Вплив депривації від матері на розвиток дитини
Вантажиться...
Дата
2023
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження впливу материнської депривації на емоційний, психічний та інтелектуальний розвиток дитини.
Життя дитини за умов обмежених соціальних та інших впливів зумовлює виникнення особливого психічного стану – психічної депривації. Розглядаючи цю проблему щодо дітей-сиріт, слід враховувати особливий соціальний сенс позбавлення важливих психічних потреб протягом тривалого часу.
Обґрунтовано, що материнська депривація в ранньому дитинстві дуже негативно впливає на розвиток дитини. Конкретні форми порушень у психічному розвитку дитини залежать від цілої низки умов: у якому віці відбулася розлука з матір'ю, як протікав процес формування прихильності, чи було життя дитини поза родиною постійним чи тимчасовим.
З’ясовано, що у більшості дітей, які виховуються за умов дефіциту (відсутності) материнської любові, виникають значні труднощі для формування гармонійно розвиненої особистості. Прогноз компенсації негативних аспектів особистості дітей залежить від часу, який дитина провела за умов материнської депривації.
Акцентується, що діти, у яких материнська депривація тривала перші три чи більше років, демонструють соціальні, емоційні та інтелектуальні труднощі навіть після того, як вони провели кілька років у стабільній домашній обстановці. Крім того, вони мають суттєві труднощі у формуванні прихильності до прийомних батьків.
Розглядаючи вплив материнської депривації на особу дитини та її взаємовідносини, виокремлено, що як і сироти, так і діти працюючих матерів страждають від відчуття самотності та невпевненості в собі.
Стверджується, що дитина повинна відчувати турботу матері або постійної дорослої особи задля її здорового емоційного, психічного та інтелектуального розвитку, почуття впевненості в собі, реалізації своїх потенційних можливостей.
Розкрито, що вплив важкої материнської депривації, який обмежується першими роками життя, пов'язаний із глибокими та стійкими змінами обсягу та структури мозку у молодому дорослому віці.
Зазначено, що материнська депривація в перші роки життя, може несприятливо впливати на розвиток мозку, який все ще спостерігається в дорослому віці. Результати дослідження також підвищують ймовірність того, що регіональні компенсаційні ефекти можуть захистити деяких дітей, вихованих у спеціалізованих установах, від розвитку синдрому дефіциту уваги та гіперактивності.
Наголошено, що почуття відсутності самотності та невпевненості у собі дитини є важливим показником розвитку її особистості. Вони не дають змогу дитині в дорослому віці успішно вирішувати ситуації, не покладаючись на інших і мати позитивну самооцінку.
Зa peзультaтaми емпіричного дocлiджeння встановлено, що як і сироти, так і діти працюючих матерів страждають від високого відчуття самотності, однак порівняльне дослідження цих двох категорій поки що не показує жодної різниці, яка стосується цього показника.
Це свідчить про те, що працюючі матері також повинні приділяти більшу увагу своїм дітям, більше турбуватись про них і цим самим підвищувати в них почуття впевненості в собі. Цього можна досягти шляхом скорочення робочого дня працюючих матерів. В цьому випадку, якщо діти працюючих матерів буде надано достатньо часу та уваги з боку їхніх матерів, їхнє життя буде позбавлене самотності, що підвищить їхню соціальну компетентність.
Практична значущість цієї роботи полягає в тому, що отримані результати можуть використовувати батьки у вихованні дітей, також їх можуть враховувати вчителі під час навчального процесу та практичні шкільні психологи.
Опис
Ключові слова
материнська депривація, інтелектуальний розвиток дитини, емоційний розвиток дитини, психічний розвиток дитини, діти раннього віку, відчуття самотності, відчуття невпевненості в собі, агресія