Academy Review
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Academy Review за Ключові слова "business"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Relocation of companies (enterprises): socio-economic and legal mechanisms(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025-01-07) Розгон О.; Зеліско А.; Піддубна В.Процес зміни умов діяльності компанії (підприємства) спонукає до релокаційних процесів через переміщення їх працівників в Україні та за кордон. Релокація компаній, як реагування на надзвичайні обставини, потребує розуміння їх діяльності з погляду темпів їх інноваційного зростання в Україні та за кордоном, динамічних можливостей в управлінні, координації та моніторингу різних елементів процесу співробітництва. Метою цієї статті є аналіз питань, пов’язаних з можливими алгоритмами реагування компанії на зміну рівня загроз і критичних ризиків для її функціонування, з соціальноекономічними та правовими аспектами реалізації релокації. Використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів. Матеріалами для дослідження слугували публікації вітчизняних та зарубіжних учених, норми чинного законодавства України та ЄС. Проаналізовано особливості релокації компанії (підприємства) як механізму, який дозволяє компанії оперативно реагувати на зміну зовнішніх соціально-економічних та правових факторів, перспективні напрямки реалізації релокації та її недоліки. Здійснено аналіз релокації, яка проявляється у кількох площинах: переміщення компанії як виробничих потужностей компанії, при чому як внутрішнього, так і транскордонного; переміщення персоналу компанії у межах диверсифікованих структурних відокремлених підрозділів; переміщення адміністративного центру управління. Стверджується, що внутрішня релокація є ефективним механізмом реагування на надзвичайні обставини, на кшталт воєнного стану чи повномасштабного воєнного вторгнення, а транскордонна релокація — ефективним механізмом у перспективі включення до ЄС і застосування до вітчизняних компаній можливостей релокації, передбачених для країнчленів ЄС. Авторами статті надаються міркування щодо базового інструментарію, який може стати основою для розробки директив і процедур, що регламентуватимуть невідкладні дії компанії після релокації.Документ REPRODUCTION OF BUSINESS POTENTIAL IN UKRAINE AMIDST WAR CHALLENGES AND THE EUROPEAN INTEGRATION VECTOR(Університет імені Альфреда Нобеля, 2025-01-07) Харчук T.; Клименко K.; Школенко O.; Мельник В.У статті розглядається вплив статусу кандидата України в ЄС на інноваційну складову економічної безпеки бізнесу. Підкреслюється важливість інновацій для бізнесу та роль ЄС у просуванні інноваційних практик. У статті аналізується сучасний стан економіки України та її готовність до впровадження стандартів і практик ЄС у сфері інновацій в умовах воєнного стану. У статті також обговорюються виклики й загрози та можливості, які дає Україні статус кандидата на вступ до ЄС для бізнесу з точки зору посилення економічної безпеки шляхом впровадження інноваційної складової. Окреслено рейтинги України за індексами інноваційної спроможності за період 2015-2022 рр. У статті представлено динаміку фінансування наукової сфери України за рахунок загального та спеціального фондів державного бюджету у період 2018-2022 рр. Зясовано, що у 2022 році обсяги видатків на фінансування наукової сфери зросли як за рахунок загального фонду (на 10,80% порівняно з 2021 роком), так і спеціального фонду (на 41,55%), у свою чергу частка видатків загального фонду на наукову сферу у ВВП у 2022 році становила 0,16% (у 2021 році – 0,17%). Досліджено інноваційні економіки по групах країн за рівнем доходу на душу населення (за даними групування Світового банку). Досліджено упровадження інноваційних продуктів в Україні в умовах воєнного стану в контексті співробітництва з міжнародними партнерами та компаніями, а саме: USAID, Microsoft, Google.org, Rakuten тощо. Авторами акцентовано увагу на вдосконаленні законодавчої бази, що регулює інноваційний потенціал в Україні, та прийнятті проекту Закону «Про інноваційні парки». Авторами наголошено, що з метою вирішення викликів, котрі втілені у Цілях сталого розвитку, потрібна нова рамкова структура інноваційної політики, що може бути забезпечено у разі прийняття Стратегії розвитку екосистеми інновацій в Україні, котра спрямована на трансформаційні зміни, та базуватиметься на критичному аналізі перешкод, викликів та загроз для здійснення дослідниками і бізнесом інновацій в найбільш важливих для відбудови сферах та прогалин в управлінні інноваційною політикою. Також у статті наголошено на прийнятті Стратегії інноваційного розвитку до 2030, котра базується на 3 принципах, а саме: розвиток української інноваційної екосистеми, зокрема йдеться про створення умов для вільного виникнення та циркуляції ідей. Це допомога науководослідним установам, інноваційним стартапам та технологічним компаніям. Другий – багатостороння державна політика підтримки інновацій: від дерегуляції до національних програм. Третє – стимулювання інновацій та розвитку технологій, які вирішують нагальні проблеми сьогодення та майбутнього.Документ The social security system of individuals as a key determinant in implementing the economic policies of business entities(Alfred Nobel University, 2025-07-04) Zakharii Varnalii; Oksana Mykytiuk; Tetiana Onysenko; Ihor PampukhaIn response to the complex socio-economic changes caused by the ongoing military conflict in Ukraine, this article explores the critical role of employee social security systems within enterprises as a foundation for sustainable business development and effective economic policy implementation. Social security has become an indispensable factor for companies operating in uncertain environments, where the well-being and stability of employees directly impact productivity, engagement, and long-term resilience. Recognizing these dynamics, the authors aim to provide a comprehensive understanding of social security as a primary driver in managing corporate economic policies and enhancing organizational stability, particularly in challenging wartime conditions. The social security system for individuals employed by entrepreneurial entities encompasses a broad range of policies, programs, and practices designed to protect employees’ welfare and mitigate risks arising from economic volatility, external threats, and internal vulnerabilities. In the face of military aggression, these policies must go beyond conventional frameworks, aligning with corporate social responsibility (CSR) strategies that address not only economic but also social priorities within the broader corporate management paradigm. This article argues that modern management theories and practices in Ukraine require stronger methodological and practical support to develop social security frameworks that prioritize the well-being of the workforce as a strategic asset. A key aspect of this work is the critical examination of CSR and its role in constructing resilient social security systems. Through a review of recent literature and methodologies, including studies on internal CSR mechanisms, the authors highlight how modern enterprises can create favorable conditions for highly qualified personnel, which are crucial for navigating complex production challenges. However, a gap remains in Ukrainian business practices regarding the implementation of CSR models focused on internal social security—a gap that is particularly significant during crises such as wartime and post-war recovery. This article addresses this gap by providing a comprehensive analysis of CSR-based social security and its potential to enhance employee morale, loyalty, and productivity under adverse conditions. The article also explores the importance of fostering corporate citizenship, where companies take on roles akin to «good citizens» by contributing to regional and national stability through social initiatives. Such actions not only enhance a company’s reputation but also create a supportive environment that benefits both employees and the wider community. In this context, the authors propose practical recommendations for developing a CSR framework that integrates social security into the core of economic policy and operations, emphasizing the value of community-oriented and resilient practices.