Гендерні відмінності прояву тривожності у студентів
Вантажиться...
Дата
2023
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Університет імені Альфреда Нобеля
Анотація
Кваліфікаційна робота присвячена актуальній проблемі прояву тривожності у студентів.
Проведений теоретичний аналіз показав, що гендерні особливості трактують як характерні ознаки чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя, способу мислення, ролей та відносин, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації, що фіксують уявлення про жінку та чоловіка залежно від їх статі. Тривожність, у свою чергу, є відносно стійким утворенням, властивістю особистості, що здатне проявлятися в схильності людини до частих переживань стану тривоги. Студенти з високим рівнем тривожності мають низьку самооцінку, безініціативні. Однією з детермінант прояву тривожності студентів є гендерні особливості, які передбачають відмінності психіки, в тому числа емоційного стану.
Метою нашого емпіричного дослідження було дослідити гендерні відмінності прояву тривожності у студентів.
В ході дослідження вирішено ряд завдань: розглянуто теоретичні основи дослідження концепції взаємозв’язку гендерних відмінностей прояву тривожності у студентів; обґрунтовано вибір психодіагностичного інструментарію для емпіричного дослідження; проведено емпіричне дослідження, проаналізовано та інтерпретовано результати останнього; визначено та проаналізовано взаємозв’язок гендерних відмінностей прояву тривожності у студентів; розроблено корекційно-розвивальну програму для зниження прояву тривожності у студентів.
Для вирішення останніх дібрали комплекс методів: теоретичні; логічні; математично-статистичні; узагальнення; конкретизації; інтерпретації; емпіричні; психодіагностичні («Визначення гендерної ролі» С. Бем - для вимірювання того, як доросла людина оцінює себе з точки зору гендеру; «Визначення гендерної ідентичності» Л. Шнейдер – визначено, якими респонденти уявляють себе відповідно їх гендерній ролі; «Шкала тривоги» Спілберга-Ханіна була спрямована на самооцінку респондентами власного рівня тривожності; «Шкала загальної тривожності» Дж. Тейлора, мета якої полягає в вимірюванні проявів тривожності особистості в даному дослідженні; «Шкала тривоги Бека» – визначено найбільш поширені симптоми тривоги).
Дослідження здійснювали з 80-ма студентами першого курсу Дніпровського державного медичного університету на кафедрі гуманітарних наук, при вивченні навчальної дисципліни “Психологія”. Для формувального етапу експерименту обрано 2 групи: експериментальну (n=20) та контрольну (n=20) – респонденти з високим рівнем тривожності.
Задля обробки емпіричних даних було проведено аналіз рангової кореляції Пірсона між результатами показників досліджуваних методик. Розроблено та впроваджено корекційно-розвивальну програму та практичні рекомендації щодо зниження прояву тривожності у студентів, яка була результативною, що доведено статистичними методами.
Опис
Ключові слова
тривога, тривожність, студенти, корекція