Індивідуально-психологічні особливості емоційного вигорання волонтерів
Вантажиться...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Соціальна робота» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження особливостей прояву емоційного вигорання волонтерів.
Актуальність дослідження проблеми емоційного вигорання волонтерів в існуючих умовах, враховуючи кількість залучених до волонтерства громадян України та невизначеність термінів тривання гострої кризової ситуації в країні, є однією з найвагоміших і набуває особливої значущості..
В межах теоретичного аналізу опрацьовано наявну теоретичну базу щодо вивчення поняття «емоційне вигорання». Синдром емоційного вигорання – це фізичне, емоційне чи мотиваційне виснаження. Особистісні характеристики людини - це значущі фактори розвитку емоційного вигорання.
Було визначено актуальне теоретичне підгрунтя індивідуальних та психологічних особливостей емоційного вигорання волонтерів. Високий рівень тривожності і низький рівень емоційної стійкості до стресу відзначають важливими факторами впливу на розвиток вигорання. Підвищена особистісна тривожність призводить до невпевненості у своїх комунікативних можливостях, пов’язана з негативним соціальним статусом, формує конфліктні взаємостосунки. Тому високий рівень тривожності в людини є фактором ризику і потребує корекції. Існує потреба в подальшому дослідженні емоційного інтелекту, добросовісності, дружелюбності та відкритості новому досвіду, їх передумов, розвитку, яке відкриє можливість оптимізації взаємин і діяльності людей, їхньої самореалізації через глибоке усвідомлення емоційних процесів та станів, що виникають на шляху міжособистісної взаємодії та самопізнання. Розвиток емоційного інтелекту є значущим чинником підвищення психологічної культури суспільства й вирішення багатьох проблем людства.
На основі проведеного аналізу підібрано актуальні для сформульованої мети та гіпотез методики дослідження особливостей прояву емоційного вигорання. Відносно результатів емпіричного дослідження з’ясовано, волонтери з високими та низькими показниками емоційного вигорання відрізняются за показниками тривожності, емоційної стабільності, розуміння та управління емоціями, комунікативних та організаторських схильностей, екстраверсії. Також додатково досліджено взаємозв’язок з такими особливостями як емоційний інтелект, добросовісність, дружелюбність та відкритість новому досвіду.
Синдром емоційного вигорання, коли вмикає механізми захисту організму від стресу, то підвищує прояви дезадаптації відносно волонтерської діяльності, що в комплексі негативно впливає на фізичне, психологічне та соціальне функціонування волонтерів. Внаслідок дії захисних механізмів синдром емоційного вигорання у відповідь на психотравмуючий вплив виконуваної діяльності, відбувається скорочення емоційних витрат, наростання явищ тривоги та депресії, деперсоналізації та підвищення рівня психосоматичних та психовегетативних порушень.
Результати дослідження особливостей синдрому емоційного вигорання та індивідуально-психологічних особливостей волонтерів можуть бути використані при прийнятті організаційних рішень по профілактиці синдрому емоційного вигорання, розвитку медико-психологічної складової волонтерської діяльності, а також в програмах добору волонтерів. Зa peзультaтaми емпіричного дocлiджeння у роботі встановлено, що за результатами виявлено високий рівень тривоги і стресу у переважної частини досліджуваних.
Опис
Ключові слова
емоційне вигорання, психічне вигорання, волонтерська діяльність, особистість волонтера, тривожність, емоційний інтелект