Консультування та реабілітаційна робота (Студенти)

Постійне посилання на фонд

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/1949

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 189

Cтиль батьківської поведінки як чинник виникнення і подолання хронічного стресу у підлітковому віці
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Маджар Ю. Є.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі вивчення стилю батьківської поведінки як чинника виникнення і подолання хронічного стресу у підлітковому віці. Стрес є невід’ємною частиною сьогодення. Але особливої актуальності вивчення проблематика стресу набуває у складних життєвих обставинах, в яких перебуває наша країна в умовах воєнного стану. Внаслідок воєнних дій умови надзвичайної ситуації перетворилися на умови повсякденного життя для пересічних громадян: як дорослих, так і дітей. Тривалий час люди знаходилися і продовжують знаходитися в стані фізичної та емоційної напруги. Руйнування, насильство, втрата помешкання, вимушене переселення викликають певний спектр негативних емоцій. Страх, тривога, заціпеніння, апатія – це не повний перелік того, що відчувають люди, які мають власний досвід переживання воєнного конфлікту. Через такі переживання люди втрачають відчуття оптимізму та все більше стають вразливими до стресу та фрустрації. Визначено, що підлітковий вік характеризується емоційною вразливістю, нестабільністю і, значною мірою, залежить від впливу соціального оточення. Саме стиль батьківської поведінки найбільшим чином впливає на емоційну стійкість підлітків, їх впевненість у собі та в нормі формує у них механізми подолання стресових станів, забезпечуючи успішність їх соціалізації і збереження психічного й фізичного здоров’я. Тобто, саме стиль батьківської поведінки можна визначити як важливий чинник виникнення або, навпаки, профілактики чи успішного подолання стресових станів. Визначено поняття хронічного стресу як наявного інтенсивного постійного чи тривалого морального навантаження на людину, в результаті якого її нервово-психологічний стан є надзвичайно напруженим. Були визначені два види джерел виникнення хронічного стресу: тривала зовнішня стресова ситуація, яка виникає внаслідок частого переживання стану тривоги, та внутрішнє джерело – психологічні й психофізіологічні причини, зокрема, наявність певної психічної травми. За результатами опитування підлітків можна констатувати високий рівень стресу у половини досліджуваних, що свідчить про стан дезадаптації і психічного дискомфорту, та достатньо високі показники ситуативної та особистісної тривожності у підлітків. У дослідженні батьківського ставлення було виявлено, що половина досліджуваних підлітків оцінюють образ батька на позиціях сили та авторитаризму. Найвищий показник отриманий за шкалою автономність – підлітки не відчувають підтримки з боку батька, ніколи не відчувають з його боку зацікавленості своїми проблемами; батько ніколи їх не хвалить, він байдужий до них. При цьому, третина досліджуваних відмітили наявність позитивного і зацікавленого ставлення з боку матері. За результатами статистичного аналізу було виявлено, що чим більше сформована довіра та батько проводить достатньо часу у спілкуванні з дитиною, тим менше підлітки відчуває нервово-психологічної напруги, занепокоєння і хвилювання, є менш тривожними і не схильні сприймати ситуації життя як загрозливі та небезпечні. З іншого боку, чим більше ворожості та відкритої агресії відчуває підліток з боку батька, тим більше це породжує переживання напруги, надмірного хвилювання та тривоги, і в цілому сприйняття світу як загрозливого та небезпечного. Щодо материнського ставлення було виявлено, якщо підліток відчуває нестабільність та непослідовність дій та вимог з боку матері, це зумовлює більш високі показники нервово-психічної напруги, прояви занепокоєння та хвилювання, більшість ситуацій та подій будуть сприйматися ними як загрозливі та небезпечні. У виявленні зв’язків між батьківським ставленням та стратегіями копінг поведінки було визначено, шо найбільш значущим для формування адаптивних видів копінг-поведінки є позитивне ставлення до підлітка з боку батька. Директивність, а саме наявність контролю у взаємодії з підлітком буде сприяти розвитку адаптивного поведінкового копінгу, а вороже ставлення до дитини з боку батька буде спряти формуванню неадаптивних поведінкових стратегій як уникання і пасивність, та позбавляти підлітків можливості спрямовувати ресурси на вирішення проблеми. Байдуже та непослідовне ставлення з боку батька також пов’язано із використанням неадаптивних емоційних та когнітивних стратегій, а саме формує у підлітка агресивні форми долання складних ситуацій, схильності до самозвинувачення, а також переживання розгубленості, покірності і ігнорування. В контексті материнського ставлення було виявлено, що мама відіграє більш значущу роль у формуванні стратегій подолання складних життєвих ситуацій. Чим більше мама включена у взаємодію з дитиною, тим більше підліток спрямований на вирішення проблемних ситуацій, конструктивний прояв емоцій та оптимізму, та проявляє готовність до співпраці у подоланні труднощів. Прояв директивного ставлення в більшій мірі сприяє формуванню всіх форм поведінкового копінгу від готовності до співпраці до уникання будь якої взаємодії. Вороже, автономне або непослідовне ставлення з боку матері буде зумовлювати формування емоційних форм копінг поведінки, від вибіркового прояву емоційних переживання до їх повного заперечення, формування покірності та самозвинувачення при виникненні труднощів. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати дослідження можуть бути використані: науковцями – для подальшого вивчення взаємозв’язку між стилем батьківської поведінки та переживанням стресу у підлітків; співробітниками психологічної служби освітніх закладів та соціальних установ – для розробки програм психологічного супроводу сім’ї та підлітків у подоланні переживання ними хронічного стресу; широким колом спеціалістів – при розв’язанні проблем підтримки підлітків у сучасних реаліях.
Аб’юзивні стосунки в родині та їх негативні наслідки для дитини
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Ступник С.А.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження аб’юзивних стосунків і родині та їх негативних наслідків для дитини. Аб'юзивні стосунки в родині – це серйозна проблема, що може мати негативні наслідки для всіх членів сім'ї, особливо для дітей. Робота присвячена дослідженню аб'юзивних стосунків в родині та їх впливу на психологічний, емоційний та соціальний розвиток дитини. Дослідження включає аналіз основних форм аб'юзу в родині, таких як фізичне, емоційне, психологічне та сексуальне насильство, а також особлива увага приділяється наслідкам аб'юзивних стосунків для дитини на різних етапах її розвитку. З’ясовано та проаналізовано наслідки аб'юзивних стосунків для дитячого самопочуття, психологічного здоров'я та соціальної адаптації. Також надано огляд стратегій психологічної підтримки та інтервенційних програм для дітей (у вигляді розроблених рекомендацій для психологів), які пережили, спостерігали аб'юз або перебувають у сім'ях з аб'юзивними стосунками. Акцентується увага на усвідомленні серйозності проблеми аб'юзивних стосунків в родині та важливості вчасного втручання для захисту дітей від негативних наслідків, які можуть супроводжувати їх протягом усього життя. Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено, що за результатами дослідження діти, які стають свідками аб'юзивних стосунків в сім'ї, як ми бачимо з емпіричних розрахунків, можуть мати серйозні психологічні проблеми. У таких дітей високий відсоток почуття безпорадності (Хср. = 19,39%) порівняно з дітьми з благополучних родин (Х ср. = 9,61%), це свідчить про те, яку негативну атмосферу створює аб’юзивна сім’я, безсилля, підвищене відчуття тривоги (Хср. = 21,04%) у порівнянні з дітьми з функціональних сімей (Хср. = 7,96%) та такі діти частіше відчувають страх (Хср. = 20,39%) проти (Хср. = 8,61%) дітей з благополучних сімей. У порівнянні з дітьми з благополучних сімей, діти з сімей з насиллям частіше відчувають негативні емоції, власну меншовартість, мають незадоволені потреби та у них низький відсоток психологічного благополуччя в родині. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можуть використовувати фахівці (вчителі, психологи, вихователі) які безпосередньо працюють з дітьми, для кращого розуміння ситуації та створення сприятливих умов для розвитку дитини.
Аналіз впливу ідентичності як наративу на професійну діяльність майбутніх студентів
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Мальована, Людмила Вікторівна
У роботі аналізується проблема впливу ідентичності як наративу на професійну діяльність майбутніх студентів, виявляється взаємозв’язок між типом ідентичності, наративом ідентичності та обраною професією. Під час написання роботи було визначено загальні теоретико-методологічні підстави для дослідження. Аналіз впливу ідентичності як наративу, підібрано комплекс методик, адекватних меті дослідження, продіагностовано та проаналізовано вплив ідентичності як наративу на вибір професії та проаналізовано прямий зв'язок між типом особистості та обраною професією
Арттерапія як інструмент психосоціальної підтримки дітей раннього підліткового віку в умовах збройного конфлікту
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Лафазан І.Г.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі арттерапія як інструмент психосоціальної підтримки дітей раннього підліткового віку в умовах збройного конфлікту. У кваліфікаційній роботі теоретично зазначено, що психосоціальна підтримка спрямована на зміцнення дитячих захисних механізмів та зменшення стресових реакцій, які розвинулися через минулі або поточні стресори в їхньому житті. Встановлено, що специфіка індивідуальної роботи з дітьми залежить від їхнього віку. З’ясовано, що включає в себе емоційне реагування дітей на стрес. Досліджено теоретичні засади соціально-психологічної підтримки дітей в умовах збройного конфлікту. Проведено дослідження рівня тривоги у двох подібних групах дітей раннього підліткового віку. Розроблено та впроваджено тренінг з арттерапії для зниження тривоги у дітей раннього підліткового віку в умовах збройного конфлікту. Тренінг спрямований на актуалізацію можливостей і резервів особистості щодо подолання факторів війни та створення внутрішніх можливостей для подальшого самовдосконалення. Така допомога передбачає психологічну підтримку як розвиток здатності актуалізувати свої можливості щодо подолання травматичних впливів; психологічну профілактику як заходи щодо зміцнення і розвитку психічного здоров’я особистості на перспективних етапах переживання військової психотравми. Розроблений тренінг з застосуванням арттерапевтичних технік дозволяє знизити рівень тривоги за допомогою творчості. Після впровадження арттерапевтичного тренінгу було проведено контрольний етап дослідження. В ході дослідження був використаний аналогічний констатувальному етапу дослідження комплекс психодіагностичних методик. На контрольному етапі було виявлено значущі розбіжності показників після проведення корекційного тренінгу, а саме: Дослідження оцінки впливу травматичної події на дітей за допомогою методики Модифікована шкала оцінки впливу травматичної події для дітей «CRIES-8» на контрольному етапі дало змогу отримати наступні результати: в ЕГ на контрольному етапі спостерігаємо зменшення кількості дітей з високим ступенем впливу травматичної події (-20%), зменшення кількості дітей з середнім ступенем (-20%), та зростання кількості дітей, які продемонстрували мінімальний ступінь відгуку на травматичну подію (+40%). В КГ відмічаються назначні зміни, а саме зменшення кількості распондентів з високим ступенем відгуку на травматичну подію (-6,6%) та зростання кількості дітей в середньому ступені (+6,6%). Застосування «Особистісної шкали прояву тривоги» Дж. Тейлора на контрольному етапі експериментального дослідження дало змогу отримати наступні результати: в ЕГ на контрольному етапі не було виявлено дітей з високим рівнем прояву тривоги, тоді як на констатувальному етапі цей показник становив 13,3%. Зменшилася кількість дітей, які продемонстрували рівень тривоги вище середнього (з тенденцією до високого) (-20%), зросла кількість дітей з рівнем тривоги нижче середнього (з тенденцією до низького) (+13,3%) та зросла кількість дітей, які продемонстрували низький рівень тривоги (-20%). В КГ на контрольному етапі суттєвих змін виявлено не було: спостерігаємо зменшення кількості респондентів з рівнем нижче середнього (з тенденцією до низького) (-6,7%) та відмічається зростання кількості дітей з середнім рівнем прояву тривоги (+6,7%). За результатами багатошкального опитувальника дитячої тривожності (БОДТ) було з’ясовано рівень тривожності в обох групах респондентів на контрольному етапі експериментального дослідження: в ЕГ відмічається позитивна динаміка за всіма шкалами, в КГ – суттєвих змін не зафіксовано. Отримані результати на контрольному етапі дослідження підтверджують висунуту гіпотезу: запропонований тренінг з арттерапії для зниження тривоги дітей раннього підліткового віку характеризується високою мірою ефективності. Перспектива подальшого дослідження полягає в організації комплексного та системного впливу засобів арттерапії у процесі навчання та виховання дітей різного віку в умовах збройного конфлікту.
Базова загальновійськова підготовка як чинник розвитку стійкості до перешкод у військовослужбовців
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Шеляг В.П.
У цій роботі розглядається феномен психічної стійкості, а саме вплив на неї. Данне дослідження спрямоване на підвищеня коефіцієнту показника психічної стійуості. Так як саме ця властивість психіки характеризує витримку. Такі як окості дуже важливі для військових. Проведено теоретичний аналіз такої характеристики як емоційна стійкість. В результаті чого було висвітлено складові та принцип взаємодії з ним. На основі підібраного інструментарію було визначено показники психологічної стійкості трьома методами. Досліджуванні були поділенні на дві групи контрольну та єксперементальну. Наоснові чого було виконано порівнянні даних. Дляобробки данних булв використаний критерій умана вітні та статистично математичні методи. Було розробленно та апробовано експериментальні методики на експериментальній групі. Мета заключалася у підвищенні показників психічної стійкості у солдат підчас проходженя базової загальної підготовки. На основі результатів було проведено обробку та за допомогою аналізу і інтерпретації результати наглядно оформлені та детально проаналізовані, як якісним аналізом так і кількісним аналізом.
Батьківське виховання як чинник становлення особистісного потенціалу підлітка
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Куліков В.І.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі батьківського виховання як чинника становлення особистісного потенціалу підлітків. У кваліфікаційній роботі теоретично узагальнено та емпірично верифіковано батьківське виховання як чинник становлення особистісного потенціалу підлітків. У роботі здійснено узагальнення теоретичних та емпіричних результатів дослідження проблеми стилю батьківського виховання та особистісного потенціалу підлітків, що дають підстави зробити такі висновки. Особистісний потенціал визначається як внутрішньо інтегрована сукупність психологічних здібностей і властивостей, що зумовлює здатність людини до самодетермінації і саморегуляції, до діяльності відповідно до власного цілепокладання. Це є здатністю людини проявляти себе як особистість і виступати автономним суб’єктом своєї активності, цілеспрямовано впливати на довкілля, виявляючи стійкість та гнучкість до внутрішніх і зовнішніх змін ситуації. Теоретично обґрунтовано, що особистісний потенціал підлітків складається з таких компонентів: самодетермінація, інтернальний локус контролю, автономний локус каузальності, смисложиттєві орієнтації, життєстійкість, толерантність до невизначеності, високий рівень розвитку «Его», особистісна зрілість. Емпіричним шляхом визначено та описано шість типів розвитку особистісного потенціалу в підлітковому віці: дезадаптивний — характеризується найнижчим рівнем розвитку «Его», екстернальним локусом контролю, відсутністю внутрішньої мотивації, власних або перейнятих ззовні смисложиттєвих орієнтацій, низькою задоволеністю життям; автономний – є найбільш благополучним, визначається найвищим рівнем особистісного розвитку, загальної інтернальності, інтернальності в сфері досягнень і невдач, смисложиттєвих орієнтацій і задоволеності життям; інтерналізований – схожий на автономний, за винятком дуже низького автономного локусу каузальності; імпульсивний – характеризується високими значеннями індикаторів імпульсивної стадії особистісного розвитку, низьким рівнем сформованості смисложиттєвих орієнтацій, задоволеності життям, загальної інтернальності, а також інтернальності у сфері досягнень і невдач, і водночас, високим рівнем автономної каузальної орієнтації; детермінований – відзначається підвищеним зовнішнім та безособовим локусом каузальності на тлі інших показників, які є досить низькими; відчужений – характеризується середнім рівнем розвитку «Его», внутрішнього локусу контролю, у тому числі у сферах досягнень і невдач, вищими за середні показниками смисложиттєвих орієнтацій та загальної життєстійкості. Емпірично визначено стратегії батьківського виховання, які сприяють розвитку особистісного потенціалу підлітків: надмірність обов’язків, мінімальність санкцій та заборон. Стратегіями, які не сприяють розвитку особистісного потенціалу виявилися: гіперпротекція і гіпопротекція, надмірність заборон і санкцій, недостатність обов’язків, потурання потребам підлітка, наділення дитячими якостями, розширення сфери батьківських почуттів і їх нерозвиненість, виховна невпевненість, нестійкість стилю виховання, фобія втрати дитини, проекція власних негативних рис на підлітка, наділення чоловічими властивостями, витіснення конфлікту між батьками у сферу виховання.
Взаємозв'язок рольових очікувань та задоволеності шлюбом в молодих сім'ях
(2020) Некрасова, Ганна Валеріївна
Взаємозв'язок рівня обізнанності у темі гомосексуальності та вираженості гомофобних проявів у людини
(2020) Абрамова, Дар'я Василівна
Взаємозв'язок тривожності та мотивації дітей молодшого шкільного віку
(2020) Опанасенко, Олена Сергіївна
Взаємозв'язок ціннісних орієнтацій та стресу молоді
(2020) Нажмудінова, Ольга Нурідінівна
Взаємозв’язок емоційного та соціального інтелекту у підлітків
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Прокопенко, Марія Вадимівна
Кваліфікаційна робота присвячена необхідністю дослідження емоційного та соціального інтелекту у підлітків. Перший розділ присвячений теоретичному аналізу щодо емоційного та соціального інтелекту як психологічний феномен. Розкриваються сутності поняття «соціальний інтелект» та «емоційний інтелект»; робота полягає у розширенні теоретичних уявлень про емоційний та соціальний інтелект (визначено особливості розвитку, психологічні чинники розвитку емоційного та соціального інтелекту підлітків; поглиблено та розширено уявлення про емоційно-соціальні аспекти інтелектуального розвитку особистості у підлітковий період) да визначення взаємозв’язку емоційного та соціального інтелекту у підлітків. У другому розділі здійснено експериментальне дослідження емоційного та соціального інтелекту у підлітків. Була обрана вибірка досліджуваних, та були обрані методики для дослідження. Аналіз результатів дослідження емоційного та соціального інтелекту дав нам дані для розуміння рівня цих інтелектів
Взаємозв’язок емоційного інтелекту та успішності у підлітковому віці
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Тарабан. Р. Р.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі взаємозв’язку між емоційним інтелектом та академічними успіхами у підлітків. У теоретичному розділі було встановлено загальне поняття емоційного інтелекту, розглянуто концепцію множинного інтелекту, запропоновану Г. Гарднером, а також позначено академічний, практичний, соціальний та емоційний інтелекти, підкресливши їх взаємозв'язок. Емоційний інтелект, як відзначено, входить до складу соціального інтелекту. Кожен вид інтелекту, включаючи емоційний, може виявлятися як в академічних (теоретичних) знаннях, так і в практичних вміннях. Потім було детально проаналізовано теорії емоційного інтелекту, а також виділино складові ЕІ, ґрунтуючись на моделях, запропонованих Д.В. Люсіним та П. Селевеем спільно з Д. Мейером. У практичному розділі було проведено аналітичну роботу з приводу підтвердження або спростування гіпотез. Та було проведено пошуковий дослід з метою визначення рівня емоційного інтелекту серед учнів з подальшим кореляційним аналізом задля встановлення впливу емоційного інтелекту на академічні успіхи. Отримані результати можна буде використати для розробки нових програм освіти, що будуть спрямовані на більш різносторонню підготовку учнів у закладах середньої освіти.
Взаємозв’язок ментальних установок викладачів з мотивацією та навчальними досягненнями студентів закладів вищої освіти
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Косюченко В.Є.
Це дослідження спрямоване на вивчення впливу психологічних особливостей викладачів вищих навчальних закладів на якість навчання та досягнення студентів. Застосовуючи методику ірраціональних установок, методику міжособистісних відносин та спостереження, ми досліджуємо взаємозв'язок між ментальними установками викладачів та навчальними досягненнями студентів. Дослідження включає три етапи. Перший етап полягає у визначенні ментальних установок викладачів та їх взаємозв'язку зі студентськими досягненнями. Другий етап передбачає глибоке спостереження за процесом ведення лекцій двома різними викладачами, маючи однаковий предмет, тему та групу студентів. Третій етап включає анкетування студентів для отримання їхніх вражень від викладачів та виявлення впливу ментальних установок на сприйняття матеріалу. Результати дослідження демонструють наявність статистично значущого зв'язку між ментальними установками викладачів та навчальними досягненнями студентів. Дані отримані в процесі анкетування дозволяють збагатити наше розуміння взаємодії викладачів та студентів у контексті їхніх ментальних установок. Це дослідження має потенціал сприяти вдосконаленню педагогічних стратегій та підвищенню якості освіти.
Взаємозв’язок між проявом тривоги та страхами із соматичними змінами в українських жінок
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2024) Бойкова І.М.
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності 053 «Психологія» (у форматі магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі взаємозв’язку між проявами тривоги та страхами із соматичними змінами в українських жінок. У теоретичному розділі з’ясовано, що у жінок прояви емоцій, емоційного інтелекту та алекситимії у порівнянні із чоловіками, більш яскравіші. Жінки частіше за чоловіків проявляють свої емоції відкрито, в той час коли чоловіки більше стримані у прояві емоцій. Жінки, також, частіше за чоловіків мають високий рівень алекситимії, що може сформуватися у будь-якому віці і мати різні причини її виникнення. Зазначено, що жінки частіше ніж чоловіки мають прояви тривоги та страхів. Визначено, що тривога може бути різної сили прояву. Розглянуто типи тривожних розладів, які зустрічаються найчастіше на сьогодні. Відзначено, що до різних типів тривожних розладів дуже часто в симптомах зазначені різні страхи та фобії. Страхи, в свою чергу, теж поділяють за силою та частотою прояву. Кількість фобій має великий перелік. Встановлено, що найкращий спосіб подолати тривогу та страхи це психотерапія поєднана із фармакотерапією. Такий комплексний підхід показує найкращий результат. Визначено, що зниження рівня тривоги та страхів можна досягти різними психотерапевтичними методами. Найкращі результати були досягнуті завдяки когнітивно-поведінковій та тілесній терапіями. Встановлено, що рівень тривоги буде мати більший вплив на соматичний стан жінок ніж рівень страху. В результаті розрахунку було встановлено вищий кореляційний зв'язок між рівнем тривоги та соматичними проявами та соматизацією чим між страхами та соматичними проявами і соматизацією. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці психотерапевтичної програми для жінок із високим рівнем алекситимії, тривоги та страхів для зниження, запобігання соматичних проявів та безпосередній апробації цієї програми на досліджуваних. Отримані результати можна буде використати для розробки індивідуальних або групових терапевтичних програм, які допоможуть попередити або полегшити прояви тривоги і страхів у жінок, що в подальшому допоможе запобігти руйнівного впливу на соматичний стан.
Взаємозв’язок рівня прояву агресії у підлітків з вибором стратегії копінг-поведінки
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Драган, Марина Євгеніївна
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі зв'язку кошнг-стратегій та рівня прояву агресії в підлітковому віці. Зроблені висновки щодо зв’язку копінг-стратегій та рівня прояву агресії в підлітковому віці. Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути корисними для широкого кола психологів, соціальних педагогів, соціальних працівників, вчителів, батьків. Знання зв’язків між проявами агресії та копінг-поведінкою дозволить психологам, соціальним працівникам, вчителям допомагати батькам створювати умови для комфортного буття дітей у сім'ї, а також допоможе краще зрозуміти саме особливості підліткового віку, знайти з дітьми спільну мову
Взаємозв’язок синдрома емоційного виснаження з комунікативними установками та суб’єктивним відчуттям педагогів вищої школи
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Турковська, Зоя Павлівна
У роботі проведено теоретичне обґрунтування поняття емоційного виснаження та комунікативних установок; узагальнені та проаналізовані теоретично-концептуальні підходи до вивчення синдрома виснаження та комунікативних установок; виявлено особливості проявів синдрома емоційного виснаження, комунікативних установок і суб’єктивних відчуттів у педагогів; визначено характер взаємозв’язку емоційного виснаження з комунікативними установками і суб’єктивними відчуттями у педагогів; сформульовані психолого- педагогічні рекомендації щодо профілактики та корекції синдрома емоційного виснаження з урахуванням конкретних умов професійної діяльності педагогів
Взаємозв’язок ставлення до власної сексуальності зі специфікою розвитку окремих его-станів жінок від 23 до 40 років
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Братко, Ольга Олександрівна
Аналізуючи результати, переважає Его-стан «Вільна Дитина», який припускає всі імпульси, властиві дитині: довірливість, безпосередність, захопленість, винахідливість; додає людині чарівність і теплоту. Але водночас вона примхлива, уразлива, легковажна, егоцентрична, уперта й агресивна. Також достатньо високий бал, а значить актуальний, транслює Его-стан «Контролюючий Батько». Цей стан характеризується поведінкою контролю, критики й домінування. Трохи менше переважає Его-стан «Адаптивна Дитина», який припускає поведінку, що відповідає чеканням і вимогам батьків. Для «Адаптивної дитини» характерна підвищена комфортність, непевність, боязкість, сором’язливість. Різновидом «Адаптивної дитини» є «Дитина, що бунтує» проти батьків. Таким чином, проведене дослідження дозволило на основі об'єктивно реєстрованих показників визначити складну структуру відношення до своєї сексуальності
Взаємозв’язок суб’єктивного благополуччя та часової перспективи в юнацькому віці
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Полях, Ольга Іванівна
У першому розділі здійснено теоретичний аналіз соціально-психологічних уявлень про часову перспективу; визначено методологічні основи дослідження уявлень про часову перспективу. Розкрито соціально-психологічну природу уявлень про часову перспективу; розглянуто суб’єктивне благополуччя як психологічний феномен. Спроектовано теоретичну модель соціально-психологічних чинників уявлень студентської молоді про часову перспективу. У другому розділі проведено емпіричне дослідження взаємозв'язку суб'єктивного благополуччя та часової перспективи в юнацькому віці; описано процес організації та методи дослідження; здійснено аналіз та інтерпретацію результатів дослідження, статистичний аналіз
Використання арт-терапевтичних методів у роботі з адаптації студентів до ЗВО
(Університет імені Альфреда Нобеля, 2021) Токманцева, Ілона Олександрівна
У роботі розкривається потенціал арт-терапевтичних методик які можуть розширити інструментарій засобів підвищення адаптивності студентів. Також аналізується застосування методів арт-терапії у роботі з першокурсниками ЗВО. Під час написання роботи було визначено загальні теоретико-методологічні підстави для дослідження адаптації студентів, підібрано комплекс методик, адекватних меті дослідження, продіагностовано та проаналізовано вплив навчального процесу на адаптивність студентів та визначено шляхи профілактики адаптації студентів методами арт-терапії до навчання у ЗВО. Також розроблено корекційну програму, яка спрямована на поліпшення процесу адаптації першокурсників. Програма дозволяє отримати у сприятливих умовах більш гнучкі навики у спілкуванні з однолітками та вільного вираження своїх почуттів, потреб, тощо. Усе це сприяє також підвищенню успішності у навчанні
Внутрішньосімейні стосунки як передумова емоційного благополуччя дітей-підлітків
(2020) Лібецька, Олена Олексіївна

Переглянути

Перегляд Консультування та реабілітаційна робота (Студенти) за Назва

Результатів на сторінці

Налаштування сортування