Взаємозв’язок рівнів тривожності та акцентуацій характеру у студентів-першокурсників вишу
Вантажиться...
Дата
2023
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена актуальній проблемі взаємозв’язку рівнів тривожності та акцентуацій характеру у студентів-першокурсників вишу.
Акцентуації як крайні варіанти норми стали предметом дослідження багатьох науковців (В. М. Бехтєрев, П. Б. Ганнушкін, О. В. Кербіков, Е. Кречмер, К. Леонгард, А. Є. Личко, Р. К. Ушаков) і водночас латентним явищем для оточуючих, в тому числі для батьків, педагогів, психологів, соціальних працівників. Науковцями доведено, що загострені риси характеру виступають детермінуючим фактором багатьох поведінкових актів суб'єкта, в тому числі і формування шкідливих звичок (Г. В. Ложкін, Н. І. Пов'якель).
З’ясовано, що акцентуації розвиваються в період становлення характеру і згладжуються з дорослішанням. Особливості характеру при акцентуації можуть виявлятися не постійно, а лише в деяких ситуаціях, в певній обстановці, і майже не виявлятися в звичайних умовах. Соціальна дезадаптація при акцентуації або зовсім відсутня, або буває нетривалою.
При акцентуаціях порушення виникають лише при певного роду психічних травмах, в деяких важких ситуаціях, а саме лише тоді, коли вони адресуються до
«місця найменшого опору», до «слабкої ланки» даного типу характеру. При кожному типові акцентуації є властиві йому, відмінні від інших типів, «слабкі місця». Все це зумовлює актуальність вивчення акцентуацій характеру особистості підлітка та необхідність аналізу причин формування акцентуацій у підлітковому віці.
Метою дослідження було теоретичне обґрунтування та експериментальне дослідження взаємозв’язку рівнів тривожності та акцентуацій характеру підлітків. Згідно з концептуальною гіпотезою дослідження, мали встановити та проаналізувати зв’язки між двома рядами показників: показниками акцентуйованих рис та показниками тривожності студентів-першокурсників вишу. Задня перевірки гіпотези було дібрано комплекс діагностичних методів, а саме методи аналізу (розчленування цілого на частини) і синтезу (дослідження взаємозв’язку, єдності цілого, утвореного з певних частин) є основою будь-якого
дослідження загалом і гендерної психології зокрема. Із соціологічних методів – анкетування, із педагогічних – бесіда, із лінгвістичних – вивчення мовних повідомлень, із психологічних-спостереження, експеримент, анкетування, інтерв’ювання, тестування, моделювання. Із соціально-психологічних методів – опитування.
Представлено найбільш відомими методами дослідження акцентуацій та тривожності характеру: методики «Акцентуації характеру» Леонгарда-Шмішека; «Шкала тривоги» Спілбергера-Ханіна; «Шкала самооцінки» Розенберга; Фрайбургський особистісний опитувальник; «Шкала тривожності» А.М. Прихожан
З метою вивчення взаємозв’язку між рівнем тривожності та акцентуаціями характеру у підлітків, було проведено дослідження, у якому взяли участь 80 респондентів віком від 17-ти до 19-ти років.
Визначено, що чим вищий рівень тривожності, тим нижчий рівень самооцінки і навпаки (p<0,05). Досліджено, що чим вищий рівень тривоги, тим вище є рівень схильності проявлення її особливо в стресових ситуаціях, яскраво відображено дане явище у застряглого типу (r=0,925, p<0,01). При високому рівні тривоги, особливо у представників демонстративного типу, вони схильні до зниження контактності, блокування свого психоемоційного простору, або навпаки – до психопатії (r=-0,853, p<0,05).
Опис
Ключові слова
тривожність, акцентуації, підлітки, самооцінка, взаємозв’язок.