Кафедра політології та міжнародних відносин

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/42

Переглянути

Перегляд Кафедра політології та міжнародних відносин за Автор "Марковська, Яна Едуардівна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    КОМУНІКАЦІЙНИЙ АСПЕКТ ПАРТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ЧИННИК ПОЛІТИЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ГРОМАДЯН COMMUNICATION ASPECT OF PARTY ACTIVITIES AS A CAUSE FOR POLITICAL SOCIALIZATION OF CITIZENS
    ("Гілея: науковий вісник" Київ, 2020, №153, 2020-02) Щедрова, Галина Петрівна; Марковська, Яна Едуардівна
    Комунікаційна функція політичних партій не- рідко ототожнюється із таким напрямком їхньої діяльності, як формулювання і представництво інтересів різних груп суспільства. З об’єктивних причин, саме у здійсненні цієї функції, у першу чергу, зацікавлені соціальні групи, й від ефектив- ності її виконання залежить рівень електоральної підтримки партії. У дослідженні Центру Разумкова «Трансформація партійної системи: український досвід у європейському контексті» обґрунтовуєть- ся теза про те, що проблема зв’язків із соціальни- ми групами, по суті, ставить під сумнів виконання партіями вказаної функції. Серед причин експерти називають такі: - по-перше, основні групи суспільства, що ви- окремлюються за соціально-економічним крите- рієм, не отримують консолідованого представни- цтва; - по-друге, представленими виявляються пере- важно соціокультурні, а не соціально-економічні інтереси суспільних груп; - по-третє, частина груп залишається зовсім без представництва (наприклад, прихильники еколо- гічного напряму) [12, с. 105]. Такі умови партійної діяльності унеможливлю- ють виконання соціальних функцій та зумовлюють низьку стабільність партійної системи, дезорієн- тують її як опосередковуючу ланку між державою і громадянським суспільством, а також негативно впливають на легітимність влади в цілому. Описані аспекти діяльності політичних партій та умов їхнього функціонування дозволяють зро- бити висновок, що ефективна комунікація на усіх рівнях є запорукою формування стійкої соціальної бази партії. Водночас, підтримка й оновлення цієї соціальної бази забезпечується шляхом процесу політичної соціалізації – його до категоризації по- літичної комунікації включила, зокрема, російська дослідниця О. Карасьова. Вона вважає, що полі- тична комунікація – це процес передачі, обміну по- літичною інформацією, яка структурує політичну діяльність, надає їй нове значення, формує громад- ську думку, забезпечує процес політичної соціалі- зації громадян з урахуванням їхніх потреб і інтере- сів, процес обміну сенсами, новинами між владою і суспільством, між політичними акторами з метою досягнення розуміння і згоди [4, с. 346]. До безпо- середніх функцій політичної комунікації соціалі- зацію включила вітчизняна політологиня Л. Ма- каренко, яка вказує, що у рамках комунікаційного процесу політична соціалізація сприяє встановлен- ню важливих і необхідних норм політичної діяль- ності і політичної поведінки [4, с. 347]. Зауважимо, що реципієнтом у комунікаційному полі реалізації функції політичної соціалізації є громадянське суспільство – воно здатне сприймати й адаптувати сигнали від політичної сфери, обробляти їх і ви- ступати ініціатором зворотного зв’язку.