Психологічні особливості емоційного вигорання викладачів закладів вищої освіти
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження психологічних особливостей емоційного вигорання викладачів закладів вищої освіти.
У сучасному світі інтенсивні соціально-економічні зміни, зростання вимог до професійної компетентності та необхідність адаптації до новітніх технологій ставлять викладачів закладів вищої освіти перед численними викликами. Професійна діяльність викладачів характеризується високим рівнем відповідальності, інтелектуального й емоційного навантаження, а також необхідністю постійного міжособистісного спілкування, що може призводити до появи синдрому емоційного вигорання.
Визначено, що емоційне вигорання є багатогранним психологічним феноменом, який включає три основні компоненти: емоційне виснаження, деперсоналізацію та зниження особистих досягнень. Ці складові впливають на психічне та фізичне здоров’я, емоційну стійкість і професійну діяльність. Педагоги становлять особливо вразливу групу через специфіку їхньої професійної діяльності, що передбачає високий рівень емоційного залучення та взаємодії з іншими людьми. Негативний вплив цього стану посилюється під впливом стресових чинників, таких як змішане навчання або складні соціально-економічні умови.
Розвиток вигорання пов’язаний з тривалим емоційним та професійним стресом, який призводить до зниження адаптаційних можливостей і порушення психоемоційного балансу. Важливим фактором є неможливість компенсувати втрату внутрішніх ресурсів через відсутність підтримки чи належних умов праці. Вигорання може проявлятися на різних рівнях: емоційному, когнітивному, поведінковому та соматичному. Воно негативно впливає не лише на професійну ефективність, але й на загальне психічне здоров’я, викликаючи депресію, тривожність, фізичну втому та інші порушення.
До основних чинників вигорання належать надмірне робоче навантаження, високі емоційні вимоги, недостатнє визнання й підтримка, а також конфлікти в робочому середовищі. Умови війни та постійний стрес значно ускладнюють педагогічну діяльність, сприяючи когнітивному, емоційному та фізичному виснаженню. Особливо важливими є адаптація до нових умов роботи, брак ресурсів та нестабільність.
Для запобігання вигоранню важливими є розвиток навичок емоційного регулювання, підвищення самоорганізації, підтримка сприятливого робочого середовища та професійна підтримка (тренінги, консультації). Створення програм педагогічного супроводу, підтримки молодих педагогів та покращення організаційної культури сприятиме зміцненню емоційного благополуччя та зниженню рівня вигорання в освітньому середовищі.
У результаті проведеного емпіричного дослідження було частково підтверджено концептуальну гіпотезу дослідження. В контексті сформованих емпіричних припущень було виявлено, що:
- чим вища схильність до ситуативної та особистісної тривожності у педагогів, тим більша ймовірність виникнення емоційного вигорання;
- чим нижчій рівень стресостійкості, тим вищій ризик емоційного вигорання. Відповідно, педагоги з вищими показниками стресу частіше демонструють високий рівень деперсоналізації та зниження особистісних досягнень, тобто частіше відчувають стан відчуження та мають неадекватне сприйняття самих себе, а також частіше відчувають зниження власної ефективності, зокрема у професійній діяльності.
- чим нижчий рівень когнітивної гнучкості, тим вища ймовірність емоційного вигорання у педагогів, зокрема виявлено статистично значущий зв’язок між когнітивною гнучкістю та рівнем зниження особистих досягнень, що свідчить про те, що здатність адаптуватися до нових умов і швидко переключатися між завданнями є важливим ресурсом для викладачів у боротьбі з професійними викликами.
- чим вищий рівень емоційного інтелекту, тим нижчий ризик емоційного вигорання у педагогів, зокрема такими складовими емоційного вигорання як емоційне виснаження та деперсоналізація.
- чим менші показники чутливості та підпорядкованості у педагогів, тим більша ймовірним є виникнення емоційного вигорання;
- чим вища емоційна стійкість, тим менші показники емоційного вигорання у педагогів, зокрема із такими його складовими як зниження особистих досягнень та загальним показником емоційного вигорання педагога.
Відповідно, високий рівень тривожності, низька стресостійкість, обмежена когнітивна гнучкість та низькі рівні підпорядкованості, чутливості і емоційна стійкості значно підвищують ризик розвитку емоційного вигорання серед педагогів.
Опис
The qualification work is devoted to the problem of theoretical substantiation and empirical study of the psychological characteristics of emotional burnout of higher education teachers.
In the modern world, intensive socio-economic changes, increasing demands on professional competence and the need to adapt to the latest technologies pose numerous challenges to teachers of higher education institutions. The professional activity of teachers is characterized by a high level of responsibility, intellectual and emotional stress, as well as the need for constant interpersonal communication, which can lead to the emergence of emotional burnout syndrome.
It has been determined that emotional burnout is a multifaceted psychological phenomenon that includes three main components: emotional exhaustion, depersonalization, and a decrease in personal achievement. These components affect mental and physical health, emotional stability, and professional performance. Teachers are a particularly vulnerable group due to the specifics of their professional activities, which involve a high level of emotional involvement and interaction with other people. The negative impact of this condition is exacerbated by stressors such as blended learning or difficult socioeconomic conditions.
The development of burnout is associated with prolonged emotional and professional stress, which leads to a decrease in adaptive capacity and a violation of psycho-emotional balance. An important factor is the inability to compensate for the loss of internal resources due to lack of support or proper working conditions. Burnout can manifest itself at different levels: emotional, cognitive, behavioral, and somatic. It negatively affects not only professional performance but also overall mental health, causing depression, anxiety, physical fatigue, and other disorders.
The main factors of burnout include excessive workload, high emotional demands, lack of recognition and support, and conflicts in the work environment. The conditions of war and constant stress significantly complicate teaching activities, contributing to cognitive, emotional and physical exhaustion. Adapting to new working conditions, lack of resources, and instability are particularly important.
To prevent burnout, it is important to develop emotional regulation skills, increase self-organization, maintain a favorable working environment, and provide professional support (trainings, consultations). Creating programs of pedagogical support, support for young teachers, and improving organizational culture will help to strengthen emotional well-being and reduce burnout in the educational environment.
The empirical study partially confirmed the conceptual hypothesis of the study. In the context of the formed empirical assumptions, it was found that
- the higher the propensity for situational and personal anxiety among teachers, the greater the likelihood of emotional burnout;
- the lower the level of stress resistance, the higher the risk of emotional burnout. Accordingly, teachers with higher levels of stress are more likely to demonstrate a high level of depersonalization and a decrease in personal achievement, i.e., they are more likely to experience a state of alienation and have an inadequate perception of themselves, and are more likely to experience a decrease in their own effectiveness, in particular in professional activities.
- the lower the level of cognitive flexibility, the higher the likelihood of emotional burnout in teachers, in particular, a statistically significant relationship between cognitive flexibility and the level of decline in personal achievement was found, which indicates that the ability to adapt to new conditions and quickly switch between tasks is an important resource for teachers in dealing with professional challenges.
- the higher the level of emotional intelligence, the lower the risk of emotional burnout in teachers, in particular, such components of emotional burnout as emotional exhaustion and depersonalization.
- the lower the indicators of sensitivity and subordination in teachers, the more likely it is that emotional burnout will occur;
- the higher the emotional stability, the lower the indicators of teachers' emotional burnout, in particular with such components as a decrease in personal achievements and the overall indicator of teacher's emotional burnout.
Accordingly, high levels of anxiety, low stress tolerance, limited cognitive flexibility, and low levels of subordination, sensitivity, and emotional stability significantly increase the risk of developing emotional burnout among teachers.
Ключові слова
емоційне вигорання, педагогічна діяльність. емоційний інтелект, емоційна стійкість, тривожність, змішане навчання