2024-2025 н.р.

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/5468

Переглянути

Перегляд 2024-2025 н.р. за Ключові слова "агресивність"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Взаємозв’язок між показниками схильності до переживання образи та широким спектром рис особистості студента
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Кареніна Марія Олександрівна
    Кваліфікаційна робота присвячена проблемі взаємозв’язку між показниками схильності до переживання образи та широким спектром рис особистості студента. У кваліфікаційній роботі наведено результати аналізу переживання образи та образливості як властивості особистості. Переживання образи в роботі розглядається і як емоційний стан, що характеризується ситуативністю, актуальність, динамікою, і як стійка властивість особистості (образливість), що виявляється у позаситуативності, усталеності, схильності особистості до переживання образи навіть у не емоціогенних («не образливогенних») ситуаціях. Психологічна характеристика образи виявляється у специфічному комплексі емоційних переживань, думок, дій, реакцій, поведінки, які відбивають невідповідність суб’єктивного переживання ображеної людини об’єктивній реальності. Доведено, що наявність додатних значимих зв’язків компонентів образливості з такими властивостями особистості, як очікування позитивного ставлення від інших, самозвинувачення, агресивність, непряма та вербальна агресія, негативізм, підозрілість, роздратованість, почуття провини, ворожість, депресивність, сором’язливість, емоційна лабільність, слабкість «Я», конформність, боязкість, залежність від групи, тривожність тощо, свідчать про причетність означених рис до стійкого переживання образи, його «підтримки» і, навіть, спричинення. Емпірично доведено, що представників виділених груп образливості характеризує специфічне аранжування спектру рис особистості, що вивчаються, причому, відмінності виявляються не у їх наявності, або відсутності, а в ступені їх виразу та поєднаннях. У «образливих» осіб домінує напруженість, роздратованість, агресивність, негативізм, недовірливість, підозрілість, ревнощі, відсутність контролю за своїми емоціями і переживаннями, емоційна нестійкість, підвищена чутливість, виснаженість, невротичні симптоми. Доведено, що група «необразливих» особистостей характеризуються самоінтересом, самоповагою, впевненість у собі, соціальною сміливістю, ініціативністю у соціальних контактах, незалежністю, товариськістю, врівноваженістю тощо.
  • Ескіз
    Документ
    Специфіка взаємозв’язків прояву тривожності та агресивності у жінок в умовах війни
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Вергун Світлана Володимирівна
    Кваліфікаційна робота присвячена проблемі вивчення специфіки взаємозв’язків прояву тривожності та агресивної поведінки у жінок в умовах війни. Актуальність обраної теми не викликає сумнівів, оскільки соціальні проблеми в основі яких лежать психологічні чинники особливо гостро постають під час війни. Обґрунтовано, що зміна звичних умов життя призводить до значного підвищення тривожності та агресивності у жінок. З’ясовано, що існує взаємозв’язок між тривожністю та проявом агресивності у жінок в умовах війни. Акцентується, що увага приділяється саме вивченню стану тривожності та прояву агресивності жінками, які перебувають в умовах війни. Розглядаючи вплив умов війни на тривожність та прояв агресивності українських жінок стверджується, що існує взаємозв’язок між зазначеними психологічними категоріями. Розкрито, що стан тривожності може проявлятися в агресивній поведінці жінок в умові війни. Зазначено, що стан тривожності і агресивності є найрозповсюдженішим явищем серед жінок в умовах війни. Наголошено, щодо необхідності вчасного виявлення та роботи зі станом тривожності та агресивності у жінок в умовах війни та після нього. Зa peзультaтaми eмпіричного дocлiджeння у роботі встановлено, наявність значимих зв’язків між показниками прояву тривожності та певних форм агресивності у українських жінок в умовах війни. Обґрунтовано, що високий рівень прояву тривожності обумовлений певними психологічними особливостями. Також в роботі представлено методичні рекомендації та заходи, спрямовані на профілактику виникнення тривожності та подолання агресивної поведінки у жінок в умовах війни. Практична значущість полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані працівниками психологічних служб, практичними психологами під час консультування на різних етапах психотерапевтичної роботи з жінками, які перебувають в умовах війни.