2025-2026 н.р.
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд 2025-2026 н.р. за Ключові слова "art therapy"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Арттерапевтичні методи як інструмент підвищення рівня емоційної регуляції(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Кочерга Анастасія СтаніславівнаКваліфікаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню ролі арттерапевтичних методів у розвитку емоційної регуляції особистості. У теоретичній частині здійснено комплексний аналіз сучасних підходів до розуміння емоційної регуляції, зокрема процесуальної моделі Дж. Гросса та багаторівневих концепцій вітчизняної психології. В умовах цифрового середовища та впливу хронічного стресу зростає актуальність дослідження особливостей емоційної регуляції особистості. Висвітлено теоретико-методологічні засади арттерапії та обґрунтовано механізми її дії – екстерналізацію, сублімацію та символічну переробку травматичного досвіду. Охарактеризовано широкий спектр арттерапевтичних методів: ізотерапію, мандалотерапію, групової терапії, графічної терапії, казкотерапію, метафоричні асоціативні карти (МАК), тілесно-орієнтовані та етно-арттерапевтичні техніки. Емпіричне дослідження проводилося дистанційно протягом 2025-2026 навчального року. Вибірку склали 50 осіб віком 16-40 років. Для діагностики застосовувалися: Шкала сприйняття стресу (PSS-10), Опитувальник емоційної регуляції (ERQ), Коротка шкала стійкості (BRS), Шкала депресії, тривоги та стресу (DASS-21) та Багатовимірна шкала сприйнятої соціальної підтримки (MSPSS). Констатувальний етап виявив переважання помірного та високого рівня стресу, домінування неадаптивної стратегії пригнічення емоцій та дефіцит психологічної стійкості у більшості учасників. На підставі цих даних розроблено авторську арттерапевтичну програму з 6 тематичних занять. За результатами контрольного етапу зафіксовано статистично значущу позитивну динаміку за всіма показниками (Т-критерій Вілкоксона, p<0,05; p<0,01): знизився рівень стресу та тривоги, зросли показники когнітивного переоцінювання й психологічної стійкості, зменшилося пригнічення емоцій. Гіпотеза дослідження підтверджена на статистичному та якісному рівнях. Практична значущість полягає у розробці готової до застосування програми для практичних психологів, реабілітаційних центрів та служб психологічної допомоги. Доведено ефективність дистанційного формату реалізації програми в умовах воєнного часу. The thesis is devoted to the theoretical justification and empirical study of the role of art therapy methods in the development of emotional regulation. The theoretical section provides a comprehensive analysis of contemporary approaches to understanding emotional regulation, including J. Gross’s process model and multi-level concepts in Ukrainian psychology. In the context of the digital environment and the effects of chronic stress, research into the characteristics of emotional regulation is becoming increasingly important. The theoretical and methodological foundations of art therapy are highlighted, and its mechanisms of action – externalization, sublimation and symbolic processing of traumatic experiences – are substantiated. A wide range of art therapy methods is described: isotherapy, mandala therapy, group therapy, graphic therapy, fairy tale therapy, metaphorical associative cards (MAC), body-oriented and ethno-art therapy techniques. The empirical study was conducted remotely during the 2025–2026 academic year. The sample consisted of 50 individuals aged 16–40. The following instruments were used for diagnosis: the Perceived Stress Scale (PSS-10), the Emotional Regulation Questionnaire (ERQ), the Brief Resilience Scale (BRS), the Depression, Anxiety, and Stress Scale (DASS-21), and the Multidimensional Scale of Perceived Social Support (MSPSS). The diagnostic phase revealed a prevalence of moderate and high levels of stress, a dominance of the maladaptive strategy of emotional suppression, and a deficit in psychological resilience among most participants. Based on these data, an original art therapy program consisting of six thematic sessions was developed. The results of the control phase showed statistically significant positive trends across all indicators (Wilcoxon’s T-test, p<0.05; p<0.01): levels of stress and anxiety decreased, indicators of cognitive reappraisal and psychological resilience increased, and emotional suppression decreased. The research hypothesis was confirmed at both the statistical and qualitative levels. The practical significance lies in the development of a ready-to-use program for practicing psychologists, rehabilitation centers, and psychological support services. The effectiveness of the program’s remote delivery format in wartime conditions has been demonstrated.Документ Арттерапія як чинник зниження інтенсивності тривожних проявів у дітей(Університет імені Альфреда Нобеля, 2026) Рогоза Діана ВадимівнаКваліфікаційна робота присвячена проблемі теоретичного обґрунтування та емпіричного дослідження ефективності використання арттерапії для зниження рівня тривожності у дітей. У сучасному суспільстві більшість людей щоденно стикається зі стресовими ситуаціями. Однак інтенсивність переживання стресу та реакції на нього можуть суттєво відрізнятися залежно від індивідуальних психологічних та фізіологічних особливостей людини. В дитячому віці стрес має особливо руйнівний вплив на організм людини, адже у цьому віці психіка перебуває на етапі активного формування, а механізми емоційної саморегуляції ще недостатньо розвинені. Обґрунтовано, що надмірна тривога у дітей може стати причиною проблем з навчанням, соціальною адаптацією та формуванням самооцінки. Тому своєчасне розпізнавання тривожних симптомів та застосування ефективних методів корекції, зокрема психотерапевтичних і арттерапевтичних підходів, є необхідною умовою збереження психічного здоров’я. З’ясовано, що ефективна боротьба з дитячою тривогою потребує комплексного підходу, що включає відкрите спілкування, навчання та практичні стратегії. Акцентується, що арттерапія посідає важливе місце серед сучасних психокорекційних підходів у роботі з дітьми, оскільки поєднує у собі можливості творчої діяльності та психологічного впливу. Її специфіка полягає в тому, що вона спирається на природну потребу дитини у самовираженні через образ, колір, форму та символ, що робить цей метод особливо ефективним у роботі з емоційною складовою, зокрема у випадках підвищеної тривожності, страхів та внутрішнього напруження. Розглядаючи вплив арттерапії на дитину, слід зазначити її ресурсний потенціал. Окрім опрацювання негативних переживань, значна увага приділяється формуванню позитивного емоційного досвіду, розвитку уяви та творчого мислення. Стверджується, що арттерапія у роботі з дітьми характеризується комплексністю впливу, поєднанням емоційного, когнітивного та поведінкового компонентів, а також високим рівнем адаптивності до індивідуальних потреб дитини. Зазначено, що особливе значення має принцип безоціночності у процесі арттерапевтичної роботи. Акцент робиться на процесі творення, а не на естетичній цінності отриманої роботи. Відсутність критики або порівняння результатів роботи забезпечує формування безпечного психологічного середовища, у якому дитина може вільно експериментувати, не боячись зробити помилку чи негативної оцінки. Наголошено, що важливим аспектом є поєднання арттерапії з іншими методами психологічного впливу (елементами бесіди, ігрової терапії, тілесно-орієнтованих технік та вправ на розвиток емоційної регуляції). Такий комплексний підхід дозволяє впливати на різні рівні психічної організації дитини – когнітивний, емоційний та поведінковий. Емпіричне дослідження ефективності арттерапії підтвердило її безпосередній вплив на зниження інтенсивності тривожних проявів у дітей. Проведена програма арттерапії, спрямована на роботу з емоційною сферою через художньо-символічну діяльність, дозволила зафіксувати достовірні зміни як ситуативної, так і особистісної тривожності. Визначено, що середній рівень тривожності у більшості дітей суттєво знизився після завершення курсу, а найбільший ефект спостерігався у дітей із початково високим рівнем тривожності та низьким рівнем навичок емоційної регуляції. Також показано, що арттерапевтичні втручання сприяють розвитку емоційної саморегуляції, підвищенню здатності до безпечного вираження внутрішніх переживань, що проявлялося у зменшенні страхів, напруження та поведінкових проявів тривоги. При цьому діти з високою мотивацією до творчої діяльності та активним самовираженням продемонстрували найбільше зниження тривожності, що свідчить про важливу роль особистісної зацікавленості та творчої активності у процесі арттерапії. Практична значущість полягає у можливості використання розробленої програми арттерапії у діяльності практичних психологів, педагогів та фахівців із психічного здоров’я дітей. Qualification work is devoted to the problem of theoretical justification and empirical research of the effectiveness of using art therapy to reduce anxiety in children. In modern society, most people are faced with stressful situations every day. However, the intensity of stress and reactions to it can differ significantly depending on the individual psychological and physiological characteristics of a person. In childhood, stress has a particularly destructive effect on the human body, because at this age the psyche is at the stage of active formation, and the mechanisms of emotional self-regulation are not yet sufficiently developed. It is substantiated that excessive anxiety in children can cause problems with learning, social adaptation and the formation of self-esteem. Therefore, timely recognition of anxiety symptoms and the use of effective correction methods, in particular psychotherapeutic and art therapeutic approaches, are a necessary condition for maintaining mental health. It is found that effective combating of children's anxiety requires a comprehensive approach, which includes open communication, training and practical strategies. It is emphasized that visual art therapy occupies an important place among modern psychocorrectional approaches in working with children, as it combines the possibilities of creative activity and psychological influence. Its specificity lies in the fact that it relies on the child's natural need for self-expression through image, color, form and symbol, which makes this method especially effective in working with the emotional component, in particular in cases of increased anxiety, fears and internal tension. When considering the impact of art therapy on a child, its resource potential should be noted. In addition to processing negative experiences, significant attention is paid to the formation of positive emotional experiences, the development of imagination and creative thinking. It is argued that visual art therapy in working with children is characterized by the complexity of the impact, the combination of emotional, cognitive and behavioral components, as well as a high level of adaptability to the individual needs of the child. It is noted that the principle of valuelessness in the process of art therapy work is of particular importance. The emphasis is on the process of creation, and not on the aesthetic value of the resulting work. The absence of criticism or comparison of the results of the work ensures the formation of a safe psychological environment in which the child can freely experiment, without fear of making a mistake or negative assessment. It is emphasized that an important aspect is the combination of art therapy with other methods of psychological influence (elements of conversation, play therapy, body-oriented techniques and exercises for the development of emotional regulation). Such a comprehensive approach allows influencing different levels of the child's mental organization - cognitive, emotional and behavioral. Empirical research into the effectiveness of visual art therapy confirmed its direct impact on reducing the intensity of anxiety manifestations in children. The conducted art therapy program, aimed at working with the emotional sphere through artistic and symbolic activities, allowed us to record reliable changes in both situational and personal anxiety. It was determined that the average level of anxiety in most children significantly decreased after completing the course, and the greatest effect was observed in children with an initially high level of anxiety and a low level of emotional regulation skills. It was also shown that art therapy interventions contribute to the development of emotional self-regulation, increasing the ability to safely express internal experiences, which was manifested in the reduction of fears, tension and behavioral manifestations of anxiety. At the same time, children with high motivation for creative activity and active self-expression demonstrated the greatest decrease in anxiety, which indicates the important role of personal interest and creative activity in the process of art therapy. The practical significance lies in the possibility of using the developed program of visual art therapy in the activities of practical psychologists, teachers and specialists in children's mental health.