Counseling and corrective-developmental work (Psychology) (Students) / Консультування та корекційно-розвивальна робота (Психологія) (Студенти)

Постійне посилання на фонд

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/1954

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 100

Індивідуально-психологічні особливості підлітків в неповних сім’ях
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Ловяннікова, Наталія Володимирівна
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі особливості підлітків в неповних сім'ях. Вивчення індивідуально - психологічних особливостей підлітків у неповних сім'ях завжди привертало і продовжує привертати увагу дослідників. Великим внеском у вивчення генезису неповних сімей, питань виховання та розвитку емоційно-особистісної сфери дітей, що проживають у таких сім'ях, є таке припущення: підлітки з неповних сімей відрізняються від підлітків від неповних за такими індивідуально-психологічними особливостями: агресивність молоді, ворожі реакції та тенденції особистості, крім того, вони часто мають недостатню самооцінку. Неповна сім’я - це невелика група з частково неповними зв’язками, в якій відсутня традиційна система стосунків мати-батько-дитина. Ми встановили, що головними психологічними проблемами неповних сімей є: а) брак розуміння важливості впливу на дитину розлуки з батьком/матір'ю та відсутність знань про те, як полегшити переживання дитини, зберегти її прихильність до одного з батьків, який перебуває за межами сім'ї; б) відсутність позитивних, дружніх, довірливих стосунків у сім’ї, що призводить до емоційного відчуження батьків та дітей; в) відсутність спільних поглядів батьків на виховання дітей, що ускладнює достатню ефективність виховного процесу; г) поступове підвищення рівня емоційного відчуження та конфлікту між його членами; д) труднощі із задоволенням потреб членів функціонально неповних сімей або потребами, які задовольняються в одиноких сім'ях. У експериментальному дослідженні передбачається, що підлітки з неповних сімей відрізняються від підлітків із цілих сімей за такими індивідуально-психологічними характеристиками: підлітки проявляють більше тривоги, агресії, ворожих реакцій та схильностей особистості, і їм часто бракує самооцінки. У процесі дослідження наша гіпотеза підтвердилася. Провівши експериментальне дослідження, ми розробили та протестували план корекції для усунення бар'єрів у відносинах між батьками та дітьми в неповних сім'ях у корекційній роботі, особливо виходячи з його особистості та здібностей. Необхідно намагатися мінімізувати вільний час - «час нічого не робити», за рахунок привабливості для активного формування кар'єри: читання, самоосвіти, музичної кар'єри, спорту тощо. Тому, аналізуючи роботу, можна сказати, що підлітковий вік — це період, коли в житті формуються норми та способи спілкування з іншими та собою. За цей період відносини з батьками змінилися, і стосунки з батьками стали менш емоційними, ніж раніше.
Порівняльний аналіз клієнтів психологів та тарологів
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Савченко, Анна Станіславівна
У роботі аналізується психологічні особливості клієнтів, які звертаються за допомогою до тарологів та психологів. Під час написання роботи було визначено теоретичне обгрунтування психологічного консультування та допомоги тарологів, загальні теоретико-методологічні підстави для дослідження до якої допомоги люди звертаються частіше і як ставляться до тієї чи іншої, підібрано комплекс методик, адекватних меті дослідження, продіагностовано та проаналізовано клієнтів психологів і тарологів та визначено кому більше довіряють свій психічний стан в певних ситуаціях, а також досліджено фактори ефективності роботи психологічного он-лайн консультанта та таролога
Особливості задоволеності шлюбом у молодого подружжя
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Токова, Діана Сергіївна
У роботі аналізується проблема задоволеності шлюбом у молодого подружжя, виявляються відмінності у рівні задоволеності шлюбом у членів молодого подружжя, встановлюються зв’язки між задоволеністю шлюбом чоловіків та їх дружин - членів молодого подружжя, встановлюються зв’язки між задоволеністю шлюбом членів молодого подружжя та їх конфліктністю, стажем шлюбу, рольовими паттернами та провідною репрезентативною системою. Під час написання роботи було визначено загальні теоретико-методологічні підстави для дослідження особливостей задоволеності шлюбом у молодого подружжя, підібрано комплекс методик, адекватних меті дослідження, проведено емпіричне дослідження особливостей задоволеності шлюбом у молодого подружжя, здійснено аналіз та якісну інтерпретацію його результатів.
Роль сім’ї у забезпеченні позитивної соціалізації дитини дошкільного віку
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Мартиненко, Валентина Петрівна
У роботі аналізується проблема визначальної психологічної ролі сім’ї у формуванні та забезпеченні позитивної соціалізації дитини дошкільного віку. Під час написання роботи було визначено загальні теоретичні підстави для дослідження умов позитивної соціалізації дитини дошкільного віку, виявлено роль сім’ї у процесі соціалізації дитини, підібрано комплекс методик, адекватних меті дослідження, продіагностовано та проаналізовано роль сім’ї у забезпеченні позитивної соціалізації дитини дошкільного віку.
Взаємозв’язок соціального інтелекту та комунікативної компетентності особистості
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Рудь, Уляна Миколаївна
У роботі виявляється взаємозв’язок між соціальним інтелектом та комунікативною компетентності особистості у студентів вищих навчальних закладів. Під час написання роботи було визначено загальні теоретико- методологічні підстави для дослідження соціального інтелекту та комунікативної компетентності, підібрано комплекс методик, адекватних меті дослідження, продіагностовано та проаналізовано взаємозв’язок соціального інтелекту та комунікативної компетентності та визначені перспективи подальших досліджень.
Детермінанти, особливості прояву та наслідки булінгу у підлітковому віці
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Цейтіна, Вікторія Олександрівна
У роботі аналізується проблема впливу підліткового булінгу на майбутнє життя людини, її адаптацію та самооцінку. Під час написання роботи було визначено загальні теоретико-методологічні підстави для дослідження підліткового булінгу у школі, було підібрано комплекс методик, адекватних цілям дослідження, продіагностовано та проаналізовано вплив підліткового булінгу на всіх його учасників.
Психологічні умови підготовки педагогічних працівників до розвитку організаційної культури закладів позашкільної освіти
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Бекасова, Ганна Павлівна
У роботі аналізують психологічні чинники розвитку організаційної культури закладів позашкільної освіти. З урахуванням досліджень у сфері менеджменту й організаційної психології, розробок, які стосуються діяльності освітніх організацій та закладів позашкільної освіти, розкрито сутність закладів позашкільної освіти як освітніх організацій, під якими розуміються відкриті соціально-педагогічні та стратегічно орієнтовані освітні системи, діяльність яких спрямована на створення умов для добровільного здобуття освіти на основі варіативності змісту, вільного самовизначення, творчого розвитку та самореалізації вихованців, їхнього активного включення в процеси соціалізації й підготовки до соціальної адаптації та майбутньої професійної діяльності, відповідно до їхніх індивідуальних запитів і здібностей.
Вплив батьківсько-дитячих стосунків на рівень самооцінки дітей молодшого шкільного віку
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Стрюковатська, Ольга Сергіївна
Під час написання роботи було визначено загальні теоретико-методологічні підстави для дослідження впливу батьківсько-дитячих стосунків на рівень самооцінки дітей молодшого шкільного віку, підібрано комплекс методик, що відповідають меті дослідження, проведений теоретичний аналіз літератури стосовно поставленої проблеми, підібраний психодіагностичний інструментарій, також проведене емпіричне дослідження з метою визначення впливу батьківсько-дитячих стосунків на рівень самооцінки дітей молодшого шкільного віку. Розроблено корекційну програму, яка спрямована на підвищення самооцінки у школярів. Запропонована програма роботи з батьками, що підвищує рівень їх усвідомленості щодо важливості принципів виховання та способів взаємодії зі своїми дітьми. У роботі розкривається потенціал арт-терапевтичних методик, які можуть розширити інструментарій засобів підвищення самооцінки молодших школярів.
Психологічні механізми регуляції ходьби у структурі життєвого стилю особистості
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Гарькавий, Павло Андрійович
У роботі аналізується психологічних особливостей структури та динаміки пішохідної активності студентів та її зміни в умовах пандемії КОВІД-19. Показано, що зниження ходьби в структурі життєвого стилю особистості тісно пов’язана не тільки зміною зовнішньої стимуляції до пішоходіння, але й наявними у особистості імпліцитними концепціями ходьби та фізичної активності. Обґрунтовано взаємозв’язок поширеності гіподинамії з особливостями системи імпліцитних концепцій ходьби та пішохідної активності, які по різному формують стиль життя в умовах самоізоляції та онлайн-навчання. Запропонована авторська корекційна програма для психологічної корекції та розвитку ходьби як складової життєвого стилю особистості та мотивування пішоходіння молоді в умовах пандемії, особливо з використання технологій скандинавської та пасторальної ходьби.
Взаємозв’язок задоволеністю шлюбом і показниками дисгармонії у сучасних молодих сім’ях
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Мазур, Діана Андріївна
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження взаємозв'язку задоволеністю шлюбом і показниками дисгармонії у сучасних молодих сім’ях. Джерелами конфлікту є протиріччя, що виникають між людьми, групами, організаціями, державами. Джерелами конфліктних ситуацій є загострені протиріччя, розбіжність точок зору, цілей, підходів, бачення способів вирішення виробничих завдань, які так чи інакше зачіпають особисті інтереси, включаючи і керівника. На відміну від деструктивних конфліктів, конструктивно вирішуються конфлікти потрібні в подружніх стосунках. Тому мета дій учасників такого конфлікту – зміна його характеру: з деструктивного у конструктивний. Залежно від такі критеріїв, як частота, глибина і гострота конфлікту в родині, сім'ї діляться на кризові, конфліктні, проблемні і невротичні. Конфлікти можна розділити на відкриті і приховані. Агресія, примхливість, запальність, образливість можуть тільки загострити конфліктну ситуацію. До психотравмуючих переживань можна віднести стан повної сімейної незадоволеності, сімейну тривогу, нервово-психічна напруга, стан провини. Під вирішенням конфлікту розуміється процес пошуку рішення проблеми, яке б влаштувало всіх учасників конфлікту. Існує два види дозволу конфлікту – повне вирішення конфлікту і неповне вирішення конфлікту. Повне вирішення конфлікту відбувається в тому випадку, якщо усунені всі причини конфліктної ситуації і предмет конфлікту. У випадку з неповним вирішенням конфлікту – усуваються не всі причини його появи. Структура техніки вирішення конфлікту має на увазі взаємопов'язані дії, які складають певні стандарти поведінки, які в свою чергу дають можливість уникнути конфліктних ситуацій, а також вирішити за допомогою вміння встановити справжні причини конфлікту, правильно проаналізувати ситуацію, знайти шляхи вирішення. Провівши кореляційний аналіз між ступенем задоволеності шлюбом і індикаторами дисгармонії, ми встановили, що кореляційний зв'язок середня і зворотна. Отриманий аналіз за методикою СОМО дозволяє зробити висновок про наявність позитивної статистично достовірної взаємозв'язку між відчуженістю і напруженістю, тобто чим вище показники відчуженості, тим вище показники напруженості. Це може бути пов'язано з тим, що травмуючи події свідчать про втрату почуття емоційного зв'язку між неприйнятними подіями і переживаннями з їх приводу, хоча реальність цих подій усвідомлюється. Відчуженість свідчить про зростання напруженості у відносинах, прагнення відмежуватися від чоловіка (дружини), необхідності внутрішньої дистанції між прийнятною або неприйнятною частинами «свого Я». Відчуження розширює можливості людини, створюючи йому умови для осмислення своїх вчинків.
Особливості самосвідомості схильних до віртуального спілкування юнаків
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Євчук, Каміла Агилівна
У роботі аналізується феномен віртуального спілкування, досліджуються особливості самосвідомості схильних до нього юнаків. Під час написання роботи було визначено загальні теоретико-методологічні підстави для дослідження особливостей самосвідомості схильних до віртуального спілкування юнаків, підібрано комплекс методик, адекватних меті дослідження, продіагностовано та проаналізовано вплив схильності до віртуального спілкування на свідомість юнаків.
Індивідуально-психологічні особливості особистості менеджера як чинники професійного вигорання
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Вовчук, Орина Богданівна
Робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження особливостей психологічних чинників професійного “вигорання” менеджерів комерційних організацій.Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено, що основними компонентами особистісних особливостей менеджерів для виникнення емоційного вигорання є : деструктивна компенсація професійного вигорання, занурення у професію, емоційна дихотомічність, зниження значущості робочих обов'язків. Всього виділився лише один конструктивний чинник, який характеризує особистість менеджера, як здатну справлятися з емоційним і професійним вигоранням за допомогою збільшення значущості своїх професійних компетенцій. Обґрунтовано й апробовано діагностичний інструментарій, що дозволяє виявити особистісні чинники, які впливають на виникнення феномену емоційного вигорання у менеджерів. Визначено, що важливу роль у профілактиці емоційного вигорання відіграє застосування адаптивних та проактивних копінг-стратегій, наявність копінг-ресурсів, проведення тренінгів та регулярне комунікування із працівниками для своєчасного виявлення феномену. В результаті емпіричного дослідження було виявлено, що шкала деперсоналізації має низький рівень критичності, шкала емоційного виснаження має вкрай високий рівень вигорання, а шкала редукції професіоналізму середній, але ближче до високого. Асиметрія шкали емоційного виснаження має позитивне значення, що говорить про те, що дана шкала має тенденцію до високих значень. Встановлено, що емоційне вигорання розглядається, як комплекс симптомів характеристик психіки професіонала, що відображає специфіку його взаємодії із зовнішнім середовищем та включає різну кількість основних компонентів. Наслідки емоціонального вигорання можуть виражатися як в психосоматичних порушеннях, так і в суто психологічних змінах особистості, те й інше має безпосереднє значення для соціального і психосоматичного здоров'я особистості. Дослідження показало, що індивіди з високим емоційним вигоранням володіють більшою емоційною стійкістю, краще слідують суспільним нормам і мають більшу витримкою перед складними життєвими ситуаціями, вони більш ригідні, орієнтовані на реальність і стійкі в інтересах, але при цьому виявляють зовнішню емоційну стійкість. Також, вони схильні до вимогливості до себе, керуються сильним почуттям належного, схильні брати на себе відповідальність. Практичне значущість полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані у розробці ефективних методів психологічної допомоги у комерційній сфері для поліпшення емоційної атмосфери у підприємстві, своєчасному виявленню феномену емоційного вигорання у працівників. Дослідження може бути корисним для керівників, управлінців, HR-менеджерів та штатних психологів, для запобігання виникнення або розвитку емоційного вигорання у менеджерів або інших співробітників.
Розвиток і формування самостійності у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Магда, Маргарита Сергіївна
Робота присвячена проблемі формування самостійності дошкільників та молодших школярів. Розкрито поняття самостійності. Проаналізовано особливості виховання самостійності дітей дошкільного віку. Виділено шляхи формування самостійності у молодших школярів. Визначено практичний аспект особливостей розвитку самостійності в закладах освіти у дошкільників та молодших школярів. Окреслено критерії та показники вихованості самостійності у дошкільників та молодших школярів. Здійснено діагностику рівня самостійності особистості молодшого школяра.
Психологічні особливості вчителів задоволених і незадоволених роботою
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Висоцька, Анна Ігорівна
У роботі аналізуються особливості вчителів, що задоволені та незадоволені своєю роботою, виявляється взаємозв’язок між рівнем самооцінки, ступенем задоволення роботою та ефективністю подолання професійного стресу. Під час написання роботи було визначено загальні теоретико-методологічні підстави для дослідження задоволеності та незадоволеності роботою, підібрано комплекс методик, адекватних меті дослідження, продіагностовано та проаналізовано вплив різних факторів на задоволеність вчителів роботою та визначено шляхи профілактики явищ, що впливають на незадоволеність роботою.
Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в спортивній команді
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Шаршань, Назарій Михайлович
У кваліфікаційній роботі вивчаються особливості психологічної підготовки баскетболістів. В роботі представлені результати вивчення індивідуально особистісних особливостей спортсменів. Результати педагогічного дослідження можуть використовуватися тренерами з усіх видів спорту, для підвищення ефективності тренувального процесу.
Розвиток вольових якостей особистості підлітків як фактор успішності в навчанні
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Артмеладзе, Марі Таріелівна
У роботі розкрито актуальність проблеми дослідження вольових якостей у підлітковому віці. Теоретично доведено, що проблема волі і вольових якостей завжди була актуальною і в той же час складною. Розкрито психологічну сутність розвитку волових якостей підлітків як фактору успішності в навчанні. Визначено та описано волові якості, що впливають на успішність в навчальній діяльності підлітків. Експериментально визначено рівні розвитку вольових якостей підлітків і доказано вплив рівня розвитку вольових якостей на рівень навчальних досягнень. Розроблено корекційну програму щодо формування вольових якостей підлітків.
Гендерні домінанти механізмів психологічного захисту осіб, що перенесли втрату близької людини
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Афтєні, Леся Олександрівна
Робота присвячена дослідженню питань психологічного захисту як засобу подолання травматичної ситуації втрати близької людини з урахуванням гендерного аспекту. Досліджується поняття «гендеру» у фахових дослідженнях, визначаються сучасні підходи до визначення феномену психологічного захисту. На основі теоретичного аналізу проводиться експериментальне дослідження рівня конструктивності психологічного захисту осіб, що пережили втрату близької людини і розробляється програма формування конструктивного психологічного захисту осіб, що пережили втрату близької людини.
Психологічні умови розвитку креативної компетентності педагогічних працівників у процесі професійного становлення в закладі освіти
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Микитченко, Тетяна Андріївна
Кваліфікаційну роботу присвячено проблемі психологічних умов розвитку креативної компетентності майбутнього педагога у процесі професійного становлення. Креативну компетентність пропонується розглядати як якісну характеристику професійної компетентності педагога. Представлено теоретичну модель розвитку креативної компетентності педагога в процесі професійного становлення, у якій виокремлено компоненти креативної компетентності (мотиваційний, змістовий, прогностично-рефлексивний) та компетенції, що входять до кожного з компонентів; етапи та рівні її розвитку (репродуктивний, пошуково-дослідницький та креативний). Визначено показники (потреба у креативній діяльності, комунікативність, професіоналізм, готовність до креативності) та критерії досягнення креативної компетентності у процесі професійного становлення вчителя.
Психологічні умови формування саногенного мислення студентської молоді
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Стенько, Юлія Петрівна
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі формування саногенного мислення студентської молоді. Перший розділ присвячено психологічному аналізу поняття саногенного мислення та його сутнісних характеристик; характеристика критеріїв та показників сформованості саногенного мислення; розкриттю вікових та соціальних аспектів саногенного мислення студентської молоді. У другому розділі охарактеризовано процес організації та аналізу результатів емпіричного дослідження особливостей саногенного мислення студентів; розкрито психологічні профілі студентів із саногенним і патогенним мисленням. У третьому розділі обґрунтовано програму формувального експерименту і розкрито ефективність цієї програми Висновки містять основні результати проведених досліджень.
Зв’язок невротизації юнаків з їх агресивністю
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Козловська, Вікторія Олександрівна
У кваліфікаційній роботі теоретично узагальнюється ознайомлення з визначенням поняття агресії і агресивної поведінки, поняття невротизації в юнацькому віці та емпірично розв’язуються підходи до вивчення особливості прояву невротизації юнаків у зв'язку з їх агресивністю. Об'єктом дослідження виступила група підлітків, 20 хлопчиків. За вибіркою вік становив 14-16 років. Була висунута гіпотеза дослідження, що виявлення авгресивності підлітків пов'язана з їх невротизацією. За результатами тестування на агресивність були отримані такі дані: 15% досліджуваних мають норму агресивності, 85% мають низький рівень агресивності, 0% продемонстрували високий рівень агресивності. Отже, серед нашої вибірки домінує низький рівень агресивності. За результатами методики К0^2006 були отримані такі відсоткові співвідношення: 80% мають низький рівень невротизації, 20% знаходяться в нормі невротизації, з високим рівнем невротизації 0%. Отже, серед нашої вибірки домінує низький рівень невротизації. Наші обрахунки показали наявність значущого зв'язку результатів за шкалою роздратування з імпульсивністю, також спостерігається високий зв'язок роздратування з почуттям провини. Був встановлений значущий зв'язок між балами за шкалою «проблеми в міжособистісних відносинах» та результатами за шкалою «негативізм», а також зв'язок нарцисизму з негативізмом. Нарешті, наявний зв'язок екзальтованості з почуттям провини.