2025-2026 н.р.
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд 2025-2026 н.р. за Ключові слова "adolescence"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Взаємозв'язок між самооцінкою та рівнем особистісної тривожності у особистостей пізнього підліткового віку(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Ненахова Юлія МихайлівнаКваліфікаційна робота присвячена дослідженню взаємозв’язку самооцінки та особистісної тривожності у пізньому підлітковому віці (15–18 років). У роботі проаналізовано теоретичні підходи до дослідження поняття самооцінки, особистісної тривожності та їх ролі у формуванні психологічного благополуччя підлітків. Розглянуто соціально-економічні та воєнні чинники, що впливають на психічний стан молоді в сучасних умовах України. Зроблено акцент на гендерних особливостях прояву цих психологічних феноменів та їх взаємозв’язку. Емпіричне дослідження проведено на вибірці 40 осіб пізнього підліткового віку, з метою виявлення рівнів самооцінки та особистісної тривожності, а також статистичного аналізу їх взаємозв’язку. Використано стандартизовані методики: Шкала самооцінки М. Розенберга, Шкала тривожності Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна, Шкала само-ефективності А. Бандури та інші. Для обробки даних застосовано кореляційний аналіз, описову статистику та t-критерій Стьюдента. Результати підтвердили наявність статистично значущого зворотного зв’язку між самооцінкою і рівнем особистісної тривожності, а також відсутність рівності цих показників між хлопцями та дівчатами. Розроблено практичні рекомендації щодо психологічної підтримки підлітків, спрямовані на підвищення самооцінки та зниження тривожності. Практична значущість роботи полягає у можливості використання результатів у роботі шкільних психологів, педагогів, соціальних працівників для профілактики тривожних розладів і розвитку психологічної стабільності підлітків. Qualification work is devoted to studying the relationship between self-esteem and personal anxiety in late adolescence (15–18 years old). The work analyzes theoretical approaches to studying the concepts of self-esteem, personal anxiety, and their role in the formation of adolescents’ psychological well-being. The socio-economic and military factors affecting the psychological state of young people in modern Ukraine are examined. Emphasis is placed on gender-specific manifestations of these psychological phenomena and their interrelationship. The empirical study was conducted on a sample of 40 late adolescents, with the aim of identifying levels of self-esteem and personal anxiety, as well as performing a statistical analysis of their interrelationship. The following standardized methods were used: M. Rosenberg’s Self-Esteem Scale, Ch. Spielberger – Yu. Khanin’s Anxiety Scale, A. Bandura’s Self-Efficacy Scale, and others. Correlation analysis, descriptive statistics, and Student’s t-test were applied for data processing. The results confirmed the presence of a statistically significant inverse relationship between self-esteem and the level of personal anxiety, as well as the absence of equality in these indicators between boys and girls. Practical recommendations for the psychological support of adolescents, aimed at increasing self-esteem and reducing anxiety, were developed. The practical significance of the work lies in the possibility of using the results in the work of school psychologists, teachers, and social workers for the prevention of anxiety disorders and the development of psychological stability in adolescents.Документ Взаємозв’язок між самооцінкою та сприйняттям соціальної підтримки у процесі соціалізації особистості в юнацькому віці(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Валяєва Аліса ОлексіївнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження взаємозв’язку самооцінки та сприйняття соціальної підтримки у процесі соціалізації особистості в юнацькому віці. Особистість у юнацькому віці зазнає впливу численних внутрішніх і зовнішніх чинників, що визначають специфіку її соціалізації, формування самосвідомості та становлення системи міжособистісних відносин. Самооцінка як важливий компонент самосвідомості формується у взаємодії із соціальним середовищем та значною мірою залежить від характеру сприйняття соціальної підтримки. Обґрунтовано, що процес соціалізації у юнацькому віці пов’язаний із ускладненням системи соціальних зв’язків, зростанням значущості міжособистісної взаємодії та переосмисленням власного «Я». У цей період відбувається активне формування самооцінки, яка виконує регулятивну функцію у поведінці особистості та визначає рівень її соціальної адаптації. З’ясовано, що сприйняття соціальної підтримки виступає важливим ресурсом, який забезпечує відчуття прийняття, емоційної стабільності та впевненості у власних можливостях. Водночас характер самооцінки визначає особливості інтерпретації соціальної взаємодії та впливає на рівень соціальної активності особистості. Акцентується, що у юнацькому віці самооцінка має динамічний характер і формується під впливом як індивідуально-психологічних, так і соціальних чинників. Сприйняття підтримки з боку значущого оточення сприяє стабілізації самоставлення та зниженню рівня внутрішньої напруги. За результатами експериментального дослідження встановлено, що у більшості респондентів переважає середній рівень самооцінки, що свідчить про відносну збалансованість самоставлення. Виявлено варіативність показників сприйняття соціальної підтримки, що відображає індивідуальні особливості соціальних зв’язків. Обґрунтовано, що у вибірці домінує середній рівень самооцінки (50%), тоді як низький і високий рівні представлені однаковою мірою по 25%, що відображає відносну стабілізацію самосвідомості у юнацькому віці при збереженні індивідуальної варіативності її проявів. Визначено наявність статистично значущого помірного позитивного зв’язку між самооцінкою та сприйняттям соціальної підтримки, що вказує на їх взаємозумовлений характер. Водночас встановлено, що соціальна підтримка не є єдиним чинником формування самооцінки, що підтверджує поліфакторну природу цього процесу. Практична значущість полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності соціальних працівників, практичних психологів, а також у процесі організації психолого-педагогічного супроводу молоді. The qualification work is devoted to the problem of theoretical substantiation and empirical study of the relationship between self-esteem and perceived social support in the process of personality socialization in adolescence. Adolescence is characterized by significant transformations in the structure of self-consciousness, the formation of self-concept, and the intensification of social interactions, which determines the increased importance of self-esteem as a regulator of behavior and social functioning. Self-esteem develops under the influence of both internal and external factors and is closely related to the individual’s perception of social support. It has been substantiated that the process of socialization in adolescence is associated with the complication of social relationships, the growing importance of interpersonal interaction, and the rethinking of one’s own “self”. During this period, self-esteem actively develops and performs a regulatory function, influencing the level of social adaptation of the individual. It has been determined that perceived social support acts as an important psychological resource that ensures a sense of acceptance, emotional stability, and confidence in one’s own abilities. At the same time, the level of self-esteem affects the interpretation of social interactions and determines the individual’s level of social activity. It has been emphasized that self-esteem in adolescence is dynamic in nature and is formed under the influence of both individual-psychological and social factors. Support from significant others contributes to the stabilization of self-attitude and reduces internal tension. According to the results of the empirical study, it has been substantiated that a medium level of self-esteem predominates in the sample (50%), while low and high levels are represented equally 25% each, reflecting a relative balance of self-attitude among respondents. A statistically significant moderate positive correlation between self-esteem and perceived social support has been identified, indicating their interdependent nature. At the same time, it has been established that social support is not the only factor influencing the formation of self-esteem, which confirms the multifactorial nature of this process. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the obtained results in the professional activities of social workers, practical psychologists, and in the organization of psychological and pedagogical support for youth.Документ Взаємозв’язок самооцінки та прояву негативних емоційних станів у підлітків(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Дуганець Юлія КостянтинівнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження взаємозв'язку між рівнем самооцінки та проявом негативних емоційних станів у підлітків. Підлітки, як і дорослі, зазнають впливу численних зовнішніх і внутрішніх факторів, які можуть спричиняти стійкі негативні емоційні переживання — тривожність, депресивні тенденції, агресивність та апатію. Особливої гостроти ця проблематика набуває в умовах сучасних соціальних викликів, зокрема під час збройного конфлікту в Україні, коли психологічний стан підростаючого покоління перебуває під постійним деструктивним тиском. Обґрунтовано, що підлітковий вік є критичним сензитивним періодом для становлення Я-концепції та самооцінки особистості. Саме в цей час зростає потреба підлітка у самопізнанні, самовизначенні та соціальному визнанні, а тому будь-які відхилення у формуванні самооцінки — її заниження чи необґрунтоване завищення — безпосередньо позначаються на емоційному стані й поведінці. З'ясовано, що занижена самооцінка є одним із ключових предикторів виникнення тривожності та депресивних станів у підлітків. Підліток із недостатньою впевненістю у власних силах схильний до надмірного самокритицизму, уникання соціальних ситуацій, що потенційно закріплює дисфункціональні поведінкові патерни та поглиблює емоційний дискомфорт. Акцентується, що негативні емоційні стани у підлітковому віці не є незмінними характеристиками особистості й можуть бути суттєво скориговані за умови своєчасного психологічного супроводу, корекційних заходів та підтримки з боку найближчого соціального оточення — батьків, вчителів і шкільних психологів. Розкрито, що взаємозв'язок самооцінки та негативних емоційних станів носить двобічний характер: занижена самооцінка провокує розвиток тривожності та депресивності, натомість стійкі негативні емоційні переживання поступово руйнують позитивне самоставлення, ще більше знижуючи самооцінку підлітка. Цей замкнений механізм є одним із чинників хронізації емоційних розладів у даній віковій групі. Стверджується, що важливо, аби кожен підліток усвідомлював власну цінність і унікальність. Формування адекватної самооцінки є необхідною умовою психологічного благополуччя підлітка та його успішної соціалізації. Позитивне ставлення до себе дозволяє підлітку конструктивно переживати невдачі, зберігати емоційну рівновагу та будувати повноцінні міжособистісні стосунки. Зазначено, що самооцінка підлітка формується під впливом широкого кола чинників: стилю батьківського виховання, характеру стосунків із однолітками, шкільної успішності, соціального статусу в групі та загального соціокультурного контексту. У воєнний час додаткового значення набувають чинники вимушеного переміщення, втрати звичного оточення та хронічного стресу, які суттєво ускладнюють процес особистісного становлення. Наголошено, що самооцінка є важливим регулятором поведінки та емоційного життя підлітка. Вона визначає рівень домагань, характер реакцій на успіх і невдачу, здатність до саморегуляції та конструктивного подолання стресових ситуацій. Адекватна самооцінка виступає захисним ресурсом, що знижує ризик виникнення та закріплення негативних емоційних станів. За результатами емпіричного дослідження встановлено взаємозв'язкок між рівнем самооцінки та показниками негативних емоційних станів у підлітків. Виявлено, що підлітки із заниженою самооцінкою демонструють статистично значущо вищі показники тривожності та депресивності порівняно з однолітками із адекватною самооцінкою. Водночас завищена самооцінка також корелює з окремими проявами емоційної нестабільності — зокрема, агресивністю та схильністю до афективних реакцій у ситуаціях фрустрації. Практична значущість роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані практичними психологами закладів освіти, соціальними педагогами, батьками та вчителями з метою своєчасної діагностики, профілактики та корекції емоційних порушень, пов'язаних із дисфункціями самооцінки у підлітковому віці. Qualification work is devoted to the problem of theoretical substantiation and empirical investigation of the relationship between self-esteem levels and the manifestation of negative emotional states in adolescents. An adolescent, like an adult, is exposed to numerous external and internal factors that can cause persistent negative emotional experiences — anxiety, depressive tendencies, aggressiveness, and apathy. This issue is particularly acute in the context of contemporary social challenges, especially during the armed conflict in Ukraine, where the psychological well-being of the younger generation is under constant destructive pressure. It is substantiated that adolescence is a critical sensitive period for the formation of the self-concept and self-esteem of the individual. During this time, the adolescent's need for self-knowledge, self-determination, and social recognition intensifies, and therefore any deviations in the formation of self-esteem — whether its lowering or unjustified inflation — directly affect emotional state and behavior. It was found that low self-esteem is one of the key predictors of anxiety and depressive states in adolescents. An adolescent who lacks confidence in their own abilities tends toward excessive self-criticism and avoidance of social situations, which potentially reinforces dysfunctional behavioral patterns and deepens emotional discomfort. It is emphasized that negative emotional states in adolescence are not immutable personality characteristics and can be significantly corrected through timely psychological support, corrective interventions, and support from the immediate social environment — parents, teachers, and school psychologists. It is revealed that the relationship between self-esteem and negative emotional states is bidirectional: low self-esteem provokes the development of anxiety and depression, while persistent negative emotional experiences gradually erode positive self-attitude, further reducing the adolescent's self-esteem. This closed mechanism is one of the factors contributing to the chronification of emotional disorders in this age group. It is argued that it is important for every adolescent to recognize their own value and uniqueness. The formation of adequate self-esteem is a necessary condition for the adolescent's psychological well-being and successful socialization. A positive attitude toward oneself allows the adolescent to constructively cope with failures, maintain emotional balance, and build meaningful interpersonal relationships. It is noted that the adolescent's self-esteem is shaped by a wide range of factors: parenting style, the nature of peer relationships, academic performance, social status in the group, and the general sociocultural context. During wartime, additional significance is given to the factors of forced displacement, loss of familiar surroundings, and chronic stress, which substantially complicate the process of personal development. It is emphasized that self-esteem is an important regulator of the adolescent's behavior and emotional life. It determines the level of aspirations, the nature of reactions to success and failure, the capacity for self-regulation, and the constructive management of stressful situations. Adequate self-esteem serves as a protective resource that reduces the risk of the emergence and consolidation of negative emotional states. Based on the results of the empirical study, the relationship between self-esteem levels and indicators of negative emotional states in adolescents were established. It was found that adolescents with low self-esteem demonstrate statistically significantly higher levels of anxiety and depressiveness compared to peers with adequate self-esteem. At the same time, inflated self-esteem also correlates with certain manifestations of emotional instability — in particular, aggressiveness and a tendency toward affective reactions in frustration situations. The practical significance of the work lies in the fact that the results obtained can be used by school psychologists, social educators, parents, and teachers for the purposes of timely diagnosis, prevention, and correction of emotional disorders associated with self-esteem dysfunctions in adolescence.Документ Психологічні особливості самоефективності майбутніх практичних психологів(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Бурцева Ліліанна ВікторівнаКваліфікаційна робота присвячена вивченню психологічних особливостей самоефективності майбутніх практичних психологів. У кваліфікаційній роботі здійснено комплексний теоретичний аналіз психологічних особливостей самоефективності майбутніх практичних психологів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до професійної підготовки фахівців психологічного профілю, необхідністю розвитку їх здатності до ефективної саморегуляції, прийняття рішень та продуктивної взаємодії з клієнтами в умовах професійної діяльності. У першому розділі проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння феномена самоефективності, розкрито його психологічну сутність та місце у структурі особистості. Визначено, що самоефективність розглядається як інтегративна характеристика, що відображає переконаність особистості у власній здатності досягати поставлених цілей і успішно реалізовувати діяльність. Обґрунтовано психологічні основи дослідження самоефективності, зокрема її зв’язок із мотиваційною, когнітивною та емоційно-вольовою сферами. У другому розділі охарактеризовано вибірку досліджуваних та обґрунтовано добір психодіагностичного інструментарію. Представлено організацію та результати емпіричного дослідження психологічних особливостей самоефективності майбутніх практичних психологів. На основі узагальнення теоретичних і емпіричних даних розроблено програму розвитку самоефективності майбутніх практичних психологів, спрямовану на підвищення рівня їхньої впевненості у власних професійних можливостях, розвиток навичок саморегуляції, ефективної взаємодії та конструктивного подолання труднощів. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів у процесі професійної підготовки майбутніх психологів, зокрема при розробці навчальних програм, тренінгів особистісного зростання та психологічного супроводу студентів. This bachelor’s thesis is devoted to the study of the psychological characteristics of self-efficacy among future clinical psychologists. The thesis presents a comprehensive theoretical analysis of the psychological characteristics of self-efficacy among future practicing psychologists. The relevance of the study stems from the increasing demands on the professional training of psychology specialists, the need to develop their capacity for effective self-regulation, decision-making, and productive interaction with clients in professional settings. The first chapter analyzes contemporary scientific approaches to understanding the phenomenon of self-efficacy, revealing its psychological essence and place within the personality structure. It is determined that self-efficacy is viewed as an integrative characteristic reflecting an individual’s belief in their own ability to achieve set goals and successfully carry out activities. The psychological foundations of self-efficacy research are substantiated, in particular its connection with the motivational, cognitive, and emotional-volitional spheres. The second chapter describes the study sample and justifies the selection of psychodiagnostic instruments. It presents the design and results of an empirical study of the psychological characteristics of self-efficacy among future clinical psychologists. Based on a synthesis of theoretical and empirical data, a program for developing the self-efficacy of future practicing psychologists has been developed, aimed at increasing their confidence in their own professional capabilities, developing self-regulation skills, effective interaction, and constructive problem-solving. The practical significance of the study lies in the possibility of using the obtained results in the process of professional training of future psychologists, in particular in the development of educational programs, personal growth training, and psychological support for students.