Психолінгвістичні особливості мовленнєвого бар’єра в дорослих під час спілкування іноземною мовою
Вантажиться...
Дата
2023
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі психолінгвістичних особливостей мовленнєвого бар’єра в дорослих під час спілкування іноземною мовою.
У кваліфікаційній роботі теоретично узагальнено та емпірично верифіковано психолінгвістичні особливості мовленнєвого бар’єра в дорослих під час спілкування іноземною мовою та визначено засоби їх оптимізації.
У теоретичному розділі з’ясовано, що мовленнєві бар’єри є комплексним явищем, яке належить до комунікаційних бар’єрів. А оскільки мова і мовлення – одні з найважливіших засобів соціалізації та розвитку, пов’язані з мисленням як одного індивіда, так і з менталітетом цілої нації, країни, то мовленнєві бар’єри під час спілкування іноземною мовою детерміновані водночас й індивідуально-психологічними (темперамент, екстраверсія/інтроверсія, особливості поведінки), і національними характеристиками (географічні, історичні та політичні чинники).
Виокремлено, що завдяки напівструктурованому інтерв’ю, детальному анкетуванню, спостереженню та психодіагностичним методикам стало можливим дослідити ознаки, причини появи мовленнєвих бар'єрів та особливості їх прояву в дорослих громадян України.
Виявлено і описано види мовленнєвих бар’єрів: психологічний та непсихологічний (незнання мови, неможливість спілкуватися на належному рівні через певні фізіологічні вади); ситуативний та сталий (як підвиди психологічного мовленнєвого бар’єра). Встановлено, що ситуативний мовленнєвий бар'єр для кожного конкретного респондента може проявлятися чи не проявлятися залежно від стану під час спілкування іноземною (у емоційно припіднятому стані після позитивних результатів або ж у відчаї через поразку), від його ролі (студент, викладач, керівник, підлеглий тощо), певної ситуації спілкування (дружня бесіда, іспит, прийом на роботу) та адресата мовлення (особа знайома чи незнайома, старшого чи молодшого віку, з вищим чи нижчим рівнем володіння мовою, з кращою або гіршою зовнішністю/соціальним статусом тощо). Психологічний та непсихологічний види бар'єрів можуть бути наявні в деяких мовців одночасно і посилювати одне одного, зокрема за умови, що мовці володіють іноземною мовою на низькому рівні.
Результати дослідження свідчать, що заявлений в анкеті респондентом мовленнєвий бар’єр або його відсутність не завжди відповідають дійсності, оскільки частина опитуваних ототожнюють бар’єр з невисоким рівнем мови, а не з навичками користування нею, у той же час навпаки, опитувані, в яких високий рівень мови, можуть не виділяти незначний ситуативний бар’єр.
Помічено, що чим більша ситуативна тривожність у порівнянні з особистісною під час або відразу після відповіді іноземною, тим сильніший психологічний бар’єр у говорінні мовця.
Проаналізовано за допомогою порівняння психолінгвістичних даних текстів іноземною та рідною мовами, що наявність слів-паразитів (ембол), завеликої кількості слів-зв’язок та повторів слів не завжди свідчать про психологічний мовленнєвий бар’єр, це може бути об’єктивний мовленнєвий бар’єр через нестачу словникового запасу, проблеми із запам’ятовуванням, побудовою речень, недостатню практику говоріння або пригадування інформації під час спонтанного мовлення.
Встановлено, що наявність хезитаційних пауз з повторами слів з метою самовиправлення може означати невпевненість, залежність від оцінки оточуючих і опосередковано ситуативний мовленнєвий бар’єр.
Визначено, що природність звучання висловлення, відсутність психологічних бар’єрів не тотожні високому рівню володіння іноземною мовою. Доволі часто респонденти, які не мають хвилювання з цього приводу, не вивчають мову досконало. І навпаки, особи з високою внутрішньою напруженістю – ті, хто бояться негативної оцінки, чий рівень упевненості в собі залежить від досягнень, результатів, думки оточуючих, мають більший успіх у вивченні мови та її реалізації на практиці.
Проаналізовано, що найуспішнішими в подоланні мовленнєвих бар’єрів є особи, яким характерні такі показники: високий рівень перфекціонізму, орієнтованого на себе; високі (набагато вищі від норми) показники сили волі, настійливості та самоконтролю; активність, комунікабельність, відповідальність; темперамент за типом Дослідника або Керівника, високі показники пам’яті.
Виявлено, що ранній початок вивчення мови впливає не стільки на рівень володіння мовою, скільки на впевненість у комунікації. Низька ефективність вивчення мови після 12 років не підтверджена.
За напівструктурованим інтерв’ю було встановлено, що найкращою умовою для подолання психологічного бар’єра під час спілкування є наявність максимально сприятливих умов: позитивного настрою мовця, невимушеної ситуації (дружня бесіда) та комфортного адресата, а також відсутність прямої критики, підкреслення позитивних моментів та досягнень. Якісне спілкування іноземною під час вивчення та практики мови в сприятливій атмосфері може створити інший контекст для особистості й таким чином змінити її поведінку, прояви, будуючи нові нейронні зв’язки в мозку, по типу роботи на психотерапіях.
Перспективою подальшого дослідження вважаємо більш детальний розгляд ситуативного та сталого психологічних мовленнєвих бар’єрів, поглиблене вивчення зв’язку когнітивних здібностей мовця, таких як логічне мислення, пам'ять та увага, з психологічним мовленнєвим бар’єром, пошуки його подолання за допомогою створення тренінгів, проведення експерименту з метою вимірювання результатів.
Опис
Ключові слова
мовленнєвий бар'єр, ситуативний мовленнєвий бар'єр, сталий мовленнєвий бар'єр, психологічний мовленнєвий бар'єр, коефіцієнт емболії, хезитаційна пауза, ситуативна тривожність