Cognitive and Pragmatic Mechanisms of Generating Situational and Echoic Irony (A Case Study of Thackeray’s Novel The History of Pendennis: His Fortunes and Misfortunes, His Friends and His Greatest Enemy)
Вантажиться...
Дата
2025-06-03
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Метою статті є виявлення когнітивних і прагматичних механізмів генерування іронії в романі Теккерея Історія Пенденніса, його удач і нещасть, його друзів і його найлютішого ворога. Компомплексна методологія дослідження включає модель інтегрованої прагматики О. Дюкро, метод ехоінтерпретації іронії в межах теорії релевантності, метод інференції дискурсивних імплікатур та інструменти аналізу іронічних метафор і порівнянь. Основний висновок праці полягає у виявленні спільності когнітивних і прагматичних механізмів породження ситуаційної та ехоіронії.
Когнітивний механізм генерування іронії базується на зіткненні скриптів, що позначені іронічними висловлюваннями і пов’язані поміж собою завдяки остенсивним стимулам. Відмінності між двома типами іронії ідентифіковані у типах остенсивних стимулів, специфіці актуалізованих скриптів і типі порушених пресупозицій, що лежать в основі їх зіткнення. Остенсивні стимули ситуаційної іронії охоплюють метафору, авторський метатекст, порівняння та імпліцитну антитезу як тригери переходу між колізійними скриптами, які базуються на «зразках зіставлення» у порівняннях, на джерельному та цільовому просторах метафор або на фреймах, утворених групами контрастних образів. Перехід між скриптами уможливлюється завдяки спільним рисам термів порівняння, елементам родового простору метафори, приписуванню оцінно-контрастних характеристик одному персонажу та посиланням через авторський метатекст на промінантні позиції в тексті, які пояснюють імпліцитну антитезу.
Колізія скриптів, що генерує ситуаційну іронію, базується, з одного боку, на порушеннях семантичних і синтагматичних пресупозицій, пов’язаних з обмеженнями на семантичну сполучуваність мовних одиниць, із проекцією на онтологічні аномалії – суперечності загальним властивостям реалій і подій, і, з іншого боку, на порушеннях каузальних зв’язків у логічній структурі пресуппозиції, що проектується на логіко-прагматичні аномалії – порушення прагматичних пресуппозицій щодо природних відносин між реаліями чи подіями.
Остенсивні стимули ехоїчної іронії включають базовані на алюзіях порівняння, гіперболи та персоніфікацію, що зв’язують колізійні скрипти. Розбіжність універсальних культурних сценаріїв із «буденними» призводить до порушення нормативно-ціннісних пресупозицій. На додаток до остенсивних стимулів, ситуативна і ехоїчна іронія підтримуються інтенсифікаторами, що актуалізують периферійні компоненти скриптів, що сприяють посиленню протиріч, є додатковими засобами переходу між скриптами та актуалізують локальні іронічні конотації.
Прагматичний механізм генерування іронії ґрунтується на порушенні кооперативної максими релевантності – через зіткнення сценаріїв, і якості – через використання семасіологічних стилістичних засобів. Відхилення від максим актуалізує іронічну імплікатуру та моралізаторську мета-імплікатуру, що встановлюють когерентність скриптів та підставу для їхньої узгодженості.
Опис
Ключові слова
situational irony, echoic irony, cognitive, pragmatic, mechanisms of irony generation, script, ostensive stimuli, irony intensifiers, ситуативна іронія, ехоіронія, когнітивний, прагматичний, механізм породження іронії, скрипт, остенсивний стимул, інтенсифікатори іронії