Чинники та зміст переживання самотності у зрілому віці
Вантажиться...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячене аналізу чинників та змісту переживання самотності у зрілому віці, виявляє глибокі взаємозв'язки між внутрішніми станами індивіда та його соціальним оточенням. Самотність, як складний психологічний феномен, відображає не лише відсутність соціальних контактів, але й глибокі внутрішні переживання особистості, її самооцінку та взаємини зі світом.
У цьому контексті, значення самооцінки виявляється у двох аспектах: як здатність досягати певних життєвих цілей, що сприяє позитивному ставленню до себе, та як збереження стабільного відношення до себе, незалежно від зовнішніх обставин та оцінок. Саме ці аспекти впливають на переживання самотності, адже вони відіграють ключову роль у формуванні ставлення індивіда до себе та до свого місця у соціальному середовищі.
Дослідження підкреслює, що самотність у зрілому віці може бути пов'язана з переживанням втрати, зміною життєвих обставин або відсутністю глибоких і значущих зв'язків з іншими людьми. Також важливим є визнання того, що вплив на переживання самотності мають не лише зовнішні фактори, а й внутрішні ресурси особистості, її емоційна стійкість та здатність до саморозвитку.
Зa peзультaтaми eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння у роботі встановлено, що серед соціально-психологічних особливостей переживання самотності у жінок зрілого віку, підтверджують, що самотність може проявлятися більш інтенсивно та глибоко у віці від 36 до 57 років. Різні види самотності виявлені серед різних вікових груп жінок, що вказує на необхідність індивідуального підходу при розробці програм та підтримки.
Аналіз психічних характеристик у жінок віком 21-35 років та 36-57 років показав, що у другій віковій групі спостерігається збільшений рівень тривожності, фрустрації та ригідності. Це може свідчити про психічний стрес або особливості особистості, що варто враховувати при розробці психологічних інтервенцій.
Для вирішення проблеми самотності серед жінок зрілого віку потрібно розробити та впровадити програми соціальної підтримки з акцентом на збереження та розвиток соціальних зв'язків. Проведення психологічних тренінгів та консультацій з метою подолання емоційної ізоляції та формування позитивного сприйняття самотності. Розробка індивідуалізованих підходів до осіб різних вікових груп для ефективного управління самотністю. Створення та підтримка групових ініціатив для сприяння соціальній активності та створення нових соціальних зв'язків. Здійснення систематичного моніторингу та психологічної підтримки для жінок в зрілому віці, зокрема віком від 36 до 57 років, оскільки вони можуть бути більш вразливими до впливу психічного стресу та самотності.
Практична значущість дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані для розробки заходів щодо попередження та подолання самотності у зрілому віці. Отримані емпіричні результати можуть бути використані практичними психологами під час консультування жінок зрілого віку.
Опис
Ключові слова
самотність, зрілий вік, фактори, особистість, дослідження