2025-2026 н.р.

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/6645

Переглянути

Перегляд 2025-2026 н.р. за Автор "Безверха Аліса Андріївна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Взаємозв'язок заздрості з рівнем самооцінки у молоді
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Безверха Аліса Андріївна
    Кваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження взаємозв'язку заздрості з рівнем самооцінки у молоді. Актуальність дослідження зумовлена глибокою трансформацією соціальної комунікації та цифровізацією повсякденного життя, де молодь постійно стикається з ідеалізованими репрезентаціями успіху, що робить проблему заздрості критично важливою для розуміння формування механізмів самоцінності та соціальної адаптації. Обґрунтовано, що заздрість є багатовимірним психосоціальним феноменом, який у сучасному науковому дискурсі розглядається крізь призму теорії соціального порівняння Л. Фестінгера, дуальної моделі (доброякісна та злоякісна заздрість), психоаналітичних концепцій (З. Фрейд, М. Кляйн) та еволюційного підходу. З’ясовано, що самооцінка в молодіжному віці виступає центральним регулятором поведінки, а її структура включає домени академічної компетентності, соціальної прийнятності, професійної перспективи та зовнішньої привабливості. Акцентується, що взаємозв'язок між заздрістю та самооцінкою є двостороннім і опосередковується процесами висхідного соціального порівняння, яке особливо загострюється в умовах «економіки уваги» та домінування соціальних мереж. Низька або нестабільна самооцінка провокує злоякісну заздрість і «порочне коло» знецінення та депресивних переживань, тоді як висока самоефективність здатна трансформувати заздрість у доброякісну, мотивуючу форму. Розкрито, що за результатами емпіричного дослідження на вибірці з 43 осіб віком від 16 до 30 років, майже половина респондентів (48,84%) демонструє високий рівень злоякісної заздрості. Встановлено, що найбільш проблемними сферами самоцінності молоді є перфекціонізм (високий рівень порушень у 37,21%) та потреба в прийнятті (високий і середній рівні у 76,75%). Низьку глобальну самооцінку зафіксовано у 32,56% опитаних, а низький загальний рівень суб'єктивного благополуччя - у 48,84%. Зазначено, що за допомогою кореляційного аналізу Спірмена підтверджено статистично значущі сильні позитивні зв’язки між злоякісною заздрістю та порушеною самоцінністю/перфекціонізмом (r=0,614), а також заниженим самоприйняттям (r=0,645). Виявлено помірний негативний зв'язок між самооцінкою та злоякісною заздрістю (r=-0,387). Водночас доброякісна заздрість, всупереч очікуванням, також виявила негативний кореляційний зв'язок із самооцінкою (r=-0,471), що вказує на залежність навіть конструктивної форми заздрості від рівня самоприйняття. Наголошено, що результати дослідження розширюють наукові уявлення про психологічні механізми заздрості як індикатора стану самооцінки в молодіжному віці. Практична значущість полягає в можливості використання отриманих даних для розробки психокорекційних програм, спрямованих на трансформацію злоякісної заздрості в доброякісну, зміцнення здорової самоцінності та формування навичок конструктивного соціального порівняння в умовах сучасного інформаційного середовища. The qualification work is devoted to the theoretical substantiation and empirical study of the relationship between envy and self-esteem level among young people. The relevance of the study is driven by the profound transformation of social communication and the digitalisation of everyday life, where young people constantly encounter idealised representations of success, making the problem of envy critically important for understanding the formation of mechanisms of self-worth and social adaptation. It is substantiated that envy is a multidimensional psychosocial phenomenon which, in contemporary scientific discourse, is examined through the lens of L. Festinger's theory of social comparison, the dual model (benign and malicious envy), psychoanalytic concepts (S. Freud, M. Klein), and the evolutionary approach. It has been found that self-esteem in young people acts as a central regulator of behaviour, and its structure includes the domains of academic competence, social acceptability, professional prospects, and physical attractiveness. It is emphasised that the relationship between envy and self-esteem is bidirectional and mediated by processes of upward social comparison, which is particularly exacerbated in the conditions of the "attention economy" and the dominance of social media. Low or unstable self-esteem provokes malicious envy and a "vicious circle" of devaluation and depressive experiences, while high self-efficacy can transform envy into a benign, motivating form. It is revealed that, according to the results of an empirical study on a sample of 43 individuals aged 16 to 30, almost half of the respondents (48.84%) demonstrate a high level of malicious envy. It was found that the most problematic areas of self-worth among young people are perfectionism (high level of impairment in 37.21%) and the need for acceptance (high and medium levels in 76.75%). Low global self-esteem was recorded in 32.56% of respondents, and a low overall level of subjective well-being in 48.84%. It is noted that, using Spearman's correlation analysis, statistically significant strong positive relationships were confirmed between malicious envy and impaired self-worth/perfectionism (r=0.614), as well as low self-acceptance (r=0.645). A moderate negative relationship was found between self-esteem and malicious envy (r=-0.387). At the same time, contrary to expectations, benign envy also showed a negative correlation with self-esteem (r=-0.471), indicating the dependence of even the constructive form of envy on the level of self-acceptance. It is emphasised that the results of the study expand scientific understanding of the psychological mechanisms of envy as an indicator of the state of self-esteem in young people. The practical significance lies in the possibility of using the obtained data to develop psychocorrectional programmes aimed at transforming malicious envy into benign envy, strengthening healthy self-worth, and developing skills for constructive social comparison in the conditions of the modern information environment.