2024-2025 н.р.

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/5468

Переглянути

Перегляд 2024-2025 н.р. за Автор "Бичкова Наталія Анатоліївна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Психологічні особливості формування психологами власного образу в соціальних мережах
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Бичкова Наталія Анатоліївна
    Кваліфікаційна робота присвячена проблемі психологічних особливостей формування психологами власного образу в соціальних мережах. У роботі здійснено теоретичний аналіз основних положень формування психологами власного образу в соціальних мережах. З’ясовано, що в основі формування власного образу психолога лежить Я-концепція, яка являє собою сукупність всіх уявлень індивіда про себе, що виявляється в самооцінці, почутті поваги до себе, рівні домагань. Образ власного Я – це ключ особистості до самої себе та до своєї поведінки, який визначає діапазон її можливостей, тобто того, що вона може чи не може реалізувати у своєму житті. Установлено, що традиційно структуру Я-концепції розглядають у сукупності таких компонентів: когнітивний – уявлення про себе, свої навички, здібності, соціальну приналежність; емоційно-оцінний – основою є самооцінка як афективна оцінка уявлень людини про власну особистість; самооцінка передбачає такі підструктурні компоненти: позитивне чи негативне самоставлення людини; самоповага чи самозневага, почуття власної цінності або комплекс неповноцінності тощо; поведінковий – характерні поведінкові дії, тобто певна реакція, яка виникає через Я-образ та самооцінку. Запропоновано основними складовими формування змісту професійного іміджу психолога вважати, по-перше, природні якості особистості, які характеризують переважно її динамічні особливості, а, по-друге, такі особистісні якості, які активно розвиваються і формуються під впливом життєвого досвіду та навчально-професійної діяльності. З’ясовано, що успішна самореалізація в медіапросторі потребує створення різнопланових медіапродуктів (відео, публікації, банери, сторіси, візуальне оформлення акаунтів, тощо), що в свою чергу, сприяє розвитку медіатворчості серед фахівців, що пропонують свої послуги в мережі, зокрема, і серед психологів. У процесі теоретичного вивчення наукових публікацій з питань формування психологами власного образу в соціальних мережах запропоновано розглядати даний образ як сукупність двох складових: - особистісно-професійна, яка, на нашу думку, має складатися з трьох компонентів: 1) професійна ідентичність; 2) мотивація до професійної діяльності; 3) якість професійного іміджу; - поведінково-розвиткова, яка пов’язана з поведінкою психолога в соціальних мережах, та, на нашу думку, складається з двох компонентів: 1) самопрезентація психолога в соціальних мережах; 2) професійний саморозвиток психолога в соціальних мережах. За результатами проведеного дослідження установлено важливість формування власного образу психолога в соціальних мережах як за рахунок особистісно-професійних, так і за рахунок поведінково-розвиткових компетентностей психолога. Найбільш тісний зв’язок спостерігається між такими компонентами формування власного образу психолога в соціальних мережах як професійний саморозвиток (цифрова грамотність) та самопрезентація психолога в соціальних мережах. На другому місці також тісний зв’язок мають компоненти самопрезентації психолога в соціальних мережах та мотивації до професійної діяльності, що також пояснюється тим, що наявність у особистості мотиваційної складової допомагає їй більш ефективніше розвивати у себе навички самопрезентації. Тісний зв’язок також установлено між компонентами професійної ідентичності на самопрезентацією в соціальних мережах, між професійною ідентичністю та професійним саморозвитком в соціальних мережах, між професійним саморозвитком та мотивацією до професійної діяльності, між якістю професійного іміджу та професійною ідентичністю. Також розраховано коефіцієнт кореляції між особистісно професійною та поведінково-розвитковою складовими формування власного образу психолога в соціальних мережах, що також свідчить про тісний зв’язок та підтверджує гіпотезу нашого дослідження та вірність вибору складових компонентів. В якості психологічних рекомендацій за напрямом дослідження було складено міні-посібник «Соціальні мережі в житті психолога: виклики і перспективи». За результатами ознайомлення для студентів було організовано онлійн-зустріч у вигляді круглого столу у формі дискусійного обговорення. Після проведеної зустрічі проведене повторне діагностування студентів-психологів на предмет сформованості у них власного образу в соціальних мережах. Результати первинної та вторинної діагностики було порівняно з використанням критерію Манна-Уітні. Найбільш значимими складовими формування власного образу психолога в соціальних мережах, які було покращено в результаті дослідження, вважаємо самопрезентацію психолога в соціальних мережах та якість його професійного іміджу.