішної туристичної політики(2021) Кожушко Світлана Павлівна; Ключник Руслан МаксимовичУ статті розглянуто особливості формування іміджу країни в контексті створення успішної туристичної політики. Наведено низку дефініцій іміджу та підходів до його інтерпретації. Приділено увагу рівням формування іміджу країни, особливо стереотипам, які на нього впливають. Досліджено основні складники сучасного туристичного іміджу країни. Природно-географічні фактори включають моря, річки, водоспади, гори, пустелі тощо. До культурно-історичних чинників належать музеї, пам’ятники, досягнення науки та техніки, місця історичних подій, залишки стародавніх поселень тощо. Соціально-політичні фактори – це політичний режим, рівень свободи преси, обмеження для громадян та іноземців, наявність чи відсутність політичної опозиції. Соціально-економічні фактори включають структуру зайнятості населення, рівномірність розподілу доходів, злочинність, індекс розвитку людини, освіченість місцевого населення, зокрема володіння мовами. Надзвичайно важливими для іміджу є норми цивільного, адміністративного та кримінального права в країні. Підкреслено, що формування іміджу країни передбачає використання як традиційних, так і нових атракцій. Доведено, що політичні й воєнні фактори часто перешкоджають ознайомленню з історією та культурою. Продемонстровано, що тоталітарні та фундаменталістські режими шкодять культурній спадщині. На прикладах Нідерландів та Великої Британії розкрито роль монархії у створенні привабливого туристичного іміджу. У статті автори намагались умовно виокремити дві парадигми туристичної політики сучасних країн: «відкритості» та «закритості». Вони полягають у максимально необмеженому або, відповідно, частково чи повністю обмеженому доступі до певних об’єктів, міст, регіонів або країни загалом. Це пов’язано з питаннями безпеки, політики, релігії, екології тощо. Розглянуто окремі спроби підвищення ефективності туристичної політики в Україні. Підкреслено, що в умовах пандемії державна політика у сфері туризму має враховувати як необхідність збереження безперервних туристичних потоків, так і вимоги санітарної безпеки.Документ Особливості інтерпретації бідності в економічній науці(Університет імені Альфреда Нобеля, 2022) Ключник Руслан МаксимовичУ статті здійснено спробу узагальнення деяких інтерпретацій феномену бідності в економічній науці. Виходимо з того, що ця проблема, окрім суто економічної, має політичну, соціальну, правову, культурну, морально-етичну та інші грані. У сучасній науці існує плюралізм підходів до визначення, класифікації та вимірювання бідності, що залежить від країни, часових рамок, авторської позиції дослідника тощо. Сучасні автори розглядають бідність з різних позицій. Так, її можна інтерпретувати як фінансовий, соціально економічний, морально-психологічний стан людини (сім’ї, населення), за якого неможливо забезпечити задоволення всіх первинних потреб населення. Також бідність розглядають як нездатність певної частини людей брати активну участь у повноцінному соціально-економічному житті. Розглянуто економічні, фінансові, матеріальні, соціальні, психологічні та інші фактори бідності. Продемонстровано позитивну кореляцію між обмеженими фізичними можливостями та бідністю. Описано особливості світогляду та поведінки бідних. Виокремлено активну, пасивну та паразитичну бідність. Активна бідність полягає у використанні власних ресурсів. Завдяки соціальній мобільності таким людям іноді вдається залишити категорію бідних. Пасивна бідність полягає в обмеженості ресурсів через обставини, на які сама людина вплинути не може. Паразитична бідність пов’язана з використанням чужих ресурсів та характеризується девіантною поведінкою, яка здебільшого засуджується суспільством та карається законом. Наведено основні індикатори бідності. Розглянуто абсолютну та відносну бідність. Властивістю відносної бідності є її принципова неподоланність, адже навіть у найбагатших країнах є люди, які не можуть собі дозволити щось, доступне іншим. Продемонстровано, що бідність «передається у спадок», діти бідних батьків з великою ймовірністю самі стають бідними. Цьому сприяють як багатодітність бідних сімей за одночасної обмеженості ресурсів, так і неможливість дати дітям якісну освіту. Доведено, що бідність супроводжується соціальною ексклюзію (бідні громадяни не мають можливості до самоорганізації, підтримки соціальних зв’язків та відстоювання своїх інтересів). Розглянуто інтерпретації бідності українськими вченими, зокрема її зв’язок з деіндустріалізацією часів незалежності. Приділено увагу закономірності зростання рівня бідності зі зменшенням розміру населеного пункту.Документ Etiquette and basics of international protocol: Textbook(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Шкура Ірина Сергіївна; Ключник Руслан МаксимовичThe textbook on the course “Etiquette and basics of international protocol” (in English) reveals the content of the main topics in accordance with the program of the course. This manual can be recommended to learners pursuing a bachelor’s degree in “International Economic Relations”, “Management”, and others who are interested in developing relevant competencies essential for successful career development. The textbook includes a systematic presentation of the main issues of etiquette and protocol in a cross-cultural context, practical and analytical tasks, as well as materials to test the mastery of the content and the acquisition of practical skills. It can be used to master the course both in classroom settings and for self-study purposes.Документ Розвиток економіки Ірану в умовах санкцій(Академічний огляд, 2021) Ключник Руслан МаксимовичУ статті здійснено спробу загального аналізу розвитку економіки Ірану в умовах санкцій з боку США та інших країн. Розглянуто передумови становлення сучасного іранського режиму. Подано короткий історичний огляд санкцій проти Ірану. Приділено увагу розвитку ядерної програми Ірану, зокрема будівництву Бушерської АЕС. Наведено позицію президента Ірану М. Ахмадінежада (2005–2013) та інших політичних лідерів країни щодо розвитку ядерної енергетики. Також розглянуто позицію США щодо Ірану, зокрема включення країни до списку rogue states. Підкреслюється важливість Спільного всеосяжного плану дій, підписаного у 2015 р. Наголошується на скептичній позиції президента США Д. Трампа (2017–2021) щодо мирних планів Ірану. Розглянуто ситуацію навколо нападів на танкери Ірану та інших країн в останні роки. Наводиться приклад міжнародної платіжної системи «Шетаб», створеної Іраном та використовуваної іншими країнами. Вказано, що Іран досяг певних успіхів у виробництві автомобілів. Продемонстровано, що економіка країни в цілому пристосувалася до санкцій. Підкреслено важливість політичного та економічного співробітництва Ірану з Росією, Сирією, КНДР та іншими країнами. Звертається увага на порівняно закритий характер економіки Ірану, що ускладнює її всебічне дослідження.Документ Основні чинники бідності в сучасних умовах(Європейський вектор економічного розвитку, 2022) Ключник Руслан МаксимовичУ статті здійснено спробу узагальнення деяких інтерпретацій причин феномену бідності в економічній науці. Ця проблема, окрім суто економічного, має політичний, соціальний, правовий, історичний, культурний та інші виміри. У сучасній науці існує плюралізм підходів до класифікації причин бідності, що залежить від наукового підходу, авторської позиції дослідника, мети публікації тощо. Звертаючись до широкої громадськості, публіцисти виокремлюють, наприклад, такі причини бідності: 1) народження в бідності; 2) домашнє насильство, через яке особа не може мати власні доходи або розпоряджатися ними; 3) втрата роботи, особливо в умовах пандемії СOVID-19; 4) втрата майна через програш в азартні ігри; 5) надмірна підтримка інших через емоційні зв’язки. З наукової ж точки зору можна виокремити, наприклад, економічні, політичні та соціальні причини бідності. Запропоновано власну класифікацію причин бідності: природно-географічні, історичні, спадкові, особистісно-психологічні та економічні чинники. Доведено, що бідність може успадковуватися та бути результатом певних історичних подій. Також на рівень бідності впливають природні чинники. Висунуто тезу про те, що безробіття, низька заробітна плата або соціальні виплати, корупція, дискримінація, збитковість підприємства чи галузі, інфляція є економічними чинниками бідності, щоправда, майже всі вони також виходять за рамки суто економіки і мають політичну, соціальну, правову, психологічну та інші складові. На думку деяких дослідників, бідність детерміновано навіть типом житла, в якому мешкає сім’я. Окрім прогнозованих подій, існує велика кількість таких, що настають раптово. Вони також впливають на рівень бідності, знижуючи доходи населення та збільшуючи кількість бідних. Останньою з глобальних подій такого роду стала пандемія COVID-19. Через власне хворобу та карантинні обмеження велику кількість галузей економіки було тимчасово зупинено, значної шкоди було завдано, зокрема, роздрібній торгівлі, освіті, сфері послуг. Для сучасної України головним чинником раптового збідніння населення стало широкомасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 р. Цей відкритий воєнний напад став причиною загибелі тисяч цивільних громадян та військовослужбовців, руйнування інфраструктури, від’їзду мільйонів громадян за кордон та в інші регіони країни. Повоєнна відбудова України можлива лише за умов усебічної підтримки світової спільноти, передусім розвинених країн Заходу.Документ Соціально-політичний дискурс у контексті викладання англійської мови(Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки, 2021) Ключник Руслан МаксимовичУ статті розглянуто деякі аспекти використання соціально-політичного дискурсу у викладанні англійської мови. Зокрема приділено увагу основним особливостям масмедіа як джерела навчального контенту. Продемонстровано дидактичні можливості газет, радіо, телебачення та Інтернету. Використання політично забарвленої лексики (не лише політкоректної, а й пейоративної) розширює світогляд здобувачів, готує їх до комунікації в різних соціально-політичних умовах. Доведено, що за допомогою газетних текстів можна глибше дослідити історію країн, мова яких вивчається. Наведено таблицю газетних заголовків, яка ілюструє історичні події у США та світі. Розглядається діяльність англомовних масмедіа у сфері сприяння вивченню англійської мови. Продемонстровано, що деякі матеріали, які випускаються BBC, мають на меті саме ознайомлення глядачів з англійською мовою. Так, проєкт «English Express» містить відеоролики, короткі відомості з граматики та тестові завдання. Звертається увага на блоги як альтернативні джерела інформації. Адже автори блогів мають різні думки та не зобов’язані бути лояльними до певної редакції. Продемонстровано, що робота з інтернет-сайтами сприяє розширенню медіаграмотності. Акцентується увага на можливостях використання ресурсів, створених з метою мовного обміну. Підкреслено, що здобувачам слід пропонувати не лише сприймати, а й створювати медійний контент. Автор звернув увагу на види робіт, які можна виконувати на основі медійних матеріалів, у тому числі виокремлено проєктну роботу.Документ Туристична політика в умовах глобальних викликів: європейський досвід(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Кожушко, Світлана Павлівна; Ключник, Руслан МаксимовичСтаттю присвячено основним аспектам реалізації туристичної політики в країнах Європи в сучасних умовах. Автори виходять з того, що Європа через низку факторів вже протягом тривалого часу є одним з центрів туризму. Доведено, що важливою передумовою ефективної туристичної політики є сформований туристичний імідж країни. Деякі країни сформували його порівняно давно (Франція, Італія, Нідерланди), натомість деякі формують зараз (Латвія, Румунія). Кожен з видів туризму (рекреаційний, культурно-історичний, івент-туризм, освітній, медичний, релігійний тощо) потребує чіткої туристичної політики. Продемонстровано, що в більшості європейських держав сфера туризму комбінується з невиробничими галузями, передусім культурою та спортом. Грамотно вибудувана система заходів, регульована державою, може забезпечити правильний і ефективний розвиток туризму на довгостроковій основі. Європейський Союз приділяє значну увагу туристичній політиці. Так, Європейський фонд стратегічних інвестицій та інші фонди і програми спрямовані на популяризацію серед туристів деяких проблемних територій, створення інвестиційних платформ, пристосування нових територій для рекреаційних цілей. Автори доходять висновку, що ЄС координує туристичну діяльність країн-членів, не надто в неї втручаючись. У статті набула подальшого розвитку теза про вирішальний вплив COVID-19 на розвиток туризму. Закриття туристичних напрямів, банкрутство туристичних компаній стали не єдиним викликом для туристичної сфери. Наведено приклади підтримки державами туристичного бізнесу. Підкреслюється, що панічні настрої привели до переваги потреб у безпеці та захисті над потребами в екстримі та новизні. Автори прогнозують, що туристична політика має і буде враховувати «нову реальність», аби забезпечити вихід сфери туризму з глобальної кризи.Документ Діяльність ООН у контексті боротьби з пандемією COVID-19(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2021) Ключник, Руслан Максимович; Магдіч, Аліса Сергіївна