Особистісні особливості прояву емоційного вигорання молодих матерів
Вантажиться...
Дата
2024
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота здобувача 2-го курсу, спеціальності «Психологія» (у форматі Магістр) (Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро, кафедра інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи) присвячена проблемі особистісних особливостей прояву емоційного вигорання молодих матерів.
Події останніх років, які пов’язані з всесвітньою пандемією COVID-19 та умови воєнного стану, сприяли загостренню актуальності вивчення проблеми емоційного вигорання в сімейних стосунках, зокрема дитячо-батьківських стосунках. Спочатку карантинні обмеження привнесли свою специфіку у характер стосунків з дітьми, поставивши перед батьками нові завдання – збереження здоров’я родини і обмеження кола спілкуванні членами своєї родини. В умовах воєнного часу, в такій ситуації підвищеного стресу, викликів у адаптації до нових умов життя і надмірної відповідальності за дітей, достатня кількість жінок ще і залишилась без підтримки своїх чоловіків, які або захищають Україну від ворога або активно волонтерують у допомозі ЗСУ. Така ситуація створює свої додаткові ризики у виникненні емоційного вигорання жінок, зокрема і молодих мам.
Виявлено, що значну роль у формуванні емоційних переживань, в тому числі негативних, грає психологічне сприйняття себе як матері і уявлення самої жінки про «нормальне» сімейне життя. Найчастіше це визначається досвідом сімейного життя, отриманим в дитинстві і юності, спостереженнями за взаємовідносинами її власних батьків і, крім того, її власними відносинами з кожним з батьків окремо. При нестійкому емоційному стані матері дитина наражається на ризик виникнення проблем, пов’язаних з порушеннями в емоційній сфері.
Визначено, що емоційне вигорання ‒ це вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій (зниження їх енергетики) у відповідь на вибрані психотравмуючі впливи. Емоційне вигорання матері – це симптомокомплекс психічного розладу, який включає: емоційне і/або фізичне виснаження; деперсоніфікацію (відчуття безособовості дитини і оточуючих людей, втрата здатності адекватно реагувати на їх емоційні прояви); зниження працездатності.
Результати дослідження показали, що група матерів із високим рівнем емоційного вигорання мають високий рівень замкнутості, нейротизму та низький рівень самовпевненості, сумлінності та доброзичливості, вони не здатні сприймати стан дитини, співчувати та надавати емоційну підтримку, переважає емоційна дистанція з дитиною. Матері з високим рівнем емоційного вигорання характеризуються: надмірною довірливістю, високим рівнем тривожності, напруженістю у відносинах з людьми, підвищеною депресивністю, зайвою самокритикою, уповільненістю в реакціях, швидким виникненням емоцій, переважно негативних. Такі жінки часто відчувають страх і тривогу в різних ситуаціях, не здатні контролювати свої емоції і імпульсивні потяги, не можуть впоратися з життєвими труднощами, їх поведінка багато в чому обумовлено ситуацією. Вони з тривогою очікують неприємностей, в разі невдачі легко впадають у відчай. Непослідовні і непостійні в своїх вимогах, у своєму ставленні до дитини, в застосуванні покарань і заохочень, що може бути наслідком емоційної неврівноваженості, невпевненості і відкидає ставлення до дитини.
Матері із низьким рівнем емоційного вигорання відрізняються довірою до людей, відсутністю особистісної тривожності, розслабленням, емоційною комфортністю і стабільністю, самодостатністю, прагненням дізнатися щось нове в подробицях. Такі жінки впевнені в своїх силах, постійні у своїх планах і уподобаннях, не піддаються випадковим коливанням настрою, емоційно зрілі і спокійні. На життя вони дивляться серйозно і реалістично, добре усвідомлюють вимоги дійсності, не приховують від себе власних недоліків, не переймаються через дрібниці, відчувають себе добре пристосованими до життя, емоційно стійкі. Зберігають холоднокровність і спокій навіть у найнесприятливіших ситуаціях. У відносинах з дитиною у них спостерігається рівність і партнерство.
Практична значущість дослідження полягає в тому, що отримані емпіричні результати можуть бути корисні в практиці консультування, психологічної допомоги з приводу корекції емоційного вигорання молодих матерів, а також можуть бути використані для розробки і реалізації програм психологічної допомоги молодим матерям.
Опис
Ключові слова
стрес, емоційне вигорання, материнське ставлення, особистісні особливості, емоційні відносини з дитиною