Індивідуально-психологічні особливості жінок у стані тривалого травмівного стресу
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена вивченню індивідуально-психологічних особливостей жінок середнього і зрілого віку в умовах тривалого стресу воєнного часу та порівнянню цих особливостей залежно від досвіду вимушеного переміщення.
Теоретичний аналіз побудовано на таких концептуальних засадах: трансактна модель стресу Р. Лазаруса та С. Фолкман, алостатична модель хронічного стресу Б. Мак'юена, концепція тривалої травми війни О. Солоненко та Ю. Розмирської, модель «tend-and-befriend» Ш. Тейлор щодо гендерної специфіки стресової відповіді, тривимірна модель копінгу Дж. Амірхана, гіпотеза буферної дії соціальної підтримки С. Коена і Т. Віллса. Окреслено концептуальні межі між стресом, тривалим травматичним стресом, ПТСР і комплексним ПТСР у контексті воєнних умов.
Емпіричне дослідження проводилося у форматі онлайн-опитування (березень–квітень 2026 р.) на вибірці 50 жінок віком 22–61 рік. Вибірку поділено на дві групи: внутрішньо переміщені особи (ВПО, n = 26) та жінки, які не змінювали місця проживання (не ВПО, n = 24). Застосовувалася батарея з п'яти методик: Українська шкала щоденних стресорів війни (УШЩСВ), Шкала реакції на тривалий травматичний стрес (CTSR), Шкала оцінки життєдіяльності (WHODAS 12), Індикатор копінг-стратегій Дж. Амірхана (CSI) та Багатовимірна шкала сприйнятої соціальної підтримки (MSPSS).
За результатами порівняльного аналізу статистично значущих відмінностей між групами ВПО та не ВПО не виявлено за жодним із досліджуваних показників, що свідчить про загальноукраїнський характер стресового навантаження в умовах тривалої тотальної війни. Кореляційний аналіз виявив стійку трирівневу структуру зв'язків. Найсильнішою виявилася пара «хронічна стресова реакція – функціональні обмеження» (r = 0,67), що підтверджує посередницьку роль суб'єктивного переживання між зовнішніми умовами та реальним функціонуванням. Сприйнята соціальна підтримка виконує функцію психологічного буфера: загальний показник MSPSS негативно корелює з CTSR (r = –0,31) та WHODAS (r = –0,38); найвищий захисний ефект демонструє субшкала «значущі інші» (r = –0,47). Стратегія уникнення пов'язана переважно з рівнем хронічної стресової реакції (r = 0,57), а не з інтенсивністю зовнішніх стресорів, що дозволяє трактувати її як індикатор виснаження ресурсів.
На основі теоретичних та емпіричних висновків розроблено практичні рекомендації та запропоновано ступеневу програму самодопомоги, що поєднує щоденні техніки терапії прийняття й відповідальності (заземлення, відчеплення від думок, дії відповідно до цінностей, самоспівчуття) з регулярною участю у безкоштовних психосоціальних групах Товариства Червоного Хреста України. Результати роботи можуть використовуватися практичними психологами, соціальними працівниками та волонтерськими організаціями при розробці програм підтримки жінок у воєнний і поствоєнний час.
This qualification paper is devoted to the study of individual psychological characteristics of women in middle and mature adulthood under conditions of chronic wartime stress, and to the comparison of these characteristics depending on the experience of forced displacement.
The theoretical framework draws on the transactional stress model (Lazarus & Folkman), the allostatic load model (McEwen), the concept of prolonged war trauma (Solonenko & Rozmyrska), Taylor's "tend-and-befriend" model of gender-specific stress responses, Amirkhan's three-dimensional coping model, and the buffering hypothesis of social support (Cohen & Wills). The study carefully distinguishes between stress, prolonged traumatic stress, PTSD, and complex PTSD in the context of armed conflict.
The empirical investigation was conducted as an online survey (March-April 2026) on a sample of 50 women aged 22-61 years, divided into two groups: internally displaced persons (IDPs, n = 26) and women who had not changed their place of residence (non-IDPs, n = 24). A battery of five validated instruments was applied: the Ukrainian Scale of Daily War Stressors (USDWS), the Chronic Traumatic Stress Response Scale (CTSR), the WHO Disability Assessment Schedule (WHODAS 12), the Coping Strategy Indicator (CSI; Amirkhan), and the Multidimensional Scale of Perceived Social Support (MSPSS; Zimet et al.).
Comparative analysis revealed no statistically significant differences between IDP and non-IDP women on any investigated indicator, indicating that wartime stress burden has become broadly distributed across the Ukrainian population. Correlational analysis identified a three-level structure of interrelationships. The strongest association was found between chronic stress response and functional limitations (r = 0.67), confirming the mediating role of subjective psychological state. Perceived social support functions as a buffer: the total MSPSS score negatively correlated with CTSR (r = -0.31) and WHODAS (r = -0.38); the strongest protective effect was demonstrated by the "significant others" subscale (r = -0.47). The avoidance coping strategy was linked primarily to chronic stress reactivity (r = 0.57) rather than stressor intensity, positioning it as an indicator of resource depletion.
Based on theoretical and empirical findings, a stepped self-help programme was developed, integrating Acceptance and Commitment Therapy techniques (WHO "Doing What Matters in Times of Stress") with the psychosocial support groups of the Ukrainian Red Cross Society. The results are applicable by psychologists, social workers, and volunteer organisations developing differentiated support programmes for women during and after wartime.
Опис
Ключові слова
хронічний стрес, внутрішньо переміщені особи, копінг-стратегії, соціальна підтримка, психологічна резильєнтність, тривала травма війни, функціональні обмеження, chronic stress, internally displaced persons, coping strategies, social support, psychological resilience, prolonged war trauma, functional limitations