Наукові періодичні видання УАН
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Наукові періодичні видання УАН за Автор "Bondarevska, O.M."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Визначеність/невизначеність як граматична і як прихована функціонально-семантична категорія.(Університет імені Альфреда Нобеля, 2019) Bondarevska, O.M.Останні роки характеризуються переосмисленням мовних явищ крізь призму нових підходів та відповідних їм методик, що спричинило зрушення усталених розумінь та виведення нових продуктивних теорій. Сучасні мовознавці користуються розмаїттям підходів, які дозволяють вивчати мову всебічно, з урахуванням функціонально-семантичних, прагматичних, системно-структурних, когнітивних і комунікативних аспектів. Дослідження категорії визначеності/невизначеності (КВН) як у морфологічному, так і функціонально-семантичному аспекті порушують широкий пласт теоретичних проблем, пов’язаних з референцією, семантикою артиклів в артиклевих мовах, типами відповідності однойменних артиклів у різних артиклевих мовах (наприклад, які семантичні відмінності між означеним артиклем у французькій і в англійській мовах), а також типами відповідності між проявами прихованої категорії визначеності/невизначеності в безартиклевих мовах та її граматичними показниками (детермінаторами) в артиклевих. Досліджуваними парами мов були обрані українська (висхідна мова, безартиклева) і англійська (мова перекладу, артиклева). В українській мові категорія визначеності/невизначеності є «прихованою», тобто не має власних формальних показників. Вона є функціонально-семантичною, проявляючись практично на всіх рівнях мовної структури. Нам видається, що функціональний підхід у поєднанні з «лексично орієнтованим» напрямом таких досліджень може дати багато практичних результатів. Для вирішення проблем адекватної інтерпретації «прихованої» КВН української мови при перекладі на англійську методологічно можливі ще два підходи. Перший з них полягає в тому, щоб проіндексувати вихідний текст за категорією визначеності/невизначеності, а потім відповідно до кожної з проіндексованих іменникових груп розставити той чи інший артикль мови перекладу. Другий підхід полягає в тому, щоб побудувати нескінченний «напівфабрикат» тексту перекладу – текст без артиклів, який буде відображений відповідно до тексту оригіналу. На наше переконання, рішенням є створення інтегрованого підходу до перекладу, що дозволить врахувати як формальну основу теоретичної науки, так і дані про граматику англійської мови.