2024-2025 н.р.

Постійне посилання зібрання

https://ir.duan.edu.ua/handle/123456789/5468

Переглянути

Перегляд 2024-2025 н.р. за Ключові слова "асертивність"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Взаємозв’язок між показниками схильності до переживання образи та широким спектром рис особистості студента
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Кареніна Марія Олександрівна
    Кваліфікаційна робота присвячена проблемі взаємозв’язку між показниками схильності до переживання образи та широким спектром рис особистості студента. У кваліфікаційній роботі наведено результати аналізу переживання образи та образливості як властивості особистості. Переживання образи в роботі розглядається і як емоційний стан, що характеризується ситуативністю, актуальність, динамікою, і як стійка властивість особистості (образливість), що виявляється у позаситуативності, усталеності, схильності особистості до переживання образи навіть у не емоціогенних («не образливогенних») ситуаціях. Психологічна характеристика образи виявляється у специфічному комплексі емоційних переживань, думок, дій, реакцій, поведінки, які відбивають невідповідність суб’єктивного переживання ображеної людини об’єктивній реальності. Доведено, що наявність додатних значимих зв’язків компонентів образливості з такими властивостями особистості, як очікування позитивного ставлення від інших, самозвинувачення, агресивність, непряма та вербальна агресія, негативізм, підозрілість, роздратованість, почуття провини, ворожість, депресивність, сором’язливість, емоційна лабільність, слабкість «Я», конформність, боязкість, залежність від групи, тривожність тощо, свідчать про причетність означених рис до стійкого переживання образи, його «підтримки» і, навіть, спричинення. Емпірично доведено, що представників виділених груп образливості характеризує специфічне аранжування спектру рис особистості, що вивчаються, причому, відмінності виявляються не у їх наявності, або відсутності, а в ступені їх виразу та поєднаннях. У «образливих» осіб домінує напруженість, роздратованість, агресивність, негативізм, недовірливість, підозрілість, ревнощі, відсутність контролю за своїми емоціями і переживаннями, емоційна нестійкість, підвищена чутливість, виснаженість, невротичні симптоми. Доведено, що група «необразливих» особистостей характеризуються самоінтересом, самоповагою, впевненість у собі, соціальною сміливістю, ініціативністю у соціальних контактах, незалежністю, товариськістю, врівноваженістю тощо.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив асертивного стилю поведінки особистості на взаємовідносини в суспільстві
    (Університет імені Альфреда Нобеля, 2025) Гриненко Ольга Олександрівна
    Кваліфікаційна робота присвячена проблемі впливу асертивного стилю поведінки особистості на взаємовідносини в суспільстві. У роботі здійснено теоретичний аналіз основних положень формування у особистості асертивного стилю поведінки та його впливу на взаємовідносини в суспільстві. З’ясовано, що психологічна наука характеризує поведінку особистості як взаємодію з навколишнім середовищем, опосередковану зовнішньою і внутрішньою активністю, а також як її здатність до діяльності у матеріальній, інтелектуальній і соціальній сферах життя. Змістове наповнення поняття «поведінка» характеризується здатністю пристосування особистості до оточуючих природних та соціальних умов існування. Джерелом поведінки особистості виступають її цілі та потреби, що зумовлюються соціально-історичною практикою. Асертивна поведінка – це певна «золота середина» між пасивністю та агресивністю, яка передбачає впевненість особистості у собі, відповідальність за власні почуття та вчинки, уміння захищати свої права у міжособистісних взаєминах за одночасної поваги прав інших людей. Асертивна поведінка є оптимальною по відношенню до двох крайніх типів поведінки – агресивної та пасивної. Відмінності у зазначених типах поведінки полягають також у реакції особистості як способі реагування на певні події або дії інших людей. Установлено, що формування у особистості навичок асертивної поведінки дозволяє їй не тільки бути впевненою у собі, але і покращити комунікаційні навички, змінити агресію або пасивність у поведінці на спокійнішу і раціональнішу міжособистісну взаємодію, навчитися відстоювати свої права, не порушуючи прав інших. Установлено, що на формування асертивного стилю поведінки чинить вплив низка чинників, зокрема, існуючі у особистості цінності, його здатність до соціальної адаптації, рівень стресостійкості в поведінці з оточуючими. Тому у роботі запропоновано наступні критерії оцінювання впливу асертивної поведінки на взаємовідносини особистості в суспільстві: - ціннісний критерій – дозволяє визначити рівень соціальної зрілості особистості та її готовності до адекватного спілкування на основі сформованості її базових цінностей, що мають соціальну спрямованість; - критерій соціальної адаптації – дозволяє визначити психологічні особливості та здатність особистості адаптовуватися до умов оточуючого соціального середовища у напряму міжособистісної взаємодії; - критерій стресостійкості – дозволяє визначити ступінь опірності особистості впливу негативних стресових чинників оточуючого соціального середовища у частині формування впевненої асертивної поведінки. Для цілей перевірки висунутих емпіричних та концептуальної гіпотез проведене відповідне емпіричне дослідження, метою якого була емпірична перевірка концептуальної гіпотези щодо наявності психологічного впливу асертивної поведінки особистості на її взаємовідносини з оточуючими в суспільстві. Результати дослідження рівнів асертивності респондентів вибірки довели, що яскраво виражену адекватну асертивність мають 35,5% опитаних; пасивну поведінку продемонстрували 31,8% опитаних, а більш агресивну – 32,8%. При дослідженні ціннісних орієнтацій опитуваних установлено, що соціальність студентів вибірки проявляється під впливом багатьох соціально-психологічних чинників, але основні відмінності у їх формуванні у осіб з високим та низьким рівнями асертивності відмічена нами у розрізі таких цінностей як: конформізм, традиції, гедонізм, влада та безпека. Отримані результати діагностики соціальної адаптації свідчать, що у розрізі усередненого значення низький рівень адаптації наявний лише у 8,7% опитаних, середній – у 63,6%, а високий – у 27,7% студентів. З проведеного дослідження рівнів стресостійкості видно, що переважна більшість респондентів має низький рівень опірності стресу (76,6%), що є негативним фактором погіршення якості їх життєдіяльності та соціальної адаптації. Якщо брати до уваги, що дві третини опитаних осіб мають високий та низький рівні асертивної поведінки, то можемо віднести цих осіб до даних двох категорій асертивності. У той же час, особи з асертивною поведінкою демонстрували переважно великий, високий та граничний рівні стресостійкості. Для визначення взаємозв’язку та взаємовпливу асертивної поведінки на ступінь соціалізації особистості у розрізі сформованих критеріїв розраховано коефіцієнти кореляції. Установлено, що найбільший вплив асертивна поведінка чинить на рівень соціальної адаптації особистсоті (r=0,2448), на другому місці знаходиться критерій стресостійкості (r=0,1943), а найменший вплив – ціннісний критерій (r=0,1337). При цьому критерій стресостійкості отримано із знаком «мінус», тому що значення критерію виражають рівень опірності стресу, яка на високому рівні більш виражена у осіб із пасивною поведінкою, і навпаки, чим менше опірність стресу у особистості, тим більш агресивна її поведінка. Для розвитку асертивності студентів досліджуваної вибірки була розроблена тренінгова програма. Порівняння результатів рівнів асертивності до та після тренінгу свідчать, що середній рівень (асертивна поведінка) завдяки проведеному тренінговому заходу збільшився на 6,2%, чого вдалося досягти завдяки зменшенню частки осіб з агресивною поведінкою на 1,1% та з пасивною поведінкою на 5,1%. Відповідно, мета дослідження виявилася досягнутою.