Кафедра політології та міжнародних відносин
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кафедра політології та міжнародних відносин за Ключові слова "COVID-19"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Глобальні проблеми сучасності: економічний вимір(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Ключник, Руслан МаксимовичПроведено аналіз основних глобальних проблем сучасності, які чинять вплив на світову економіку. Проаналізовано проблеми перенаселення, бідності, міграції, забруднення довкілля, нераціонального використання природних ресурсів та епідемій. Продемонстровано, що стихійна урбанізація є небезпечною для економічної стабільності, а також створює передумови для значних збитків у випадку катастроф. Розглянуто проблеми багатовимірної бідності у різних країнах світу. Приділено увагу співвідношенню зростання ВВП та чисельності населення. Доведено, що міграція може мати позитивні та негативні наслідки. Розглянуто вплив міграції на ринок праці та політичні процеси. Наведено приклади антисистемних партій як виразника економічних інтересів частини корінного населення країн Європи. Наведено статистичні дані стосовно економічного розвитку Ефіопії, Індонезії, Гаїті, Гондурасу, Болівії, Китаю, Сомалі тощо. Проаналізовано погляди американських, британських, польських, російських та українських вчених на досліджувану проблематику. Підкреслено деструктивне значення екологічних лих та пандемій для розвитку економічної системи. Окрему увагу приділено епізоотіям. Наводяться приклади лісових пожеж в Росії та Бразилії у 2019 р. Продемонстровано вплив SARS, лихоманки Ебола та COVID-19 на економічне зростання. Спрогнозовано, які саме сфери можуть найбільше постраждати через пандемію COVID-19.Документ Основні чинники бідності в сучасних умовах(Європейський вектор економічного розвитку, 2022) Ключник Руслан МаксимовичУ статті здійснено спробу узагальнення деяких інтерпретацій причин феномену бідності в економічній науці. Ця проблема, окрім суто економічного, має політичний, соціальний, правовий, історичний, культурний та інші виміри. У сучасній науці існує плюралізм підходів до класифікації причин бідності, що залежить від наукового підходу, авторської позиції дослідника, мети публікації тощо. Звертаючись до широкої громадськості, публіцисти виокремлюють, наприклад, такі причини бідності: 1) народження в бідності; 2) домашнє насильство, через яке особа не може мати власні доходи або розпоряджатися ними; 3) втрата роботи, особливо в умовах пандемії СOVID-19; 4) втрата майна через програш в азартні ігри; 5) надмірна підтримка інших через емоційні зв’язки. З наукової ж точки зору можна виокремити, наприклад, економічні, політичні та соціальні причини бідності. Запропоновано власну класифікацію причин бідності: природно-географічні, історичні, спадкові, особистісно-психологічні та економічні чинники. Доведено, що бідність може успадковуватися та бути результатом певних історичних подій. Також на рівень бідності впливають природні чинники. Висунуто тезу про те, що безробіття, низька заробітна плата або соціальні виплати, корупція, дискримінація, збитковість підприємства чи галузі, інфляція є економічними чинниками бідності, щоправда, майже всі вони також виходять за рамки суто економіки і мають політичну, соціальну, правову, психологічну та інші складові. На думку деяких дослідників, бідність детерміновано навіть типом житла, в якому мешкає сім’я. Окрім прогнозованих подій, існує велика кількість таких, що настають раптово. Вони також впливають на рівень бідності, знижуючи доходи населення та збільшуючи кількість бідних. Останньою з глобальних подій такого роду стала пандемія COVID-19. Через власне хворобу та карантинні обмеження велику кількість галузей економіки було тимчасово зупинено, значної шкоди було завдано, зокрема, роздрібній торгівлі, освіті, сфері послуг. Для сучасної України головним чинником раптового збідніння населення стало широкомасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 р. Цей відкритий воєнний напад став причиною загибелі тисяч цивільних громадян та військовослужбовців, руйнування інфраструктури, від’їзду мільйонів громадян за кордон та в інші регіони країни. Повоєнна відбудова України можлива лише за умов усебічної підтримки світової спільноти, передусім розвинених країн Заходу.Документ Популізм як сучасний політико-економічний феномен(Університет імені Альфреда Нобеля, 2020) Ключник, Руслан Максимович; Невесела, Катерина ОлексіївнаДокумент Туристична політика в умовах глобальних викликів: європейський досвід(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Кожушко, Світлана Павлівна; Ключник, Руслан МаксимовичСтаттю присвячено основним аспектам реалізації туристичної політики в країнах Європи в сучасних умовах. Автори виходять з того, що Європа через низку факторів вже протягом тривалого часу є одним з центрів туризму. Доведено, що важливою передумовою ефективної туристичної політики є сформований туристичний імідж країни. Деякі країни сформували його порівняно давно (Франція, Італія, Нідерланди), натомість деякі формують зараз (Латвія, Румунія). Кожен з видів туризму (рекреаційний, культурно-історичний, івент-туризм, освітній, медичний, релігійний тощо) потребує чіткої туристичної політики. Продемонстровано, що в більшості європейських держав сфера туризму комбінується з невиробничими галузями, передусім культурою та спортом. Грамотно вибудувана система заходів, регульована державою, може забезпечити правильний і ефективний розвиток туризму на довгостроковій основі. Європейський Союз приділяє значну увагу туристичній політиці. Так, Європейський фонд стратегічних інвестицій та інші фонди і програми спрямовані на популяризацію серед туристів деяких проблемних територій, створення інвестиційних платформ, пристосування нових територій для рекреаційних цілей. Автори доходять висновку, що ЄС координує туристичну діяльність країн-членів, не надто в неї втручаючись. У статті набула подальшого розвитку теза про вирішальний вплив COVID-19 на розвиток туризму. Закриття туристичних напрямів, банкрутство туристичних компаній стали не єдиним викликом для туристичної сфери. Наведено приклади підтримки державами туристичного бізнесу. Підкреслюється, що панічні настрої привели до переваги потреб у безпеці та захисті над потребами в екстримі та новизні. Автори прогнозують, що туристична політика має і буде враховувати «нову реальність», аби забезпечити вихід сфери туризму з глобальної кризи.