Взаємозв'язок комунікативних здібностей та особистісних властивостей майбутніх правоохоронців
Вантажиться...
Дата
2023
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі взаємозв'язку комунікативних здібностей та особистісних властивостей майбутніх правоохоронців.
Теоретичний аналіз дослідження дозволив встановити, що, комунікативна компетентність правоохоронця є комплексом тих особистісних властивостей, знань, умінь і навичок, які забезпечують ефективність його професійного спілкування. Основна функція професійного спілкування правоохоронців – правовий вплив на громадян, який здебільшого відбувається в ситуаціях психологічного тиску. Тому ефективність цього впливу забезпечується належним володінням правоохоронцями соціально-психологічними механізмами взаємовпливу (асертивним переконуванням, навіюванням, емоційним зараженням) та взаєморозуміння (ідентифікації, емпатії, рефлексії). Необхідною умовою ефективності використання правоохоронцем цих механізмів, як і всіх інших засобів впливу на комунікантів, є його авторитет та референтність. Основа авторитету особистості – орієнтація на гуманістичні духовно-моральні цінності, що у взаєминах виявляється як доброзичливість, справедливість і т. ін. і забезпечує довіру до неї. Основа референтності – професійність. Головний суб’єктний чинник розвитку професійності – мотивація досягнення у професійній діяльності (стати успішним фахівцем).
Основні психолого-педагогічні умови розвитку вказаних властивостей і спроможностей у майбутніх правоохоронців: а) належний рівень професійної підготовки, спрямованої на формування основ професійності, що базується на мотивації досягнення; б) якісна етична і культурологічна освіта, спрямована на формування когнітивної бази їх гуманістичної спрямованості; в) здоровий морально-психологічний клімат у навчальному мікросоціумі, який розвиває і моральні якості, і продуктивні комунікативні вміння й навички студентів, курсантів через механізми групової інтеракції, ідентифікації та ін.
Професійне оволодіння механізмами взаємовпливу і взаєморозуміння вимагає: а) соціально-психологічної підготовки за допомогою навчальних курсів, які закладуть основи необхідних для цього знань. Необхідною умовою ефективності викладання таких навчальних курсів є суб’єкт-суб’єктна освітня парадигма, якій відповідають кооперативне та інші інтерактивні методи навчання, котрі засновуються на активній співпраці педагогів і студентів, курсантів, що істотно підвищує якість їх учіння, розвиває уміння й навички досягнення взаєморозуміння задля взаємодії; б) широкого застосування інтерактивно-тренінгових методів.
Результати емпіричного дослідження показали, що комунікативні та пов’язані з ними особистісні властивості досліджуваних майбутніх правоохоронців загалом є сприятливими щодо розвитку їх комунікативної компетентності. Зокрема, відсутні меркантильно-корисливі мотиви вибору професії, домінує шляхетно-громадянська й зацікавлена змістом правоохоронної діяльності мотивація цього вибору. Серед найбільш значущих властивостей правоохоронця на першому місці за кількістю виборів – «відповідальність» та «вміння легко спілкуватись». Отже, переважна більшість досліджуваних усвідомлюють, що успішність в обраній ними професії визначається насамперед відповідальним ставленням до службових обов’язків (що є істотною складовою авторитету та референтності) і володінням мистецтвом спілкування. Факторний аналіз отриманих емпіричних даних показав, що найбільш сприятливим щодо розвитку комунікативної компетентності правоохоронця є комплекс таких властивостей: комунікативні та організаторські здібності, комунікабельність, сміливість, самоконтроль, щирість та відвертість у ставленні до людей і поводженні з ними. У досліджуваних ці властивості загалом переважають. Найбільш несприятливим – тривожність, напруженість, дратівливість, емоційна лабільність, неповага до соціальних імперативів, принципів, норм, надмірна м’якість характеру. Ці властивості піддавалися психокорекції, яку проведено у процесі формувального експерименту.
Таким чином, основними психолого-педагогічними умовами комунікативної компетентності майбутніх правоохоронців є: системне використання всіх обґрунтованих нами освітніх засобів формування когнітивної бази професійної референтності загалом і комунікативної компетентності зокрема та гуманістичної ціннісно-орієнтаційної спрямованості – основи авторитету правоохоронця; широке й активне застосування інтерактивно-тренінгових методик, які розвивають складові усіх функціональних структур комунікативної компетентності: мотиваційної, ціннісно-орієнтаційної, інтелектуально-когнітивної, емоційної, конативної; здоровий морально-психологічний клімат у їх навчальному мікросоціумі, в умовах якого групова інтеракція відчутно сприяє розвитку комунікативної компетентності його членів.
Перспективи подальших досліджень у межах цієї теми вбачаємо у вивченні інтелектуальних аспектів спілкування, задатків темпераментальної природи, сприятливих щодо розвитку комунікативних здібностей, їх психодіагностики, комунікативних стилів фахівців правоохоронної діяльності.
Опис
Ключові слова
комунікативна компетентність, майбутні правоохоронці, професійна підготовка, мовлення, спілкування