2022-2023 н.р.
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд 2022-2023 н.р. за Ключові слова "адиктивна поведінка"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Профілактично-просвітницька робота з учнями в контексті запобігання залежності від психоактивних речовин(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Примак Марина СергіївнаКваліфікаційна робота присвячена актуальній проблемі адиктивної поведінки та її профілактики. Проведений теоретичний аналіз показав, що продуктивність та мобільність профілактики адиктивної поведінки учнів залежить від правильної побудови, а також вмілого застосування соціальними педагогами такої технології на практиці. Метою нашого дослідження було обґрунтувати систему дієвих засобів профілактики та просвітництва серед учнів у контексті запобігання залежності від психотропних речовин. В ході дослідження вирішено ряд завдань: на основі теоретико- методологічного аналізу наукових джерел уточнили сутність феномену походження та запобігання залежності від психотропних речовин; підібрали комплекс валідних і надійних психодіагностичних методик, що спрямований на діагностику вольових змін, які відбуваються в ранньому та середньому підлітковому періодах та впливають на запобігання залежності від психотропних речовин; висвітлили індивідуально-психологічні прояви схильності учнів до залежності від психотропних речовин та експериментально їх вивчили, обґрунтували сукупність продуктивних профілактичних та просвітницьких засобів роботи з учнями у контексті залежності від психотропних речовин. Для вирішення останніх дібрали комплекс методів: теоретичні; логічні; математично-статистичні; узагальнення; конкретизації; інтерпретації; емпіричні; психодіагностичні (методика дослідження «Особистісний диференціал» варіант, адаптований в НДІ ім. В. Бехтерєва; орієнтаційна анкета Б. Басса; методика оцінювання вольових якостей за Н. Стамбуловою; тест-опитувальник О. Звєркова та Е. Ейдмана «Дослідження вольової саморегуляції»). В якості вибірки було залучено учнів шостих класів – 36 осіб (молодші підлітки) та учнів дев’ятих класів – 36 осіб (старші підлітки) Костянтинівської загальноосвітньої школи, Южноукраїнської міської ради, Миколаївської області. Задля обробки емпіричних даних було проведено аналіз рангової кореляції Пірсона між результатами показників методики «Особистісний диференціал» (молодші та старші підлітки) та зведених даних за результатами методики оцінювання вольових якостей Н. Стамбулової, молодші та старші підлітки. Визначено достовірність відмінностей показників зведених даних за результатами методики А. Звєркова та Е. Ейдмана за якою визначався рівень розвитку вольової саморегуляції; зведених даних за результатами методики «Вивчення спрямованості особистості» (анкета Б. Басса) так, як розподіл в даних вибірках був нормальним – то використовували t-критерій Стьюдента.Документ Характер взаємозв’язків прояву шопоголізму із ціннісними орієнтаціями у молодих людей(Університет імені Альфреда Нобеля, 2023) Кравцова Світлана АнатоліївнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження психологічних проявів шопоголізму у молодих людей. Актуальність обраної теми не викликає сумнівів, оскільки у житті сучасної людини невід’ємною складовою є шопінг, відвідування магазинів, універмагів та інших «храмів споживання». При цьому, враховуючи задоволення споживацьких потреб, шопінг стає ще й «замінником» соціального спілкування, права на самовираження та самоствердження. Відтак, вивчення шопоголізму як одного із найбільш поширених засобів втечі від реальності та водночас одного із найбільш небезпечних шляхів до формування адиктивної ідентичності особистості є актуальним та потребує максимальної дослідницької уваги. Обґрунтовано, що проблема залежної особистості та залежної поведінки є особливо актуальною в сучасному суспільстві. Будь-яка залежність є перешкодою на шляху до самореалізації. З’ясовано, що шопоголізм є некерованим потягом до здійснення покупок без наявної в них необхідності. Людина, яка страждає на шопоголізм, потребує своєчасного позбавлення від цієї адикції, щоб уникнути негативних наслідків. Акцентується, що у особи, схильної до шопоголізму, наявні такі характеристики: підвищений рівень тривожності, низька самооцінка, циклотимний та демонстративний типи акцентуації характеру, почуття самотності. Наголошено, що цілеспрямована діяльність девіантолога в галузі запобігання зростанню схильності до шопоголізму дозволить змінити вектор поведінки за допомогою корекції характерних властивостей особистості, що призводять до виникнення зазначеної адикції. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено наявність суттєво і принципово різних домінант екзистенційної сфери у групах осіб, які рідко відвідують магазин і роблять покупки, та осіб, які часто відвідують магазин та роблять покупки, відповідно. Обґрунтовано, що люди, які рідко відвідують магазин, характеризуються наявністю розвинутої ціннісної сфери, системи переконань та прагнень, віри в те, що власними зусиллями можна вплинути на зміни в житті. Визначено, що група осіб, які часто відвідують магазин та роблять покупки, відзначається інфантильністю в судженнях, відсутністю віри в себе та власні можливості, намаганням видати себе не за тих, ким вони є насправді. Також показано, статистично значимі зв’язки між показниками рівня шопоголізму та рівня життєвих домагань у молодих людей. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можуть використовувати у подальших дослідженнях зазначеної проблематики.