Особистісні особливості прояву посттравматичного зростання внутрішньо переміщених осіб
Вантажиться...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі особистісних особливостей прояву посттравматичного зростання внутрішньо переміщених осіб.
В роботі проаналізовано поняття травматичної події як події зовнішньої (об'єктивної) реальності, або як елементу внутрішньої (суб'єкттивної) реальності, або як утворення, однаково властиве особистості і зовнішньому світу, психологічної травми як афективного реагування та переживання конкретної людини складних життєвих ситуацій та травматичних подій, травматизації як результату загрозливого впливу на психіку та тіло людини події або ситуації, що призводять до виникнення відчуття безпорадності та відсутності ресурсів для її подолання. Визначено, що російсько-українська війна охоплює всі можливі ознаки травматизації, її вплив є тривалим у часі, непередбачуваним за поширеністю та інтенсивністю. Окрім ризиків безпосередньо фізичного ушкодження та загрози життю, переважна більшість населення України зазнає множинних і хронічних психологічних травм, зокрема через раптову та часто масову втрату ресурсів, що потенційно посилюється з часом.
Проаналізовано поняття вторинної травми та ретравматизації як такого феномену переживання події, про яку є фрагментарна інформація, а складові, що відсутні, «домальовує» лімбічна система у вигляді фантазійних, ілюзорних уявлень, що приймаються свідомістю за справжні. Внутрішня візуалізація події набагато яскравіше, страшніше, ніж процес проживання самої події, адже подія закінчилася, а в уяві може тривати скільки завгодно, поповнюючись все новими фрагментами, що здійснюють ще більш руйнівний вплив на психіку. На основі чого зроблено припущення, що внутрішньо переміщені особи зазнають вплив подвійної травматизації, з одного боку, в них є власний досвід війни через знаходження на прифронтових або окупованих територіях, через що виникла потреба внутрішнього переміщення, з іншого – знаходячись навіть у порівняно безпечних регіонах, вони продовжують постійно слідкувати за подіями у їх рідних місцях через новини або розподвіді знайомих, зазнаючи впливу ретравматизації. Тому, ім властивий більш високий рівень тривоги, незважаючи на те, що вони можуть вже не відчувати безпосередньої фізичної небезпеки або загрози життю.
Визначено феномен посттравматичного зростання та проаналізовано основні його прояви як позитивних змін, що найчастіше згадуються у сфері власного Я, змін взаємин з іншими та змін життєвої філософії людини після переживання травмуючої події. Проаналізовані основні чинники посттравматичного особистісного зростання як соціально-демографічні характеристики, соціально-економічний статус, релігійні аспекти та індивідуально-психологічні характеристики.
За результатами емпіричного дослідження було виявлено, що майже третина досліджуваних мають високий рівень прояву посттравматичного зростання і хоча травматична подія ще не завершилася, вони трактують її для себе як частину власного досвіду буття. При цьому майже половина, а саме 49% досліджуваних мають середній рівень прояву посттравматичного зростання і, відповідно, 22% - низький рівень. Аналіз прояву окремих складових посттравматичного зростання показав, що найвищий високий рівень у досліджуваних спостерігається за шкалою підвищення цінності життя, що характеризується суттєві змінами життєвих пріоритетів, появою усвідомленого прагнення цінувати кожен прожитий день і намагатися зробити його більш змістовним. А найнижчі рівні прояву були виявлені за показником духовних змін. Так, половина досліджуваних, а саме 51% мають низький рівень прояву і відповідно третина – середній за цією шкалою.
За показниками тривожності у внутрішньо переміщених осіб було виявлено, що переважна частина вибірки мають високі рівні прояву ситуативної та особистіної тривожності, а саме відчуваюють переживання напруги, хвилювання, занепокоєння або нервозності безпосередньо не тільки у ситуації загрози. Тому ці відчуття мають вже стабільний прояв та закріплені, як певні особистісні риси.
За результатами статистичного аналізу можна констатувати наявність певних особистісних характеристик прояву посттравматичного зростання внутрішньо переміщених осіб. Провідними особистісними рисами, що обумовлюють прояв зростання, визначено емоційну стійкість, сміливість та рівень впевненості у собі. Серед найменш значущих визначені такі особистісні характеристики, як стриманість та дипломатичність.
Опис
Ключові слова
травма, ретравматиазація. постравматичний стресовий розлад, посттравматичне зростання, внутрішньо переміщені особи, особистісні характеристики.